Рішення № 38191524, 03.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2217/14 03.04.14За позовом ОСОБА_1

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІРА-2000"

2. Головного управління юстиції у м. Києві

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 Компанія БРЕДВІН ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД (BRADWIN TRADING LIMITED)

про визнання недійсними рішення загальних зборів товариства, визнання недійсними зміни до статуту та зобов'язання вчинити дії

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача - не з'явилися;

від відповідача 1 - Тимошенко К.О., довіреність б/н від 28.02.2014;

від відповідача 2 - не з'явилися;

від третьої особи - Талпа Ю.І. довіреність б/н від 10.12.2013.

Суть спору: ОСОБА_1 звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІРА-2000" та Головного управління юстиції у м. Києві про визнання недійсними рішення загальних зборів товариства, оформлені протоколом б/н від 30.07.2013, визнання недійсними зміни до статуту та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 було виключено зі складу учасників товариства, проте в подальшому в судовому порядку поновлено в складі учасників, але не зважаючи на це 30.07.2013 були проведені позачергові загальні збори учасників відповідача-1, на яких прийняті оскаржувані рішення, на підставі яких зареєстровано нову редакцію статуту товариства згідно яких учасниками визначено інші особи, а не позивач, що порушує її корпоративні права та охоронювані законом інтереси та є підставою для визнання недійсними цих рішень та нової редакції статуту товариства.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.02.2014 порушено провадження у справі №910/2217/14 та призначено справу до розгляду.

03.03.2014 відповідач 1 через відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує в повному обсязі, з підстав того, що визнання недійсним в судовому порядку рішення загальних зборів про виключення позивача зі складу учасників товариства не означає її автоматичного поновлення у складі учасників ТОВ «ЛІРА-2000», та зауважує на тому, що в будь-якому випадку участь позивача на оскаржуваних зборах жодним чином не могла вплинути на прийняті рішення, що виключає можливість визнання їх недійсними. Також відповідач 1 наголошує на тому, що ОСОБА_1 погодилася з її виключенням з числа учасників ТОВ «ЛІРА-2000», оскільки звернулася до суду з позовом про зобов'язання відповідача-1 виплатити належну їй частку у зв'язку з її виключенням, який був задоволений рішенням господарського суду м. Києва від 23.05.2012 у справі №8/96.

03.03.2014 відповідач 1 через відділ діловодства суду подав клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення Вищим господарським судом України справи №910/6055/13.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.03.2014 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Компанію БРЕДВІН ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД (BRADWIN TRADING LIMITED) та відкладено розгляд справи.

31.03.2014 третя особа через відділ діловодства суду подала пояснення по справі, в яких зауважила на тому, що на момент прийняття спірних рішень загальних зборів, позивач не була учасником товариства, у зв'язку з чим зазначені рішення не порушують її права та законні інтереси, а законність виключення позивача зі складу учасників підтверджена постановою Вищого господарського суду України від 11.03.2014 у справі № 910/6055/13.

Розглянувши в судовому засіданні 03.04.2014, подане першим відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, оскільки на даний час справа №910/6055/13 розглянута Вищим господарським судом України та прийнята відповідна постанова.

В судовому засіданні 03.04.2014 представник відповідача 1 та третьої особи заперечили проти позовних вимог в повному обсязі.

Позивач та відповідач-2 своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суду не повідомили, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином, заяв чи клопотань до суду не направили.

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка позивача та відповідача-2 не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 03.04.2014 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, які приймали участь під час розгляду справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

22.05.2000 року проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІРА-2000".

Рішенням загальних зборів учасників товариства від 10.04.2006 року затверджено нову редакцію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІРА-2000", згідно з п. 5.1 якого розмір статутного капіталу товариства складає 18 596 713 гривень 00 копійок.

В пункті 5.2 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІРА-2000", затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства від 10.04.2006 року, визначено, що частки у статутному капіталі товариства розподіляються між його учасниками наступним чином: ОСОБА_1 належить частка, вартістю 4515928,25 грн., що становить 24,283475526 % статутного капіталу товариства; ОСОБА_4 належить частка, вартістю 8765356,50 грн. та 100000,00 доларів США, що за курсом Національного банку України на момент внесення коштів складає 533000,00 грн., що становить 50% статутного капіталу товариства та ОСОБА_5 належить частка, вартістю 4782428,25 грн., що становить 25,716524474% статутного капіталу товариства.

26 жовтня 2009 року відбулись загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІРА-2000", оформлені протоколом б/н, на яких прийнято рішення про 1. обрання Головою Загальних зборів учасників Товариства ОСОБА_4, а секретарем Загальних зборів учасників Товариства ОСОБА_5 2. виключення ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства. 3. виплату ОСОБА_1 вартості частини майна Товариства пропорційно її частці відповідно до вимог Статуту Товариства та законодавства України. 4. здійснення оплати частки ОСОБА_1 у розмірі 4515928,25 грн. за рахунок додаткових вкладів учасників Товариства. 5. затвердження перерозподілу часток учасників Товариства: ОСОБА_4 - 62,141737763%, ОСОБА_5 - 37,858262237%. 6. збільшення статутного капіталу Товариства на суму 1000000,00 грн. за рахунок додаткових вкладів учасників Товариства пропорційно їх часткам у статутному капіталі. 7. затвердження змін до статуту товариства шляхом викладення Статуту Товариства у новій редакції.

Втім, постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2014 у справі №910/6055/13 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІРА-2000", Головного управління юстиції у м. Києві про визнання недійсними рішень загальних зборів та змін до статуту, позовні вимоги задоволено та зокрема: визнано недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІРА-2000" від 26.10.2009р., оформлені протоколом б/н.

Разом з тим, 30.07.2013 відбулись позачергові загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІРА-2000", на яких прийнято рішення, що оформлені протоколом б/н, про погодження відчуження ОСОБА_4 на користь Компанії БРЕДВІН ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД (BRADWIN TRADING LIMITED) частки, що становить 75,2701% статутного капіталу товариства; прийняття до складу учасників товариства нового учасника Компанію БРЕДВІН ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД (BRADWIN TRADING LIMITED); затвердження розподілу між учасниками товариства часток у статутному капіталі товариства: Компанія БРЕДВІН ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД (BRADWIN TRADING LIMITED) - 75,2701% статутного капіталу товариства, ОСОБА_5 - 24,7299% статутного капіталу товариства та внесення змін до Статуту товариства і затвердження Статуту у новій редакції.

09.08.2013 державним реєстратором було проведено державну реєстрацію змін до Статуту ТОВ "ЛІРА-2000" на підставі вказаних рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІРА-2000".

З огляду на викладене, оскільки ОСОБА_1 поновлено в складі учасників товариства згідно з постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2014 у справі №910/6055/13 шляхом визнання недійсним рішення про її виключення зі складу учасників, але не зважаючи на це 30.07.2013 були прийняті оскаржувані рішення на підставі яких зареєстровано нову редакцію статуту товариства, в якій учасниками визначено інші особи, а не позивач, що порушує її корпоративні права та охоронювані законом інтереси, остання звернулась до суду з даним позовом.

Відповідач-1 та третя особа, в свою чергу, заперечили проти позову з підстав того, що загальні збори учасників відповідача-1 були проведені з дотриманням норм чинного законодавства та установчих документів, а позивачем не доведено порушення її прав у зв'язку з прийняттям оскаржуваних рішень, враховуючи, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2014, яка стала підставою для звернення позивача з даним позовом, скасована в касаційному порядку.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Учасники товариства (акціонери) права та законні інтереси яких порушено рішенням загальних зборів, вправі оскаржити до суду відповідні рішення як акти шляхом пред'явлення позову про визнання його недійсним, якщо таке рішення не відповідає вимогам законодавства та порушує права чи законні інтереси учасника (акціонера) товариства (п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.08 № 13).

Втім, наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації, встановленого права.

Згідно п.п. 17, 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.08 № 13 підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення учасника (акціонера) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів учасника (акціонера) товариства рішенням загальних зборів.

При цьому, для визнання недійсним рішення обов'язково необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду відсутні підстави для задоволення позову.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. № 18-рп/2004 під поняттям "охоронюваний законом інтерес", що вживається в законах України, треба розуміти як прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом, так і зумовлений загальним змістом, об'єктивний і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і Законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Отже, звертаючись до суду з позовом про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників товариства саме позивач повинен довести, яким чином оскаржувані рішення порушують його права чи законні інтереси.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позаяк, ОСОБА_1, звертаючись з даним позовом, не довела, яким саме чином прийняті загальними зборами ТОВ "ЛІРА-2000" рішення, які оформлені протоколом б/н від 30.07.2013 порушують її права чи законні інтереси або впливають на її життєдіяльність.

Так, в процесі розгляду справи судом встановлено, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2014, якою було поновлено позивача в правах учасника ТОВ "ЛІРА-2000", скасована в касаційному порядку постановою Вищого господарського суду України від 11.03.2014 та залишено без змін рішення господарського суду міста Києва від 25.09.2013 у справі №910/6055/13 про відмову в позові.

До того ж, 23.05.2012 господарським судом міста Києва було прийнято рішення у справі №8/96, яким стягнуто з ТОВ "ЛІРА-2000" на користь ОСОБА_1 вартість її частки в статутному капіталі ТОВ "ЛІРА-2000" в зв'язку з її виключенням з числі учасників товариства.

За таких обставин, суд приходить до висновку, про недоведеність порушення прав ОСОБА_1, у зв'язку з прийняттям спірних рішень загальних зборів, зважаючи на те, що остання вже не мала статусу учасника товариства на дату прийняття загальними зборами оскаржуваних рішень.

Тоді як, відсутність порушеного права позивача відповідно до приписів ст.ст. 15,16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2 Господарського процесуального кодексу України є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

З урахуванням викладеного вище, суд прийшов до висновку про недоведеність позовних вимог, у зв'язку з чим в задоволенні позову слід відмовити, з покладенням витрат по сплаті судового збору на позивача на підставі приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.04.2014.

Суддя Т.В. Васильченко