Постанова № 38182930, 08.04.2014, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2014 року Справа № П/811/511/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкопмаркбудсервіс"

до відповідача - Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Інкопмаркбудсервіс" (далі - позивач) з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000012206 від 08 січня 2014 року.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкопмаркбудсервіс", податковим органом неправомірно зроблено висновок про безтоварність господарських операцій позивача з його контрагентом, а відтак - протиправно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представником позивача вимоги позову підтримано у повному обсязі.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву, за якими позов ним не визнається у повному обсязі. Такі заперечення мотивовано тим, що позаплановою перевіркою ТОВ "Інкопмаркбудсервіс" по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ "Полімексгруп-11" виявлено укладення позивачем угод з вищезазначеним контрагентом без мети настання реальних наслідків та, як наслідок, безпідставне включення до складу податкового кредиту сум ПДВ. Вважаючи угоди, укладені позивачем із його контрагентом безтоварними, відповідач наполягає на правомірності оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення та заперечує проти позову (а.с.88-89).

За клопотаннями представників сторін розгляд та вирішення справи судом було здійснено у порядку письмового провадження (а.с.116-117).

Розглянувши у письмовому провадженні подані представниками сторін документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інкопмаркбудсервіс" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 03 вересня 1997 року (а.с.36) та з того часу перебуває на обліку у податковому органі як платник податків.

У період з 26 листопада по 02 грудня 2013 року посадовими особами Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Інкопмаркбудсервіс" з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на доданну вартість та доходів та витрат, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування з подтку на прибуток по заємовідносинах з ТОВ "Полімексгруп-11" за червень 2013 року.

За результатами перевірки податковим органом було складено Акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 09 грудня 2013 року №138/11-23-22-06/23695298, згідно якого контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем: пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України № 2755-ІV від 02.12.2010 року в частині заниження сум податку на додану вартість за червень 2013 року у сумі 15 725,00 грн. (а.с.8-28)

На підставі висновків вказаного Акта перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 08 січня 2014 року №000012206, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 23588,00 грн. (за основним платежем - 15725,00 грн., за штрафними (фінансовими санкціями - 7863,00 грн.) (а.с.6).

Як вбачається матеріалів справи, оскаржуване податкове повідомлення-рішення базується на висновках акту перевірки про завищення позивачем податкового кредиту в результаті безпідставного формування такого кредиту у червні 2013 року за господарськими операціями, які, на думку податкового органу, не мали реального характеру.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

З аналізу наведених правових норм у їх системному зв'язку, суд дійшов висновку, що необхідною умовою для правомірності формування податкового кредиту є фактичне здійснення господарської операції платником податків.

У свою чергу, фактичне здійснення господарської операції платником податків посвідчується, зокрема, належно оформленими податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами.

Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне дослідити правомірність формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинах контрагентом ТОВ "Полімексгруп-11" у розрізі фактичного здійснення відповідних господарських операцій.

Судом з'ясовано такі обставини.

Основним видом діяльності ТОВ "Інкопмаркбудсервіс" за КВЕД є, зокрема, будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20) (а.с.36).

Згідно ліцензії Серії АВ №558856 Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області видом господарської діяльності ТОВ "Інкопмаркбудсервіс" є провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури; строк дії ліцензії - з 12 жовтня 2010 року по 12 жовтня 2015 року (а.с.35).

Так, судом встановлено, що 02 січня 2013 року та 03 червня 2013 між ТОВ "Інкопмаркбудсервіс" (суборендар) та ТОВ "Полімексгруп-11" (орендар) було укладено договори субпідряду №17, №201, за змістом яких, орендар передає, а суборендар бере у тимчасове володіння та користування будівельний вагончик та будівельні ліса; майно, що орендується, знаходиться у володінні та користуванні орендаря. Даними договорами обумовлений строк дії оренди вказаних засобів з 01 січня по 31 грудня 2013 року (а.с.37-39).

Крім того, для доставки орендованих засобів до місяця проведення позивачем будівельних робіт 07 травня 2013 року між тими самими сторонами було укладено договір про наданя послуг за яким, ТОВ "Полімексгруп-11" зобов'язується надати ТОВ "Інкопмаркбудсервіс" послуги автотранспорта (а.с.38).

На виконання договірних зобов'язань за договорами субпідряду та надання послуг ТОВ "Полімексгруп-11" у червні 2013 року передало позивачу на правах оренди вказаний вагончик та будівельні ліси, а також надало транспортні послуги щодо доставки таких засобів.

Факт надання послуг та передачі у тимчасове володіння будівельного вагончика та будівельних лісів за вищезазначеними договором субпідряду, а також надання послуг з автомобільного перевезення підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними від 05 червня 2013 року №30; від 10 червня 2012 року №31; від 26 червня 2013 року №32; від 27 червня 2013 року №33 (а.с.44-43), відповідними актами надання послуг (а.с.44-48) на загальну суму 94 352,38 грн. (із них ПДВ - 15 725,40 грн.)

Судом встановлено також, що розрахунок за надані послуги ТОВ "Інкопмаркбудсервіс" здійснювало у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок контрагента, про що свідчать відповідні банківські виписки по особовому рахунку (а.с.49-52).

Системний аналіз вищезазначених правових норм, дослідження наявних в матеріалах справи договорів, податкових накладних, актів надання послуг свідчать про те, що документи, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, відповідають критеріям первинного документу, а відтак - дії позивача щодо формування податкового кредиту є правомірними. Подані позивачем банківські документи, за якими здійснювалася оплата товарів та послуг, є достовірними доказами виконання контрагентом позивача зобов'язань, обумовлених договорами.

Даючи правову оцінку наведеним доказам, суд вважає, що ними підтверджується реальний характер господарських операцій ТОВ "Інкопмаркбудсервіс" та ТОВ "Полімексгруп-11", а відтак - і правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, що при перевірці позивача податковим органом не було взято до уваги первинні бухгалтерські документи ТОВ "Інкопмаркбудсервіс", а висновки податкового органу про безтоварність господарських операцій позивача суперечать загальноправовим принципам. При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Встановлений судом факт правомірності формування податкового кредиту дає підстави для висновку про протиправне застосування до позивача і штрафних санкцій на суму 7863,00 грн. на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України податковим повідомленням-рішенням №000012206.

За приписами частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Водночас, відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Однак, у дані справі відповідач не довів правомірності свого рішень.

Викладене вище дає підстави вважати, що позивачеві було протиправно донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем і за штрафними санкціями, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та для скасування оскаржуваного повідомлення-рішення.

Згідно частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем документально підтверджена сплата судового збору в розмірі 182,70 грн (а.с.1а), а тому зазначена сума підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 17, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області №000012206 від 08 січня 2014 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Інкопмаркбудсервіс" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму загальну суму 23588,00 грн. (за основним платежем - 15725,00 грн., за штрафними (фінансовими санкціями - 7863,00 грн.).

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю "Інкопмаркбудсервіс" судовий збір у розмірі 182,70 грн. з Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.В. Кравчук