Постанова № 38182909, 02.04.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2014 року м.Полтава Справа № 816/1002/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Довгопол М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лайко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

18 березня 2014 року Миргородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі-позивач; Миргородська ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач; ФОП ОСОБА_1) про стягнення податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 1301,77 грн., посилаючись на те, що за відповідачем рахується податковий борг зі сплати єдиного податку з фізичних осіб - підприємців на суму 1301,77 грн, який виник в результаті несплати відповідачем авансових внесків за даним платежем .

Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, надавши суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не з'явилася. Конверт із судовою повісткою, направлений за зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1, повернувся до суду із відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на те, що повістку відповідачу направлено за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та не вручено з незалежних від суду причин, відповідач вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду даної справи.

За таких обставин суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, на підставі наявних у справі матеріалів.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), зареєстрована як фізична особа - підприємець 18.06.2002 /а.с. 6/.

Відповідач як платник податків знаходиться на податковому обліку у Миргородській ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області з 01.07.2002 за № 5554 /а.с. 5/.

З 01.04.2012 ФОП ОСОБА_1 перебуває на спрощеній системі оподаткування та відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_2, виданого 06.03.2012 , є платником єдиного податку (обраний вид діяльності згідно КВЕД - 52.62. Роздрібна торгівля) /а.с. 11/ .

Згідно із пунктами 293.1, 293.2 статті 293 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (надалі - ПКУ) ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Рішенням Миргородської міської ради від 16.01.2012 № 4 затверджено Положення про єдиний податок, яким встановлено ставки єдиного податку /а.с. 13-14/.

Пунктами 295.1 та 295.2 статті 295 ПКУ закріплено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Згідно матеріалів справи щомісячний розмір авансового внеску єдиного податку для відповідача на підставі його заяви /а.с.11/ розраховано податковим органом у розмірі:

- 85,84 грн щомісячно за період з 20.04.2012 по 20.12.2012;

- 91,76 грн щомісячно за період з 20.01.2013 по 20.12.2013;

- 97,44 грн щомісячно за період з 20.01.2014 по 20.12.2014.

Відповідачем не проводилася сплата вищевказаних авансових внесків в повному розмірі за період з 20.04.2012 по 20.02.2014 у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 1296,00 грн /а.с. 23/.

Згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПКУ після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нормами пунктів 129.4 та 129.5 статті 129 ПКУ закріплено, що пеня, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПКУ податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно вищенаведених норм Податкового кодексу України контролюючим органом було нараховано пеню в розмірі 5,77 грн.

09.10.2013 керівником контролюючого органу сформовано податкову вимогу №927, яка направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та 13.11.2013 вручена платнику під підпис /а.с.15/.

Дана вимога не була погашена відповідачем, кошти в добровільному порядку не сплачено.

Станом на момент звернення позивача з позовом сума заборгованості відповідача збільшилася за рахунок прострочених поточних авансових платежів.

Виходячи з положень пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення, при цьому податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, за відповідачем рахується податковий борг з єдиного податку у загальному розмірі 1301,77 грн, що підтверджується розрахунком суми заборгованості /а.с.9-10/ та відомостями картки особового рахунку /а.с.23/.

Відповідно до пункту 87.11. статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

З огляду на те, що доказів погашення податкового боргу на дату розгляду справи відповідачем суду не надано, адміністративний позов Миргородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно з частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) суму податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 1301,77 грн (одна тисяча триста одна гривня сімдесят сім копійок) на бюджетний рахунок № 31513970700012, код бюджетної класифікації: 18050400, одержувач: УК Миргородський р-/м. Миргород/ 18050400, банк одержувача: ГУДКСУ в Полтавській області, МФО 831019, код 37845125.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 11 квітня 2014 року.

Суддя М.В. Довгопол