Постанова № 38195277, 07.04.2014, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2014 р. справа № 809/891/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Чуприни О.В.

за участю секретаря судового засідання Драгомирецького І.М.

представника позивача: Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області - не з'явився,

представника відповідача: приватного підприємства "Томметал" - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області до приватного підприємства "Томметал" про стягнення заборгованості по сплаті штрафної санкції та нарахованої пені за страховими внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в загальній сумі 10 227,17 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

Івано-Франківським окружним адміністративним судом 25.03.2014 року відкрито провадження у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області (далі по тексту - позивач) до приватного підприємства "Томметал" (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті штрафної санкції та нарахованої пені за страховими внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в загальній сумі 10 227,17 гривень.

Заявлені позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач, в порушення вимог абзацу 2 частини 13 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за рішеннями позивача №85 від 11.07.2013 року, №99 від 25.10.2013 року не погашено застосований розмір штрафної санкції в сумах 200,00 гривень, 500,00 гривень і нарахованої пені в сумах 2 621,59 гривень і 6 905,58 гривень відповідно. Суми заборгованості по застосованій штрафній санкції складає 700,00 гривень, по нарахованій пені - 9 527,17 гривень. Загальний розмір несплачених відповідачем зобов'язань по 2-ох рішеннях Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області станом на день звернення до адміністративного суду становить 10 227,17 гривень, які є узгодженою заборгованістю.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. Однак, від позивача 01.04.2014 року на адресу суду надійшло письмове клопотання про розгляд справи без його участі (а.с. 24).

Представник відповідача у судове засідання призначене на 07.04.2014 року не з'явився. Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується отриманим 27.03.2014 року рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 23).

Відповідно до приписів частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону від 17.11.2011 року) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Судом, за умови належного повідомлення відповідача про розгляд справи у відповідності до вимог частини 3 статті 33 і частини 3 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, продовжено розгляд справи за відсутності відповідача на підставі частини 4 статті 128 коментованого Кодексу.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що приватне підприємство "Томметал" зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 13.03.2014 року (а.с. 8-10). Відповідач взятий на облік Управлінням Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульовані положеннями Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та інших підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.

Щодо заборгованості відповідача по сплаті штрафної санкції та нарахованої пені за страховими внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в загальній сумі 10 227,17 гривень, судом встановлено наступне.

До 01.01.2011 року у спірних правовідносин між позивачем і відповідачем виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначалися: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносин, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

За приписами статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 даного Закону страхувальниками серед інших є: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

За змістом вимог частини 1 та 3 статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, які набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Частина 2 статті 17 коментованого Закону встановлює обов'язки страхувальників, пункт шостий якої передбачає, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно вимог частини 6 статті 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Таким чином, суд приходить до переконання, що відповідач у відповідності до статей 14, 15, 17, 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, на якого покладено обов'язок нараховувати та сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області.

Частина 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює обов'язок страхувальників сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно з частиною 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Стаття 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює відповідальність страхувальників, частиною 1 якої передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Відповідно до вимог частини 2 статті 106 вказаного вище Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (надалі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Частиною 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначаються фінансові санкції, які уповноважені застосовувати виконавчі органи Пенсійного фонду до страхувальників, пункт 2 якої передбачає, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до підпункту 9.3.2. пункту 9.3 розділу 9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (в редакції чинної на час дії спірних правовідносин), розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника. При застосуванні штрафів приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.

Судом встановлено, що позивач своїми рішеннями про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків за №85 від 11.07.2013 року і №99 від 25.10.2013 року застосовано до відповідача фінансові санкції в загальному розмірі 700,00 гривень та нараховано пеню в загальному розмірі 9 527,17 гривень. Такі санкції застосовані до відповідача за несвоєчасну сплату ним недоїмки за страховими внесками і фінансових санкцій за період з 20.11.2009 року по 08.07.2013 року і з 21.12.2009 року по 17.10.2013 року відповідно. Вказані рішення 25.04.2013 року та 02.11.2013 року отримані відповідачем, про що свідчать записи уповноваженої особи приватного підприємства на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 12, 14).

Відповідно до частини 13 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пені та штрафів підлягають сплаті страхувальником протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення.

Втім, як слідує із картки особового рахунку страхувальника (відповідача) за період з 01.08.2013 року по 12.03.2014 року та довідки Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області приватним підприємством "Томметал" станом на 04.04.2014 року не сплачено заборгованість за рішеннями №85 від 11.07.2013 року, №99 від 25.10.2013 року і заборгованість по них становить 10 227,17 гривень (а.с. 15, 26).

Здійснення відповідачем несвоєчасної сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є підставою для нарахування пені та штрафних санкцій у відповідності до вищевказаних норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкції, а сплата нарахованих сум пені та штрафних санкцій є обов'язком відповідача.

Частиною 14 статті 106 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом.

У разі якщо страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, отримали рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, і не сплатили зазначені в них суми фінансових санкцій протягом десяти робочих днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний виконавчий орган Пенсійного фонду про його оскарження, воно передається для виконання державній виконавчій службі та страхувальнику.

Суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків.

У передбаченому законом порядку рішення про застосування фінансових санкцій і нарахування пені відповідачем не оскаржувалися, у зв'язку з чим визначені суми зобов'язань у відповідності до статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пунктів 9, 10 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, є узгодженими.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність нарахування позивачем сум застосованих до відповідача фінансових санкцій та нарахованої йому пені.

Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми недоїмки на день розгляду справи або ж спростували позовні вимоги, відповідачем суду не подано.

Абзацом 5 і 6 пункту 7 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом (зокрема Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").

Системний аналіз коментованих норм закону дає можливість суду дійти переконання про те, що за умови виникнення у платника страхових внесків заборгованості у 2009-2013 році, тобто на момент дії частин 1 - 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в силу пункту 7 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків, за Пенсійним фондом України і його територіальними органами зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю їх нарахування, своєчасністю сплати, якими останні були наділені до набрання чинності цим Законом. Повноваження позивача щодо контролю по стягненні штрафних санкцій та нарахованої пені, що утворилися до 01.01.2011 року, реалізуються шляхом винесення рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які є виконавчим документом, несплата яких є підставою для стягнення їх у судовому порядку.

Відповідно до пункту 2.1, 2.2 і 2.4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України за № 11-2 від 27.06.2002 року (із змінами та доповненнями), основними завданнями Управління, серед іншого, є забезпечення у відповідному регіоні надходжень від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, ведення обліку цих надходжень, інших коштів відповідно до законодавства, призначених для пенсійного забезпечення.

Управління відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого, організовує роботу підвідомчих управлінь Фонду в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах щодо: забезпечення збору та ведення обліку надходжень від сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), фінансових санкцій, інших коштів, що надходять до бюджету Фонду відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум страхових внесків та інших платежів.

Управління має право стягувати несплачені суми страхових внесків та інших платежів (в тому числі застосовані штрафні санкції і нараховану пеню) з їх платників.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення з приватного підприємства "Томметал" заборгованості по сплаті штрафної санкції та нарахованої пені за страховими внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в загальній сумі 10 227,17 гривень обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Томметал" (ідентифікаційний код 34465329, вул. Олексина, 90, с. Сівка-Калуська, Калуський район, Івано-Франківська область, 77342) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області (ідентифікаційний код 37824000) заборгованість по сплаті штрафної санкції та нарахованої пені за страховими внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в загальній сумі 10 227 (десять тисяч двісті двадцять сім) гривень 17 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова в повному обсязі складена 11.04.2014 року.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.