Ухвала суду № 38186675, 09.04.2014, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/1533/14-ц

(4-с/199/34/14)

УХВАЛА

09.04.2014

09 квітня 2014 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Подорець О.Б., за участі секретарів Голубніченко В.О., заявника ОСОБА_1, представника заінтересованої особи Бєкіної Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську скаргу ОСОБА_1, заінтересовані особи - державна казначейська служба України, головне управління державної казначейської служби України в Дніпропетровській області на бездіяльність центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів щодо невиконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів щодо невиконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська, зазначивши, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 19 грудня 2012 року стягнуто з державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку коштів з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 15 000 грн. 00 коп.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28.03.2013 та ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України від 04.07.2013 рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.12.2012 залишено без змін.

21 жовтня 2013 року ОСОБА_1 подав до Головного управління державної казначейської служби України в Дніпропетровській області заяву про прийняття до виконання виконавчого листа виданого Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпропетровська на підставі вищезазначеного рішення суду. 18 листопада 2013 року справа по стягненню коштів з державного бюджету на користь ОСОБА_1 разом з необхідними документами направлена до Державної казначейської служби України.

У відповідності до положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.12.2012 повинно бути виконано строком до 18.02.2014. Однак станом на 24.02.2014 дане рішення суду в повному обсязі не виконано.

Бездіяльністю посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, на виконанні якої знаходиться рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.12.2012 порушено право скаржника.

На підставі зазначеного та з урахуванням уточненої скарги, ОСОБА_1 просить, визнати неправомірною бездіяльність посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у провадженні якої знаходиться справа по стягненню з державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку коштів з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 15 000 грн. 00 коп. за рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.12.2012; зобов'язати центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів усунути порушення ОСОБА_1 шляхом невідкладного перерахування коштів на особистий рахунок ОСОБА_1; а також зобов'язати центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів нарахувати компенсацію за порушення строку перерахування коштів на користь ОСОБА_1 за рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 19.12.2012 про стягнення коштів з державного органу, за весь час прострочення, з моменту настання права на нарахування компенсації до моменту фактичного виконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.12.2012.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 уточнену скаргу підтримав у повному обсязі, та посилаючись на обставини, викладені в скарзі, просив її задовольнити в повному обсязі. Крім іншого зазначив, що Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» розповсюджується на ті відносини, які виникли між сторонами.

Представник заінтересованих осіб - державної казначейської служби України та головного управління державної казначейської служби України в Дніпропетровській області Бєкіна Т.О., в судовому засіданні скаргу не визнала, та зазначила, що Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» не розповсюджується на ті відносини, які виникли між сторонами, тому що боржником є державний бюджет України.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши наявні докази по справі, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення скарги, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2012 року, яке набрало законної сили, стягнено з державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку коштів з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 15000 грн.

21 жовтня 2013 року скаржником надіслано до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області заяву про прийняття до виконання виконавчого листа.

18 листопада 2013 року Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області направило зазначену заяву з доданими документами до Державної казначейської служби України для виконання.

Згідно зі ст.124 Конституції України, ст.14 ЦПК України, ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до повноважень органів Державної казначейської служби України, визначених ст. 43 Бюджетного кодексу України, Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженого указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011, органами Державного казначейства здійснюються функції: операції з коштами Державного бюджету, розрахунково-касового обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів; контролю за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, взятті бюджетних зобов'язань та проведенні дотримання учасниками бюджетного процесу бюджетного законодавства, бухгалтерського обліку та складання звітності при виконанні Державного бюджету.

Частиною 2 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 затверджений Порядок виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ (далі-Порядок). 6 лютого 2013 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 № 45 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845». Зазначена постанова прийнята у зв'язку із приведенням постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ» (далі - Порядок) у відповідність із Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Відповідно до пункту 41 Порядку, Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування: 1) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та судів; 2) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень; 3) шкоди, заподіяної органом державної влади у сфері нормотворчої діяльності; 4) різниці між сумою коштів, що надійшли до державного бюджету від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, та сумою, встановленою у судовому рішенні; 5) шкоди, заподіяної фізичній особі внаслідок злочину. Відповідно до пункту 16 Порядку, Органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів: 1) для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів; 2) що надійшли в результаті повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії; 3) що надійшли від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, вилученого уповноваженими державними органами; 4) що надійшли в результаті конфіскації національної або іноземної валюти; 5) що надійшли в інший установлений законодавством спосіб; 6) з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного та місцевих бюджетів з відшкодування такого податку. Відповідно до пункту 18 Порядку виконання виконавчих документів щодо стягнення судових витрат, зарахованих до державного та місцевих бюджетів, здійснюється органами Казначейства без звернення до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, за відповідною інформацією. Відповідно до пункту 42 Порядку, у разі здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 41 цього Порядку стягувачі подають документи, зазначені у пункті 7 цього Порядку до органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду, а саме: - заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який перераховуватимуться кошти, якщо дані реквізити не зазначені у виконавчому документі, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній; - оригінал виконавчого документа; - судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності). До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (платіжні доручення, квитанції про перерахування коштів до відповідного бюджету, довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів дізнання, досудового слідства та прокуратури тощо). Статтею 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 № 4901-VI встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.Відповідно до п. 19 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників» від 03 серпня 2011 року № 845, безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Конституційним Судом України у рішенні від 03 жовтня 2001 року по справі № 1-36/2001 (про відшкодування шкоди державою) зазначено, що відшкодування шкоди (матеріальної чи моральної), завданої фізичним особам незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадовими і службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень, покладається саме на державу, а не на відповідні органи державної влади, тобто відшкодування шкоди у таких випадках здійснюється за рахунок держави, а не за рахунок коштів на утримання державних органів.

Судом встановлено, що протягом трьох місяців з дня подання ОСОБА_1 заяви про прийняття до виконання виконавчого листа рішення суду виконано частково, а саме виплачено 13000 грн.

Частинами 1,2 статті 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахувала кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу нараховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до ст.387 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення скарги ОСОБА_1 в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.208, 209, 210, 218, 222, 383-387, 88 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Скаргу ОСОБА_1, де заінтересовані особи - Державна казначейська служба України, Головне управління державної казначейської служби України в Дніпропетровській області на бездіяльність центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів щодо невиконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська - задовольнити в повному обсязі.

Визнати неправомірною бездіяльність посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у провадженні якої знаходиться справа по стягненню з державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку коштів з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди в розмірі 15 000 грн. 00 коп. за рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.12.2012.

Зобов'язати центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів усунути порушення ОСОБА_1 шляхом невідкладного перерахування коштів на особистий рахунок ОСОБА_1, що знаходиться в Державному ощадному банку України, Лівобережне відділення м.Дніпропетровська, за реквізитами:

установа банку -10003/0428,

р/р НОМЕР_1, МФО - 305482; ОКПО - НОМЕР_2, особовий рахунок - НОМЕР_3, отримувач - ОСОБА_1.

Зобов'язати центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів нарахувати компенсацію за порушення строку перерахування коштів на користь ОСОБА_1 за рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 19.12.2012 про стягнення коштів з державного органу, за весь час прострочення, з моменту настання права на нарахування компенсації до моменту фактичного виконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.12.2012.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання копії цього рішення.

Копію судового рішення - ухвали суду - із викладом вступної та резолютивної частин видати учасникам процесу негайно після його проголошення.

Суддя О.Б.Подорець