Рішення № 38191633, 08.04.2014, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2014 року Справа № 925/195/14

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:

від позивача - представник не з'явився ,

від відповідача - представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду

справу за позовною заявою

позивача Компанії "Торговий Дім "Пальміра" дочірнього підприємства компанії "Палма Груп С.А."/Швейцарія/

до

відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "ББФ"

про стягнення 9 295,35 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Компанія "Торговий Дім "Пальміра" дочірнього підприємства компанії "Палма Груп С.А."/Швейцарія/ звернулася до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ББФ" про стягнення 9 295,35 грн., в тому числі: 7705,40 грн. основного боргу, 497,57 пені, 1092,38 грн. - 20% річних та відшкодування 1827,00 грн. судового збору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до договору купівлі - продажу №142 від 01.02.2012, позивач продав товар, однак їх вартість у визначений договором строк відповідач не сплатив, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість, на яку позивачем нарахована пеня та річні за прострочення виконання грошових зобов'язань.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, направив суду заяву про розгляд справи без участі представника Компанії "Торговий Дім "Пальміра" дочірнього підприємства компанії "Палма Груп С.А.

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи у судове засідання свого представника не направив не повідомивши про причини, письмовий відзив на позовну заяву не подав. Ухвала суду 11.02.2014 про порушення провадження у справі отримана відповідачем 14.02.2014 та 20.02.2014, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та відмітками канцелярії на ухвалах суду.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вирішив розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

01 лютого 2012 року "Торговий Дім "Пальміра" дочірнього підприємства компанії "Палма Груп С.А."/Швейцарія/ (продавець, позивач у справі) та товариства з обмеженою відповідальністю "ББФ" (покупець, відповідач у справі), уклали договір купівлі-продажу №142 (далі договір), за умовами якого продавець зобов'язався продати покупцю товар в асортименті й кількості, зазначеній у Додатках /накладних/, що є невід'ємною частиною даного договору, а покупець - прийняти вказаний товар і оплатити його вартість (п. 1.1 договору).

Відповідно до п.п.4.1, 5.1 договору сторони узгодили, що ціни на товари, вказуються у відповідних накладних, розрахунок за товар, що постачається здійснюється покупцем здійснюється з відстроченням платежу з моменту підписання видаткової накладної.

Позивач зазначає, що він належним чином виконав свої зобов'язання по договору, за його доводами, він поставив відповідачу, товар на загальну суму 20705,40 грн., за який відповідач розрахувався частково на суму 13000,00 грн. На момент звернення до суду з позовом заборгованість відповідача становить 7705,40 грн.

Порушення відповідачем умов договору в частині оплати поставленого товару стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення заборгованості, неустойки та процентів за прострочення грошового зобов'язання, всього в сумі 9 295,35 грн. в примусовому порядку.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Статтями 173, 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору купівлі-продажу від 01.02.2012 №142, зміст якого відповідає положенням глави 54 та, зокрема, ст. 655 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), відповідно до якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору, позивачем згідно видаткових накладних №0001012 від 09.04.2013 на суму 18590,40 грн., №0001036 від 10.04.2013 на суму 2115,00 грн. (а.с.13-14), було поставлено відповідачу товар на суму 20705,40 грн.

Обов'язки відповідача щодо оплати товару та строку її проведення визначені в п. 5.1 договору, згідно з яким, розрахунок за товар здійснюється покупцем з відстроченням платежу з моменту підписання видаткової накладної розрахунок.

Відповідач, порушуючи умови договору, за отриманий товар в повністю своєчасно не розрахувався, заборгувавши позивачу 7705,40 грн.

Частиною другою статті 22 ГПК України, передбачено, що сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо, обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, якими, в силу ст. 32 ГПК України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач скористався своїм правом заперечувати проти позову на власний розсуд, не підтвердив належними доказами про відсутність у нього заборгованості, відтак вимога про стягнення заборгованості по договору в частині 7705,40 грн. підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідальність за порушення строків виконання грошових зобов'язань, передбачена пунктом 6.1 договору, відповідно до якого, покупець виплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості отриманого товару за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з п. 6.1 договору, сторони встановили більший, ніж визначено у ч.2 ст.625 ЦК України, розмір річних, який визначений у 20 відсотків.

На підставі зазначених положень, позивач нарахував відповідачу пеню та річні у заявлених сумах. Суд, перевіривши розрахунок позивача встановив, що він зроблений вірно та відповідає вимогам договору та закону, відтак, позовні вимоги про стягнення пені у сумі 497,57 грн. (за період з 10.05.2013 по 10.11.2013 по накладній №0001012 від 09.04.13, та за період з 11.05.2013 по 11.05.2013 по накладній №0001036 від 10.04.2013) та річні у сумі 1092,38 (за період з 10.05.2013 по 23.01.2014 по накладній №0001012 від 09.04.13, та за період з 11.05.2013 по 23.01.2014 по накладній №0001036 від 10.04.2013), є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 1827,00 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ББФ" ( 19602, с. Руська Поляна, Урочище, Кленове, буд. 5, Черкаська область, код 32810150) на користь компанії "Торговий Дім "Пальміра" дочірнього підприємства компанії "Палма Груп С.А."/Швейцарія/ ( 65031, Одеська область, Біляївський район, 1665 км автошляху С.Петербург-Київ-Одеса, код 25422297) - 7705,40 грн. заборгованості, 497,57 грн. - пені, 1092,38 грн. - 20% річних та 1827,00 судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повний текст рішення складено 11.04.2014

Суддя О.І. Кучеренко