Ухвала суду № 38185941, 08.04.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Толстолуцька М.М.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2014 року справа №805/15024/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Казначеєва Е.Г., суддів: Яманко В.Г., Васильєвої І.А., за участі секретаря судового засідання Коханюк А.Р., представника позивача Стрілкової Н.В., за довіреністю від 03.01.2014 року, представника відповідача Гой В.П., за довіреністю від 21.03.2014 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014 р. у справі № 805/15024/13-а (головуючий І інстанції Толстолуцька М.М.) за позовом Публічного акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.09.2013 року №0000284010/6307/40-10/05763599 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 8 473,00 грн. за липень 2013 року та застосування штрафних,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Новокраматорський машинобудівний завод» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 26.09.2013 року №0000284010/6307/40-10/05763599 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 8473,00 гривень за липень 2013 року та застосування штрафних санкцій у розмірі 4236, 5 гривень.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014 р. позовні вимоги було задоволено. Суд першої інстанції визнав протиправним та скасував податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів від 26.09.2013 року №0000284010/6307/40-10/05763599 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 8473,00 гривень за липень 2013 року та застосування штрафних санкцій у розмірі 4236, 5 гривень.

Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а тому просив скасувати постанову та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою що підлягає залишенню без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи викладені в апеляційній скарзі підтримав, вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, вивчивши матеріали справи, встановила наступне.

Публічне акціонерне товариство «Новокраматорський машинобудівний завод» зареєстровано у якості платника податку на додану вартість.

19 серпня 2013 року позивачем було подано податкову декларацію на додану вартість за липень 2013 року № 9051235532.

Посадовими особами відповідача було проведена камеральна перевірка позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування та від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за липень 2013 р.

Спеціалізованою ДПІ з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального ГУ Міндоходів за результатами перевірки складено акт № 136/40-10/05763599 від 09.09.2013 року.

Зазначеним актом встановлено, що в порушення п. 201.10 ст. 201, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 ПК України та п. 21 порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за № 1490/20228 завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2013 року на суму 8473, 00 грн.

18 вересня 2013 року позивачем було подано заперечення на акт перевірки, які залишені без задоволення відповідно до відповідді СДПІ від 26.09.2013 №6315/7/40-10.

26 вересня 2013 року на підставі акту перевірки від 09.09.2013 року № 136/40-10/0576359 відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення форми «В1» № 0000284010/6307/40-10/05763599, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 8473,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4236,5 грн.

Предметом розгляду даної адміністративної справі є правомірність прийняття зазначеного податкового повідомлення - рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень сторін та доводів апеляційної скарги, відповідачем оплата позивачем отриманої продукції/послуг та фактичне здійснення господарських операцій не оспорюється,

Відповідно до акту перевірки 136/40-10/05763599, підставою для прийняття податкового повідомлення - рішення форми «В1» № 0000284010/6307/40-10/05763599, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2013 року у розмірі 8 473,00 гривень та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4 236,5 гривень є встановлене актом перевірки від 09.08.2013 року № 69/40-10/05763599 завищення суми податкового кредиту на 8473,00 гривень у червні 2013 року та прийняте на його підставі податкове повідомлення - рішення від 22.08.2013 року №0000254010/3693/40-10-05763599 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 8 473,00 гривень. Підставою для прийняття податкового повідомлення - рішення від 22.08.2013 року №0000254010/3693/40-10-05763599 стало подання не в звітному податковому періоді передбаченому п.198.3 ст.198 ПК України заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (додаток №8 до декларації).

Відповідно до акту перевірки 136/40-10/05763599, сума спірного податкового кредиту 8473 грн. позивачем було сформовано за результатами операцій з придбання товарів у ТОВ "Віка-Україна" на суму 7836,76 грн. (в т. ч. ПДВ 1567,36 грн.) у серпні 2012 р. (податкова накладна від 15.08.2012 р. № 8); у МПП "Норма" на суму 2400,00 грн. (в т. ч. ПДВ 480,00 грн.) у листопаді 2012 р. (податкова накладна від 13.11.2012 р. № 30); у ТОВ "Шенк процесс Україна" на суму 32130,00 грн. (в т. ч. ПДВ 6426,00 грн) у травні 2013 р.(податкова накладна від 31.05.2013 р.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з відсутністю реєстрації вказаних накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних позивач включив до податкового кредиту у декларації за червень 2013 р. суми ПДВ за вищевказаними податковими накладними та надав до декларації з Додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну» з копіями податкових накладних та первинних документів, які підтверджують факт виникнення податкових зобов'язань.

Відповідно до положень п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 цієї ж статті, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 Податкового кодексу України, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За приписами п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Відповідно до пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У відповідності до п. 201.6 та п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно п. 201.8 статті 201 ПК України 201.8 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

За приписами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відповідно до п.202.1 ст.201 Податкового кодексу України, звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Аналіз вказаних норм свідчить, що наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними протягом 365 днів з дати їх складання.

Пунктом 21 розділу ІІІ «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 за N1490/20228 (чинного на час виникнення правовідносин), встановлено, що у разі відмови постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до декларації додаються Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно з (додаток 8) та копії документів, передбачених пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу.

Пунктом 15 розділу ІІІ зазначеного Порядку встановлено, що додатки 1, 6, 7, 8 подаються до декларацій 0110/0121 - 123/0130/0140 за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках.

На підставі викладеного колегія суддів зазначає, що законодавець чітко визначив термін в період якого за платником податків зберігається право на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних - 365 календарні дні.

Колегія суддів зазначає, що позивачем фактично податкові накладні були отримані. У зв'язку з чим, на підставі зазначених норм, позивач мав право включити відповідні суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту та відобразити в податковій звітності, в наступних звітних періодах, на підставі цих податкових накладних, що і обумовило в межах строку встановленого п. 198.6 ст.198 ПК України, включення зазначених податкових накладних до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за червень 2013 року.

Оскільки, позивачем встановлені недоліки податкових накладних, зазначене потягло необхідність включити вказані податкові накладні до заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Додатку №8) та подати відповідну скаргу до відповідача.

Відповідна заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Додатку №8), до якої включені вказані податкові накладні, додана до податкової декларації з податку на додану вартість за податковий період червень 2013 року.

Посилання апелянта на те, що позивач повинен був подати заяву зі скаргою на постачальника товарів з податковою декларацією з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому відбувся факт сплати податку або факт отримання придбаних товарів, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки положення абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України (в редакцій чинній на час виникнення спірних правовідносин) не містили застережень щодо строку подання заяви із скаргою на постачальника товарів, а тому, в даному випадку застосуванню підлягають положення абз. 3 п. 198.6 ст. 198 ПК України, відповідно до якої право на включення сум ПДВ до податкового кредиту зберігається за платником податку протягом 365 днів.

Крім того, зазначені обставини були предметом розгляду постанови Донецького окружного адміністративного суду від 07.11.2013 року у справі № 805/13906/13-а, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.01.2014 року, якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Межрегіонального головного управління Міндоходів від 22.08.2013 р. № 0000254010/3693/40-10-05763599 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2013 р. на суму в розмірі 8473,00 грн.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду від 07.11.2013 року у справі 805/13906/13-а що набрала законної сили 16.01.2014 року.

Обставини у даній справі стосовно правомірності включення позивачем сум ПДВ в розмірі 8473 грн. до податкового кредиту є тотожними обставинам, встановленим судом у справі № 805/13906/13-а. В межах розгляду даної адміністративної справи відповідач, не зазначив будь-яких інших обставин та доказів окрім тих, що вже були предметом дослідження у справі № 805/13906/13-а.

Згідно ч. 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції спір по суті вирішений вірно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни або скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014 р. у справі № 805/15024/13-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014 р. у справі № 805/15024/13-а залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складення у повному обсязі.

Повний текст складено та підписано колегією суддів 11 квітня 2014 року.

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва