Рішення № 38196121, 02.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22729/13 02.04.14За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна"

до Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

- Київська міська державна адміністрація

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 115632,85 грн.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Гулевець О.В.

Суддя Пригунова А.Б.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

Від позивача: Храмов Я.М. (дов.)

Від відповідача: Залунін К.В. (дов.)

Від третьої особи 1: не з'явився

Від третьої особи 2: не з'явився

У судовому засіданні 02.04.2014р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 115632,85 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2013р. порушено провадження у справі № 910/22729/13, залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 18.12.2013р.

18.12.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Публічного акціонерного товариства "Київенерго" надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про продовження строку розгляду справи.

24.12.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" надійшли пояснення та документи по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2013р. продовжено строк вирішення спору у справі № 910/22729/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2013р. відкладено розгляд справи на 04.02.2014р.

04.02.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" надійшли пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2014р. залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Київську міську державну адміністрацію та виправлено в ухвалах Господарського суду міста Києва від 16.09.2013 р., від 27.11.2013р. та від 24.12.2013р., допущену технічну описку, в яких вважати вірним "третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1" та зобов'язано Судовий експертно-консультаційний Центр "Будівельник" при Київському національному університеті будівництва та архітектури (03037, м. Київ, вул. Освіти 4, офіс 418) надати суду: копію висновку судової будівельно-технічної експертизи від 25.12.2012р., який був складений на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 29.11.2012р. про призначення судової будівельно-технічної експертизи по справі № 27/230.

Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2014р. призначено колегіальний розгляд справи № 910/22729/13.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 04.02.2014 року призначено колегіальний розгляд справи № 910/22729/13 у складі колегії суддів: Гулевець О.В. (головуючий), Привалов А.І., Пригунова А.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2014р. колегіє суддів у складі: Гулевець О.В. (головуючий), Привалов А.І., Пригунова А.Б. прийнято справу №910/22729/13 до свого провадження та призначено її розгляд на 04.03.2014р.

17.02.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Науково-технічного центру "Будівельна експертиза" надійшов витребуваний судом висновок судової експертизи по справі №27/230.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 04.03.2014р., у зв'язку з тим, що суддя Гулевець О.В. перебуває на лікарняному та суддя Пригунова А.Б. знаходиться у відпустці, справу № 910/22729/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Стасюк С.В. (головуючий), суддя Любченко М.О., суддя Привалов А.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2014р. колегією суддів у складі: Стасюк С.В. (головуючий), суддя Любченко М.О., суддя Привалов А.І. прийнято справу № 910/22729/13 до свого провадження та призначено її розгляд на 02.04.2014.

01.04.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" надійшлов розрахунок страхового відшкодування.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 02.04.2014р., у зв'язку з виходом судді Гулевець О.В. з лікарняного, в зв'язку з виходом судді Пригунової А.Б. з відпустки та у зв'язку з великою завантаженістю судді Привалова А.І. , справу № 910/22729/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Гулевець О.В. (головуючий), Пригунова А.Б., Стасюк С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02. 04.2014р. колегіє суддів у складі: Гулевець О.В. (головуючий), Пригунова А.Б., Стасюк С.В.прийнято справу № 910/22729/13 до свого провадження.

Представник позивача - Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" в судовому засіданні 02.04. 2014р. позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача - Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в судовому засіданні 02.04.2014р. надав суду пояснення щодо відзиву на позов, позовні вимоги заперечив.

Представники третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 та третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Київська міська державна адміністрація в судове засідання 02. 04.2014р. не з'явились, витребуваних судом пояснень та документів не надали.

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення в судовому засіданні 02.04.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

14.02.2010 року між ЗАТ "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено договір страхування наземного транспорту договір страхування (поліс) №250503348.10, відповідно до умов якого застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки "Лексус", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Строк дії договору страхування з 14.02.2010р. по 13.02.2011р.

29.10.2010 року на перехресті вул. А.Барбюса та вул. Ковпака у м. Києві через порив металевої труби тепломережі було пошкоджено автомобіль марки "Лексус", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1.

Відповідно до довідки Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві №1/3153 від 02.11.2010р., транспортний засіб "Лексус", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було пошкоджено внаслідок пориву труби тепломережі, що мало місце 29.10.2010 року на перехресті вул. А.Барбюса та вул. Ковпака у м. Києві.

Згідно зі звітом про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику КТЗ №06Б/11/10 від 09.11.2010р. СПД ОСОБА_10, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля "Лексус", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 312 581,56 грн.

Позивачем складено страховий акт №55339 від 01.12.2010р., відповідно до якого пошкодження транспортного засобу автомобіля "Лексус", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок через аварію тепломережі визнано, страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 115632,85 грн.

В обґрунтування розрахунку суми страхового відшкодування, позивач посилається на наступні обставини.

Відповідно до умов Договору страхування №250503348.10, страхова сума автомобіля "Лексус", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 390 000,00 грн.

Пунктом 9.2.4. Договору страхування №250503348.10 визначено, що при повній загибелі (конструктивній чи фактичній) страхове відшкодування сплачується в межах страхової суми з урахуванням зносу за період дії договору страхування (згідно р. 16 Правил), франшизи та дійсної ринкової вартості залишків пошкодженого транспортного засобу. Під повною загибеллю розуміють випадки, коли вартість відновлювального ремонту транспортного засобу (включаючи вартість транспортування до місця ремонту) складає більш ніж 75% страхової суми.

Оскільки вартість відновлювального ремонту відповідно до звіту №06Б/11/10 від 09.11.2010р. СПД ОСОБА_10 перевищує 75% від страхової суми, то відповідно до п. 9.2.4. Договору страхування, транспортний засіб "Лексус", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було визнано конструктивно загиблим.

Відповідно до п. 7.19 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів затвердженої наказом №142/5/2092 Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.2003р., у разі наявності даних щодо продажу аналогічного КТЗ у такому самому технічному стані за вартість утилізації КТЗ, що оцінюється, може прийматися ціна продажу зазначеного аналогічного КТЗ.

Вартість придатних залишків транспортний засіб "Лексус", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 227 300,00 грн. Таким чином, страхове відшкодування було виплачене на підставі звіту №06Б/11/10 від 09.11.2010р. та комерційної пропозиції від 30.11.2010р., та складає 115 632,85 грн. (390 000,00 грн. (страхова сума) - 19 500,00 грн. (франшиза) - 27 567,15 грн. (знос автомобіля) - 227 300,00 грн. (вартість придатних залишків автомобіля).

Позивачем згідно з видатковим касовим ордером № 4470 від 13.12.2010р. було виплачено страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 115 632,85 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач, як особа, відповідальна за завдані збитки, має відшкодувати позивачу страхове відшкодування у розмірі 115 632,85 грн.

Відповідач позовні вимоги заперечив, посилаючись на збитковість тарифів затверджених Київською міською державною адміністрацією на теплову енергію для відповідача, на те, що Київська міська державна адміністрація, у відповідності до Угоди, взяла на себе відповідальність за наслідки погіршення майна, що сталося внаслідок його природного зношення, та на невиконання КМДА взятих на себе згідно Угоди зобов'язань спричинило прорив труби тепломережі. Також, відповідач, заперечуючи позов, стверджує, що в силу положень Угоди, відповідач відповідальності за погіршення стану теплової мережі не несе.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, пошкодження транспортного засобу "Лексус", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який станом на 29.10.2010р. був застрахований позивачем, сталося через порив металевої труби на перехресті вул. А.Барбюса та вул. Ковпака у м. Києві (довідка Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві №1/3153 від 02.11.2010р., постанова Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві про відмову в порушенні кримінальної справи від 07.11.2010).

Дана труба теплопостачання знаходиться у володінні та користуванні відповідача - Публічного акціонерного товариства "Київенерго", у відповідності до Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001р. Вказане вище відповідачем не заперечується.

Судом встановлено, що на підставі рішень Київської міської ради від 21.12.2000р. №128/1105, №129/1106 та №131/1108, між Київською міською державною адміністрацією (адміністрація) та Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (енергопостачальник), правонаступником якої є відповідач, укладено Угоду щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001р.

В подальшому, між сторонами було укладено Додаток № 1 до Угоди від 27.09.2001р. щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 25.11.2002р., додаткову угоду про внесення змін та доповнень до Угоди від 28.09.2006р., додаткову угоду про внесення змін та доповнень до Угоди від 29.11.2006р. та додаткову угоду про внесення змін і доповнень до Угоди від 30.04.2007р.

Додатковою угодою про внесення змін і доповнень від 30.04.2007р., сторони погодили, що Угода набуває чинності з моменту її підписання повноважними представниками обох сторін та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2017 року.

Відповідно до п. 1.1 Угоди (в редакції додаткової угоди про внесення змін і доповнень до Угоди від 30.04.2007р.), адміністрація передає енергопостачальнику, а енергопостачальник приймає майно, що відноситься до комунальної власності територіальної громади м. Києва, перелік якого наведено у додатку 1, додатку 2 та додатку 3 до цієї Угоди (надалі - майно), у володіння та користування з обмеженням правомочності розпорядження щодо майна за згодою власника, відповідно до умов цієї Угоди та вимог діючого законодавства. Майно, що є предметом цієї Угоди, обліковується на балансі Енергопостачальника.

Пунктом 2.1.4 Угоди передбачено, що відповідач зобов'язаний здійснювати ефективні дії щодо експлуатації, відновлення та збереження майна, завершення будівництва об'єктів незавершеного будівництва в терміни, визначені проектно-кошторисною документацією. Розмір грошових коштів, необхідних для здійснення вищезазначених дій, визначається відповідно до розрахунків на кожний наступний календарний рік, що проводиться спільно з адміністрацією. Енергопостачальник не відповідає за погіршення майна, якщо це сталося внаслідок його нормального зношення, згідно вимог чинного законодавства України.

У відповідності до п. 2.1.5, 2.1.7, 2.1.8 Угоди, енергопостачальник зобов'язується забезпечувати надійність виробництва, транспортування, розподілу і постачання енергоносіїв, нести повну відповідальність за збереження, експлуатацію, реконструкцію та ремонт майна, відповідно до чинного законодавства відшкодовувати за рахунок власних коштів збитків, якщо майну заподіяна шкода з вини енергопостачальника.

Відповідно до п. 2.1.13 Угоди, енергопостачальник також зобов'язався застрахувати майно та інші ризики, пов'язані з управлінням ним, у встановленому чинним законодавством порядку, на термін дії цієї Угоди на користь Адміністрації.

З огляду на умови Угоди, приймаючи майно, вбачається, що відповідач взяв на себе обов'язок ефективно його експлуатувати, відновлювати, зберігати та поліпшувати, а також нести повну відповідальність (перед Київською міською державною адміністрацією) за збереження, експлуатацію, реконструкцію та ремонт майна і застрахувати майно та інші ризики, пов'язані з управлінням ним.

Як встановлено судом та зазначено сторонами, на виконання умов Угоди, Київська міська державна адміністрація передала, а відповідач прийняв майно, до складу якого, що передана відповідачу за Угодою також увійшла мережа теплопостачання (труба), що знаходиться на розі вул. А.Барбюса та вул. Ковпака у м. Києві.

Згідно ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати, зокрема, з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідно до ст. 136 Господарського кодексу України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Статтею 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на вище встановлені обставини, відповідач приймаючи майно за Угодою, зобов'язався його ефективно експлуатувати, відновлювати, зберігати та поліпшувати, а також нести повну відповідальність (перед Київською міською державною адміністрацією) за збереження, експлуатацію, реконструкцію та ремонт майна, тобто відповідач взяв на себе зобов'язання з утримання мережі теплопостачання.

В силу приписів статті 993 Цивільного кодексу України, статті 27 Закону України "Про страхування", до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат перейшло право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

У відповідності до висновку № 181/15 від 25.12.2012р. судової будівельно-технічної експертизи, проведеної Київським судовим експертно-консультаційним центром на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 29.11.2011р. в межах розгляду справи №27/230 за аналогічним спором, технічною причиною прориву подавального водопроводу теплової магістралі ТМ-3 від ТЕЦ-5 між тепловими камерами ТК-330 та ТК-330а на перехресті вулиць А. Барбюса та С. Ковпака є корозійне потоншення стінки труби за рахунок локального зовнішнього корозійного зносу стінки трубопроводу діаметром 720х10,0 мм, яке привело до зменшення товщини стінки труби на 50-80 % і, як наслідок, втрати її механічної міцності. Корозійний знос теплопроводу в місці аварії стався внаслідок довготривалої експлуатації, яка перевищила термін нормативно-гарантованої безаварійної експлуатації (38 років замість 25 років).

Також, у висновку експерт припустив, що відсутність фінансування з боку КМДА не дозволило ПАТ "Київенерго" завчасно виконати заявлені роботи з реконструкції ділянки теплової магістралі ТМ-3 між тепловими камерами ТК-328 та ТК-337, до якої входить аварійна ділянка, що і призвело до аварійної ситуації.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам.

Якщо під час проведення судової експертизи встановлюються обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких судовому експерту не були поставлені питання, у висновку він викладає свої міркування і щодо цих обставин.

Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Відповідно до п. 21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної, оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії.

Враховуючи те, що висновок будівельно-технічної експертизи, яка проведена у справі № 27/230 містить відповіді, які виникли під час вирішення даного спору, а саме, містить відомості про причини аварії, що сталася 29.10.2010 року на перехресті вулиць А.Барбюса та С.Ковпака, то даний висновок приймається судом до уваги.

Згідно з висновком № 181/15 від 25.12.2012р. судової будівельно-технічної експертизи, проведеної Київським судовим експертно-консультаційним центром, вбачається, що аварія трубопроводу сталась внаслідок довготривалої експлуатації, яка перевищила термін нормативно-гарантованої безаварійної експлуатації.

З вищенаведеного вбачається, що відповідач експлуатував майно, передане йому за Угодою, в умовах потенційної небезпеки його знищення в порушення умов п.п. 2.1.4, 2.1.5, 2.1.7 Угоди, що свідчить про наявність причинного зв'язку між діями відповідача та завданою шкодою.

Дані обставини були також встановлені у рішенні Господарського суду міста Києва від 25.02.2013р. у справі №27/230 за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Публічного акціонерного товариства "Київенерго", треті особи: 1) ОСОБА_12; 2.) Київська міська державна адміністрація; 3) Київська міська рада про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 36 814, 91 грн., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013р. та постановою Вищого господарського суду України від 16.09.2013р.

З огляду на вищевстановлені обставини, враховуючи те, що володільцем металевої труби тепломережі станом на час її прориву (29.10.2010р.) на перехресті вул. А.Барбюса та вул. Ковпака у м. Києві був відповідач - Публічне акціонерне товариство "Київенерго" та те, що прорив даної труби стався з вини відповідача, у зв'язку з чим було завдано шкоди третім особам, суд дійшов висновку, що саме відповідач повинен відшкодувати завдану шкоду, право на відшкодування якої набув позивач.

Щодо посилань відповідача на збитковість тарифів затверджених Київською міською державною адміністрацією на теплову енергію для відповідача, на те, що Київська міська державна адміністрація, у відповідності до Угоди, взяла на себе відповідальність за наслідки погіршення майна, що сталося внаслідок його природного зношення, невиконання КМДА взятих на себе згідно Угоди зобов'язань спричинило прорив труби тепломережі, а відповідач, в силу положень Угоди, відповідальності за погіршення стану теплової мережі не несе, то суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 2.1.4. пункту 2.1. Угоди (у редакції додаткової угоди від 30.04.2007р.), відповідач не відповідає за погіршення майна, якщо це сталося внаслідок його нормального зношення, згідно вимог чинного законодавства України. Однак, з аналізу вказаного пункту угоди вбачається, що відповідач звільняється від відповідальності за погіршення майна саме перед його власником в особі Київської міської державної адміністрації, а не перед третіми особами.

У відповідності до умов Угоди (п. 2.2.5 в редакції додаткової угоди від 30.04.2007р.), відповідач, зокрема, має право здійснювати амортизаційні відрахування та використовувати їх на ремонт та відновлення майна відповідно до вимог чинного законодавства та цієї Угоди, а тому при здійсненні господарської діяльності з виготовлення та постачання теплової енергії з використанням майна, а також отримання прибутку, відповідач має право здійснювати його амортизацію, а грошові кошти, які залишались за наслідками амортизації, мав направляти на утримання майна.

У період дії Угоди (в редакції додаткової угоди від 29.12.2006р.) з 2007 року та до дати виникнення спірних правовідносин, Київською міською державною адміністрацією встановлювались тарифи на теплову енергію, які включали в себе інвестиційну складову, яка мала бути використана Енергопостачальником виключно на експлуатацію, відновлення, збереження, поліпшення та приріст майна, оскільки були розраховані на підставі Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 955 від 10.07.2006р.

Водночас, Київська міська державна адміністрація, згідно з Угодою (п. 3.1.4.5 Угоди, в редакції додаткової угоди від 29.12.2006р.), взяла на себе зобов'язання, зокрема, сприяти створенню необхідних умов щодо реалізації цієї Угоди шляхом встановлення для енергопостачальника обґрунтованих тарифів на теплову енергію, які враховуватимуть інвестиційну складову в розмірах цих тарифів, яка буде використовуватись енергопостачальником виключно на експлуатацію, відновлення, збереження, поліпшення та приріст майна комунальної власності територіальної громади м. Києва.

Разом з тим посилання відповідача на збитковість тарифів не приймається судом до уваги, оскільки наявність тарифів, які не відшкодовують витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії жодним чином не звільняють відповідача від зобов'язань, які він взяв на себе укладаючи Угоду щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001р. з подальшими змінами до неї. З огляду на зазначене, суд не приймає до уваги і припущення експерта щодо відсутності фінансування з боку КМДА.

Також, суд зазначає, що посилання відповідача на акт розслідування №6/2010 від 29.10.2010 року в якому вказано, що причиною прориву труби тепломережі є потоншення стінки труби, що є природним фактором, не звільняє відповідача від зобов'язань покладених нього угодою. З приводу доводів відповідача про те, що він звертався до Київської міської державної адміністрації з вимогами про виділення грошових коштів на реконструкцію мереж та інформував про критичний стан тепломереж, то відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували звернення відповідача до КМДА та вчинення ним будь-яких заходів для усунення порушень чи попередження аварій теплової мережі.

Таким чином, суд дійшов висновку, що порив металевої труби тепломережі стався внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за Угодою щодо належного утримання що свідчить про наявність вини відповідача. Належних доказів в спростування вищевикладеного відповідачем суду не надано.

Враховуючи вищевстановлені судом обставини, відповідач зобов'язаний відшкодувати завдану матеріальну шкоду в порядку регресу, завдану внаслідок пошкодження застрахованого транспортного засобу в результаті пориву металевої труби на перехресті вул. А.Барбюса та вул. Ковпака у м. Києві.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевстановлені судом обставини, те, що позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування внаслідок пошкодження його майна, що відбулось в результаті аварії тепломережі, а вина відповідача підтверджується матеріалами справи, беручи до уваги те, що відповідачем не спростовано належними доказами обставин, викладених у позові, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (юридична адреса: 01054, м. Київ, вул. Воровського, будинок 33; код ЄДРПОУ 16285602) 115 632 (сто п'ятнадцять тисяч шістсот тридцять дві) грн. 00 коп. - шкоди в порядку регресу, 2312 (дві тисячі триста двадцять) грн. 66 коп. - судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 07.04.2014р.

Головуючий суддя О.В. Гулевець

Суддя А.Б. Пригунова

Суддя С.В. Стасюк