Ухвала суду № 38193533, 07.04.2014, Горохівський районний суд Волинської області

Пр. № 2-а/155/9/14

Справа № 155/30/14-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2014 року Горохівський районний суд

Волинської області

в складі: головуючого - судді Шмідта С.А.

при секретарі Грищук Г.Г.,

з участю: позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Грибок Н.А.,

третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Горохівського районного суду в м.Горохів Волинської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Горохівського районного управління юстиції Волинської області про скасування постанови про накладення штрафу, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_3, -

В С Т А Н О В И В:

14 січня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Горохівського районного суду Волинської області з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Горохівського районного управління юстиції Волинської області про скасування постанови про накладення штрафу, посилаючись в обґрунтування своїх позовних вимог на наступне.

Як зазначено у позовній заяві, постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Горохівського районного управління юстиції Волинської області Грибок Н.А. серії ВП № 23604769 від 19 грудня 2013 року на ОСОБА_1 накладено за ч.1 ст.89 Закону України "Про виконавче провадження" штраф в розмірі 340,00 грн. за те, що він, будучи начальником управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області та відповідно являючись посадовою особою, без поважних причин не виконав у встановлений державним виконавцем строк зобов'язання щодо виконання рішення Горохівського районного суду Волинської області від 27 грудня 2010 року, згідно якого вищевказане управління було зобов'язано провести перерахунок та виплату ОСОБА_3 державної пенсії в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01 жовтня 2010 року та виплачувати в подальшому на підставі положень ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Позивач вважає, що вищевказана постанова є протиправною з тих підстав, що державний виконавець у зобов'язанні від 30 жовтня 2013 року не вказав, яким чином необхідно виконати вимоги виконавчого документа, оскільки в даному випадку мова йде про перерахунок і виплату державної пенсії. Так, відповідно до пункту 7 Закону України від 14 червня 2011 року "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік" Прикінцеві положення цього Закону були доповненні пунктом 4, згідно якого в 2011 році положення ст.ст.39, 50-52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Такі самі положення містить і Закон України "Про державний бюджет України на 2013 рік". Крім того, Конституційний суд України у своєму рішенні № 20-рп/2011 від 26 грудня 2011 року зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів всього суспільства. А тому, на думку позивача, стягувачу ОСОБА_3 було проведено нарахування та виплату державної пенсії з 01 жовтня 2010 року по 31 жовтня 2011 року, а в подальшому виконувати рішення суду управління не мало можливості згідно до вимог чинного на той час законодавства. З огляду на вищенаведене позивач просить скасувати постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Горохівського районного управління юстиції Волинської області серії ВП № 23604769 від 19 грудня 2013 року про накладення на нього штрафу.

Ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 10 лютого 2014 року до участі у цій справі було залучено ОСОБА_3 як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

В судовому засіданні представник відповідача - старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Горохівського районного управління юстиції Волинської області Грибок Н.А. позову не визнала, вважаючи цей позов безпідставним. Крім цього, представник відповідача суду пояснила, що 10 січня 2011 року до відділу ДВС Горохівського районного управління юстиції Волинської області надійшла письмова заява від ОСОБА_3 про прийняття до примусового виконання виконавчого листа, виданого Горохівським районним судом Волинської області про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області здійснити ОСОБА_3 перерахунок державної пенсії і виплачувати її в подальшому. 11 січня 2011 року державний виконавець винесла постанову про відкриття виконавчого провадження на виконання вищевказаного виконавчого листа і скерувала її управлінню ПФУ в Горохівському районі Волинської області. 11 лютого 2011 року начальником вищевказаного управління ПФУ ОСОБА_1 було скеровано на адресу відділу ДВС лист, яким повідомлялось, що ОСОБА_3 проведено перерахунок пенсії у зазначеному у виконавчому листі розмірі. На підставі цього листа державний виконавець Грибок Н.А. винесла постанову про закінчення виконавчого провадження та повернула виконавчий лист на адресу суду. Представник відповідача ствердила, що в результаті оскарження ОСОБА_3 законності цієї постанови у судовому порядку 25 жовтня 2013 року Львівським апеляційним адміністративним судом вищевказану постанову було визнано незаконною. На виконання цього судового рішення державний виконавець 29 жовтня 2013 року скасувала винесену нею постанову про закінчення виконавчого провадження, а 30 жовтня 2013 року скерувала начальнику управління ПФУ підписане начальником відділу ДВС зобов'язання до 07 листопада 2013 року провести перерахунок та виплатити ОСОБА_3 вказану у рішенні суду пенсію. Оскільки начальником управління ПФУ вищевказане зобов'язання виконано не було, 19 грудня 2013 року державним виконавцем відповідно до ст.75 Закону України "Про виконавче провадження" було винесено постанову про накладення на позивача штрафу в розмірі 340,00 грн. Представник відповідача ствердила, що винесена нею постанова серії ВП № 23604769 від 19 грудня 2013 року про накладення на позивача штрафу є правомірною, і тому просила у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених у позовній заяві, та пояснив суду, що в січні 2011 року управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області отримало постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження на виконання виконавчого листа, виданого Горохівським районним судом Волинської області про зобов'язання управління ПФУ провести перерахунок та виплату ОСОБА_3 державної пенсії в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01 жовтня 2010 року, та виплачувати її в подальшому. Позивач ствердив, що він, як начальник вищевказаного управління ПФУ, завізував ці документи та скерував їх для виконання у відділ призначення пенсій. Після цього ОСОБА_3 було зроблено перерахунок його пенсії відповідно до рішення суду, однак пенсія у вищевказаному розмірі виплачувався останньому тільки до 01 листопада 2011 року у зв'язку з наведеними вище змінами у чинному законодавстві. Крім того, позивач ствердив, що у невиконанні рішення суду немає його вини, оскільки з жовтня 2011 року зменшилося фінансування на виплату такого виду пенсій з державного бюджету України, натомість ОСОБА_3 з 01 листопада 2011 року було перепризначено пенсію у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23 листопада 2011 року, внаслідок чого розмір раніше призначеної ОСОБА_3 пенсії зменшився. Позивач пояснив, що він, як начальник управління ПФУ, не має можливості вплинути на призначення пенсії, оскільки розрахунок пенсії здійснюється за допомогою централізованої автоматизованої програми, корегувати яку неможливо, так як вищевказана програма є єдиною та обов'язковою для використання у всіх підрозділах Пенсійного фонду України. Після призначення пенсії з цієї програми роздруковується відповідне розпорядження, яке візується начальником управління ПФУ, що було зроблено в тому числі і стосовно ОСОБА_3 Про неможливість виконання вищевказаного розпорядження начальника відділу ДВС із-за зазначених вище причин останнього було повідомлено письмово, однак державний виконавець їх до уваги не взяв на виніс постанову про накладення на позивача штрафу в розмірі 340,00 грн. Крім того, позивач ствердив, що він звернувся з вищевказаним позовом до суду 26 грудня 2013 року, однак з незрозумілих йому причин позовна заява чомусь була зареєстрована в суді тільки 14 січня 2014 року. З огляду на вищенаведене позивач просив відновити йому пропущений строк для оскарження, а також скасувати постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Горохівського районного управління юстиції Волинської області серії ВП № 23604769 від 19 грудня 2013 року про накладення на нього штрафу.

В судовому засіданні третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_3 просив у задоволенні вищевказаного позову відмовити, посилаючись на те, що судове рішення, яким встановлено обов'язок здійснити перерахунок його пенсії та виплачувати її в майбутньому, не змінено, не скасовано та набуло законної сили. ОСОБА_3 ствердив, що жодний нормативно-правовий акт не може відмінити чинність судового рішення, яке набуло законної сили, а посилання на неможливість його виконання у зв'язку з обмеженими бюджетними можливостями є незаконним, що підтверджується як національним законодавством, так і практикою Європейського суду з прав людини.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача та третьої особи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд вважає позов ОСОБА_1 таким, що не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Оскільки із пояснень позивача вбачається, що він вчасно звернувся із адміністративним позовом до суду про оскарження постанови про накладення штрафу, суд відповідно до вимог ч.2 ст.100 КАС України вважає поважною причиною пропущення ним десятиденного строку на її оскарження.

Як вбачається з оглянутих в судовому засіданні матеріалів виконавчого провадження (а.с.27-41), на виконанні у відділі державної виконавчої служби Горохівського районного управління юстиції Волинської області перебуває виконавчий лист, виданий 10 грудня 2010 року Горохівським районним судом Волинської області, відповідно до якого управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області зобов'язано провести перерахунок та виплату ОСОБА_3 державної пенсії в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01 жовтня 2010 року, та виплачувати в подальшому на підставі положень ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. При цьому на обов'язковості фактичного і повного виконання судових рішень неодноразово наголошувалось у рішеннях Європейського суду з прав людини в розрізі ст.6 Європейської конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод".

Так, згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 74 рішення у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії" зазначив, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів на виправдання неспроможності виконати судове рішення про виплату боргу.

Водночас статею 6 Конвенції передбачено право на справедливим суд.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження".

Стаття 1 вищевказаного Закону встановлює, що виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із частиною 1 статті 3 Закону примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

В статті 17 Закону визначено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону у разі, якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна.

Згідно з частиною першою статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Відповідно до ч.1 ст.89 Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Судом встановлено, що 30 жовтня 2013 року начальником відділу державної виконавчої служби Горохівського районного управління юстиції Волинської області Матвєєвою Л.М. було зобов'язано ОСОБА_1 в термін до 07 листопада 2013 року направити до вищевказаного відділу повідомлення про виконання зобов'язання щодо проведення перерахунку та виплати ОСОБА_3 державної пенсії в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01 жовтня 2010 року та виплачувати в подальшому на підставі положень ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с.7).

За невиконання вищевказаного зобов'язання постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Горохівського районного управління юстиції Волинської області Грибок Н.А. серії ВП № 23604769 від 19 грудня 2013 року на ОСОБА_1 накладено за ч.1 ст.89 Закону України "Про виконавче провадження" штраф в розмірі 340,00 грн. (а.с.9).

З огляду на вищенаведене суд вважає, що позивачем, як посадовою особою боржника, безпідставно констатовано поважність причин невиконання судового рішення при тому, що обов'язковим до виконання судовим рішенням обов'язок по нарахуванню та виплаті стягувачу належних йому сум покладено саме на боржника, а не осіб, які забезпечують формування державного бюджету чи забезпечення фінансування певних статей його витрат. При цьому жодних доказів вжиття боржником належних заходів до забезпечення включення до відповідної статті бюджетних витрат необхідних коштів у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України, не подавалось. Матеріали справи свідчать про невжиття боржником належних заходів для забезпечення фактичного виконання судового рішення.

Таким чином, на думку суду, державним виконавцем у визначеному законом порядку було правомірно притягнуто позивача до відповідальності, як посадову особу боржника, а тому у задоволенні пред'явленого позивачем позову слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.6 Європейської конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод", ст.11, ч.2 ст.71, ст.ст.86, 161, 163, 181, 255 КАС України, Законом України "Про виконавче провадження", суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Горохівського районного управління юстиції Волинської області про скасування постанови про накладення штрафу відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Горохівський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий (підпис)

Згідно з оригіналом.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області С.А.Шмідт