Ухвала суду № 38188443, 27.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15001/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

27 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Зубрицький Д.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Флагман-1» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання дій протиправними, заборону вчинення дій та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки ПП «Флагман-1» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами покупцями та постачальниками за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року та за період з 01.01.2013 року по 31.03.2013 року, за результатами яких складено акт від 08 квітня 2013 року №1214/22-221-35822284 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Флагман-1» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами покупцями та постачальниками за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р.» (далі по тексту - Акт неможливість проведення зустрічної звірки 1) та від 13 травня 2013 року №1486/22-221-35822284 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Флагман-1» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами покупцями та постачальниками за період з 01.01.2013р. по 31.03.2013р.» (далі по тексту - Акт неможливість проведення зустрічної звірки 2), відповідно.

Позивач вважає протиправними дії ДПІ у Дніпровському районі м. Києва щодо проведення зустрічної звірки, оскільки вони вчинені з порушенням встановленого порядку, а в Акті про неможливість проведення зустрічної звірки викладені суб'єктивні та помилкові висновки щодо господарської діяльності ПП «Флагман-1» та про відсутність його за місцезнаходженням.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження існування в межах спірних правовідносин будь-якої підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, перелік яких визначений в Податковому кодексі України.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі по тексту ПК України), який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 73.5. ст. 73 ПК України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

При цьому, зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що Здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

В силу приписів абзацу 3 п. 73.5 ст. 73 ПК України, зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232 затверджено Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (далі - Порядок).

Пунктом 2 вказаного Порядку передбачено, що зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

В силу припису положень пункту 4 Порядку, орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, передбачено надіслання податковим органом запиту про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) у разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації.

При цьому, в силу приписів ст.. 42 та п. 73.3. ста. 73 ПК України, запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Отже, складання податковим органом довідки про проведення зустрічної звірки (у разі отримання від платника податків інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження) здійснюється виключно у разі дотримання податковим органом законодавчо визначеної процедури інформування такого платника податків про необхідність подання інформації та її документального підтвердження шляхом надіслання рекомендованим поштовим відправленням або вручення під розписку відповідного запиту.

Колегія суддів наголошує, що податкове законодавство не робить виключень із зазначених правил, оскільки, навіть встановлення відсутності за юридичною адресою посадових осіб ПП «ФЛАГМАН-1» в конкретний момент часу, не може свідчити про неможливість отримання ними документів засобами поштового зв'язку.

Припис визначений у 3.3 Методичних рекомендацій (який не суперечить положенням п. 4 Порядку) є однією із гарантій дотримання прав суб'єкта господарювання та спрямований на забезпечення об'єктивності встановлення податкової інформації при проведенні зустрічних звірок податковими органами.

В супереч зазначених вище норм, ПП «ФЛАГМАН-1» запит про надання інформації для проведення зустрічною звірки не отримувало, що на думку суду є прямим порушенням вимог податкового законодавства, яке регулює порядок проведення зустрічних звірок.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що складання Акту «Про неможливість проведення зустрічної звірки» жодним нормативним актом не передбачено, а тому його наявність, свідчить про порушення норм чинного законодавства, в частині оформлення результатів зустрічних звірок. Щодо зазначення в Акті про порушення норм Цивільного кодексу України та встановлення нікчемності правочинів, а також фактично позасудового застосування наслідків нікчемного правочину, ревізор-інспектор ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС взагалі вийшов за межі повноважень наданих йому чинним законодавством, та підмінив собою судовий орган, чим грубо порушив норми чинного законодавства.

Більше того, податкові органи взагалі не наділені правом на встановлення нікчемності правочинів, прийняття такого рішення податковим органом є неправомірним та таким, що вчинений поза межами наданих податковому органу функцій та повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Оскільки зустрічні звірки не є перевірками платника податків, письмовий документ який складається після проведення такої звірки (довідка/акт) не може містити у собі висновки посадових осіб податкового органу про порушення суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства тому числі і про реальність, повноту, достовірність, господарських операцій такої особи.

Стаття 20 Податкового кодексу України «Права органів державної податкової служби» містить виключний перелік прав, якими наділені працівники державної податкової служби для здійснення своїх функцій. Права «визнавати недійсними правочини» в цьому переліку немає.

Крім того, згідно ст.. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, вільне тлумачення посадовими особами податкових органів норм чинного законодавства України та посилання на факти, не підтверджені жодними документами.

Слід також зазначити, що визначені чинним законодавством заходи, які здійснюються податковим органом з метою проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання, мають на меті лише отримання від таких осіб податкової інформації.

Згідно з приписами ст. 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Так, в силу приписів п. 83.1 ст. 83 ПК України, податкова інформація є підставою для прийняття посадовими особами органів державної податкової служби відповідних висновків під час проведення перевірок.

Оформлення результатів перевірок здійснюється шляхом складання акта перевірки, який є носієм доказової інформації та повинен містити висновки посадових осіб податкового органу про порушення суб'єктом господарювання законодавства.

У свою чергу, метою проведення зустрічної звірки платника податків є виключно отримання податкової інформації, тобто, зібрання відомостей, які розкривають процес поточної господарської діяльності платника податків, дані про його контрагентів, кількісні, якісні та інші характеристики отриманих та наданих товарів (робіт, послуг).

Враховуючи, що зустрічні звірки не є перевірками платника податків, письмовий документ, який складається після проведення зустрічної звірки (довідка) не може містити у собі висновки посадових осіб податкового органу про порушення суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства, у тому числі, і про реальність, повноту, достовірність господарських операцій такої особи. і

Окрім того, під час складання Акту «Про неможливість проведення зустрічної звірки» ревізор-інспектор ДШ у Дніпровському районі м. Києва ДПС посилається на висновки ГВПМ ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ПП «ФЛАГМАН-1» за період з 01.01.2013 року по 31.03.2013 року. Підставою для таких висновків стала неможливість встановлення місцезнаходження директора та засновника ПП «ФЛАГМАН-1», а також начебто відсутність у підприємства виробничих потужностей, складських приміщень та транспортних засобів. При цьому при посиланні на висновок ГВПМ ДПІ у Дніпровському районі м. Києва не наведено яким саме чином проводилась перевірка наявності або відсутності виробничих потужностей, складських приміщень та транспортних засобів.

Такі висновки органу державної податкової служби не підтверджені жодними документами, а отже є неприпустимими і протизаконними.

Згідно з приписами п.п. 21.1.1, 21.1.2, 21.1.4 п. 21.1 ст. 21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Враховуючи приписи наведених правових норм, колегія суддів приходить до висновку, що проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання має на меті лише отримання від таких осіб податкової інформації, відображення в Акті інформації стосовно порушення позивачем норм чинного законодавства, не відповідає призначенню акта про неможливість проведення зустрічної звірки.

Таким чином, з огляду на все вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що дії ДПІ у Дніпровському районі м. Києва щодо проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ПП «Флагман-1» здійснені не на підставі та не у межах, визначених Податковим кодексом України, а тому є протиправними, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам справи та вірно застосував законодавство, що регулює ці правовідносини. Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Тому, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.