Рішення № 38188180, 08.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-64/18946-2012 08.04.14

За позовомспільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями «Основа - Солсиф» у формі товариства з обмеженою відповідальністюдотовариства з обмеженою відповідальністю «Cолстрой»простягнення 208 464, 05 грн. та визнання недійсними пунктів договорутреті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:публічне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд» та Національний спортивний комплекс «Олімпійський»

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача представник Цимбалюк І.В. (довіреність від 23.01.2012)

відповідача представник Мельник С.Р. (довіреність від 06.08.2013)

третьої особи1 не з'явились

третьої особи2 не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Спільне українсько-французьке підприємство з іноземними інвестиціями «Основа - Солсиф» у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Cолстрой» про стягнення 208 464, 05 грн., у тому числі 200 102, 76 грн. основного боргу та 8 361, 29 грн. трьох процентів річних, та визнання недійсними пунктів 4.4-4.6 договору підряду № 20/02 від 09.04.2009.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 5011-64/18946-2012 від 29.03.2013 позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Солстрой» на користь Спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями «Основа-Солсиф» у формі товариства з обмеженою відповідальністю 200 102, 76 грн. основного боргу та 8 339, 91 грн. трьох процентів річних. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2013 у справі № 5011-64/18946-2012 залишено без змін.

Постановою Вищого Господарського суду України від 14.08.2013 постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 та рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2013 у справі № 5011-64/18946-2012 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 5011-64/18946-2012 від 30.09.2013 позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Солстрой» на користь Спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями «Основа-Солсиф» у формі товариства з обмеженою відповідальністю 200 102, 76 грн. основного боргу та 8 339, 91 грн. трьох процентів річних. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2013 рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2013 у справі № 5011-64/18946-2012 залишено без змін.

Постановою Вищого Господарського суду України від 04.03.2014 постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2013 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2013 у справі № 5011-64/18946-2012 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 11.03.2014 № 04-23/90 призначено повторний автоматичний розподіл справи №5011-64/18946-2012, за результатами якого справу передано для подальшого розгляду судді Кирилюк Т.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2014 справу № 5011-64/18946-2012 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 25.03.2014.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 25.03.2014 від Позивача надійшли письмові пояснення, якими останній просив суд позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши у примусовому порядку з Відповідача 200 102, 76 грн. основного боргу та 8 339, 91 грн. трьох процентів річних.

Перед судовим засіданням 25.03.2014 представником Відповідача через відділ діловодства суду надано відзив, яким заперечено вимоги повністю з огляду на передчасність подання позову у зв'язку з ненастанням строку виконання його грошового зобов'язання.

Перед судовим засіданням 25.03.2014 представником Відповідача через відділ діловодства суду надано заяву про фіксування судового процесу технічними засобами, яку судом задоволено.

Перед судовим засіданням 25.03.2014 представником Відповідача через відділ діловодства суду надано письмову заяву про колегіальний розгляд справи. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2014 у задоволені заяви Відповідача відмовлено.

У судовому засіданні 25.03.2014 представник Відповідача заявив клопотання про оголошення перерви для надання додаткових доказів у справі, яке судом задоволено. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2014 відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено до 08.04.2014.

Третьою особою2 через відділ діловодства суду 04.04.2014 надано письмові пояснення стосовно предмету позову, додаткові докази та клопотання про подальший розгляд справи за відсутності її представника.

У судових засіданнях за заявою Відповідача, наданою через відділ діловодства суду 25.03.2014, здійснювалось фіксування судового процесу.

У судовому засіданні 08.04.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем 09 квітня 2009 року укладено договір підряду № 20/02, відповідно до якого Позивач за завданням Відповідача зобов'язався організувати та виконати з власних матеріалів та обладнання комплекс робіт з улаштування канатних ґрунтових анкерів та анкерів типу Titan, згідно комплекту робочих креслень № 9-09/ОіФ КЗ-1, аркуші 1-18 на реконструкції Національного спортивного комплексу «Олімпійський», розташованого за адресою: вулиця Червоноармійська, 55 у Печерському районі міста Києва.

Статтею 875 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

До відносин будівельного підряду застосовуються положення Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено спеціальним законом.

Відповідно до статті 843 Цивільного кодексу України договором підряду визначається ціна роботи або спосіб її визначення.

Відповідно до пункту 3.1 договору підряду № 20/02 від 09.04.2009 загальна вартість робіт склала 4 875 039, 00 грн. У зв'язку зі зміною обсягу робіт Позивачем та Відповідачем укладено додаткові угоди № 1 від 21.07.2009, № 2 від 04.09.2009, № 3 від 25.09.2009, № 4 від 19.10.2009, № 5 від 02.11.2009 та № 6 від 26.01.2010 якими змінювалась загальна вартість робіт за договором. Згідно додаткової угоди № 6 від 26.01.2010 до договору підряду № 20/02 від 09.04.2009 вартість робіт за договором склала 14 003 853, 00 грн.

Виконання підрядних робіт Позивачем у період з червня 2009 року по квітень 2010 року підтверджено наданими суду актами приймання-передачі виконаних робіт та довідками про їх вартість, підписані Відповідачем без заперечень та зауважень щодо якості та строків виконання цих робіт.

В свою чергу, Відповідач протягом 2009-2012 років лише частково провів розрахунки за виконані роботи. Факт наявності заборгованості з оплати виконаних робіт у визначеному позовною заявою розмірі Відповідачем не заперечувався.

У той же час Відповідачем заперечено наявність у нього обов'язку здійснити остаточний розрахунок за виконані роботи посилаючись на не отримання ним коштів від замовника будівництва, не введення об'єкту будівництва в експлуатацію та відсутність акту про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту.

З зазначеною у відзиві аргументацією суд не може погодитись виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що замовником будівництва Національного спортивного комплексу «Олімпійський» є Третя особа2, яка передала повноваження генерального підрядника будівництва Третій особі1.

Третьою особою1 залучено в якості підрядника до виконання частини будівельних робіт Відповідача, яким залучено в якості субпідрядника Позивача на підставі договору №20/02 від 09.04.2009 для виконання комплексу робіт з улаштування канатних ґрунтових анкерів та анкерів типу Titan. При цьому, треті особи у справі не є учасниками укладеного Позивачем та Відповідачем договору будівельного підряду, зобов'язання за яким є предметом даного судового дослідження.

Відповідно до частини другої статті 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Частиною першою статті 875 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок замовника за договором будівельного підряду оплатити вартість виконаних підрядником робіт.

Стаття 854 Цивільного кодексу України визначає порядок оплати роботи за договором підряду, відповідно до якої, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Таким чином, відповідно до наведених правових приписів обов'язок сплатити вартість виконаних Позивачем та прийнятих Відповідачем робіт виник у останнього з моменту підписання відповідних актів приймання-передачі. Укладеним Позивачем та Відповідачем договором №20/02 від 09.04.2009 встановлено порядок виконання цього обов'язку.

Відповідно до пунктів 4.1-4.6 договору №20/02 оплата робіт проводиться на підставі підписаних сторонами Актів виконаних робіт форми КБ-2в та довідки форми КБ-3. Розрахунки за виконані роботи здійснюються з урахуванням авансових платежів (за їх наявності), в 15-денний термін з дати підписання Акту приймання виконаних робіт форми КБ-3 за умови надходження коштів від Замовника будівництва, шляхом безготівкового перерахування коштів на його розрахунковий рахунок. Кінцеві розрахунки здійснюються у місячний термін після виконання і приймання всіх передбачених Договором Робіт та підписання акта державної (робочої) комісії з прийняття Об'єкта в експлуатацію, затвердженого в установленому порядку за умови надходження коштів від Замовника.

Договірна умова про необхідність попереднього отримання бюджетних коштів від Третьої особи 2 не позбавляє Відповідача господарського обов'язку здійснити оплату та не може бути належною правовою підставою для від термінування цього зобов'язання на фактично невизначений строк, оскільки така договірна умова не є подією, яка неминуче має настати у розумінні статті 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пояснень Третьої особи 2 (надано через відділ діловодства суду 04.04.2014) 1 та 2 черги будівництва першого пускового комплексу реконструкції Національного спортивного комплексу «Олімпійський», розташованого за адресою: вулиця Червоноармійська, 55 у Печерському районі міста Києва, введені в експлуатацію на підставі сертифікату серії КВ № 16511051950 від 06.10.2011, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (копія наявна у матеріалах справи) на підставі Акта від 16.09.2011 готовності об'єкта до експлуатації (копія наявна у матеріалах справи), яким засвідчено відповідність проектній документації закінченого будівництвом об'єкта: Реконструкція існуючих та будівництво нових об'єктів НСК «Олімпійський» по вулиці Червоноармійській 55 у Печерському районі міста.

Таким чином, відповідно до умови пункту 4.6 договору №20/02 від 09.04.2009 у Відповідача 06.10.2011 виникло зобов'язання протягом місяця (до 07.11.2011) провести кінцеві розрахунки за виконаними Позивачем роботами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач порушив встановлений пунктом 4.6 договору №20/02 від 09.04.2009 строк виконання свого грошового зобов'язання у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 200 102, 76 грн.

Згідно частини другої статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Скасовуючи попередні судові рішення першої та апеляційної інстанцій постановою Вищого господарського суду України визначено, що судами попередніх інстанцій не дана правова оцінка пунктам 3.1 та 4.7.1 договору та додатковим угодам №2 від 04.09.2009, №4 від 19.10.2009 та №6 від 26.01.2010; не з'ясовано чи укладалася сторонами проектно-кошторисна документація та ким вона затверджувалась, оскільки остаточна ціна робіт визначається після затвердження. Крім того, судами попередніх інстанцій не з'ясовано, чи надходили підряднику кошти від замовника будівництва для розрахунку з субпідрядником за виконані роботи та не дана оцінка п.4.6 договору.

Відповідно до статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

В процесі нового розгляду Господарським судом міста Києва встановлено на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що кошти від замовника будівництва для розрахунку з субпідрядником за виконані роботи у повному обсязі не надходили.

У разі відсутності коштів для оплати замовник був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати. Аналогічна позиція викладена в пункті 5 оглядового листа Вищого Господарського суду № 01-06/374/2013 від 18.02.2013 року.

Пунктами 3.1 та 4.7.1 договору №20/02 від 09.04.2009 та додатковими угодами №2 від 04.09.2009, №4 від 19.10.2009 та №6 від 26.01.2010 визначено, що встановлена ними договірна ціна є орієнтовною і остаточно визначається після затвердження державною експертизою проектно-кошторисної документації.

Зміст правочину складають права та обов'язки, про набуття, припинення та зміну яких домовилися учасники правочину, а також особи, визначені сторонами в якості учасників цього правочину. За статтями 6, 627 та 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін та погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до наданих представниками учасників судового розгляду пояснень проектно-кошторисна документація не затверджувалась державною експертизою. Відповідно, відсутні будь-які підстави для перегляду або коригування визначеної господарським договором (з урахуванням внесених до нього додатковими угодами змін), актами прийняття-передачі та довідками про вартість виконаних Позивачем робіт. Таким чином, вартість виконаних робіт має визначатись за укладеним Позивачем та Відповідачем господарським договором та актом прийняття цих робіт.

Оскільки факт виконання будівельних робіт Позивачем підтверджується належними доказами, встановлений строк остаточного розрахунку відповідно до пункту 4.6 договору сплинув, а доказів оплати виконаних робіт у повному обсязі суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача 200 102, 76 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовна вимога про стягнення 8 339, 91 грн. процентів річних підлягає задоволенню відповідно до наступного розрахунку:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів287783.6407.11.2011 - 29.03.20121443 %3 406.10260102 .7630.03.2012 - 27.06.2012903 %1 924.05200 102.7628.06.2012 - 27.12.20121833 %3 009.76Враховуючи, що у судовому засіданні представником Позивача надано заяву про відмову від позовної вимоги про визнання недійсними окремих частин договору №20/02, провадження у цій частині позову підлягає припиненню на підставі пункту четвертого частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача стягуються на користь Позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Солстрой» (02140, м. Київ, вулиця Б. Гмирі, будинок 1-А, ідентифікаційний код 30210582) на користь спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями «Основа - Солсиф» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (03150, м. Київ, вулиця Ковпака, 17, ідентифікаційний код 20057315) 200 102 (двісті тисяч сто дві) грн. 76 коп. основного боргу; 8 339 (вісім тисяч триста тридцять дев'ять) грн. 91 коп. трьох процентів річних та 4 168 (чотири тисячі сто шістдесят вісім) грн. 86 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині позовної вимоги визнати недійсними пункти 4.4-4.6 договору, в частині встановлення виникнення обов'язку Відповідача з оплати прийнятих робіт від дій особи, що не є стороною договору.

4. Видати наказ.

Повне рішення складено:11.04.2014.

Суддя Кирилюк Т.Ю.