Рішення № 38188152, 07.04.2014, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.04.2014р. Справа № 907/84/14

За позовом Відкритого акціонерного товариства „Закарпатавтотранс", м. Ужгород

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Пречин

про зміну Договору №3 від 01.08.2013р. про надання послуг автостанцією перевізникові, шляхом затвердження Додаткової угоди №1 від 02.01.2014р. до даного Договору.

Суддя В.І. Карпинець

Представники:

від позивача: Ігнатьо Б.Я. - представник за дов. від 05.02.2014р., Стельмах В.В. - представник за дов. від 05.02.2014р., Ставичний П.І. - представник за дов. від 05.02.2014р.

від відповідача: ОСОБА_5 - представник за нотаріально посвідченою довіреністю від 23.01.2014р.

СУТЬ СПОРУ: Відкрите акціонерне товариство „Закарпатавтотранс", м. Ужгород (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Пречин (далі - відповідач) про зміну Договору №3 від 01.08.2013р. про надання послуг автостанцією перевізникові, шляхом затвердження Додаткової угоди №1 від 02.01.2014р. до даного Договору. У судовому засіданні 02.04.2014р. судом було оголошено перерву до 07.04.2014р .для надання можливості сторонам подати до матеріалів справи, при наявності, додаткові письмові документальні обгрунтування, як позовних вимог, так і заперечень на позов, що підтверджується матеріалами справи (а.с.116).

У дане судове засідання представником позивача подано до матеріалів справи додаткове письмове пояснення від 07.04.2014р. в обгрунтування та підтвердження позовних вимог у заявленному предметі позову, з доданими до нього матеріалами. З даним додатковим письмовим поясненням та доданими до нього матеріалами ознайомлено представника відповідача (а.с.117-149).

У дане судове засідання представником відповідача також подано до матеріалів справи додатковий письмовий відзив від 07.04.2014р. з доданими до нього матеріалами на письмове пояснення позивача від 02.04.2014р. З даним відзивом ознайомлено представника позивача та яким від представника відповідача отримано копію такого відзиву з додатками (а.с.150-158).

Представниками сторін у даному судовому засіданні зазначено щодо можливості обгрунтування своїх позицій, як на заявлений позов, так і в заперечення таких позовних вимог, з урахуванням вищезазначених матеріалів, які подано представниками сторін у дане судове засідання та з якими їх було ознайомлено.

За вищезазначених обставин судом, у даному судовому засіданні, вирішується спір по суті.

Представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, з урахуванням обставин зазначених, як у позовній заяві (а.с.5-8), так і в поданих до матеріалів справи: додатковому письмовому поясненні від 14.02.2014р., з доданими матеріалами (а.с.19-40); додатковому письмовому поясненні від 12.03.2014р. до позовної заяви про зміну договору, з доданими матеріалами (а.с.50-81); додатковому письмовому поясненні від 27.03.2014р., з доданими матеріалами (а.с.96-112) та додатковому письмовому поясненні від 07.04.2014р., з доданими матеріалами (а.с.117-149). Зокрема посилаються на ту обставину, що на пропозицію позивача укласти додаткову угоду №1 від 02.01.2014р. до Договору №3 від 01.08.2013р. відповідач, в межах 20 денного строку, передбаченого вимогами ст. 188 Господарського кодексу України, відповіді позивачеві про розгляд його вищезазначеної пропозиції, не надав, а отже у позивача виникло право на звернення до господарського суду з даним позовом.

Представник відповідача позовні вимоги позивача заперечив повністю, з урахуванням обставин зазначених, як у письмовому відзиві від 26.02.2014р. на позовну заяву (а.с.45), так і в поданих до матеріалів справи: додатковому письмовому відзиві від 12.03.2014р., з доданими матеріалами (а.с.82-90) та додатковому письмовому відзиві від 07.04.2014р., з доданими матеріалами на письмове пояснення позивача від 02.04.2014р. (а.с.150-158).

У розгляді справи оголошувались перерви, відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні 07.04.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України.

Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі доказові матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ «Закарпатавтотранс» (позивач) звернувся до ФОП ОСОБА_1 (відповідача), відповідно до листа від 06.01.2014р. №09/07-10, з письмовою пропозицією, з урахуванням вимог ст. 188 ГК України, щодо укладення та підписання Додаткової угоди №1 від 02.01.2014р. до Договору №3 від 01.08.2013р., у двох примірниках яку (Додаткову угоду) було надіслано відповідачеві та з проханням повернути один примірник підписаної Додаткової угоди - позивачеві (а.с.16).

Відповідач проігнорувала таку пропозицію позивача, письмової відповіді не надала, та також не підписала та не надіслала один примірник Додаткової угоди - позивачеві.

Суд зазначає, що примірник такої Додаткової угоди №1 від 02.01.2014р., підписаної у односторонньому порядку позивачем, було надано до матеріалів справи, на вимогу суду, представником відповідача (а.с.87-90).

Порядок зміни господарських договорів врегульовано ст. 188 Господарського кодексу України. Зокрема, частиню 3 даної статті передбачено, що сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч. 4 ст. 188 ГК України).

Отже, оскільки відповідач, з урахуванням часу поштового обігу, у двадцятиденний строк після одержання листа - пропозиції позивача від 06.01.2014р. №09/07-10 , не повідомила позивача про результати її (такої пропозиції) розгляду, тому у позивача виникло право на звернення до суду з даним позовом.

Позивач, як підставу для необхідності внесення змін до Договору №3 від 01.08.2013р. зазначає наявність істотного порушення відповідачем даного Договору.

У підтвердження даної обставини позивачем долучено до матеріалів справи: лист відповідача за №5 від 30.12. 2013р., яким було повідомлено позивача, що у св"яткові дні 01, 07 та 08.01.2014р. (зазначення 2013р. є помилковим) не будуть виконуватися рейси автобусних маршрутів, перелік яких наведено у даному листі, у зв'язку з зменшенням пасажиропотоку (а.с.101) тобто даним листом повідомлено позивача про відмову відповідача виконувати такі автобусні перевезення та їх зрив. Також дана обставина щодо не виконання відповідачем у такі дні 24 рейсів, підтверджується даними диспетчерського журналу позивача та така обставина відповідачем заперечена не була; лист відповідача №2 від 11.02.2014р., яким надіслано позивачеві копії Договорів, укладених відповідачем з організатором - Закарпатською обласною державною адміністрацією, про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування та перелік яких (таких Договорів) наведено у даному листі (а.с.102) та засвідчені копії яких долучено до матеріалів справи (а.с.103 -110); розрахунок збитків по автостанції „Ужгород -2" за січень 2014р. в цілому та зазначення витрат на обслуговування одного автобусу щодо прийняття та відправлення з даного маршруту (а.с.120) та розрахунок збитків по автостанції „Перечин" за січень 2014р. в цілому та зазначення витрат на обслуговування одного автобусу щодо прийняття та відправлення з даного маршруту (а.с.121) та документи у підтвердження таких витрат (а.с.122-145), а також звіт про порушення відповідачем допущені за період з 01.01 по 10.01.2014р. по всі автостанціям, з яких здійснюється виконання даним відповідачем рейсів по відповідних автобусних маршрутах (а.с.146-149).

Даними доказовими матеріалами підтверджується та обставина, що відповідачем допускалися порушення: щодо не заїзду на станцію призначення; зрив рейса на кінцевій станції призначення; зрив на подачу автобуса для здійснення перевезення пасажирів на відповідному рейсі, запізнення на відповідному рейсі до однієї години, зрив рейсу на відправлення по журналу диспетчерської служби відповідної автостанції тощо.

Відповідач в особі його представника проти позову заперечує, посилаючись на його безпідставність та необгрунтованість, відсутність підстав для внесення змін до Договору №3 від 01.08. 2013р., передбачених статтями 651, 652 Цивільного кодексу України.

Разом з тим така позиція відповідача спростовується, з огляду на наступне:

Згідно пункту 2.3.1 Договору №3 від 01.08.2013р. (далі - Договір №3, а.с. 13-15) відповідач зобов'язався здійснювати відправлення свого транспорту виключно з автовокзалів, автостанцій та диспетчерських пунктів, передбачених розкладом руху за певним маршрутом, визначеним Організатором перевезень.

Згідно пункту 2.3.4 Договору №3 у разі неможливості виконати рейс відповідач зобов'язався невідкладно, але не пізніше, ніж за 30 хвилин до запланованого відправлення автобусу в рейс згідно графіку руху, сповістити про це Власника чи диспетчера станції або (1) письмово чи усно через водія автобуса з реєстрацією уповноваженим працівником Власника даного повідомлення у журналі диспетчера автостанції або (2) за допомогою засобів зв'язку (факс або телефон або електронна пошта або СМС повідомлення диспетчеру відповідної автостанції - на вибір Перевізника).

Водночас, статтею 30 Закону України „Про автомобільний транспорт" (далі - Закон) встановлено виключний перелік обставин, за яких відповідач вправі припинити чи обмежити пасажирські перевезення.

Із зазначеною нормою Закону повністю узгоджується пункт 146 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту (далі - Правила).

Окрім цього, пунктом 35 Правил надання послуг автомобільного пасажирського транспорту встановлено, що Перевізник самостійно забезпечує у повному обсязі перевезення пасажирів відповідно до умов договору про організацію перевезень або дозволу, в тому числі резервними автобусами, на випадок виходу автобуса з ладу чи збільшення пасажиропотоку.

Таким чином, діючим законодавством та умовами Договору №3 встановлено безумовний обов'язок виконання відповідачем перевезень пасажирів згідно розкладів руху, погоджених Організатором перевезень.

Однак, такої підстави для невиконання відповідачем рейсів, як зменшення пасажиропотоку Договором №3 не передбачено, що узгоджується із приписами чинного законодавства.

Поруч з цим, умови Договору №3 взагалі виключають можливість невиконання відповідачем автобусних перевезень на власний розсуд.

В свою чергу, порушення Відповідачем статті 30 Закону, пунктів 35, 146 Правил, пунктів 2.3.1. та 2.3.4 Договору №3 потягло за собою одностороннє виконання позивачем умов Договору №3, без отримання будь-яких грошових надходжень, а також призвело і до того, що позивач був позбавлений можливості самостійно залучати автобуси іншого перевізника, які відповідають умовам перевезень у порядку пункту 126 Правил та пункту 2.2.2 Договору №3.

Як було зазначено вище, із вищезазначених листа відповідача №5 від 30.12.2013р. та звіту із диспетчерського журналу позивача, вбачається відмова відповідача виконувати автобусні рейси згідно Договору, яка не є зумовленою об'єктивною неможливістю чи іншими істотними обставинами.

Також із вищезазначеного розрахунку збитків, наданого позивачем вбачається, що виходячи із загальних матеріальних витрат позивача на забезпечення надання послуг автостанціями за січень 2014р. та кількості запланованих рейсів, які проходять через ці автостанції, вирахувано вартість наданих відповідачеві послуг на кожній з автостанцій на рейсах, які останнім, всупереч умов Договору №3 не виконано. Витрати на послуги, що надавалися у січні 2014 р. автостанцією «Ужгород-2» на прийом та відправлення одного автобусного рейсу склали 7,88грн. Витрати на послуги, що надавалися у січні 2014р. автостанцією «Перечин» на прийом та відправлення одного автобусного рейсу склали 3,85грн..

Враховуючи те, що розкладами руху відповідача, при виконанні одного рейсу передбачено заїзди на автостанції "Ужгород-2" та "Перечин", відтак витрати позивача на обслуговування одного рейсу склали 11,73 грн..

Таким чином, загальні втрати, понесені позивачем на забезпечення надання послуг на 24 невиконані відповідачем рейси склали 281,52 грн..

Відповідно до частини 2 статті 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Крім того, внаслідок порушення відповідачем договору позивач поніс матеріальні збитки у вигляді не одержаного прибутку. Так, позивач, володіючи інформацією що відповідач взятих на себе зобов'язань не виконає, з метою уникнення зайвих витрат по оформленню та поверненню квитків на проїзд, був вимушений відмовляти пасажирам у продажі квитків, внаслідок чого не отримав своєї винагороди (втрачена вигода).

У зв'язку із таким порушенням Договору №3 позивач був позбавлений можливості отримувати прибуток за надання послуг автостанціями як відповідачеві, так і пасажирам.

Крім матеріальної шкоди, відповідачем заподіяно і немайнову шкоду, яка виразилася у бездіяльності, спрямованій на зниження престижу та підрив довіри третіх осіб до діяльності позивача.

Так, внаслідок порушення договору відповідачем, позивач був позбавлений можливості продажу квитків пасажирам. Відсутність можливості придбати квитки на автостанції призводить до зменшення кількості пасажирів, які користуються її послугами. Основною функцією автостанції є продаж квитків. Відтак, відсутність такої послуги прямо впливає на престиж і довіру до позивача з боку пасажирів, адже особа не виявлятиме попиту на послугу, яка фактично відсутня або надається з перебоями.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995р., під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, а також вчинення дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Таким чином, внаслідок безпідставної, на власний розсуд відповідача, односторонньої відмови від виконання взятих на себе зобов'язань за Договором №3, позивачеві спричинено шкоду, внаслідок чого позивач був значною мірою позбавлений того, на що він розраховував укладаючи договір.

Беручи до уваги наведене, зазначену бездіяльність відповідача у вигляді односторонньої відмови від виконання автобусних рейсів слід визнати істотним порушенням договору, внаслідок якого позивачеві заподіяно шкоду, на що останній значною мірою був позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору.

Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Окрім вищенаведеного, в ході судового розгляду встановлено, що 07.11.2013р. відповідач уклав із Закарпатською обласною державною адміністрацією договори про організацію перевезень пасажирів автомобільним транспортом загального користування №№6-6 (рейс 615/616), 6-8 (рейс 759/760), 6-9 (рейс 761/762), 6-10 (рейс 617/618) (а.с.103-110).

Укладаючи Договір №3 сторони погодили, що позивач надаватиме відповідачеві послуги автостанцій за маршрутами, визначеними даним Договором (пункти 1.1, 1.2 Договору №3). При цьому, у випадку укладення відповідачем після 01.08.2013р. нових договорів з уповноваженим органом державної влади про організацію перевезень пасажирів, строк дії Договору №3 автоматично продовжується на строк дії нового укладеного договору чи договорів з уповноваженим органом державної виконавчої влади, а відносини між позивачем та відповідачем щодо виконання такого договору чи договорів регулюються положеннями даного Договору №3 (п.9.1 Договору №3).

Однак, про укладення договорів із Закарпатською обласною державною адміністрацією відповідач повідомив позивача тільки 11.02.2014р., при цьому надавши тільки копії договорів із Організатором перевезень, що сторонами заперечено не було. В даному випадку надсилання відповідачем позивачеві копій таких Договорів не завчасно, як це передбачено умовами Договору №3, що в свою чергу унеможливило своєчасне доведення позивачем до пасажирів про наявність таких нових автобусних маршрутів та відповідно унеможливило завчасну організацію таких рейсів. Розділом 10 Договору №3 встановлено, що додатками до нього є копія договору (договорів) Перевізника з місцевим органом виконавчої влади чи дозволу (дозволів) Державтотрансадміністрації на обслуговування маршруту (маршрутів), рейсу (рейсів); копія затвердженого розкладу руху автобусів на маршруті (маршрутах); таблиці вартості проїзду пасажирів автобусами на маршруті (маршрутах), рейсі (рейсах), які обслуговує Перевізник, та вартість перевезення багажу.

За таких обставин, позивач, внаслідок ненадання йому відповідачем розкладів руху та таблиць вартості проїзду, був позбавлений можливості надавати послуги на нових 4 маршрутах відповідача - і як наслідок - отримувати прибуток за свої послуги згідно умов Договору №3.

Заперечуючи проти обставин заподіяння такою бездіяльністю шкоди позивачеві, відповідач, в особі його представника, у своєму додатковому відзиві від 07.04.2014р. (а.с.150-151), надав копії відомостей з продажу квитків за 02.01.2014р., із яких вбачається, що позивач реалізовував квитки на рейси відповідача №№615, 616, 617, 618, 619А, 759А (а.с.152-158).

Відповідно до пункту 2.1.4. Договору №3 позивач зобов'язався здійснювати продаж квитків на проїзд на вільних місцях та на перевезення багажу.

Таким чином, із поданих сторонами доказів вбачається, що відповідачем не було своєчасно надано позивачеві усіх необхідних для виконання Договору №3 документів, а продаж позивачем квитків на автобусні рейси №№615, 616, 617, 618, 619А, 759А свідчать про виконання ним зобов'язань за договором, що передбачено вимогами п. 2.1.4. Договору №3.

Так, відповідач, своєчасно не повідомивши позивача про зміну обставин в бік збільшення власного господарського обороту, шляхом несвоєчасного подання усіх необхідних дозвільних документів позивачеві, для своєчасного виконання останнім своїх зобов'язань за договором, вчинив істотне порушення договору, внаслідок якого позивач був позбавлений можливості отримувати прибутки шляхом попереднього продажу квитків на рейси відповідача у порядку пункту 129 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту.

Крім матеріальної шкоди, відповідачем заподіяно позивачеві і немайнову шкоду, яка виразилася у бездіяльності, спрямованій на зниження престижу та підрив довіри третіх осіб до діяльності позивача.

Так, внаслідок порушення договору відповідачем, позивач був позбавлений можливості продажу квитків пасажирам. Відсутність можливості придбати квитки на автостанції призводить до зменшення кількості пасажирів, які користуються її послугами.

Основною функцією автостанції є продаж квитків. Відтак, відсутність такої послуги прямо впливає на престиж і довіру до позивача з боку пасажирів, адже особа не виявлятиме попиту на послугу, яка фактично відсутня або надається з перебоями.

Відповідно до статті 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до частини 1 статті 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995р., під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, а також вчинення дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Слід зазначити, що окрім вищезазначених заперечень відповідача, в особі його представника, проти позову, останнім не надано жодних заперечень проти умов Додаткової угоди №1 від 02.01.2014р..

За вищезазначених обставин суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано позовні вимоги позивача щодо заявленого позову, а такі позовні вимоги позивача підтверджуються матеріалами справи та фактичними обставинами, а тому даний позов підлягає судом до задоволення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача відшкодування на користь позивача понесених витрат по оплаті судового збору у сумі 1 218,00грн..

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 77, 82 - 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов задоволити.

2. Внести зміни до Договору №3 від 01.08.2013р. про надання послуг автостанцією перевізникові, укладеного між Відкритим акціонерним товариством „Закарпатавтотранс" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, виклавши пункти в редакції, зазначеній в Додатковій угоді №1 від 02.01.2014р. до даного Договору:

Пункт 1.2 „Власник надає Перевізникові послуги з обслуговування перевезень пасажирів автобусами за маршрутом (маршрутами) перелік яких наведено у Додатку №1, що є невід'ємною частиною цього договору";

Пункт 2.1.1 „Надавати послуги, визначені предметом цього Договору";

Пункт 2.1.2 „Здійснювати інформування водіїв про погодні та дорожні умови на маршрутах прямування до найближчої автостанції (автовокзалу)";

Пункт 2.1.3 „Надавати послуги, пов'язані з організацією і здійсненням процесу прийняття та відправлення пасажирів та їх багажу транспортом Перевізника";

Пункт 2.1.4 „Здійснювати продаж квитків на проїзд та перевезення багажу";

Пункт 2.1.5 „Здійснювати диспетчерське управління та організацію прибуття і відправлення автобусів";

Пункт 2.1.6 „Перераховувати кошти від продажу квитків на проїзд в автобусі та за перевезення багажу Перевізникові не пізніше п'яти днів з дня відправлення відповідного рейсу, за вирахуванням коштів за обов'язкові послуги Власника";

Пункт 2.1.8 „Проводити не рідше одного разу на місяць з Перевізником звірку взаємних розрахунків";

Пункт 2.3.3 „Проводити не рідше одного разу на місяць з Власником звірку взаємних розрахунків";

Пункт 2.3.4 „У разі неможливості виконати рейс невідкладно сповістити про це Власника письмово чи за допомогою засобів зв'язку";

Пункт 2.4.3 „Здійснювати попередній продаж квитків самостійно чи за допомогою агента, а також через водія Перевізника після закриття квитково-касової відомості";

Пункт 3.1 "Грошові кошти в розмірі 83% від суми вартості за тарифом реалізованих квитків (тобто чистої суми вартості за тарифом на перевезення пасажирів та багажу, без урахування додаткових зборів та ПДВ), а також ПДВ на дану суму (застосовується тільки для договорів з перевізниками - платниками ПДВ на загальних умовах) підлягають перерахуванню на розрахунковий рахунок Перевізника";

Пункт 3.3 „У разі попереднього продажу квитків Перевізником самостійно, агентом Перевізника чи водієм Перевізника після закриття квитково-касової відомості частину автостанційного збору, за вирахуванням вартості послуг з касового продажу квитків громадянам, та суму винагороди за надання послуг згідно з предметом цього Договору, за вирахуванням вартості автостанційних послуг з продажу квитків, Перевізник зобов'язаний перерахувати автостанції, на якій пасажир повинен здійснити посадку";

Пункт 3.4 „Порядок фіксації кількості квитків, проданих Перевізником самостійно, агентом Перевізника чи водієм Перевізника після закриття квитково-касової відомості, встановлюється за окремою домовленістю Сторін";

Пункт 4.2.1 „За зрив рейсу без попередження відповідно до підпункту 2.3.4 пункту 2.3 цього Договору та за відсутності форс-мажорних обставин:

у приміському сполученні - 50 грн.(п'ятдесят грн. 00 коп.);

у міжміському сполученні:

внутрішньообласному - 50 грн. (п'ятдесят грн. 00 коп.).;

міжобласному - 100 грн. (сто грн.00 коп.);

у міжнародному та міжобласному сполученні (з використанням автобусів підвищеної комфортності) - 100 грн. (сто грн. 00 коп.)";

Пункт 4.3 „ Власник сплачує Перевізникові:";

Пункт 4.3.1 „За кожний день прострочення перерахування коштів за цим Договором пеню не менше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня";

Пункт 4.3.4 „За ненадання послуг з диспетчерського управління, організації прибуття і відправлення автобусів з облаштованих платформ - 50грн. (п'ятдесят грн. 00 коп.)";

Пункт 4.3.5 „За ненадання послуг з інформування водіїв стосовно дорожніх та погодних умов на маршруті - 50 грн.(п'ятдесят грн. 00 коп.)";

Пункт 4.4 „Штрафні санкції за цим Договором сплачуються шляхом виставлення рахунку Стороною, стосовно якої вчинено порушення цього Договору, з наступною сплатою Стороною, яка вчинила порушення, коштів шляхом їх перерахування на банківський рахунок протягом десяти робочих днів";

Пункт 9.1 „Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 травня 2018 року";

Додаток №1 до Договору №3 від 01.08.2013р. про надання послуг автостанцією перевізникові (з таблицею на маршрут 619/620).

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства „Закарпатавтотранс" (м. Ужгород, вул.Капушанська,102, ідентифікаційний код 03113934) суму 1 218,00грн. у відшкодування витрат по сплаченому судовому збору.

Видати наказ.

4. Рішення суду набирає законної сили в порядку встановленому відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені вимогами ст. 93 ГПК України.

Повне рішення складено 12.04.2014р..

Суддя В.І. Карпинець