Постанова № 38185664, 26.03.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2014 р. Справа № 804/1335/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Серьогіної О.В.

при секретарі судового засіданняБурцевої Я.Е. за участю представника позивача Полуніна Д.О., Рєпіна М.В. представника відповідача Гагарського А.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Імпекс Метал Трейдінг» до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування акту та податкового повідомлення-рішення № 0001341501 від 08.08.2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Імпекс Метал Трейдінг» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить:

- переглянути висновки акту № 145/222/35527842 від 05.07.2013 року про встановлення порушень п. 180.1 ст. 180, п. 185.1, п. 186.1 ст. 186, п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого, Приватним підприємством «Імпекс Метал Трейдінг» був завищений податковий кредит за лютий 2013 року на суму 118461,84 грн. та за березень 2013 року на суму 9966,33 грн. по взаємовідносинам з ПП «Алеко Групп» за період з 01 по 28 лютого 2013 року та скасувати його;

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001341501 від 08.08.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст. ст. 185, 198, 201 Податкового кодексу України порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

При цьому позивач зазначає, що господарські операції підтверджуються договором, специфікаціями, видатковими накладними, які повністю відповідають поняттю «первинних документів», що визначені в ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Відповідно до п. 139.1.9 Податкового кодексу України до складу витрат не включаються тільки витрати, не підтвердженні відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обігу та нарахування податку. Такими правилами ведення товарно-транспортних накладних не передбачено, тому надавати їх під час перевірки підприємство не зобов'язано.

У судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали та просили суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував у зв'язку з його необґрунтованістю. В письмових запереченнях на позов представник відповідача зазначив, що у разі здійснення підприємством перевезення вантажів автомобільним транспортом або отримання послуг з перевезення власного транспорту таке підприємство повинно мати підтвердження фактичного здійснення господарських операцій та первинні документи (видаткові накладні, акти, товарно-транспортні накладні), що є підтвердженням даного перевезення, а також підставою для оприбуткування даного вантажу. Перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентом позивача.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 08.08.2013 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0001341501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 160535,21 грн. (основний платіж -128428,17 грн., штрафні санкції - 32107,04 грн.).

Як вбачається з матеріалів справи, вказане податкове повідомлення-рішення було винесені на підставі Акту від 05.07.2013 року № 145/222/35527842 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Імпекс Метал Трейдінг» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Алеко Групп» за період з 01.02.2013 року по 28.02.2013 року.

У вказаному Акті зазначено, що наказ № 681 від 17.06.2013 року про проведення позапланової виїзної перевірки та повідомлення від 18.06.2013 року вручено головному бухгалтеру підприємства Малик Я.І. 18.06.2013 року до початку проведення перевірки. В ході перевірки встановлено відсутність первинних документів, в саме товарно-транспортних накладних які підтверджують послуги по фактичному переміщенню вантажів. Підприємство не мало можливості здійснювати операції з оприбуткування від ПП «Алеко Групп» транспортних послуг з перевезення вантажу територію України та використовувати ці послуги у своїй господарській діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

За змістом п. 78.1. ст. 78 документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, за наявності такої обставини, як те, що за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до пункту першого частини другої статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Нормативно-правовий акт - це офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для їх суб'єктів. Правовий акт індивідуальної дії породжує права й обов'язки тільки в того суб'єкта (чи визначеного цим актом певного кола суб'єктів), якому (яким) його адресовано.

Оскаржуваний Акт документальної позапланової виїзної перевірки від 05.07.2013 року № 145/222/35527842 безпосередньо не породжує для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права та обов'язки, тобто не є нормативним актом або правовим актом індивідуальної дії, отже не є рішенням в розумінні процесуального законодавства.

За таких обставин вимоги позивача про скасування акту перевірки від 05.07.2013 року № 145/222/35527842 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Як вбачається з акту перевірки та з документів, наданих на вимогу суду позивачем, між ПП «Імпекс Метал Трейдінг» (Експедитор 1) та ПП «Алеко Групп» (Експедитор 1) був укладений договір № 152-Т від 01.08.2012 року. Предметом договору є організація перевезення вантажів, що належать Замовнику (чи заявлених до перевезення Замовником) через Експедитора 1, у відповідності до діючого законодавства України. Експедитор 1 доручає експедитору 2 організувати доставку грузу, а Експедитор 2 забезпечує своєчасну подачу транспорту та транспортування до місяця призначення. Експедитор 1 надає до перевезення вантажі та сплачує Експедитору 2 вартість транспортування, винагороду Експедитора 2, а у випадках погодження і вартість додаткових робіт. Умови виконання - згідно заявок. Умови сплати - протягом 15 банківських днів з дня надання товарно-транспортних документів, якщо інше не зазначено в заявці.

На виконання вказаного договору були оформлені акти здачі-прийняття робіт, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення.

Товарно-транспортні накладні щодо підтвердження транспортування товарно-матеріальних цінностей суду позивачем не надані.

На підставі вказаних документів позивачем було отримано від ПП «Алеко Групп» послуги з вантажних автоперевезень по Україні на суму 940687,00 грн. та включено до складу податкового кредиту суму у розмірі 128428,17 грн.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

При цьому статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У відповідності з п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З наведених законодавчих положень випливає, що окрім формальних вимог щодо наявності у платника належним чином оформлених податкових накладних, визначальною умовою реалізації права платника на податковий кредит є реальність її здійснення в рамках провадження господарської діяльності платника.

Пунктами 11.5 - 11.7 Правил оформлення документів на перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 (надалі по тексту Правила № 363) встановлено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Відповідно до п.п. 14.4. ст.14 Правил № 363 остаточний розрахунок за перевезення вантажів провадиться Замовником на підставі рахунку Перевізника, який має бути виписаний не пізніше трьох днів після виконання перевезень з доданням товарно-транспортних накладних.

Отже, рахунок та товарно-транспортна накладна є обов'язковим документом, що підтверджує фактичне отримання послуги за вантажне перевезення товару від вантажовідправника вантажоодержувачу.

Як вбачається з матеріалів справи, документи, що підтверджують фактичне отримання послуги у позивача відсутні.

З огляду на викладене, оцінюючи докази, що є в матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про непідтвердженість отримання послуг з вантажних перевезень Приватним підприємство «Імпекс Метал Трейдінг» по взаємовідносинам з ПП «Алеко Групп» за перевіряємий період.

За таких обставин позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Імпекс Метал Трейдинг" до Криворізької північної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування акту та податкового повідомлення-рішення № 0001341501 від 08.08.2013 року - залишити без задоволення.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 31 березня 2014 року.

Суддя О.В. Серьогіна