Ухвала суду № 38193451, 03.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

03 квітня 2014 р. Справа № 658/2743/13-а

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Подіновська Г.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.,

за участю секретаря - Півень М.О.,

за участю представника апелянта - ОСОБА_1,

за участю представника апелянта - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 13 листопада 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Каховської міської ради Херсонської області про визнання протиправним та скасування рішення Каховської міської ради, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_3, звернувся з позовом до Каховської міської ради Херсонської області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення 40 сесії Каховської міської ради 6 скликання Херсонської області №765/40 від 28.03.2013 року «Про скасування рішення виконавчого комітету Каховської міської ради від 11.09.2012 року № 324 «Про надання містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок для будівництва об'єктів містобудування» (в частині)», мотивуючи позовні вимоги тим, що скасовуючи рішення виконавчого комітету Каховської міської ради, відповідач вийшов за межі своїх повноважень.

Постановою Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 13 листопада 2013 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Каховської міської ради Херсонської області про визнання протиправним та скасування рішення Каховської міської ради залишено без задоволення в повному обсязі.

В апеляційній скарзі, ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, та неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 13 листопада 2013 року - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 05 грудня 2008 року між позивачем ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (а.с. 7).

Відповідно до вказаного договору купівлі-продажу ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_3 придбала житлову квартиру без будь-яких особливостей і недоліків, які б перешкоджали її використанню за цільовим призначенням, тобто для проживання (п.4 договору). Пунктом 2 договору купівлі-продажу визначено, що всі попередні домовленості які існували між сторонами і не відображені в даному договорі втрачають силу.

У договорі відсутні будь-які вказівки на придбання квартири з певними особливостями, з документацією на реконструкцію тощо.

Реконструкція за відсутності дозвільної, проектної документації та згоди співвласників будинку була розпочата ОСОБА_3 в квітні 2009 року (а.с. 78-80, 81).

Також судом першої інстанції встановлено, що 11.09.2012 року виконавчим комітетом Каховської міськради прийнято рішення №324 «Про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки», яким ОСОБА_3 надано дозвіл на реконструкцію квартири АДРЕСА_1 (а.с. 8).

Рішенням 40 сесії 6 скликання Каховської міської ради № 765/40 від 28.03.2013р. скасовано підпункт 1 пункту 1 рішення виконавчого комітету Каховської міської ради від 11.09.2012 року № 324 стосовно надання ОСОБА_3 містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок об'єктів містобудування реконструкції квартири АДРЕСА_1 під магазин промислових товарів з виведенням цієї квартири з житлового фонду з покращенням оздоблення фасадів будинку, благоустроєм та освітленням території, облаштуванням «карману» для розгрузки товару з автотранспорту (а.с. 9).

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Каховської міської ради №765/40 від 28.03.2013 року, прийняте відповідачем на підставі та у межах повноважень, наданих чинним законодавством України, у зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Колегія суддів погоджується з вище вказаними висновками суду першої інстанції та вважає, що при винесенні постанови про відмову у задоволенні позову судом першої інстанції були правильно застосовані норми матеріального права, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 41 Конституції України використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.

Стаття 382 Цивільного кодексу України передбачає, що власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування - це підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін., опорні конструкції будинку - це плити перекриття, плити з яких складено стіни будинку, або цегла, тобто те з чого складається сам будинок, його конструкція, фундаментні плити, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири.

Відповідно до ст. 369 Цивільного Кодексу України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

Відповідно до ст. 383 ч. 2 Цивільного Кодексу України, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі,наданій йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Статтею 319 Цивільного Кодексу України передбачено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію.

Оскільки житло має спеціальне призначення, свобода використання житла його власниками обмежується нормами, спрямованими на схоронність жилих приміщень та не порушення прав інших осіб, а також зобов'язанням власника використовувати житло за призначенням.

Відповідно до Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992р. № 572, власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження, але з урахуванням інтересів інших громадян, які проживають у цьому будинку.

Використовувати жилі приміщення з іншою метою можна в разі визнання їх непридатними для проживання з подальшим переведенням у нежилі, що регламентується Житловим Кодексом та постановою Ради міністрів УРСР «Про порядок обстеження стану житлових будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання житлових будинків і житлових приміщень не придатними для проживання» від 26.04.1984р. № 189, яка є чинною.

Відповідно до ст. 8 Житлового Кодексу України переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду в нежилі, як правило, не допускається. У виняткових випадках переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі може здійснюватися за рішенням органів, зазначених у частині другій статті 7 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 7 ч. 2 Житлового Кодексу України, непридатні для проживання жилі будинки і жилі приміщення переобладнуються для використання в інших цілях або такі будинки зносяться за рішенням виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів.

Відповідно до ст. 15 Житлового Кодексу України, до компетенції міських рад у галузі використання і забезпечення схоронності житлового фонду не входить вирішення питання про переведення житлових приміщень у нежитлові (такі повноваження покладено на виконавчі комітети обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) рад згідно ст. 14 Житлового Кодексу України ч. 1 п. 5, які приймають рішення про переобладнання і знесення непридатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду (частина друга статті 7).

Херсонська обласна державна адміністрація Каховській міській раді таких повноважень не делегувала.

Порядок виведення житлових приміщень до нежитлового фонду, надання дозволу на реконструкцію житла під магазини (офіси, аптеки тощо) Каховською міськрадою не приймалося.

Враховуючи вимоги Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», Цивільного Кодексу України щодо володіння, користування і розпорядження майном, яке перебуває у спільній частковій власності, у разі коли в житловому будинку є приватизовані квартири, при переобладнанні приміщень такого будинку під офіси, торгівельні організації тощо необхідна згода власників (користувачів) приватизованих квартир.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що ремонт та інші зміни власник має право проводити, якщо вони не призведуть до порушень або обмежень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно - технічних вимог та правил експлуатації будинку.

Виконання робіт з перебудови та перепланування житлових приміщень у багатоквартирних будинках із подальшим використанням їх як нежитлових приміщень повинно здійснюватися за згодою співвласників будинку без обмеження їх інтересів та житлових прав.

Таким чином, переведення житлового приміщення у нежитлове перебуває у виключній компетенції обласної або міської (міста республіканського підпорядкування) ради, за письмовою згодою власників квартир.

Проте рішення «Про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки», яким ОСОБА_3 надано дозвіл на реконструкцію квартири, було прийняте за відсутності згоди співвласників багатоповерхового будинку, з перевищенням повноважень, наданих виконкому міськради міста обласного підпорядкування, за відсутності прийнятих міськрадою єдиних для усіх правил (порядку) переведення житлових приміщень у нежитлові та надання згоди на реконструкцію квартир під офіси, перукарні, аптеки тощо.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.

Відповідно до ч. 9 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою.

У відповідності до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення 40 сесії Каховської міської ради 6 скликання Херсонської області №765/40 від 28.03.2013 року щодо скасування підпункт 1 пункту 1 рішення виконавчого комітету Каховської міської ради від 11.09.2012 року № 324 стосовно надання ОСОБА_3 містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок об'єктів містобудування реконструкції квартири АДРЕСА_1 під магазин промислових товарів з виведенням цієї квартири з житлового фонду з покращенням оздоблення фасадів будинку, благоустроєм та освітленням території, облаштуванням «карману» для розгрузки товару з автотранспорту, є таким, що прийняте на підставі та у межах повноважень, у зв'язку з чим позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 щодо наявності підстав для скасування рішення міської ради, колегія суддів до уваги не приймає та зазначає, що вказані доводи позивачем викладені в адміністративному позові, яким судом першої інстанції надано належну правову оцінку.

Інших доводів, якими б спростовувались висновки суду першої інстанції апелянтом в апеляційній скарзі не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 13 листопада 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Каховської міської ради Херсонської області про визнання протиправним та скасування рішення Каховської міської ради - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення її в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 08 квітня 2014 року.

Головуючий:

Судді: