Ухвала суду № 38193462, 01.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 1570/4552/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Соколенко О. М.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року, у справі за позовом Приватного підприємства "Адепт-Комплект" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27.02.2013 року задоволено позов та скасовано податкове повідомлення - рішення №0002722301 від 03.05.2012 року.

Не погоджуючись з постановленим у справі судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, з якої вбачається, що рішення у справі прийнято в порушення норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини справи та зроблено необґрунтований висновок щодо неправомірності оскаржуваного рішення, оскільки за результатами проведеної перевірки податковим органом встановлено безтоварність проведених операцій між позивачем та його контрагентом, що призвело до безпідставного зарахування сум за даними операціями, до складу податкового кредиту підприємства.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 10.04.2012 року податковим органом проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питань підтвердження господарських відносин з ТОВ "Флорена-Плюс" за серпень-вересень 2011 року, про що складено акт №166/22/33316835, яким встановлено порушення позивачем ч.1 ст.203, 215, 228 ЦК України, а саме укладання правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, та п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ за вказаний період, у загальному розмірі 163336 грн.

Порушення полягає у тому, що між позивачем та ТОВ "Флорена-Плюс" укладено угоди, які не спрямовані на реальне настання наслідків, тобто є нікчемними, а тому позивачем неправомірно включено розмір ПДВ, при господарських операціях з даним контрагентом, до складу свого податкового кредиту.

В результаті перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0002722301 від 03.05.2012 року про збільшення позивачу суми ПДВ на вказану суму, та застосування штрафних (фінансових) санкцій, на суму 81668 грн.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог, з яким погоджується судова колегія з огляду на наступне.

Статтею 200 Податкового Кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Правила формування податкового кредиту визначені ст.198 цього ж Кодексу, відповідно до якої право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Наявність у позивача належно оформлених документів, необхідних відповідно до Закону для віднесення певних сум до валових витрат, не є безумовною підставою для включення до валових витрат, якщо податковий орган доведе, зокрема, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності.

Частиною 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи, тобто податкові, видаткові накладні, рахунки, довіреності, акти виконаних робіт, акти прийому - передачі товарів, робіт, послуг оформлені на паперових носіях та при наявності таких обов'язкових реквізитів: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судовою колегією встановлено, що відповідно до акту перевірки позивачем занижено своє податкове зобов'язання з ПДВ, за лютий та серпень 2011 року, на загальну суму 163336 грн.

На формування розміру ПДВ вплинули господарські операції позивача з ТОВ "Флорена-Плюс" щодо придбання технічних матеріалів, які здійснено на підставі договорів поставки №221/07 від 22.07.2011 року, №222/07 від 22.07.2011 року, №26 від 26.08.2011 року, №298 від 29.08.2011 року.

На підтвердження господарських відносин з даним підприємством, судом зібрано наступні документи: договори поставок із специфікаціями до них, рахунки-фактури, податкові / видаткові / товарно-транспортні накладні до кожного договору, платіжні документи на перерахунок коштів, договір транспортування, який укладено позивачем із третьою особою щодо транспортування придбаних товарів від контрагента, реєстр виданих та отриманих накладних на підприємстві, докази подальшого використання придбаних товарів (т.1 а.с.58 - 179).

Судовою колегією досліджено дані документи та встановлено, що дійсно між позивачем та вищевказаним підприємством укладено договори поставки технічних матеріалів та будівельних матеріалів та іншими документами підтверджено фактичне отримання придбаних ТМЦ, їх оплату та надходження на підприємство позивача і подальше використання у своїй господарській діяльності, тобто позивачем доведено товарність проведених операцій та підтверджено право на віднесення сум за договорами до складу свого податкового кредиту.

З огляду на вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позивачем підтверджено зазначений розмір ПДВ за вказаний період - оскаржувані рішення податкового органу є необґрунтованими та правомірно скасовані судом першої інстанції.

Судова колегія не погоджується з посиланнями відповідача щодо того, що відсутність належної матеріально-технічної бази у ТОВ "Флорена - Плюс" (т.2 а.с.192) - є підставою для визнання нікчемними господарських операцій між ним та ПП "Адепт-Комплект", оскільки позивачем добросовісно придбано товари у вищевказаної юридичної особи, а якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Такої правової позиції додержується й Верховний Суд України у постанові від 09.09.2008 року, по справі №21-500во08, від 01.06.2010 року, по справі №21-573во10 та від 31.01.2011 року, по справі №21-47а10.

Крім того, посилання податкового органу на постанову старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у м.Києві від 02.03.2012 року про порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва ТОВ "Флорена-Плюс" є безпідставними, оскільки вказану постанову скасовано постановою Прокуратури м.Києва (т.2, а.с.125).

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, що є підставою для залишення її без задоволення.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Судді: О.В. Яковлєв А.В. Бойко Т.М. Танасогло