Постанова № 38196113, 01.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 квітня 2014 року № 826/3011/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Васильченко І.П., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Агрокрафт-Хатценбіхлер Груп» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві провизнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень № 0016341510, № 0016351510, № 0016361210 від 12.11.2013 року, встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень № 0016341510, № 0016351510, № 0016361210 від 12.11.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем в ході самоперевірки виявлено помилку в заповненні декларації з податку на додану вартість, а саме: в рядок 23.2 помилково внесено відомості про суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню за період травень, липень та серпень 2013 року, що не спричинило збитків державі, так позивачем надано уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за відповідні періоди. Враховуючи, що подання уточнюючих розрахунків не вплинуло на розрахунки з бюджетом, оскільки зазначені суми не були використані позивачем у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо проведення камеральних перевірок від 29.10.2013 року та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0016341510, № 0016351510, № 0016361210 від 12.11.2013 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.03.2014 року відкрито провадження в адміністративній справі. Справу призначено до судового розгляду на 26.03.2014 року.

В судовому засіданні 26.03.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 26.03.2014 року не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, заперечень на адміністративний позов не надіслав.

Оскільки в судове засідання прибули не всі особи, що беруть участь у справі, суд, в порядку частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши наявні в ній докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для прийняття рішення, судом встановлено наступне.

23.10.2013 року ТОВ «Агрокрафт-Хатценбіхлер Груп» засобами електронного зв'язку подало до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за травень, липень, серпень 2013 року, що підтверджується відповідними квитанціями № 1 про доставку звітів до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві та квитанціями № 2 про їх прийняття.

Зазначені звіти зареєстровані за номерами: за травень № 9067440392, № 9067440152, № 9067440141.

Листом від 29.10.2013 року № 4743/10/26-51-18-04-12 Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві з посланням на п. 46.1 ст. 46, п.48.1, п. 48.7 ст.48, п.48 Податкового кодексу України повідомила позивача про те, що звітність надіслані ним електронною поштою уточнюючі розрахунки не вважаються податковою звітністю, оскільки одночасно з уточнюючими розрахунками повинні подаватись всі необхідні додатки повним пакетом.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з пунктом 48.1 статті 48 Податкового кодексу України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання податковим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації (п. 49.15 ст.49 Податкового кодексу України).

Пунктами 48.3 і 48.4 статті 48 Податкового кодексу України визначено обов'язкові реквізити, які повинна містити податкова декларація.

Прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають (п.49.8 ст.49 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: 49.9.1. за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) органу державної податкової служби, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення органу державної податкової служби, у разі надсилання податкової декларації поштою.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначено Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 р. N 233 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 р. за N 320/15011 (далі - Інструкція).

Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС (пп.7.5 п.7 розділу ІІІ Інструкції).

Згідно з пп 7.6 п. 7 розділу ІІІ Інструкції, якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин.

Так, відповідачем в порушення встановленого законодавством терміну відмовлено у прийнятті відповідної уточнюючої декларації позивачу (лист від 29.10.2013 року № 4743/10/26-51-18-04-12), проте друга квитанція в електронному вигляді була надіслана з відміткою про прийняття податкової звітності, при цьому податковим органом не встановлено відсутності та недостовірності поданих документів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України.

Крім того, 29.10.2013 року відповідачем складено акти про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість № 1315/26-51-15-01-11/38611781, № 1316/26-51-15-01-11/38611781 та № 1317/26-51-15-01-11/38611781.

Тобто, складені відповідачем акти перевірки, позбавили відповідача права на подачу повного пакету уточнюючих розрахунків, як пропонувалося в листі № 4743/10/26-51-18-04-12 від 29.10.2013 року.

Відповідно до пункту 49.12 статті 49 Податкового кодексу України, у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право: подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Пунктом 50.2 статті 50 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Акти перевірки Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві № 1315/26-51-15-01-11/38611781, № 1316/26-51-15-01-11/38611781 та № 1317/26-51-15-01-11/38611781 від 29.10.2013 року, складені відповідачем з порушенням терміну встановленого пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, а саме протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

На підставі складених актів перевірки, 12.11.2013 року Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві винесено податкові повідомлення-рішення № 0016341510, № 0016351510, № 0016361210, якими ТОВ «Агрокрафт-Хатценбіхлер Груп» відмовлено у надані бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Не погоджуючись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач послідовно оскаржував їх до Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві та Міністерства доходів і зборів України в межах процедури адміністративного оскарження. Однак всі скарги - первинні від 19.11.2013 року вих. № 6, від 19.11.2013 року вих. № 7, від 19.11.2013 року вих. № 8, та повторні - від 30.12.2013 року вих. № 12, від 30.12.2013 року вих. № 13, від 30.12.2013 року вих. № 14 були залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення № 0016341510, № 0016351510, № 0016361210 від 29.10.2013 року - без змін.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В порушення зазначеної норми, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано жодного доказу, який би свідчив про правомірність винесення (прийняття) оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що акти перевірок Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві складені з порушенням норм податкового законодавства, з порушенням терміну для проведення таких перевірок, а тому винесені на підставі цих актів оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати дії відповідача щодо проведення камеральних перевірок від 29.10.2013 року протиправними.

Скасувати податкові повідомлення - рішення № 0016341510, № 0016351510, № 0016361210 від 12.11.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокрафт-Хатценбіхлер Груп» (код ЄДРПОУ 38611781) 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко