Постанова № 38190691, 10.04.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2014 року № 813/38/14

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Дем`яновського Г.С.,

секретар судового засідання Гавірко О.О.,

за участю:

представника позивача Смук О.В.,представника відповідача Богоніс С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів «Трускавецькурорт» до Дрогобицької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

Адміністративний позивач -Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів «Трускавецькурорт» звернувся до суду з позовом до Дрогобицької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач заперечив проти даного позову, надав заперечення в письмовому вигляді.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи, 15 грудня 2003р. між ЗАТ «Трускавецькурорт» та ТзОВ «Ренесанс» було укладено Договір про спільну діяльність, який взято на податковий облік як платник податків 23.01.2004р., реєстраційний № 00470 у ДПІ у м.Трускавець.

Позивач був зареєстрований платником ПДВ 31.01.2004р., індивідуальний податковий номер 346642935, свідоцтво платника ПДВ № 18307344. Згідно довідки про взяття на облік платника податків від 03.12.2010р. № 616/29-029 платник податків ЗАТ «Трускавецькурорт» (30322940) відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 15.12.2003 р. б/н з ТзОВ «Ренесанс».

Позивач, як відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 15.12.2003 р. б/н з ТзОВ «Ренесанс», щомісячно подавав декларації, зокрема, з податку на додану вартість з декларуванням рядка 21 та 24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» у сумі 227905 грн.

Позивач посилається на те, що від'ємне значення ПДВ виникло за наслідками господарської діяльності за період з жовтня 2006 року по жовтень 2008 року, за рахунок того, що платник податку, на виконання зобов'язань за договором, здійснював реконструкцію будівлі озокеритовідділення, яка була предметом спільної діяльності сторін договору.

17 квітня 2013 року позивач отримав лист ДПІ у м.Трускавці № 2005/8/10 від 11.04.2013р. та рішення № 4 від 11.04.2013р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Згідно даного рішення анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ЗАТ «Трускавецькурорт», як відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 15.12.2003 р. б/н з ТзОВ «Ренесанс». Підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, як зазначено у рішенні, є п. 184.1 «г» ст. 184 Податкового кодексу України, а саме: особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Відповідно до п. 184.9. ст. 184 ПК України, визначено, що у разі коли за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених цим розділом, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні. На підставі вказаних положень ПК України, позивач вважає, що як відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 15.12.2003 р. б/н з ТзОВ «Ренесанс», має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 227905 грн.

Позивач вказує,що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, про що визначено вимогами п. 200.7 ст.200 ПК України. З урахуванням вимог ст. 102 та 50 ПК України, позивач подав (надіслано цінним листом) уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Звітний податковий період за який виправлялися помилки - квітень 2013 року. До уточнюючого розрахунку додано Довідку про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду , розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування відповідно до якої заявлено бюджетне відшкодування у сумі 227905 грн.

Податкову звітність надіслано на адресу Дрогобицької ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області цінним листом, який отримано 30 жовтня 2013 р.

Відповідно до рядка 23.1 уточнюючого розрахунку позивачем заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 227905 грн.

Таким чином, позивач стверджує, що виконав усі необхідні умови, передбачені законодавством України для отримання відшкодування ПДВ і просить задовольнити позов ,вказуючи,що порядок та строки вчинення дій контролюючим органом у зв'язку із надходженням декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку встановлено у пунктах 200.10, 200.11 статті 200 ПК України. Так, відповідно до згаданих норм, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з вимогами п.п. 200.12, 200.13 ст. 200 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету; на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Позивач вказує ,що відповідно до п. 200.14. ст. 200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.200.5 ст.200 Кодексу не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування. Договір про спільну діяльність з моменту створення господарської діяльності не проводив, оподатковані операції відсутні. Податковий кредит сформований за рахунок проведення робіт по реконструкції будівлі, яка була предметом спільної діяльності сторін договору. Відповідно до Податкового Кодексу України виняток є нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження ( будівництво) основних фондів. В даному випадку відсутнє придбання або спорудження основних фондів.

Відповідно до п. 184.7 ст.184 Податкового Кодексу України, платником податків в останньому податковому періоді, до анулювання його реєстрації платником ПДВ, не визначено податкові зобов'язання за товари (роботи, послуги), необоротні активи , виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів.

Позивач стверджує і про те, що чинним податковим законодавством України не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утримуватись від виконання зазначених дій. Однак, контролюючим органом, ні камеральної перевірки заявлених у податковій декларації даних, ні документальної позапланової виїзної перевірки платника податків для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування, проведено не було. Податкове повідомлення, в якому б зазначалися підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування на адресу позивача також не надходило.

Таким чином, на думку позивача , Дрогобицька ОДПІ не вчинила дій, які зобов'язана була вчинити на підставі закону, у зв'язку з чим позивач змушений заявити вимоги щодо визнання вказаної бездіяльності протиправною.

В свою чергу представник відповідача пояснив що, ДПІ у м. Трускавці Львівської області ДПС було прийнято рішення від 11.04.13 № 4 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ЗАТ «Трускавецькурорт (30322940) відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність з ТОВ «Ренесанс» на підставі п. 184.1 «г» ст. 184 Податкового Кодексу України від 02.12.10 за № 2755-VI (надалі - Кодекс), а саме: особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних місяців подає декларацію, яка свідчить про відсутність обсягу постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання і податкового кредиту за період березень 2012 року- березень 2013 року.

Відповідно до п. 184.6 ст. 184 Податкового кодексу у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Для платників ПДВ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених Кодексом, - календарний квартал (п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу).

Податкову декларацію з ПДВ №9025998322 за останній податковий період - квітень 2013 подано Позивачем 07.05.13 із зазначенням р.24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» в сумі 227 905 грн. та Дод.2 (довідки про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду).

Згідно з п. 50.1 ст. 50 Кодексу та розділу IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.11 № 1492 у разі якщо в майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться в раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до п. 10. Порядку до податкової звітності з податку на додану вартість належать:

-податкова декларація з податку на додану вартість;

-уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок;

-копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді;

-розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Відповідно до п. 11 Порядку податкова звітність подається до органу державної податкової служби особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами розділу V Кодексу, за винятком розрахунку податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, який подається особою, не зареєстрованою платником податку на додану вартість, і тільки за той звітний (податковий) період (календарний місяць), у якому такі послуги отримано.

Суб'єкт господарювання має право подати уточнюючий розрахунок у вигляді додатка до такої податкової декларації з ПДВ та виправити помилки за попередні податкові періоди (з урахуванням строків давності). Судом береться до уваги, що при цьому починаючи з дати анулювання реєстрації платника ПДВ уточнюючий розрахунок як окремий документ суб'єктом господарювання подаватися не може.

Представник відповідача пояснив, що враховуючи вищезазначене податкова звітність отримана Дрогобицькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області 30 жовтня 2013 року не взята до уваги, так як свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ Договір про спільну діяльність ТОВ «Ренесанс» та ЗАТ ЛОЗ «Трускавецькурорт» анульовано 11 квітня 2013 року.

Відповідно до п.46.1 ст.46 р. II Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ із змінами і доповненнями (далі - Кодекс) податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно із п.50.1 ст.50 р. II Кодексу та розділу IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.11 № 1492 (далі - Порядок) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Тобто, обов'язок щодо подання податкової декларації з ПДВ та уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації покладається на платника ПДВ.

Відповідно до п.49.2 ст. 49 р. II Кодексу платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п. 10. Порядку до податкової звітності з податку на додану вартість (далі - податкова звітність) належать:

податкова декларація з податку на додану вартість;

уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок;

копІЇ записів у реестрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді;розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.Відповідно до п. 11 Порядку податкова звітність подається до органу державної податкової служби особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами розділу V Кодексу, за винятком розрахунку податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, який подається особою, не зареєстрованою платником податку на додану вартість, і тільки за той звітний (податковий) період (календарний місяць), у якому такі послуги отримано.Посилання Позивача на те, що уточнюючий розрахунок визнаний податковим органом як податкова звітність, оскільки йому не було надіслано письмове повідомлення про відмову у прийнятті є безпідставним, так як таке повідомлення відповідно до п.49.11 ст. 49 Кодексу, надсилається лише платникам податку на додану вартість.Враховуючи те, що ЗАТ «Трускавецькурорт відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність з ТОВ «Ренесанс» анульовано реєстрацію платника ПДВ, відповідно виключено із Реєстру платників ПДВ, то уточнюючий розрахунок за період, у якому він був платником ПДВ, такий суб'єкт господарювання подати не може.Крім того суд вважає,що подавши 07.05.2013 року декларацію з податку на додану вартість за квітень 2013 року, позивач використав своє право платника ПДВ подати звітність в місячний термін .

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, їхніх суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 11 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлена презумпція його винуватості, яка покладає на відповідача обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи наведеного суд приходить до висновку,що в позові Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів «Трускавецькурорт» до Дрогобицької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 71, 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

В позові Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів «Трускавецькурорт» до Дрогобицької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку та в строки, передбачені ст.186 КАС України та набуває законної сили в порядку, передбаченому ст.254 КАС України.

Суддя Дем`яновський Г.С.