ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.04.2014 року Справа № 904/2228/13
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Науменка І.М. (доповідач)
судців: Павловського П.П., Кузнецова В.О.,
при секретарі судового засідання: Назаренко С.Г.,
від ТОВ "Маритен": Пеня О.О., довіреністьб/н від 28.11.13, представник;
від скаржника: Никитенко Є.В., довіреність №15455/10/10-019, від 17.07.13, представник.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2013р. у справі №904/2228/13
за заявою товариство з обмеженою відповідальністю "Маритен", м. Дніпропетровськ
до боржника товариство з обмеженою відповідальністю "Маритен"
про визнання банкрутом.
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2013р. у справі №904/2228/13 (суддя Примак С.А.) Товариство з обмеженою відповідальністю "Маритен", м.Дніпропетровськ, визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 16.04.2014р. Ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії ОСОБА_1 (АДРЕСА_1). Кандидатуру арбітражного керуючого Кноблох І.В. - відхилено.
Не погодившись із вказаною постановою, Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2013р. та припинити провадження у даній справі.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, податковий орган стверджує, що не був належним чином повідомлений про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Маритен", а про визнання останнього банкрутом дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень; боржником не було виконано обов'язок щодо повідомлення податкового органу, на обліку в якому він знаходиться, про реорганізацію (ліквідацію) підприємства шляхом подання заяви форми 8-ОПП; ДПІ не було надано проміжний ліквідаційний баланс боржника для перевірки його повноти та достовірності; незаконне визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою унеможливлює встановлення податковим органом зобов'язань по сплаті податків та позбавляє податковий орган можливості доведення фіктивного підприємництва боржника тощо.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.01.2014р. апеляційну скаргу прийнято до розгляду, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 22.01.2014р.
Ухвалами від 22.01.2014р. та 17.02.2014р., з огляду на неявку учасників судового процесу, розгляд апеляційної скарги відкладався.
17.03.2014р. у судове засідання з'явились уповноважені представники ТОВ "Маритен" та податкового органу (апелянта).
Зважаючи на явку у судове засідання уповноваженого представника Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, подане останнім письмове клопотання про розгляд справи без участі представника податкового органу колегією суддів відхилено, як безпідставне.
За результатами судового засідання 17.03.2014р. колегією суддів оголошено перерву до 07.04.2014р.
Відповідно до ст.101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Вивчивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, розглянувши наявні у справі матеріали, а також, заслухавши пояснення присутніх під час розгляду апеляційної скарги учасників судового процесу, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2014р. прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Маритен" про порушення провадження у справі про банкрутство (а. с. 1).
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2013р. порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Маритен". Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів із наслідками, передбаченими статтею 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Призначено засідання суду на 16.04.2013р. (а. с. 80-81).
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Маритен" визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців. Ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії ОСОБА_1, якого зобов'язано вчинити певні дії. Кандидатуру арбітражного керуючого Кноблох І.В. - відхилено. (а. с. 86-86).
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2013р. про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Маритен" банкрутом та введення щодо нього ліквідаційної процедури, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.
Згідно із пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень (Х розділ) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон) (в редакції, що діє з 19.01.2013р.), положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.
За вимогами частини 1 статті 2 Закону, провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство ТОВ "Маритен" порушено на підставі статті 95 Закону.
Частиною 1 статті 95 Закону встановлено, що якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. Відповідне правило визначено частиною 3 статті 110 Цивільного кодексу України, яка містить загальні положення про ліквідацію юридичної особи.
Спрощена процедура банкрутства, яка передбачена статтею 95 Закону, випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.01.2013р. власником та єдиним учасником ТОВ "Маритен" ОСОБА_1 прийнято рішення №8-01 про ліквідацію Товариства у зв'язку з стрімким нарощуванням кредиторської заборгованості і відсутністю передумов для подальшої фінансово - господарської діяльності. Ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії ОСОБА_1 (а.с.32).
Статтею 60 Господарського кодексу України, встановлено, що ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується.
Частиною 4 статті 105 Цивільного кодексу України передбачено, що комісія з припинення юридичної особи розміщує в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше 2 місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи. Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи. Аналогічні положення містить частина 3 статті 60 Господарського кодексу України.
Отже, матеріали справи свідчать, що 15.01.2013р. в газеті "Днепр Вечерний" та 18.01.2013р. в Бюлетені державної реєстрації №237 (2) було опубліковано оголошення про відкриття відносно боржника ліквідаційної процедури (а.с.43).
Відповідно до ч.5 ст.7 Закону, боржник зобов'язаний звернутися в місячний строк до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення обставин, зазначених в цій статті, зокрема, якщо при ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.
Отже, звертаючись до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство, боржник посилався на наявність у нього кредиторської заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Полікс" на загальну суму 70 000,00 грн., а також, недостатністю коштів статутного фонду для погашення вимог кредитора.
Дебіторська заборгованість боржника, основні засоби, товарно-матеріальні цінності, нематеріальні активи та грошові кошти також відсутні.
Наведене вбачається зі Звіту ліквідатора та проміжного ліквідаційного балансу станом на 19.03.2013р. (а.с.38-40) та підтверджено доданими до заяви про порушення справи про банкрутство первинними документами, а саме, актом приймання-передачі від 26.12.2012р., договором №01-03-3 від 01.03.2012р., видатковою накладною №РН-015657 від 01.03.2012р., податковою накладною від 01.03.2012р. №3221 тощо.
Відповідно до частини 2 статті 95 Закону, за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого.
З матеріалів справи вбачається, що 26.11.2013р. ліквідатор ТОВ "Маритен" ОСОБА_1 звернувся до господарського суду зі Звітом про результати ліквідаційної процедури ТОВ "Маритен" та ліквідаційним балансом станом на 29.10.2013р. для їх затвердження. (а.с.108-111).
З зазначеного вище Звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу вбачається відсутність у ТОВ "Маритен" дебіторської заборгованості й будь-яких активів та, в свою чергу, наявність кредиторської заборгованості ТОВ "Маритен" в загальному розмірі 351 132,80 грн., що складається з заборгованості перед наступними кредиторами: ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська в розмірі 281 132,80 грн. та ТОВ "Полікс" в розмірі 70 000,00 грн. (а.с.116). На час вирішення даного спору вищезгаданий Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс з доданим до них реєстром вимог кредиторів не затверджені.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про підтвердження матеріалами справи факту неплатоспроможності боржника щодо виконання зобов'язань перед кредиторами, які становлять 351 132,80 грн., в той час як дебіторська заборгованість боржника, основні засоби, товарно-матеріальні цінності, нематеріальні активи та грошові кошти - відсутні.
В свою чергу, ліквідаційною комісією виконані вимоги, передбачені ч.5 ст.60, ст. 105, ч.ч 1, 3 ст. 110, ст. 111 ЦК України для звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника на підставі ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів та погашення наявних боргів, боржник є неплатоспроможним і відновлення його платоспроможності неможливе.
Що ж до викладених в апеляційній скарзі заперечень, колегія суддів вважає за доцільне зазначити наступне:
Так, з приводу тверджень апелянта з приводу того, що він не був належним чином повідомлений про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Маритен", а про визнання останнього банкрутом дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень, що позбавило його можливості провести позапланову перевірку боржника; боржником не було виконано обов'язок щодо повідомлення податкового органу, на обліку в якому він знаходиться, про реорганізацію (ліквідацію) підприємства шляхом подання заяви форми 8-ОПП, а також, не було надано проміжний ліквідаційний баланс боржника для перевірки його повноти та достовірності, колегія суддів зауважує наступне.
В матеріалах даної справи наявні докази опублікування 15.01.2013р. в газеті "Днепр Вечерний" та 18.01.2013р. в Бюлетені державної реєстрації №237 (2) оголошення про відкриття відносно боржника ліквідаційної процедури (а.с.43). Окрім того, матеріали справи містять докази повідомлення органу ДПІ про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Маритен" ухвалою суду від 02.04.2013р., а саме, штамп діловодства в нижньому лівому куті ухвали (а.с.80), а також, докази направлення в адресу податкового органу постанови від 16.04.2013р. про визнання ТОВ "Маритен" банкрутом (поштове повернення). (а.с.90).
Більш того, в матеріалах справи наявні фіскальні чеки та описи вкладення з підтвердженням направлення в адресу ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська заяви форми №8-ОПП про зняття з обліку платника податків - ТОВ "Маритен", повідомлення про припинення юридичної особи та проміжного ліквідаційного балансу ТОВ "Маритен".(а.с.44-49).
Наведене, на думку колегії суддів, викладені вище заперечення апелянта повністю спростовує.
При цьому, слід зауважити, що за умов належного повідомлення про порушення відносно ТОВ "Маритен" провадження у справі про банкрутство, жодних доказів, в розумінні ст.ст.32, 34, 36 ГПК України, на підтвердження вчинення податковим органом дій щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки боржника, зокрема, видання відповідного наказу та вжиття заходів до проведення позапланової перевірки ТОВ "Маритен" скаржником суду надано не було.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська (апелянт), не позбавлена та має право здійснити податкову перевірку, у тому числі після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом. У разі ж виявлення порушень вимог податкового законодавства та заборгованості боржника по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) податковий орган має право заявити свої претензії до такого боржника шляхом подачі заяви із кредиторськими вимогами. При цьому, у разі незгоди з відмовою ліквідатора боржника надати документи для перевірки, орган державної податкової служби не позбавлений права оскаржити відповідні дії у встановленому законом порядку.
Що ж до обов'язку боржника з надання податковому органу проміжного ліквідаційного балансу, слід зазначити наступне: відповідно до вимог пункту 8 статті 111 Цивільного кодексу України, ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також, про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Згідно з частиною 1 статті 46 Закону, після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс. Господарський суд після заслуховування Звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження Звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.
Таким чином, доводи скаржника щодо необхідності перевірки податковою інспекцією достовірності і повноти ліквідаційного балансу боржника в межах провадження у справі про банкрутство на нормах чинного законодавства України не ґрунтуються.
Відповідна правова позиція підтверджується судовою практикою, зокрема, викладеною в постановах Вищого господарського суду України у справі №904/6066/13 від 10.12.2013р., №905/3047/13 від 04.03.2013р.
Разом з цим, врараховуючи викладені вище обставини справи та аналіз норм чинного законодавства України щодо порядку визнання кредитором у справі про банкрутство, колегія суддів дійшла висновку, що ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська на час подання апеляційної скарги статусу кредитора боржника або іншого учасника провадження у справі про банкрутство не набула. Проте, з огляду на додані до матеріалів справі докази наявності у ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська кредиторських вимог до ТОВ "Маритен", колегія суддів вважає, що остання набула права апеляційного оскарження прийнятої у справі постанови, відповідно до положень ст.91 Господарського процесуального кодексу України, адже остання стосується її прав та обов"язків. Наведене виключає припинення апеляційного провадження у справі, а апеляційна скарга підлягає розгляду по суті.(Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд в постанові від 18.03.2014р. у справі №904/6260/13).
Отже, з огляду на викладене вище, за результатами апеляційного перегляду колегія суддів апеляційного господарського суду вважає висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання ТОВ "Маритен" банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором банкрута ОСОБА_1 обґрунтованим та таким, що чинному законодавству України, у тому числі, законодавству України з питань банкрутства, не суперечить.
Колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом під час провадження у справі було повно та всебічно досліджено фактичні обставини справи, надано належну правову оцінку наявним у справі доказам в їх сукупності, тому передбачені статтею 104 ГПК України правові підстави щодо зміни або скасування оскаржуваної постанови - відсутні.
Керуючись ст.101-103, 105-106 Господарського процесуального кодексу України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2013р. у справі №904/2228/13 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 11.04.2014р.
Головуючий суддя І.М. Науменко
Суддя В.О.Кузнецов
Суддя П.П. Павловський
Судове рішення № 38183362, Дніпропетровський апеляційний господарський суд було прийнято 07.04.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 904/2228/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: