Ухвала суду № 38184633, 19.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" березня 2014 р. м. Київ К/800/57082/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

судді - доповідача Мироненка О.В.

суддів - Розваляєвої Т.С.

Чумаченко Т.А.

провівши попередній розгляд справи за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ДП "Свердловантрацит" про стягнення штрафних санкцій за касаційною скаргою ДП "Свердловантрацит" на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2013 року позивач звернувся в суд із позовом до ДП "Свердловантрацит" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення нормативу зі створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2012 році.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції позивач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року апеляційну скаргу позивача задоволено, постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову, якою позов задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судове рішення, залишивши постанову суду першої інстанції в силі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 01 грудня 2011 року між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України (надалі - Міністерство, Концесієдавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» (надалі - Товариство, Концесіонер) на підставі наказу Міністерства № 741 від 23.11.2011 укладено концесійний договір про передачу в управління цілісним майновим комплексом ДП «Свердловантрацит» (надалі - Підприємство) на умовах взяття Концесіонером (та себе зобов'язання щодо використання цілісного майнового комплексу Підприємства, для комплексного забезпечення задоволення громадських потреб (том І а.с. 40-58).

Рішення про припинення діяльності ДП «Свердловантрацит» Міністерством енергетики та вугільної промисловості України до теперішнього часу не прийнято.

Цілісний майновий комплекс ДП «Свердловантрацит» передано до TOB «ДТЕК Свердловантрацит» 01.12.2011 року.

З моменту укладення концесійного договору 01.12.2011 року все майно ДП «Свердловантрацит», включаючи гірничі виробки передано Концесіонеру, працівники переведені до TOB «ДТЕК Свердловантрацит», тобто наявні всі ознаки припинення юридичної особи, передбачені ст. 104 ЦК України. Але, обставини, які передбачені концесійним договором, Законами України унеможливлюють прийняття Міністерством енергетики та вугільної промисловості України рішення щодо ліквідації державного підприємства.

Листом № 01/12-1285 від 14.11.2012 Міністерство енергетики та вугільної промисловості України на підставі ч. 2 ст. 18 Закону України «Про концесії» та на підставі пункту 11.4 Концесійного договору від 01 грудня 2011 року, укладеного між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» погодило продовження строку укладення договорів оренди земельних ділянок до 01.12.2013 року (том І а.с. 63).

Станом на грудень 2011 року загальна чисельність працівників ДП «Свердловантрацит» складала 16 998 працівників (том VІІ а.с.4).

В грудні 2011 року з ДП «Свердловантрацит» звільнилися у зв'язку з переведенням до TOB «ДТЕК Свердловантрацит» 14 044 працівників. Даний факт підтверджується наказами про звільнення № 326-к від 29.12.2011 року, № 302-к від 01.12.2011 року, № 271 від 29.12.2011 року, № 1340 від 26.12.2011 року, № 317 від 29.12.2011 року, № 480/к від 29.12.2011 року, № 481/к від 30.12.2011 року, № 354-к від 29.12.2011 року, № 77к від 29.12.2011 року, № 154-к від 29.12.2011 року, № 393/к від 28.12.2011 року, № 163к від 29.12.2011 року, № 50 від 29.12.2011 року, № 136-к від 30.12.2011 року, № 155/к від 29.12.2011 року, № 153/к від 23.12.2011 року, № 146/к від 01.12.2011 року, № 154/к від 29.12.2011 року, № 583/к від 29.12.2011 року, № 122/к від 29.12.2011 року, № ЮОк від 29.12.2011 року, № 193/к від 29.12.2011 року, № 230/к від 29.12.2011 року, № 150/к від 29.12.2011 року, № 149/к від 29.12.2011 року, № 349/к від 29.12.2011 року, № 104/к від 29.12.2011 року, № 114-к від 29.12.2011 року, № 319к від 29.12.2011 року, № 82 від 29.12.2011 року, № 1340/к від 29.12.2011 року, № 297к від 30.12.2011 року ( том І а.с. 79-250, том ІІ а.с.1-250, том ІІІ а.с.1-250, том І\/ а.с.1-250, том \/ а.с.1-193).

У зв'язку з тим, що цілісний майновий комплекс ДП «Свердловантрацит», який забезпечує комплексне надання послуг у сферах господарської діяльності: пошук, розвідка, збагачення корисних копалин у відповідності до умов концесійного договору передано TOB «ДТЕК Свердловантрацит», трудовий колектив, обслуговуючий ЦМК працевлаштований на підприємстві Концесіонера, Підприємство фактично припинило свою діяльність.

Згідно Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік (форма №10-ПІ) середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу ДП «Свердловантрацит» складала 170 осіб. Дана кількість сформувалась за рахунок працівників, які на момент колективного звільнення з ДП «Свердловантрацит» по переведенню в TOB «ДТЕК Свердловантрацит» з об'єктивних причин (знаходження у відпустці, знаходження на лікарняному, затримані в рамках кримінального провадження) не мали можливості припинити трудові відносини з ДП «Свердловантрацит» та переведені до TOB «ДТЕК Свердловантрацит» після припинення дії вищезазначених обставин. Даний факт підтверджується наказами: № 17/к від 26.01.2012 року, № 16/к від 25.01.2012 року, № 15/к від 24.01.2012 року, № 13/к від 19.01.2012 року, № 12/к від 18.01.2012 року, № 11/к від 17.01.2012 року, № 10/к від 16.01.2012 року, № 9/к від 12.01.2012 року, № 8/к від 11.01.2012 року, № 7/к від 10.01.2012 року, № 5/к від 05.01.2012 року, № 6/к від 10.01.2012 року, № 4/к від 05.01.2012 року, № 3/к від 04.01.2012 року, № 1/к від 03.01.2012 року, № 25/к від 27.04.2012 року, № 24/к від 05.03.2012 року, № 23/к від 22.02.2012 року, № 22/к від 21.02.2012 року, № 21/к від 16.02.2012 року, № 20/к від 02.02.2012 року, № 19/к від 02.02.2012 року, № 18/к від 31.01.2012 року та інші (том V а.с.204-250, том VІ а.с.1-204).

Станом на грудень 2012 року кількість робітників ДП «Свердловантрацит» складала - 53 особи (том VІІ а.с.3).

Колегія суддів апеляційної інстанції правильно не погодилась з позицією суду першої інстанції, у відповідача не було можливості створити робочі місця для працевлаштування інвалідів та, що ним вжито заходів для недопущення правопорушення вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Оскільки, відповідно до підпункту третього пункту четвертого Положення про Фонд соціального захисту інвалідів (затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 1434 від 26 вересня 2002 року), Фонд соціального захисту інвалідів як урядовий орган державного управління (та його територіальні відділення) відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Фонд соціального захисту інвалідів, відповідно до п. 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 р. № 129, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.2011 р. за № 528/19266, є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Державною службою з питань інвалідів та ветеранів.

Пунктом 5 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 № 129, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.2011 за № 528/19266, визначено повноваження Фонду.

Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів відповідно до п.1 Положення про Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Фонду соціального захисту інвалідів від 26.05.2011 № 81 є територіальним органом бюджетної установи Фонду соціального захисту інвалідів (том І а.с.12-16).

Відділення Фонду відповідно до покладених на нього завдань здійснює, зокрема, збір сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів; облік заборгованості по сплаті сум адміністративно-господарських санкцій і пені, які нараховані підприємствам, установам, організаціям, у тому числі підприємствам, організаціям громадських організацій інвалідів, фізичним особам, які використовують найману працю; претензійно-позовну роботу у судах різних інстанцій.

Відповідно до ст. 7 Закону України від 21.03.1991 № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.3 ст.18 Закону України № 875-ХІІ).

За змістом статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-12 (надалі Закон України № 875), саме Фонду соціального страхування захисту інвалідів надано право на стягнення санкцій за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Статтею 19 зазначеного Закону встановлено, що для підприємств, установ і організацій нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.

Частиною першою статті 18 Закону України № 875 передбачено, що працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими радами, громадськими організаціями інвалідів.

Згідно з частиною 1 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менше, ніж установлено нормативом, передбаченим ч. 1 статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Частиною 5 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» встановлено, що виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача у 2012 році становила - 170 осіб; згідно ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» на ДП "Свердловантрацит" у 2012 році повинно працювати 7 особи, з них на підприємстві працевлаштовано - 5 інвалідів.

Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" зобов'язує відповідача відповідно до 4-відсоткового нормативу створити робочі місця для праці інвалідів і інформувати центри зайнятості про вільні робочі місця для інвалідів, звітувати перед відділеннями Фонду соціального захисту інвалідів про їх працевлаштування, а органи працевлаштування - підібрати робоче місце і працевлаштувати інваліда.

Таким чином, на підприємство хоча і не покладається обов'язок підібрати робочі місця і працевлаштовувати інвалідів, але покладається обов'язок інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів. Наказом Державного комітету статистики № 244 від 06.07.1998 року затверджена форма статистичної звітності № 3-ПН "Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад)", яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.

Про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів роботодавці повідомляють територіальні відділення Фонду соціального захисту інвалідів згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України "Про затвердження форми звітності N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" та Інструкцію щодо заповнення форми звітності N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" від 10.02.2007 N 42 щороку до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду.

Водночас, про наявність вакантних місць роботодавці повинні повідомляти центри зайнятості, направляючи звітність у формі N 3-ПН згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 року N 420.

Відповідно до довідки Свердловського міськрайцентру зайнятості від 29.04.2013 року № 12/3-3001, ДП «Свердловантрацит» протягом 2012 року не звітував до центру зайнятості з приводу наявності вакансій для інвалідів (том І а.с. 8-10). Відповідачем у 2012 році не було створено місця для працевлаштування інвалідів у розмірі, визначеному Законом України № 875-ХІІ.

Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач не виконав всі вимоги вищезазначених норм законодавства, а саме: не створив робочі місця для працевлаштування інвалідів, протягом 2012 року та не інформував центр зайнятості про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів, що підтверджується матеріалами справи, суд апеляційної інстанції зазначає, що укладання договору концесії не позбавляє підприємство від покладених на нього зобов'язань, а саме зобов'язань, щодо соціального захисту інвалідів з створення для них робочих місць.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Таким чином, оскільки підприємством у відповідності до викладених приписів законодавства не було виконано нормативу по створенню 2-ох робочих місць по працевлаштуванню інвалідів, відповідач згідно до вимог ст. 20 вказаного Закону мав сплатити позивачеві адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Відповідно до п. 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. № 70, обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Так, відповідно до вимог ст.ст. 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", позивачем нарахована відповідачу сума адміністративно-господарських санкцій до сплати у розмірі 240 800 грн.

Відповідачем у встановлений ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", строк (до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу) не були сплачені адміністративно-господарські санкції у розмірі 240 800 грн., що дає підстави для нарахування пені відповідно до ст. 20 вищезазначеного Закону і п. 4 Порядку, у розмірі 4093,60 грн.

З урахуванням того, що відповідач самостійно та у встановлені строки не сплатив суму адміністративно-господарських санкцій, колегія суддів приходить до висновку, що з Державного підприємства "Свердловантрацит" на користь Державного бюджету України підлягає стягненню сума адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, отже, відповідачем не доведено, що останнім були вжиті всі заходи по створенню нормативів 2-ох робочих місць для працевлаштування інвалідів та не надано жодних доказів в спростування доводів позивача.

З огляду на викладене, постанова суду апеляційної інстанції відповідає обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Підстав для скасування судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.

Керуючись статтями 220-1, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ДП "Свердловантрацит" залишити без задоволення, постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Судді