Ухвала суду № 38183912, 25.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 березня 2014 рокусправа № 804/4714/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Баранник Н.П. Малиш Н.І.

за участю секретаря судового засідання:Фірсік Д.Ю розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2013р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідеал А» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Ідеал А» звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2013р. позов задоволено.

Суд постановив визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 15 січня 2013 року № 0000021503 та № 0000031503.

Постанова обґрунтована тим, що з урахуванням того, що позивачем не заявлялась сума до бюджетного відшкодування, використання сформованого податкового кредиту (в розрізі термінів його формування і подальшого його використання у відповідній частині, зокрема на підставі відповідних податкових накладних) не обмежено законом, а положення пункту 102.5. статті 102 ПК України за своїм змістом не регулюють питання податкового кредиту, - висновки відповідача щодо відсутності права у позивача на використання від'ємного значення податку на додану вартість за жовтень 2009 року в декларації за жовтень 2012 року є безпідставними.

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, судом першої інстанції не враховано вимоги пп. 15.3.1 п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України.

Представник відповідача апеляційну скаргу підтримав.

Представник позивача заперечував.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

На підставі акту перевірки від 02.01.2013 № 1/15-3/36640282, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 15.01.2013р. № 0000021503, яким зменшено

суму від'ємного значення ПДВ в розмірі 440080 грн., та № 0000031503, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 15 529 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 3882,25 грн.

Актом перевірки було встановлено, що в порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України ТОВ «Ідеал-А» завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) на суму 440080 грн., що призвело до заниження ПДВ у сумі 15529 грн.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового Кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то

а. бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б. залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Аналогічне було передбачено і пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 статті 7 України «Про податок на додану вартість» в редакції чинній на час формування позивачем від'ємного значення ПДВ у серпні 2008 року.

Відповідно до п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що з аналізу пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України вбачається, що його положення регулюють виключно питання повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та відшкодування сум податку на додану вартість, і саме для вирішення цих питань законодавець встановлює 1095-денний термін. Будь-яких обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду, ПК України не містить.

Таким чином, строки давності застосовуються виключно до права платника податку на повернення надміру сплачених та відшкодування грошових зобов'язань та не розповсюджується на право зарахування належної платнику податків суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Згідно з п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. А відповідно до пункту 200.8 цієї статті, до декларації додається також розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Між тим, як свідчать матеріали справи, при подачі податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року, позивач не заявляв будь-яких сум до бюджетного відшкодування та не подавав розрахунок бюджетного відшкодування.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що позивач правомірно задекларував у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у тому числі в сумі 440 080 грн., яка виникла за жовтень 2009 року, оскільки таке декларування залишку від'ємного значення позивач має право проводити поза межами строку, встановленого приписами п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2013р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідеал А» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш