Постанова № 38183810, 13.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 березня 2014 рокусправа № 804/7969/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Надточого В.О.

за участю:

представника відповідача: Туркіної А.С.

представника позивача: Гордієнко Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дніпрометробуд»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року у справі №804/7969/13-а за позовом публічного акціонерного товариства «Дніпрометробуд» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Державної податкової служби, третя особа - Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Конверсія-Д» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині, -

ВСТАНОВИВ:

07.06.2013 року Публічне акціонерне товариство "Дніпрометробуд" звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 31.07.2012 року № 0001022302 в частині збільшення суми податку на додану вартість на 50 288,00 грн. та стягнення штрафних (фінансових) санкцій на суму 15 656, 25 грн. В обґрунтування своїх вимог посилалося на те, що за результатами проведеної перевірки відповідачем були зроблені хибні висновки щодо встановлених порушень вимог чинного податкового, валютного та іншого законодавства при взаємовідносинах позивача з ДП «Придніпровська залізниця» та ТОВ НВП «Конверсія-Д».

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, Публічне акціонерне товариство "Дніпрометробуд" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин у справі, просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою задовольнити позов у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що підприємством було виконано вимоги ст.192 Податкового кодексу України, а саме у листопаді 2011 року відкориговано суму податкового кредиту, в тому числі на підставі розрахунків коригувань кількісних і вартісних показників, отриманих від ДП «Придніпровська залізниця», до раніше поданих податкових накладних, на підставі яких у жовтні 2011 року позивачем було сформовано податковий кредит. Щодо формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ НВП «Конверсія-Д», позивач зазначає, що безпосередньо податкові накладні є підставою для формування податкового кредиту, незалежно від того, чи буде в подальшому підтверджено вказані суми ПДВ.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалам справи підтверджено, що у період з 17.05.2012р. по 13.07.2012р. повноважними особами ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська проведено виїзну планову перевірку публічного акціонерного товариства «Дніпрометробуд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.03.2012 року, за результатами якої складено Акт №839/225/04880239 від 17.07.2012р.

В Акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем, зокрема:

п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201, пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, в результаті чого було занижено податок на додану вартість на загальну суму 94 163, 00 грн., в тому числі за лютий 2011 року - в сумі 5 876, 00 грн., за квітень 2011 року - в сумі 25 670, 00 грн., за серпень 2011 року - в сумі 18 205, 00 грн., за листопад 2011 року - в сумі 44 412, 00 грн.

На підставі висновків Акта перевірки ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.07.2012р.:

№0001022302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 109 819,25грн., в тому числі за основним платежем 94 163грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 15 656,25грн. (а.с.61)

Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення в частині визначення грошового зобов'язання за основним платежем 50 288,00грн. та застосованих штрафних санкцій в розмірі 15 656,25грн. є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято ДПІ на підставі та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції частково погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Отже, предмет доказування обумовлений предметом спору, який передано на вирішення суду.

Предмет доказування у справах, пов'язаних із формуванням сум податкового кредиту з податку на додану вартість, становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкового кредиту.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності ж з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За правилами п.200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3 ст.200).

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 01.02.2008 року між ВАТ "Дніпрометробуд" та ТОВ НВП "Конверсія-Д" було укладено підрядний договір, відповідно до умов якого ПАТ "Дніпрометробуд" доручав, а ТОВ НВП "Конверсія-Д" зобов'язувалось на свій риск в межах договірної ціни власними та додатковими силами та засобами виконати такі роботи: комплекс гідроізоляційних робіт, роботи щодо антикорозійного захисту металоконструкцій та стволах та в тунелях, метрополітену, який будується. Виконання робіт здійснювалось у відповідності до проектної документації та за календарним графіком виконання та фінансування робіт. Пунктом 7.1 Договору визначено строк його дії - до 31.12.2008р. Також до договору було укладено додаткову угоду № 1, відповідно до якої визначено строки виконання робіт - 01.02.2008 року по 31.12.2008 року. На підтвердження виконання робіт за вказаним договором позивачем були надані суду копії податкових накладних, довідка про вартість виконаних підрядних робіт, акти приймання виконаних підрядних робіт.

01.01.2010 року між ВАТ "Дніпрометробуд" та ТОВ НВП "Конверсія-Д" було укладено договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до умов якого було передбачено, що ВАТ "Дніпрометробуд" передає, а ТОВ НВП "Конверсія-Д" приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею - 50, 56 кв. м., за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Калініна, 32, приміщення використовується ТОВ НВП "Конверсія-Д" з метою здійснення його статутної діяльності - будівельні роботи. Передача приміщення в користування здійснюється шляхом підписання сторонами акта прийому-

передачі, в якому зазначається склад орендованої площі та технічний стан приміщення на момент передачі його в оренду, який є невід'ємною частиною договору.

На підтвердження виконання вимог укладених договорів із ТОВ НВП "Конверсія-Д" позивачем були надані суду копії відповідних податкових накладних від 17.03.2010 року, від 30.09.2010 року, довідки про вартість виконаних підрядних робіт, акти приймання виконаних підрядних робіт за березень 2010 року, вересень 2010 року, акти приймання-передачі нежитлового приміщення від 30.06.2011 року, від 29.09.2011 року.

Під час перевірки відповідачем дотримання вимог податкового законодавства з боку позивача по контрагенту ТОВ НВП "Конверсія-Д" було встановлено порушення пп. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит у січні 2011 року на 5 876, 00 грн. за рахунок віднесення суми податку на додану вартість по операціях, що фактично не здійснювались та не мали на меті подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності товариства. А саме: ПАТ "Дніпрометробуд" до складу податкового кредиту у січні 2011 року безпідставно віднесло податок на додану вартість у сумі 5 876, 00 грн., згідно податкових накладних, отриманих від ТОВ НВП "Конверсія-Д": податкова накладна № 1 від 17.03.2010 року - на суму податку на додану вартість у розмірі 1 300, 00 грн., податкова накладна № 6 від 30.09.2010 року - на суму податку на додану вартість у розмірі 2 468, 00 грн., податкова накладна № 7 від 30.09.2010 року - на суму податку на додану вартість у розмірі 2 108,00 грн.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такою позицією ДПІ, з огляду на те, що в вищевказаних податкових накладних зазначено умови продажу «договір 01/02 від 01.02.2008р.», строк дії якого, як вже було зазначено, закінчився 31.12.2008р. Додаткові угоди про продовження строку дії даного договору сторонами не укладалися, а тому включення позивачем у січні 2011 року до складу податкового кредиту сум ПДВ по господарським операціям, які не мають належного підтвердження первинними документами, є неправомірним.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 27.12.2007 року між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу "Дніпропетровське пасажирське вагонне депо" та Відкритим акціонерним товариством "Дніпрометробуд" було укладено договір № ПР/Л-072123/НЮдг, відповідно до умов якого Державне підприємство "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу "Дніпропетровське пасажирське вагонне депо" бере на себе зобов'язання постачати замовнику гарячу воду (теплову енергію) в потрібних йому обсягах, а Відкрите акціонерне товариство "Дніпрометробуд" зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в термін, передбачений договором. Теплова енергія постачається Відкритому акціонерному товариству "Дніпрометробуд" у вигляді гарячої води в період опалювального періоду. Додатком до договору від 27.12.2004 року № ПР/Л-072123/НЮдг сторони передбачили кількість та порядок постачання теплової енергії Відкритому акціонерному товариству "Дніпрометробуд".

Як зазначає податковий орган в Акті перевірки, у жовтні 2011 року ПАТ "Дніпрометробуд" включило до складу податкового кредиту податок на додану вартість у сумі 28 393, 00 грн. за податковою накладною від 26.01.2011 року № 12/802, та податок на додану вартість у сумі 5 356,85 грн. за податковою накладною № 13/802 від 26.01.2011 року, отриманих від ДП "Придніпровська залізниця". У листопаді 2011 року позивач отримав розрахунки коригування податкового кредиту (у бік зменшення) від ДП "Придніпровська залізниця", копії яких є наявними в матеріалах справи, а саме: розрахунки коригувань кількісних і вартісних показників до податкової накладної за №№ 70/132, 71/132, 72/132 до податкової накладної від 22.12.2010 року №28/802 на суму податку на додану вартість - 3 333, 57 грн., до податкової накладної від 26.01.2011 року № 12/802 на суму податку на додану вартість - 20 195,32 грн., до податкової декларації з податку на додану вартість від 18.02.2010 року № 21/802 на суму податку на додану вартість - 20 882, 79 грн. відповідно. В порушення пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПК України, ПАТ «Дніпрометробуд» не проведено коригування податкового кредиту у листопаді 2011 року, що призвело до завищення податкового кредиту у листопаді 2011 року у сумі 44 411,68грн. Зазначене порушення

підтверджується Системою автоматичного співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розмірі контрагентів на рівні ДПА України.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такою позицією податкового органу з огляду на наступне.

Пунктом 192.1 ст.192 ПК України встановлено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Відповідно до пп.192.1.1 п.192.1 ст.192 ПК України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку (пп.192.1.2 п.192.1 ст.192 ПК).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 19.12.2011р. в електронному варіанті було направлено на адресу податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2011 року разом із розрахунком коригування сум податку на додану вартість та відповідні розрахунки коригувань кількісних і вартісних показників до податкової накладної за №№ 70/132, 71/132, 72/132 до податкової накладної від 22.12.2010 року № 28/802 на суму податку на додану вартість - 3 333, 57 грн., до податкової накладної від 26.01.2011 року № 12/802 на суму податку на додану вартість - 20 195, 32 грн., до податкової декларації з податку на додану вартість від 18.02.2010 року № 21/802 на суму податку на додану вартість - 20 882, 79 грн. відповідно.

З даної декларації вбачається, що ПАТ «Дніпрометробуд» у листопаді 2011 року відкоригувало податковий кредит (у бік зменшення) в тому числі за рахунок отриманих розрахунків коригування податкового кредиту від ДП "Придніпровська залізниця" (а.с.77-83) Загальна сума коригувань податкового кредиту за вказаними розрахунками становить - 44 411,68 грн.

У судовому засіданні представником позивача надано квитанції №2 про отримання податковим органом податкової декларації з податку на додану вартість та додатку №1 до Декларації - Розрахунок коригування сум ПДВ. Представник відповідача проти цього не заперечував, надавши суду лист-повідомлення про те, що надана засобом телекомунікаційного зв'язку, згідно договору про визнання електронних документів №2648 від 27.01.2011р., декларація за листопад 2011 року від ПАТ «Дніпрометробуд» прийнята та зареєстрована 19.12.2011р. за №9012631741.

Таким чином, висновки податкового органу в цій частині, які викладені в Акті перевірки, спростовуються належними доказами, які містяться в матеріалах справи і які свідчать про виконання позивачем вимог пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПК України. Проте даним доказам суд першої інстанції не надав належної правової оцінки.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині скасування податкового повідомлення-рішення в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 44 412,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 25% від визначеної податковим органом суми грошового зобов'язання - 11 103,00грн.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи в частині, та в силу ст.202 КАС України, є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дніпрометробуд» задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року у справі №804/7969/13-а - скасувати та прийняти нову.

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Дніпрометробуд» задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001022302 від 31.07.2012р., прийняте Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м.Дніпропетровська Державної податкової служби, в частині збільшення публічному акціонерному товариству «Дніпрометробуд» суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 55 515,00грн., в тому числі за основним платежем 44 412грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 11 103,00грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

(Постанову у повному обсязі складено 14.03.2014р.)

Головуючий: О.В. Мартиненко

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов