Ухвала суду № 38183883, 12.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 березня 2014 рокусправа № 200/9715/13а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О.

суддів: Панченко О.М. Чередниченко В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.09.2013 року у справі №200/9715/13а (2а/403/398/2013) за позовом:ОСОБА_1 до: про:Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська визнання дій протиправними та зобов'язання винити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

16.07.2013р. ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська (далі - УПФУ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська), у якому просив суд зобов'язати відповідача нарахувати підвищену пенсію, як дитині війни, починаючи з 12.04.2010р. й довічно, стягнути з відповідача 3000,00грн. за моральну шкоду, спричинену невиконанням рішення суду /а.с. 2-3/.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.07.2013р. у справі №200/9715/13а (2а/403/398/2013) адміністративний позов ОСОБА_1 до УПФУ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про визнання дій протиправними та зобов'язання винити певні дії за період з 10.04.2010р. по 15.01.2013р. залишено без розгляду /а.с. 12/.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.07.2013р. відкрито скорочене провадження в адміністративній справі №200/9715/13а за вищезазначеною позовною заявою та справа призначена до судового розгляду /а.с. 1/.

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.09.2013р. у справі №200/9715/13а (2а/403/398/2013) в задоволенні позовних вимог відмовлено /а.с. 18-19.

Позивач - ОСОБА_1, не погодившись з вищезазначеною постановою суду, подав апеляційну скаргу /а.с. 22-23/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи не було з'ясовано усі фактичні обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, що призвело до ухвалення судом першої інстанції рішення у даній справі з порушенням норм чинного матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції від 06.11.2013р. у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

11.03.2014р. Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом зареєстровано клопотання ОСОБА_1, в якому позивач просить суд здійснити розгляд справи без його участі /а.с. 38/.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, годину та місце розгляду даної справи повідомлений судом належним чином, про поважність причин не явки свого представника у судове засідання або про можливість розгляду справи у відсутність його представника, суд в установленому законом порядку не повідомив.

За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача та представника відповідача.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, і цього не заперечують сторони у справі, що позивач має статус «дитини війни», що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, які встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», у тому числі і ст. 6 цього Закону, якою встановлено право на підвищення пенсії, яка нараховується та сплачується особам, які мають статус «дитини війни», на 30% мінімальної пенсії за віком.

Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, встановлює Закон України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19 червня 2011 року.

Пунктом 7 частини першої цього Закону Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

На виконання вимог Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» 6 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року, і цією постановою встановлено розмір виплат передбачений ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позовні вимоги позивача за період з 10.01.2010р. по 15.01.2013р. були вирішені ухвалою суду від 22.07.2013р. /а.с. 12/, яка не оскаржується позивачем у справі.

Враховуючи вищенаведені обставини та зміни чинного законодавства, яке регулює питання соціального захисту осіб, які мають статус «Дитина війни», які були внесені Законом України № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального права і не можуть бути підставою для скасування постанову суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.09.2013р. у справі №200/9715/13а (2а/403/398/2013) - залишити без змін.

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Повний текст виготовлено - 24.03.2014р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко