Постанова № 38185643, 03.04.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/994/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченко О.С.,

представника позивача - Максименка О.В.

представника відповідача - Гаспаряна С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Богдан Мід" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

18 березня 2014 року позивач ПП "Богдан Мід" (далі за текстом - позивач, платник податків) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької ОДПІ (далі за текстом - відповідач, контролюючий орган) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 січня 2014 року № 0000072203/22.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що встановлені актом перевірки порушення фактично не мали місця в його господарській діяльності та вважає, що податковий орган протиправно ставить йому у вину формування податкового кредиту за червень 2013 року на підставі податкової накладної ТОВ "РА СІТІ ГРУП" від 14 травня 2013 року № 20, отриманої підприємством позивача у червні 2013 року. Вважає, що суми ПДВ згідно вказаної податкової накладної правомірно віднесені до податкового кредиту за червень 2013 року, оскільки, перша подія відбувалася у попередньому звітному періоді, а сума податку на додану вартість за цією подією не була включена до складу податкового кредиту, то на підставі абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, право включення такої податкової накладної до складу податкового кредиту суб'єкта господарювання зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. З огляду на викладене, позивач вважає податкове повідомлення-рішення від 13 січня 2014 року № 0000072203/22 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у його задоволенні. В обґрунтування своїх заперечень посилався на те, що позивач в порушення пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України включив до складу податкового кредиту за червень 2013 року на підставі "Заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)" податкову накладну, виписану ТОВ "РА СІТІ ГРУП" № 20 у попередньому звітному податковому періоді, а саме: у травні 2013 року. В зв'язку із чим вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте Кременчуцькою ОДПІ правомірно, на підставі, в межах та у спосіб, що передбачений законодавством України.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Кременчуцькою ОДПІ у період з 16 грудня 2013 року по 20 грудня 2013 року, на підставі наказу Кременчуцької ОДПІ від 13 грудня 2013 року № 1748 та відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ПП "Богдан Мід" з питань правомірності формування податкового кредиту за червень 2013 року.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт від 27 грудня 2013 року № 5814/16-03-22-03-09/34958290 (а.с. 7-13), яким зафіксовано порушення вимог пункту 198.6 статті 198 та пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено завищення податкового кредиту та, відповідно, заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, в розмірі 41013,00 грн. за червень 2013 року.

Позивач, не погодившись із висновками, викладеними податковим органом в акті перевірки від 27 грудня 2013 року № 5814/16-03-22-03-09/34958290, подав до контролюючого органу заперечення проти висновків вказаного акта (а.с. 14), за результатами розгляду яких Кременчуцькою ОДПІ зауваження до акта перевірки визнані безпідставними, а сам акт таким, що відповідає вимогам чинного законодавства (а.с. 17).

На підставі акта перевірки від 27 грудня 2013 року № 5814/16-03-22-03-09/34958290 відповідачем 13 січня 2013 року прийнято податкове повідомлення рішення № 0000072203/22, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 51266,25 грн., в тому числі: за основним платежем 41013,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 10253,25 грн. (а.с. 5).

Позивач, не погоджуючись із правомірністю прийняття податкового повідомлення-рішення від 13 січня 2013 року № 0000072203/22, звернувся до суду з вимогою про визнання його протиправним та скасування.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню від 13 січня 2013 року № 0000072203/22, суд виходить з наступного.

Фактичною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став висновок головного державного-інспектора в акті перевірки про відсутність права у платника податку на включення до складу податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ за попередні періоди, в той час, коли позивач на підставі заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та /або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) включив до складу податкового кредиту за червень 2013 року податкову накладну, складену постачальником у попередньому звітному податковому періоді - у травні 2013 року.

З метою з'ясування правомірності висновків відповідача суд встановив, що позивач 17 липня 2013 року подав до Кременчуцької ОДПІ декларацію з ПДВ за червень 2013 року (а.с. 28-29), згідно якої платником податків до складу податкового кредиту включено суму ПДВ у розмірі 41013,00 грн. на підставі податкової накладної від 14 травня 2013 року № 20, складеної ТОВ "РА СІТІ ГРУП" (а.с. 23), яка не була зареєстрована постачальником у Єдиному реєстрі податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що разом з податковою декларацією з ПДВ за червень 2013 року позивачем подано Додаток № 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)" (а.с. 31), в якому ПП "Богдан Мід" заявлено про порушення постачальником ТОВ "РА СІТІ ГРУП" порядку реєстрації податкових накладних у зв'язку з відсутністю податкової накладної від 14 травня 2013 року № 20 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця; податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункти 201.6, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен отримати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Судом встановлено, що реальність господарських операцій між ПП "Богдан Мід" та ТОВ "РА СІТІ ГРУП" підтверджується долученими до матеріалів справи документами, а саме: договором поставки нафтопродуктів від 02 серпня 2012 року № 020801 (а.с. 17-21) видатковою накладною від 14 травня 2013 року № РН-0000146 (а.с. 22), податковою накладною від 14 травня 2013 року № 20 (а.с. 23), платіжними дорученнями від 16 травня 2013 року № 01 (а.с. 26) та від 20 травня 2013 року № 182 (а.с. 27), товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) від 14 травня 2013 року № 146 (а.с. 24) та рахунком-фактурою від 14 травня 2013 року № СФ-0000097 (а.с. 25).

Слід зазначити, що реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом податковим органом під сумнів не ставиться.

Аналіз положень розділу V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що податкова накладна, заповнена без порушень порядку її заповнення та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені строки, дає право на включення зазначених в ній сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту покупця у тому податковому періоді, в якому відбулася перша з подій, визначених пунктом 198.2 статті 198 Кодексу, у разі отримання її у такому звітному періоді. В разі отримання податкової накладної із запізненням в інших податкових періодах право на включення сум ПДВ, зазначених в ній, до податкового кредиту виникає у покупця в тому податковому періоді, в якому податкова накладна була отримана покупцем, з урахуванням того, що зазначене право зберігається за ним протягом 365 днів з дати виписки такої податкової накладної.

Судом встановлено, що ТОВ "РА СІТІ ГРУП" виписано податкову накладну від 14 травня 2013 року на суму 246078,00 грн. в тому числі ПДВ 41013,00 грн. Правильність оформлення зазначеного документа контролюючим органом не заперечується.

Приписами пунктів 201.14, 201.15 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Отже, зазначеними нормами Податкового кодексу України передбачено, що в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних відображається, зокрема, й дата отримання платником податків відповідної податкової накладної.

Крім цього, наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року № 1002 "Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення" (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року № 1402/18697) (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено форму Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, в якій передбачено, що в реєстрі відображається дата виписки та дата отримання податкових накладних в окремих рядках реєстру.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач за датою отримання податкової накладної, вказаної в акті перевірки, вніс усі передбачені законодавством відомості, зокрема, й відомості щодо дати отримання податкової накладної, та згідно вказаних відомостей сформував податковий кредит з ПДВ, відображений у податковій декларації за червень 2013 року.

Суд зазначає, що надання до перевірки податкової накладної, зазначеної в акті перевірки, відображення позивачем цієї податкової накладної в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних і є фіксацією факту та дати отримання податкової накладної позивачем у передбаченій чинним законодавством правовій формі.

Як вбачається з реєстру виданих та отриманих податкових накладних за червень 2013 року (а.с. 32-33), податкова накладна, виписана контрагентом позивача 14 травня 2013 року, проте фактично отримана позивачем 03 червня 2013 року, внаслідок чого ПП "Богдан Мід" суму ПДВ, визначену в травні 2013 року, включено до податкового кредиту за червень 2013 року, що підтверджується додатком № 5 до вказаної декларації (а.с. 30).

Відповідно до абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно з абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Отже, заява зі скаргою на постачальників подається лише з податковою декларацією за той звітний період, у якому платник включив суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Оскільки контрагентом позивача було допущено порушення порядку заповнення та/або реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, ПП "Богдан Мід" разом із декларацією з ПДВ за червень 2013 року подано додаток № 8 до декларації з ПДВ "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних) (Д8)" (а.с. 31). Разом із заявою позивачем подані копії первинних документів на підтвердження господарських операцій з ТОВ "РА СІТІ ГРУП".

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту за червень 2013 року суму ПДВ у розмірі 41013,00 грн. згідно податкової накладної від 14 травня 2013 року № 20, складеної ТОВ "РА СІТІ ГРУП", та заяви зі скаргою про порушення продавцем порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Твердження податкового органу про те, що заява зі скаргою повинна подаватися позивачем разом з декларацією за відповідний період, у якому відбувалися господарські операції із контрагентами позивача, суперечить положенням Податкового кодексу України, зокрема, пункту 198.6 статті 198, який передбачає право платника податку на включення до податкового кредиту суми ПДВ протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Отже, дослідження наявних у справі доказів у їх сукупності, дає суду підстави для висновку про відсутність в діях позивача порушень податкового законодавства, встановлених актом перевірки від 27 грудня 2013 року № 5814/16-03-22-03-09/34958290, на підставі висновків якого відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення-рішення від 13 січня 2014 року № 0000072203/22.

Відповідач в ході судового розгляду справи правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 13 січня 2014 року № 0000072203/22 не довів, а відтак позовні вимоги ПП "Богдан Мід" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 січня 2014 року № 0000072203/22.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 86,159, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Приватного підприємства "Богдан Мід" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 13 січня 2014 року № 0000072203/22.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (ідентифікаційний код 38742715) на користь Приватного підприємства "Богдан Мід" (ідентифікаційний код 34958290) витрати зі сплати судового збору в розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 14 квітня 2014 року.

Суддя А.О. Чеснокова