Ухвала суду № 38184784, 24.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2014 року м. Київ К/9991/45/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21.10.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.12.2010

у справі №2а-20226/10/0570

за позовом Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, визнання дій такими, що не відповідають чинному законодавству, визнання недійсними повідомлень про розподіл пені , -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21.10.2010, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.12.2010, позов задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 08.07.2010 №0000901312/0/24376/10/15-16-23/3, визнано дії СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку відносно нарахування пені внаслідок прийняття повідомлень про розподіл та розподілу пені за вказаними повідомленнями такими, що не відповідають чинному законодавству. Зобов?язано СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку внести зміни, скасувати та виключити пеню та штрафні санкції з облікової картки платника податків, які нараховані внаслідок прийняття повідомлень про розподіл та повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій від 08.07.2010 №0000901312/0/24376/10/15-16-23/3.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав невірного застосування норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку Відокремленого підрозділу «Шахта імені Є.Т.Абакумова» ДП «ДВЕК» з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкових зобов'язань з плати за користування надрами за І квартал 2009 року, зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2008 рік, за результатами якої складено акт №868/15-16-28/3-33341065 від 02.07.2010.

За висновками акта перевірки позивачем порушено вимоги пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме порушення позивачем строків сплати узгоджених податкових зобов'язань - плати за користування надрами у сумі 43167,12 грн. із затримкою більш 90 календарних днів, збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 412403,23 грн., із затримкою більш 90 календарних днів.

На підставі акта перевірки, відповідно до пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань, прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.07.2010 №0000901312/0/24376/10/15-16-23/3 яким, за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 412403,23 грн. понад 90 днів, застосований штраф у розмірі 206201,65 грн.

Крім того, на підставі пп. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачем здійснено розподіл сплачених позивачем сум податкового боргу за платежем збір за забруднення навколишнього природного середовища на погашення податкового боргу та пені про що позивачу надіслано відповідні повідомлення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно із наданих платіжних доручень та Таблиці №2 Акту від 02.07.2010 №868/15-16-28/3-33341065, сплачені позивачем кошти на погашення поточних зобов'язань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища та на розстрочку зі сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища відповідачем направлено на погашення податкового боргу минулих періодів та пені.

Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових) платежів у встановлені законами терміни.

Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Виходячи із змісту пп. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, та зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Згідно із пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього ж Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фонами» визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Утім, у разі невикористання платником податків порядку погашення податкового боргу, передбаченого п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, і серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Підпунктом 16.3.3 п.16.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено: якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Зі змісту наведеної норми Закону випливає, що за таких умов як несплата платником податків пені разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або невизначення її окремо у платіжному документі (чи визначення з порушенням зазначеної пропорції), податковий орган самостійно здійснює розподіл сплаченої таким платником суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини).

Зважаючи на викладене, тільки за умови встановлення обставини щодо сплати платником податків конкретного податкового боргу без сплати ним пені, нарахованої саме на такий борг, або невизначення окремо такої пені у платіжному документі (чи визначення з порушенням зазначеної пропорції), може бути визнано правомірним розподіл сплаченої таким платником суми на суму визначеного у платіжному дорученні податкового боргу та пені.

Однак, за встановлення обставин щодо сплати платником податків коштів з певним призначенням та зміни такого призначення податковим органом шляхом його врахування у погашення податкового боргу минулих періодів, з розподілом сплаченої суми на податковий борг (в тому числі штрафних санкцій, пені) минулих періодів та пеню, такі дії податкового органу не можуть бути визнані правомірними.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів не спростовують і не можуть бути підставою для їх скасування з наведених мотивів.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку відхилити, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21.10.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.12.2010 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун