Ухвала суду № 38181336, 03.04.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження:№ 22ц/790/953/14 Головуючий 1 інст. - Діденко С.А..

Справа № 640/14760/13-ц Доповідач - Карімова Л.В.

Категорія: стягнення матеріальної шкоди

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного

суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Карімової Л.В.,

суддів колегії: Бурлака І.В.,

Яцини В.Б.,

при секретарі Маковецькій О.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника Моторно (транспортного) Страхового бюро України - Сакалюка Дмитра Васильвича на рішення Київського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Моторно (транспортного) Страхового Бюро України (МТСБУ) про стягнення матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив стягнути з МТСБУ у відшкодування спричиненої йому матеріальної шкоди 24 990 грн, моральну шкоду в сумі 2 500 грн., витрати на правову допомогув сумі 50 грн.

В обґрунтування позову посилався на те, що 27.01.2010 р. сталася дорожнньо - транспортна пригода (ДТП), в наслідок якої належний йому на праві власності автомобіль НОМЕР_1 зазнав механічні пошкодження з вини іншого учасника цієї ДТП - водія автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_5, щодо якого було закрито кримінальне провадження за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, постановою прокуратури Харківської області від 26.02.2013р.

Зазначав, що на час вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 не була застрахована, тому відповідно до ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідач за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом. Відповідно до п.9.2 ст. 9 вказаного Закону ( в редакції, яка діяла на момент ДТП) обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 грн. на одного потерпілого, а з урахуванням вимог п.12.1 ст.12 цього Закону щодо розміру розмір франшизи в сумі 510 грн., розмір страхового відшкодування становить 24 990 грн.

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження №1520 від 10.03.2010р. вартість матеріального збитку, спричиненого йому пошкодженням автомобіля, складає 36 627,53 грн.

У зв'язку з тим, що у ДТП визнано винним водія ОСОБА_5, який помер під час тривалого судового провадження, він (позивач) письмово звернувся до МТСБУ з заявою про зазначену страхову подію, однак відповідач безпідставно відмовив у виплаті цього відшкодування.

Позивач зазначав, що йому спричинена й моральна шкода, так як в ході досудового провадження по кримінальній справі встановлено наявність у нього тілесних ушкоджень середньої тяжкості, а також порушено право власності у зв'язку з пошкодженням автомобілю.

Представник МТСБУ у судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що правовідносини між позивачем МТСБУ та ОСОБА_4 виникли з 01.07.2013 р. - з моменту звернення останнього до МТСБУ, а не з моменту настання ДТП (27.01.2010р.), тобто після набрання чинності останньої редакції Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 04.02.2013 р.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2013 року позов ОСОБА_4 задоволено: на його користь з Моторного (транспортного) Страхового Бюро України страхове відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 24990 грн., моральної шкоди 2500 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 50 грн.

В апеляційній скарзі МТСБУ, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність тих обставин, які суд вважав встановленими, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати це рішення районного суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4

Вказує, що районним судом не враховано, що правовідносини між позивачем МТСБУ та ОСОБА_4 виникли з 01.07.2013 р. - з моменту звернення останнього до МТСБУ, а не з моменту настання ДТП від 27.01.2010р., тобто після набрання чинності останньої редакції Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 04.02.2013 р. Пропуск ОСОБА_4 строку звернення з вимогою до МТСБУ і стало підставою відповідно до підпункту 37.1.4. пункту 37.1. ст. 37 цього Закону для відмови позивачу у здійсненні регламентної виплати.

Також вважає, що вимоги вищезазначеного Закону в новій редакції можуть мати зворотню дію, оскільки скасовує відповідальність МТСБУ при настанні певної обставини, а саме, якщо заява про страхове відшкодування не була подана впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого.

Зазначає, що судом першої інстанції також не враховано, що ОСОБА_4 не має підстав вимагати від МТСБУ здійснення відшкодування й моральної шкоди на момент ДТП, яка відбулася 27.01.2010 року. Крім того стягнення витрат на правову допомогу не підтверджено документально.

Вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи

27.01.2010р. відбулася ДТП, в наслідок якої належний ОСОБА_4 на праві власності автомобіль НОМЕР_1 зазнав механічні пошкодження а позивач отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

З постанови прокуратури Харківської області від 26.02.2013р. про закриття кримінального провадження вбачається, що в діях водія ОСОБА_5 містяться ознаки кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесні ушкодження та технічні пошкодження належного йому автомобілю НОМЕР_1 . Винна в ДТП особа - ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 р., у зв'зку з чим кримінальне провадження щодо нього закрито.

Зазначена постанова не скасована та не змінена в установленому законом порядку, і обставини, які в ній зазначені, не заперечувалися учасниками процесу.

Згідно висновку судової авто товарознавчої експертизи № 1520 від 10.03.2010 р. по кримінальній справі № 57100085, проведеної експертом ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса, вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_1 складає 36 627,53 грн.

На момент вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.І ст..286 КК України, цивільно- правова відповідальність ОСОБА_5 застрахована не була.

Відповідно до пункту 1.3, ст.4, ст.6, підпункту «а» п. 41.1 статті 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ( далі- Закон № 1961-IV) у разі заподіяння шкоди транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, МТСБУ відшкодовує шкоду за рахунок коштів фонду захисту потерпілих.

Відшкодування шкоди потерпілому при настанні страхового випадку передбачена ст.. 37 цього Закону.

Судом першої інстанції на підставі вимог Закону N 1961 -IV ( в редакції, що діяла на момент ДТП) з урахуванням обов'язкового ліміту відповідальності страховика, передбаченого п. 9.2 ст. 9 та розміру франшизи, визначеного п.12.1 ст.12 цього Закону, обґрунтовано визначено, що сума страхового відшкодування, яка повинна бути сплачена позивачу, складає 24 990,00 грн.

При цьому районним судом відповідно до ст.. 5 ЦК України та п.2.1. ст. 2 Закону N 1961 -IV правильно застосовано до виниклих правовідносин редакція Закону, що діяла на момент ДТП від 27.01.2010 року, яка не містила обмежень щодо максимально допустимих термінів звернення з заявою про страхове відшкодування.

Крім того, відповідно до вимог ст.. 37 цього Закону зазначено, що виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Доводи апеляційної скарги про те, що вимоги вищезазначеного Закону в новій редакції можуть мати зворотню дію, оскільки він скасовує відповідальність МТСБУ при настанні певної обставини, а саме, якщо заява про страхове відшкодування не була подана впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, судова колегія визнає безпідставними.

Відповідно до п.22 ст. 92 Конституції України засади цивільно-правової відповідальності визначаються виключно законами України.

Застосування ч.2 ст. 5ЦК України до виниклих правовідносин не можлива, оскільки Законом N 1961 -IV ( в редакції, що діяла на момент ДТП), взагалі не передбачалася відповідальність МТСБУ при виплаті регламентних виплат відповідно до ст. 42 цього Закону.

Стягуючи з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 2500 грн., суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_4 при вищезазначеної ДТП отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, та вимог п. 22.3 ст. 22 Закону N 1961 -IV ( в редакції, що діяла на момент ДТП) та розміру ліміту виплат, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону.

Доводи апеляційної скарги щодо безпідставності стягнення моральної шкоди не ґрунтуються на вказаних вимогах Закону.

Судова колегія також вважає безпідставними посилання в апеляційній скарзі на те, що в матеріалах справи відсутні докази сплати ОСОБА_4 витрат на правову допомогу, оскільки вони спростовуються договором від 29.05.2013 року про надання ОСОБА_4 правової допомоги адвокатом ОСОБА_7

Відповідно до п.3.1 та п.3.2. цього договору гонорар за надання правової допомоги складає 50 гривень та сплачений 29.05.2013 р. адвокату.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків районного суду, рішення якого ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1.ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313- 315, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання цією ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді: