Постанова № 38185652, 24.03.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2014 р. Справа № 804/3283/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Серьогіної О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська до Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків» про стягнення заборгованості в сумі 112 512,55 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків», в якому просить стягнути з відповідача борг в сумі 112512,55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок порушення вимог ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІІ та розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (надалі Інструкція № 21-1) підприємство має заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за 2013 рік у сумі 112512,55 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2014 року відкрито скорочене провадження у справі.

Відповідач отримав копію ухвали про відкриття скороченого провадження в даній адміністративній справі 13.03.2014 року.

21.03.2014 року на адресу суду надійшли заперечення відповідача на позов, в яких він заперечує проти його задоволення та зазначає, що абз. 4 п.п. 1 абз. 2 ч. 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено обов'язок підприємств тільки стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. Проте, позивач просить стягнути витрати на виплату та доставку пільгових пенсій призначених особам на підставі пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відшкодування яких, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено. Також позивачем не надано належних доказів, що підтверджують факт виплати та доставки пільгових пенсій особам зазначеним у розрахунках.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семі днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Розглянувши матеріали справи та доводи позовної заяви, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

У відповідності зі статтею 58 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі Закон № 1058-IV) Пенсійний фонд є органом, який, зокрема, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Згідно статті 63 Закону № 1058-IV виконавчими органами правління Пенсійного фонду є виконавча дирекція та територіальні органи, якими, зокрема, є головні управління Пенсійного фонду в областях, управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах. Головні управління та управління Пенсійного фонду є юридичними особами.

Статтею 64 Закону № 1058-IV встановлено, що виконавча дирекція Пенсійного фонду та територіальні органи мають, зокрема, право здійснювати інші функції, передбачені законодавством

Статтею 3 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Отже, виконавча дирекція Пенсійного фонду України та територіальні органи при реалізації ними прав, передбачених Законом № 1058-IV, є суб'єктами владних повноважень.

Відповідно до п. 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, за зверненням суб'єкта владних повноважень.

Статтею 23 Закону № 1058-IV встановлено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Згідно статті 6 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Статтею 13 Закону України від 05.11.1991, № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам;

в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі;

г) жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі;

д) жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

е) жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

є) робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

ж) жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

з) водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Проте, ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» "№ 400/97-ВР від 26.06.1997року визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Отже, відповідно до положень Закону N 1058-IV відповідач зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "б" - "з" ст. 13 Закону N 1788.

Згідно п. 6.4, 6.8. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України

від 19 грудня 2003 р. N 21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як вбачається з матеріалів справи, на обліку в Пенсійному фонді України знаходяться працівники відповідача, яким призначені пенсії відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому, відповідач має заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до пункту "б" - "з" ст. 13 Закону N 1788 в сумі 112512,55 грн. за 2013 рік.

Доводи відповідача проте, що позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували факт виплати та доставки пільгової пенсії особам, які зазначені у розрахунках, суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до норм чинного законодавства розрахунок складається та направляється до 20-січня поточного року, а не за результатом понесення відповідних витрат Пенсійним фондом.

За таких обставин, позовні вимоги є законними й обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158 - 163, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків» (49023, м. Дніпропетровськ, вул. Комінтерну, буд. 2 , код ЄДРПОУ 00187375) на користь управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська (49023, м. Дніпропетровськ, вул. Маріупольська, буд. 3, код ЄДРПОУ 21928462) заборгованість по відшкодуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за 2013 рік в сумі 112 512,55 грн.

Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст. 256 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя О.В. Серьогіна