Рішення № 38186283, 02.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2409/14 02.04.14За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»

до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»

про стягнення 25274,65 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - не з'явилися;

від відповідача - Мельніченко О.Д. (представник за довіреністю).

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (далі - Відповідач) заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в розмірі 25274,65 грн.

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодував Позивачу матеріальну шкоду, завдану страхувальником Відповідача внаслідок ДТП.

Відповідач заявлені вимоги не визнає, зокрема, оскільки Позивачем визначено розмір шкоди без урахування коефіцієнту фізичного зносу застрахованого автомобіля, та при виплаті страхового відшкодування Позивачем було завищено вихідні дані, а тому, за обрахунком Відповідача, можливим обґрунтованим розміром заявленої до нього шкоди є 20696,61 грн.

За клопотанням Позивача, розгляд справи в судовому засіданні 02.04.2014 проводиться за відсутності його повноважного представника за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

24.03.2013 в м. Києві по вул. Леніна, 31 була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «Мерседес», д.р.н. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2 та автомобіля «Тойота», д.р.н. НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_3

Причинами ДТП стало те, що водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Мерседес», д.р.н. НОМЕР_2, не врахував дорожню обстановку, що призвело до зіткнення з автомобілем «Тойота», д.р.н. НОМЕР_3, та порушенням п. 12.1 ПДР України.

Дані обставини підтверджуються короткою та розгорнутою довідками ДАІ про дорожньо-транспортну пригоду, копії яких містяться у матеріалах справи.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Тойота», д.р.н. НОМЕР_3 (Застрахований автомобіль), який відповідно до залученої до матеріалів справи копії реєстраційного талону належить ОСОБА_3 на праві власності, та який був застрахований Позивачем на підставі Договору добровільного страхування від 07.09.2009 (далі - Договір добровільного страхування). Вигодонабувач - ПАТ «Укрсоцбанк».

На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування, враховуючи акт огляду пошкодженого Застрахованого автомобіля від 25.03.2013, рахунок-фактуру № С-00039223 від 04.04.2013 ремонтного СТО ТОВ «Автосаміт ЛТД» та Звіт про оцінку № 5103 від 28.03.2013 з ремонтною калькуляцією, Позивачем було складено Страховий акт № ДККА-25518 від 11.04.2013, відповідно до якого Позивач розрахував та виплатив страхове відшкодування в розмірі 25274,65 грн. на рахунок ремонтного СТО Застрахованого автомобіля, що підтверджується залученою до матеріалів справи копією платіжного доручення № 6189 від 11.04.2013.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм автомобіля «Мерседес», д.р.н. НОМЕР_2, ОСОБА_2, під час експлуатації вказаного автомобіля, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП встановлено постановою Дарницького районного суду міста Києва від 13.05.2013 у справі № 753/5223/13-п.

На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, як особи, яка експлуатує автомобіль «Мерседес», д.р.н. НОМЕР_2 на законних підставах, була застрахована Відповідачем на підставі договору (полісу) № АС/0443662 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000 грн., франшиза - 0 грн.

Отже, Відповідач є особою на яку полісом № АС/0443662 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля «Мерседес», д.р.н. НОМЕР_2, на час спірної ДТП.

Позивач звертався до Відповідача з вимогою № 188/12 від 18.07.2013 про здійснення страхового відшкодування в зв'язку з ДТП, та дану вимогу Відповідачем було отримано 05.08.2013, що вбачається зі зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення.

В матеріалах справи відсутні докази задоволення Відповідачем вимоги Позивача в добровільному порядку.

Разом з цим, суд критично ставиться до розміру шкоди, заявленої Позивачем до стягнення з Відповідача в межах даного господарського спору, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Отже, відповідно до вимог вищенаведених статей, у випадку настання ДТП, страховиком винної особи підлягає відшкодуванню, зокрема, у встановленому законом порядку оцінена шкода, що пов'язана з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, з урахуванням його зносу.

На необхідність врахування зношеності пошкодженого майна, при стягненні на користь потерпілого його вартості, також наголошує Верховних Суд України у правовій позиції, викладеній в п. 9 постанови Пленуму від 27.03.1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди».

Разом з цим, наданий Позивачем рахунок-фактура № С-00039223 від 04.04.2013 ремонтного СТО ТОВ «Автосаміт ЛТД» не містить відомостей щодо встановлення вартості відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля з урахуванням зносу, та таких відомостей також не містить Звіт № 5103 від 28.03.2013 про оцінку ринкової вартості автомобіля.

Відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395) значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого Застрахованого автомобіля, виробництва не СНД, копія якого міститься у матеріалах справи, вбачається, що рік випуску автомобіля - 2008, а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував 7 років.

Винятки стосовно використання зазначених у п. 7.38 правил, встановлені у п. 7.39 Методики, та ними зокрема є: якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний) (п.п. а); якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації (п.п. б), що відповідно є підставою для обрахування та застосування коефіцієнту фізичного зносу складових автомобіля.

Як вбачається з наданого суду Звіту № 2320 від 24.03.2014, складеного на замовлення Відповідача сертифікованим суб'єктом оціночної діяльності, враховуючи передбачені п. 7.39 Методики підстави, було встановлено коефіцієнт фізичного зносу складових Застрахованого автомобіля в розмірі 0,46.

Відповідно до п. 8.1 та 8.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395), для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту.

Так, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу КТЗ, розраховується за формулою:

Сврз = Ср+См+Сс*(1-Ез) де: Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт;

См - вартість необхідних для ремонту матеріалів;

Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту;

Ез - коефіцієнт фізичного зносу.

Вищенаведені, встановлені Звітом № 5103 від 28.03.2013 про оцінку ринкової вартості Застрахованого автомобіля та калькуляцією у системі Audatex величини Ср, См та Сс, а також встановлений Звітом № 2320 від 24.03.2014 коефіцієнт фізичного зносу складових Застрахованого автомобіля не спростовані перед судом належними засобами доказування.

Відтак, враховуючи встановлення звітом оцінювача величин вартості деталей, матеріалів та ремонтних робіт, а також встановлений у іншому звіті оцінювача коефіцієнту зносу деталей Застрахованого автомобіля, суд застосовує ці дані як вихідні, та самостійно обраховує вартість відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля, з урахуванням коефіцієнта його фізичного зносу, за встановленою Методикою вищевказаною формулою, що становить 24758,23 грн., враховуючи коефіцієнт фізичного зносу в розмірі 0,46.

При цьому, Позивачем не заявлялося клопотання про витребування доказів в порядку ст. 38 ГПК України на підтвердження заявленої ним суми матеріальної шкоди в розмірі 25274,65 грн., а також Позивач не заявляв клопотання про призначення експертизи в порядку ст. 41 ГПК України з питання встановлення розміру завданої шкоди.

Висновку сертифікованого оцінювача або аварійного комісара щодо встановлення розміру шкоди, завданої внаслідок пошкодження Застрахованого автомобіля у ДТП, враховуючи коефіцієнт фізичного зносу Застрахованого автомобіля, Позивачем також суду надано не було.

Також, Позивачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 33-34 ГПК України, що наведені ним у наданому суду рахунку-фактурі № С-00039223 від 04.04.2013 ремонтного СТО ТОВ «Автосаміт ЛТД» деталі та роботи на загальну суму 33971,30 грн. (з якої Позивач виходив при обрахунку страхової суми до виплати) знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з завданими застрахованому Позивачем автомобілю пошкодженнями внаслідок ДТП. Тобто, Позивачем не обґрунтовано необхідність використання саме цих, а не інших, матеріалів і робіт для відновлення застрахованого автомобіля після ДТП, а отже не доведено обов'язку Відповідача відшкодування повної їх вартості (з урахуванням коефіцієнт фізичного зносу).

Судом встановлено, що Позивачем на підставі вищевказаного рахунку-фактури № С-00039223 від 28.12.2012 було виплачено страхове відшкодування страхувальнику в розмірі 25274,65 грн. із застосуванням пропорційності відповідальності Страховика, з розрахунку відношення страхової суми до ринкової вартості автомобіля, що в результаті склало 74,4 % від суми, визначеної, як вартість відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля.

Відповідно до Акта виконаних робіт № НОМЕР_1 від 20.08.2013, фактична вартість відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля становить 29447,33 грн., а отже фактична вартість відновлювального ремонту була меншою від тієї суми, на підставі якої Позивачем було здійснено розрахунок страхового відшкодування.

З огляду на наведене, суд також застосовує вказану пропорцію, та отже, сума страхового відшкодування, якби Позивач при виплаті розраховував її розмір виходячи з фактичної вартості відновлювального ремонту (29447,33 грн.), склала би 21908,81 грн., а з урахуванням застосування встановленого вище коефіцієнта фізичного зносу Відповідач зобов'язаний відшкодувати 20696,61 грн.

Крім того, відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України «Про страхування»).

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АС/0443662 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1192 ЦК України, у Відповідача в зв'язку з настанням ДТП виник обов'язок відшкодувати Позивачу шкоду, в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком (50000грн.), та в межах здійсненої Позивачем страхової виплати (25274,65 грн.), проте виходячи з встановленого судом розміру страхового відшкодування, яке мав би виплатити Позивач, виходячи з фактичної вартості відновлювального ремонту, з застосуванням договірного коефіцієнту пропорційності, та враховуючи, що Відповідач зобов'язаний здійснити відшкодування з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (20696,61 грн.), за мінусом франшизи (0 грн.), при цьому не більше встановленого судом розміру матеріального збитку, завданого власнику Застрахованого автомобіля в зв'язку з його пошкодженням в ДТП, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (24758,23 грн.), та отже в сумі 20696,61 грн.

При цьому, суд зазначає, що відсутня вина або порушення Позивачем прав та охоронюваних законом інтересів Відповідача, через те, що страхувальник останнього, ОСОБА_2, не повідомив Відповідача про настання ДТП у встановлений законом строк. Суд зазначає, що такий обов'язок відповідно до п.п. 33.1.4 п. 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладено саме на ОСОБА_2, та Позивач не відповідає за виконання або невиконання покладених на ОСОБА_2 обов'язків.

Також Відповідачем не доведено, що Позивач або його страхувальник всупереч вимогам та/або проханням Відповідача не сприяли в розслідуванні причин та обставин ДТП.

З матеріалів справи слідує, що Позивач з метою отримання коштів від Відповідача звернувся до останнього з вимогою (вих. № 188/12 від 18.07.2013) про виплату страхового відшкодування за полісом № АС/0443662. Дана заява із доданими до неї документами, які необхідні для виплати страхового відшкодування на користь Позивача, була отримана Відповідачем 05.08.2013, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого міститься у матеріалах справи.

Враховуючи вимоги пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування (регламентна виплата) за полісами ОСЦПВВНТЗ повинна бути виплачена страховиком (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Проте, Відповідач після отримання вищезазначеної заяви у встановлений пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строк суми страхового відшкодування на користь Позивача не виплатив.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

А відтак, з огляду на все вищенаведене, заявлені позовні вимоги визнаються судом частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню в обрахованій судом сумі - 20696,61 грн.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (м. Київ, вул. Борщагівська, 145; ідентифікаційний код 23734213) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (м. Київ, вул. Івана Федорова, 32, літера А; ідентифікаційний код 30859524) 20696 (двадцять тисяч шістсот дев'яносто шість) грн. 61 коп. відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1496 (одну тисячу чотириста дев'яносто шість) грн. 07 коп. судового збору.

Видати наказ.

У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.04.2014

Суддя Сташків Р.Б.