Рішення № 38188359, 11.04.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2014 р. справа № 910/25702/13

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна», м. Київ

до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», Київська обл., м. Вишгород

про стягнення 43 732,13 гривень

за участю представників:

від позивача: Байправ М.С. (довіреність №599 від 23.05.2013р.)

від відповідача: Боронило І.М. (довіреність №10-11/10 від 11.03.2014р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27.12.2013р. Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі-ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна»/позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» (далі-ТДВ «Страхова компанія «Провіта»/відповідач) про стягнення 43 732,13 грн. страхового відшкодування.

Відповідач позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.12.2013р. порушено провадження у справі №910/25702/13 та призначено справу до розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.02.2014р. дану справу передано за територіальною підсудністю до господарського суду Київської області з підстав ст. 15 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.03.2014р. справу №910/25702/13 прийнято до свого провадження суддею Яремою В.А. та призначено справу до розгляду на 18.03.2014р.

В судових засіданнях 18.03.2014р. та 25.03.2014р. оголошувалась перерва до 25.03.2014р. та 08.04.2014р. відповідно.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

28.05.2012р. між ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі-страховик) та ОСОБА_3 (далі-страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів АМ №038273 (далі-договір), відповідно до якого було застраховано автомобіль «NISSAN Note», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

06.10.2012р. у с. Саливінки Київської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «NISSAN Note», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Ford Sierra», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4

У відповідності до постанови Білоцерківського міськрайонного суду від 07.11.2012р. у справі №1003/17257/12, винним у зазначеному ДТП визнано ОСОБА_4

На виконання умов договору, на підставі заяви про настання страхового випадку по договору страхування від 08.10.2012р. та актуалізованого звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, завданих пошкодженням транспортного засобу №129026Т, складеного 25.10.2012р. ТОВ «ДЕКРА Єксперт», позивачем, як страховиком, було виплачено 42 599,91 грн. страхового відшкодування, а також проведено взаємозалік на недоотриману страхову премію в розмірі 1 132,22 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №7302 від 06.11.2012р., №7513 від 13.11.2012р., №8547 від 19.12.2012р. та довідкою б/н б/д. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

Враховуючи, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 щодо автомобіля «Ford Sierra», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована ТДВ «Страхова компанія «Провіта» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/7895357, 18.02.2013р. позивачем була направлена відповідачу заява про страхове відшкодування (в порядку регресу) №36/2013-02/ИР.

Посилаючись на те, що на зазначену заяву відповідач не відповів, суму страхового відшкодування не виплатив, позивач просить суд стягнути з відповідача, як страховика за полісом №АВ/7895357, 43 732,12 грн. страхового відшкодування з підстав ст. 993 Цивільного кодексу України.

Заперечуючи проти позову відповідач, зокрема, посилався на те, що в силу вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» в останнього, як страховика за полісом №АВ/7895357 існує обов'язок по виплаті страхового відшкодування виключно у розмірі оціненої шкоди за вирахуванням передбаченої полісом франшизи.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

У відповідності до статей 979, 993 Цивільного кодексу України та статей 16, 27 Закону України «Про страхування», за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Оскільки позивач, на виконання умов договору здійснив виплату страхового відшкодування до нього, в силу приписів ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, тобто до винуватця ДТП.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12.03.2012р. у справі №3-12гс12.

Разом з тим, враховуючи, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 щодо автомобіля «Ford Sierra», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована відповідачем за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/7895357, відповідно до якого відповідач взяв на себе відповідальність за свого страхувальника, тобто здійснив страхування такого страхового ризику, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, особою, за рахунок якої підлягає задоволенню набуте позивачем право зворотної вимоги у розумінні ст. 993 ЦК України є саме відповідач, як страховик ОСОБА_4

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 04.03.2014р. у справі №910/14328/13.

Посилання ж відповідача на безпідставність пред'явлення означеної позовної вимоги до нього, а не до винуватця ДТП - ОСОБА_4 з огляду на неповідомлення останнім відповідача, як страховика за полісом №АВ/7895357, про ДТП, що сталась 06.10.2012р., оцінюються судом критично, оскільки в силу вимог ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», неповідомлення страхувальником страховика про ДТП є лише підставою для подання страховиком (відповідачем) регресного позову до застрахованої особи, винної у ДТП на суму виплаченого страхового відшкодування, та не звільняє страховика (відповідача) від відповідальності за завдану страхувальником (ОСОБА_4М.) шкоду.

Водночас, приписами статей 22, 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» унормовано, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Страховик за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку може здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

У відповідності до ст. 9 Закону України «Про страхування», франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

У відповідності до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/7895357, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000,00 грн., а франшиза - 500,00 грн.

Крім того, як слідує зі змісту звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, завданих пошкодженням транспортного засобу №129026Т, складеного 25.10.2012р. ТОВ «ДЕКРА Єксперт», вартість (розмір) збитків, завданих пошкодженням транспортного засобу «NISSAN Note», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 34 071,85 грн.

З огляду наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач, як страховик за полісом №АВ/7895357, несе відповідальність за завдану майну шкоду, виключно у розмірі оціненої шкоди (34 071,85 грн.) в межах встановлених лімітів (50 000,00 грн.) та за вирахуванням передбаченої франшизи (500,00 грн.). При цьому решта збитків, завданих внаслідок ДТП, що сталась 06.10.2012р., та не підлягає відшкодуванню відповідачем, як страховиком, у відповідності до ст. 1187 ЦК України, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Відтак, беручи до уваги наведені законодавчі положення, суб'єктний склад та характер правовідносин, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення відповідача 43 732,13 грн. страхового відшкодування в порядку регресу підлягає частковому задоволенню у розмірі 33 571,85 грн., що полягає у розмірі оціненої та відшкодованої позивачем шкоди за вирахуванням передбаченої полісом №АВ/7895357 франшизи.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволеної позовної вимоги.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 979, 993, 1187 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Набережна, 7, ідентифікаційний код 31704186) на користь Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м. Київ, вул. Артема, 40, ідентифікаційний код 20782312) 33 571 (тридцять три тисячі п'ятсот сімдесят одну) грн. 85 коп. страхового відшкодування та 1 320 (одну тисячу триста двадцять) грн. 78 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 10.04.2014р.

Суддя В.А. Ярема