Постанова № 38184957, 09.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 квітня 2014 року № 826/3679/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Пащенка К.С., при секретарі судового засідання Іконніковій О.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К»доМіжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платниківпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 21.11.2013 № 0001324230.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

08.04.2014 в судовому засіданні за згодою представників сторін ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

07.11.2013 за результатами позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Епіцентр К» з питання дотримання вимог п. 288.5 ст. 288 ПК України щодо повноти обчислення орендної плати за землю за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників складено Акт № 1328/42-30/32490244 (далі - Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем вимог пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України та, як наслідок, заниження податкового зобов'язання по орендній платі за земельну ділянку по вул. Магнітогорській, 1 у Деснянському районі м. Києва за січень-листопад 2011 року на загальну суму у розмірі 423857,68 грн.

21.11.2013 на підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001324230, яким у зв'язку з порушенням пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України, позивачу визначено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 423857,68 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 44238,58 грн.

З аналізу Акту перевірки видно, що підставою для висновку відповідача про порушення позивачем пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України та, як наслідок, заниження податкового зобов'язання по орендній платі за земельну ділянку по вул. Магнітогорській, 1 у Деснянському районі м. Києва за січень-листопад 2011 року на загальну суму у розмірі 423857,68 грн., стало визначення позивачем податкового зобов'язання по орендній платі за таку земельну ділянку у розмірі 2 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тобто у меншому розмірі ніж встановлено пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Як видно з матеріалів справи, між позивачем та Київською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки від 24.12.2007, відповідно до умов якого, Київська міська рада передала позивачу у строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: вул. Магнітогорській, 1 у Деснянському районі м. Києва.

Згідно з п. 4.2 такого договору встановлюється річна орендна плата за вказану земельну ділянку у розмірі 2 % від її нормативної грошової оцінки. При цьому, п. 11.1 встановлено, що всі зміни та/або доповнення до цього договору вносяться за згодою сторін.

Відповідно до пп.пп. 14.1.72, 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПК України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів; землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно з пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Водночас, відповідно до п.п. 288.1, 288.4 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

При цьому статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Договір оренди землі є цивільно-правовим, а отже, йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов'язковість його виконання сторонами тощо. Суб'єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству України, зокрема стежити, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства. Якщо ж договір пов'язаний зі сплатою податків і, на думку суб'єкта владних повноважень, спрямований на ухилення від їх сплати, останній, за допомогою адміністративних заходів, уповноважений відновити публічний порядок.

Таким чином, податковим законодавством не передбачено конкретного розміру орендної плати за землю, а лише вказано порядок її визначення та граничні розміри, у зв'язку з чим зміна коефіцієнтів до ставок земельного податку може бути підставою для перегляду сторонами договору оренди землі розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до такого договору, проте зазначене не тягне автоматичного підвищення розміру орендної плати, встановленого в договорі оренди та, відповідно, донарахування контролюючим органом суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 11.06.2013 у справах № 21-443а12 та № 21-166а13.

Згідно з ч. 1 ст. 2442 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Крім того, судом також враховується, що за результатами розгляду листа позивача від 15.12.2010 № 981/12 щодо внесення змін до вищезазначеного договору оренди земельної ділянки від 24.12.2007 в частині приведення розміру орендної плати у відповідність до законодавства, 10.11.2011 Київською міською радою прийнято рішення № 706/6942 «Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок в частині приведення розміру орендної плати у відповідність до вимог законодавства», відповідно до п. 1 якого внесено зміни, в тому числі до вказаного договору оренди земельної ділянки від 24.12.2007, а саме встановлено річну орендну плату у трикратному розмірі земельного податку, встановленого ПК України, про що листом від 21.03.2012 № 05-358/7007 повідомлено позивача.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд вважає, що висновки відповідача в Акті перевірки про порушення позивачем пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України та, як наслідок, заниження податкового зобов'язання по орендній платі за земельну ділянку по вул. Магнітогорській, 1 у Деснянському районі м. Києва за січень-листопад 2011 року на загальну суму у розмірі 423857,68 грн. є безпідставними, у зв'язку з чим, винесене Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників податкове повідомлення-рішення від 21.11.2013 № 0001324230 - протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішень органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 04.03.2013 у справі № К/9991/2038/11, від 11.02.2013 у справі № К/9991/66857/11 та від 10.12.2012 у справі № К/9991/26224/12.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Позивач про присудження судових витрат на його користь з Державного бюджету України не просив.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» (02139, м. Київ, вул. Братиславська, 11, код ЄДРПОУ 32490244) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.11.2013 № 0001324230, прийняте Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників.

Постанова відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України або прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяК.С. Пащенко