Рішення № 38182545, 11.03.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/252/2014(м)

221/1855/13-ц

Головуючий у 1 інстанції Ковей Л.В.

Категорія 36 Доповідач Песоцька Л.І.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05 березня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Песоцької Л.І.

ОСОБА_1, ОСОБА_2

при секретарі Кузнецові А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом публічного акціонерного товариства «Волноваський комбінат хлібопродуктів» до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок порушення покладених на нього трудових обов'язків за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Волноваського районного суду Донецької області від 31 грудня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2013 року публічне акціонерне товариство «Волноваський комбінат хлібопродуктів» (далі ПАТ «Волноваський комбінат хлібопродуктів») звернувся до суду з даним позовом.

У заяві зазначалось, що ОСОБА_3 працював з 10 січня 2012 року у ПАТ «Волноваський комбінат хлібопродуктів» завідуючим складом сировини і з ним було укладено договір про повну матеріальну відповідальність. 13 квітня 2012 pоку за участю відповідача проведено інвентаризацію підзвітних йому товарно-матеріальних цінностей, за результатами якої виявлено нестачу 71371,51 кг пшениці, про що складено акт від 13 квітня 2012 року. Посилаючись на те, що відповідач у добровільному порядку не відшкодовує матеріальну шкоду, позивач просив стягнути з нього у відшкодування матеріальної шкоди, завданої нестачею пшениці, 110982,70 грн. і судового збору - 1109,83 грн.

Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 31 грудня 2013 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Волноваський комбінат хлібопродуктів» у відшкодування матеріальної шкоди 110982,70 грн. та витрат зі сплати судового збору - 1109,83 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, відсутність його вини у виникненні нестачі, просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_3 і його представника ОСОБА_4, які підтримали доводи скарги, представника ПАТ «Волноваський комбінат хлібопродуктів» Ситніка А.О., який заперечував проти задоволення скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з таких підстав.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом встановлено, що згідно з наказом ПАТ «Волноваський комбінат хлібопродуктів» № 9 від 10 січня 2012 року ОСОБА_3 був прийнятий на роботу завідуючим складом сировини з 10 січня 2012 року з випробувальним строком 1 місяць (а.с.6). В той же день після проведення інвентаризації у складі сировини між товариством і ОСОБА_3 було укладено договір про повну матеріальну відповідальність (а.с. 7, 70).

З 10 січня до 13 квітня 2012 року відповідачем за разовими довіреностями отримано у підзвіт 1354760 кг пшениці.

13 квітня 2012 року на підставі наказу № 121 була проведена інвентаризація товарно-матеріальних цінностей у складі сировини і виявлено нестачу 71371,51 кг пшениці, про що складено акт, який відповідачем підписано (а.с. 9).

Згідно зі звітом про експертну оцінку фуражної пшениці від 26 квітня 2012 року вартість 71371,51 кг фуражної пшениці 5 класу становить 110982,70 грн. (а.с. 13-29).

Рішенням суду від 26 лютого 2013 року ОСОБА_3 був поновлений на роботі.

З позовом про відшкодування матеріальної шкоди ПАТ «Волноваський комбінат хлібопродуктів» звернувся до суду 11 квітня 2013 року.

Задовольняючи позов, суд виходив із того, що відповідач, працюючи завідуючим складом сировини, був матеріально відповідальною особою і тому зобов'язаний відшкодувати товариству матеріальну шкоду, заподіяну нестачею пшениці.

Проте, з висновком суду не можна погодитись.

Згідно з ч. 1 ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

Відповідно до п. 1 ст. 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадку, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до ст. 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними в абз. 2 п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», виходячи з вимог ст. 15 ЦПК України суд у кожному випадку зобов'язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин, від яких згідно зі статтями 130, 135-3, 137 КЗпП України залежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню. Зокрема, з'ясовувати: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов'язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника.

Тобто матеріальна відповідальність пов'язана з винними діями або бездіяльністю працівника, що потягли спричинення матеріальної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Зі справи убачається, що з 10 січня 2012 року ОСОБА_3 працював у ПАТ «Волноваський комбінат хлібопродуктів» завідуючим складом сировини з робочим днем з 8 години до 17 години.

Зерно, яке доставлялось на підприємство перевірялось і звішувалось вагарем, про що у товарно-транспортній накладній робилась відмітка, потім доставлялось на склад сировини, де його приймав відповідач або за його відсутності, оскільки склад відкритий цілодобово, інша особа.

У складі сировини зерно засипалось у резервуари, з яких доставлялось лише по транспортерній стрічці у склад готової продукції. Саме у складі готової продукції включалась транспортерна стрічка і отримувалась необхідна для виготовлення продукції кількість відповідного зерна, про що працівниками складу та технологом складались рапорти про найменування та кількість використаної сировини.

На підставі накладних про отримання зерна і рапортів складу готової продукції про його використання відповідач складав звіти про залишок зерна на початок дня, його надходження, використання та про залишок на кінець дня. Тобто, відповідачем не проводився відпуск зерна зі складу сировини з оформленням документів на відпуск, забір зерна робився складом готової продукції з оформленням рапортів про кількість отриманого зерна.

ПАТ «Волноваський комбінат хлібопродуктів» є підприємством з безперервним циклом виробництва, зерно поступало на склад сировини та в склад готової продукції і робився його забір складом готової продукції як під час робочого часу відповідача, так і за його відсутності.

.

13 квітня 2012 року у складі сировини була проведена перевірка наявності зерна, згідно з актом якої у складі встановлено: нестачу 71371,51 кг пшениці на 98135,82 грн. і 35,61 кг соєвої олії на 287,83 грн. та надлишок 55110,07 кг кукурудзи на 73296,39 грн.; 118,73 кг соєвої макухи на 438,46 грн.; 3178 кг соняшникової макухи на 3495,99 грн. (а.с.9, 11).

Акт перевірки і протокол засідання інвентаризаційної комісії не підписано головою комісії головним бухгалтером підприємства; в акті не зазначено, які документи про надходження та використання сировини і за який період приймались до уваги (а.с. 9, 11).

З пояснень представника позивача та відповідача вбачається, що при зазначеній перевірці фактична наявність зерна у складі сировини була визначена за допомогою технічних засобів і прийнято до уваги лише дані звіту відповідача про залишок зерна на 13 квітня 2012 року, який ним було зроблено на підставі рапорту технолога про отримання зерна складом готової продукції. Документи складу сировини про надходження зерна і документи складу готової продукції про кількість отриманого зерна для виготовлення продукції на час проведення перевірки 13 квітня 2012 року не перевірялись.

Відповідач посилався, як на причину виникнення нестачі на те, що працівники складу готової продукції робили заміну зерна, але в рапорті робили відмітку про використане зерно згідно з технологією виготовлення продукції.

З пояснень свідка ОСОБА_6, який виконував обов'язки головного технолога ПАТ «Волноваський комбінат хлібопродуктів», вбачається, що на підприємстві були регулярні випадки, коли для виготовлення продукції замість однієї сировини бралась інша, проте це не зазначалось у рапортах.

За наслідками перевірки 13 квітня 2012 року у складі сировини виявлено надлишок 55110,07 кг кукурудзи.

З довідки позивача вбачається, що пшениця, нестачу якої виявлено, була 5 класу і надійшла 11-12 квітня 2012 року (а.с. 27). Ці дані були надані оцінювачу для визначення розміру матеріальної шкоди.

Проте, з пояснень представника позивача та відповідача вбачається, що аналіз пшениці не робився і не перевірялась кількість отриманої та використаної пшениці 5 класу.

Наполягаючи на задоволенні позову, представник позивача визнав, що при встановлені нестачі та надлишків сировини у складі сировини позивачем не була проведена службова перевірка і не з'ясовано причини їх виникнення.

З позовної заяви та пояснень представника позивача не вбачається, якими саме неправомірними діями відповідача заподіяна нестача та в чому його вина у її виникненні, позов обґрунтовано посиланням на те, що відповідач був матеріально-відповідальною особою.

З пояснень сторін та свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 вбачається, що територія ПАТ «Волноваський комбінат хлібопродуктів» огороджена і охороняється, на контрольно-пропускному пункті товариства перевіряється вантаж, який ввозиться та вивозиться, випадків самовільного вивезення зерна за період роботи відповідача з 11 січня по 13 квітня 2012 року виявлено не було.

Таким чином, оскільки встановлено, що надходження зерна у склад сировини та його відпуск проводились цілодобово; в обов'язки відповідача входило отримання зерна і його розгрузка в бункери (за його відсутності це робили інші працівники складу); звіти про кількість використаного зерна складались ним на підставі рапортів складу готової продукції, а також враховуючи, що позивачем не доведено, що неправомірними та винними діями або бездіяльністю відповідача заподіяна матеріальна шкода підприємству, і це не встановлено судом, висновок суду про обґрунтованість позову є помилковим і таким, що не ґрунтується на обставинах справи.

Тому колегія суддів вважає необхідним рішення суду, як таке, що не відповідає вимогам ст. ст. 10, 60, 213-214 ЦПК України, та положенням ст. ст. 130, 134, 135-1 КЗпП України, скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ «Волноваський комбінат хлібопродуктів» до ОСОБА_3 про стягнення 110982 грн. 70 коп.

У відповідності з вимогами ст. 88 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягає стягненню у відшкодування витрат на сплату судового збору 1664 грн. 77 коп.

Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Волноваського районного суду Донецької області від 31 грудня 2013 року скасувати.

У задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Волноваський комбінат хлібопродуктів» до ОСОБА_3 про стягнення 110982 грн. 70 коп. відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Волноваський комбінат хлібопродуктів» на користь ОСОБА_3 у відшкодування витрат на сплату судового збору 1664 грн. 77 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання чинності безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді