Ухвала суду № 38181173, 10.04.2014, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 413/2685/13-к

Провадження № 11кп/782/1824/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 року м. Луганськ

Апеляційний суд Луганської області в складі:

Головуючого-судді: Ігнатова Р.М.

Суддів : Кравченко Т.Д., Юрченко А.В.

При секретарі : Дорошенко Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську кримінальне провадження №12013030210000220 від 21.01.2013 року за апеляційними скаргами прокурора прокуратури міста Красний Луч Луганської області - А.Андронової, обвинувачених ОСОБА_2 з доповненнями та ОСОБА_3 з доповненнями, відносно -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Красний Луч Луганської області, росіянина, громадянина України, з неповною середньою освітою, розлученого, має на утриманні неповнолітню дитину, в силу ст.89 КК України не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.2 КК України, -

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця міста Красний Луч Луганської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, раніше судимого:

- 02.10.1995 р. Краснолуцьким міським судом Луганської області, за ст.ст.140 ч.3, 206 ч.2, 222 ч.3, 42 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 20.05.1998 р. Краснолуцьким міським судом Луганської області, за ст.222 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі;

- 15.06.2000 р. Антрацитівським міським судом Луганської області, за ст.140 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частки майна;

- 27.01.2004 р. Свердловським міським судом Луганської області, за ст.185 ч.2 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

- 12.10.2007 р. Краснолуцьким міським судом Луганської області, за ст.116 КК України до 5 років позбавлення волі; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.2 КК України, -

За участю прокурора : Дербенець К.В.

Захисника : ОСОБА_4

Обвинувачених : ОСОБА_2, ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В :

Вироком Краснолуцького міського суду Луганської області від 22.11.2013 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.121 ч.2 КК України, та призначено йому покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі та ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.121 ч.2 КК України, та призначено йому покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишений - утримання під вартою. Міра покарання обчислюється ОСОБА_2 з 21.01.2013 року та ОСОБА_3 з 21.01.2013 року.

Стягнуто з обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_5 моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн., по 5000,00 грн. з кожного.

Стягнуто з обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь держави, витрати за проведення дактилоскопічної експертизи у розмірі 245,00 грн., по 122,50 грн. з кожного.

Речові докази по справі вирішені у порядку ст. 100 КПК України.

Не погодившись з таким вироком суду, прокурор прокуратури міста Красний Луч Луганської області - Андронова А. звернулася до апеляційного суду Луганської області зі своєю апеляційною скаргою, в якій не оспорюючи обставин по справі , доведеності провини та кваліфікації дій обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, вважає, що вказаний вирок підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання тяжкості кримінального правопорушення та особам обвинувачених.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 р. (зі змінами і доповненнями) № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» у даному випадку вважає, що суд при призначенні покарання ОСОБА_3, формально врахував дані про особу обвинуваченого, а саме те, що ОСОБА_3, ніде не працює, не зайнятий суспільно корисною працею, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності як за скоєння тяжких злочинів проти власності потерпілих, так і проти життя потерпілих, йому інкримінується скоєння тяжкого злочину, за яким настали тяжкі незворотні наслідки - смерть молодої людини, та дане кримінальне правопорушення вчинено ним у стані алкогольного сп'яніння. Протягом усього судового слідства ОСОБА_3 умисно спотворював обставини події, намагаючись уникнути справедливого покарання, на якому наполягає потерпіла. Також, при призначенні покарання ОСОБА_2 суд формально врахував дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він є несудимим відповідно до ст.89 КК України, ніде не працює, не зайнятий суспільно корисною працею, йому інкримінується скоєння тяжкого злочину, за яким настали тяжкі незворотні наслідки - смерть молодої людини, та дане кримінальне правопорушення вчинено ним у стані алкогольного сп'яніння. Крім того, намагаючись пом'якшити покарання ОСОБА_2 нещиро викладав обставини злочину, зменшуючи свою роль у вчиненому злочині, та вказуючи на необхідність перекваліфікації його дії на більш м'який склад злочину. Крім того, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не відносяться критично до скоєного ними злочину. Разом з тим, суд обґрунтовано врахував і розцінив нещирість обвинувачених при дачі свідчень у суді, де вони навмисно спотворювали фактичні обставини, як відсутність каяття у скоєному злочині внаслідок зневажливого ставлення до життя іншої людини, що являється найвищою соціальною цінністю. За таких обставин, встановивши доведеність провини саме у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, тобто у спричиненні умисних тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, вчинених групою осіб, що спричинило смерть потерпілого, суд необґрунтовано призначив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 121 КК України.

На підставі вищевикладеного, просить вирок скасувати, постановити свій вирок стосовно ОСОБА_2, призначивши йому покарання за ч. 2 ст. 121 КК України у вигляді 10 років позбавлення волі, та стосовно ОСОБА_3, призначивши йому покарання за ч. 2 ст. 121 КК України у вигляді 10 років позбавлення волі.

Не погодившись з вироком суду обвинувачений ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду Луганської області зі своєю апеляційною скаргою, вважає його незаконним, винесеним з порушенням норм КПК, так як вирок був винесений 22.11.2013 року, а йому вручили його тільки 25.11.2013 року. При винесенні рішення по справі суд взяв до уваги неправдиві показання свідків, які в ході судових засідань давали одні свідчення, а у вироку були внесені зовсім інші. Показання свідка ОСОБА_6 судом були неповністю взяті до уваги, пославшись на те, що вона була його колишньою співмешканкою і могла вигороджувати його. Також вказав, що коли ОСОБА_6 стала проживати із загиблим ОСОБА_7, то він її бив. Даний факт йому відомий, і він підтверджений документально, так як напередодні даної події він їздив разом з ОСОБА_8 і мамою ОСОБА_35 в п.Верочка, де ОСОБА_7 завдав останній залізною трубою травму голови, внаслідок чого пробив їй череп. Але суд не захотів її вислухати, хоча вона була присутня в залі суду. Крім цього, коли ОСОБА_7 напав на ОСОБА_3 і бризнув йому в обличчя спецзасобом, що знаходиться на озброєнні у правоохоронних органів, при цьому наносячи удари руками і ногами, внаслідок чого повалив його на землю, і завдав удару в область скроні. Ось у цей момент у них виник умисел на заподіяння ОСОБА_7 тілесних ушкоджень. Також , суд не звернув увагу на свідчення свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_6, які стверджували, що ОСОБА_2 відбив ОСОБА_3 у ОСОБА_7, після чого ОСОБА_7 перемкнув свою агресію на ОСОБА_2, і також погрожував йому смертельною розправою. Також не згоден з висновками суду, про те, що при винесенні рішення по справі суд посилався на протоколи слідчих експериментів, які були проведені з грубими порушеннями. Крім цього, згідно висновку експертизи № 65 від 14.02.2013 року ОСОБА_2 20.01.2013 року в момент нападу ОСОБА_7 на ОСОБА_3 був повністю адекватний, з чого випливає, що він міг об'єктивно розцінювати все те, що відбувалося в той вечір і не міг вчинити інакше.

У доповненні до апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_2 вказав, що не згоден з висновками суду, в тій частині, що потерпіла ОСОБА_5 давала в суді правдиві свідчення. З її свідчень випливає, що вона намагалася вигородити свого сина. А також її свідчення, що син не був залежним від алкоголю, і ніколи ні з ким не конфліктував, а свідок ОСОБА_18 дає протилежні свідчення, які повністю спростовують свідчення ОСОБА_5 20.02.2013 року ОСОБА_5 сама була свідком побиття її сином ОСОБА_6. Суд в свою чергу не взяв до уваги дані факти. З чого випливає, упередженість і однобічність з обвинувальним ухилом. А клопотання про виклик свідків ОСОБА_11 і ОСОБА_8 до суду, для підтвердження того, що ОСОБА_7 вдарив залізною трубою ОСОБА_12, про що свідчить медичний висновок, суд проігнорував, і не вважав за потрібне. Також вказав, що коли він з ОСОБА_6 прийшов за речами до ОСОБА_5, то побачив агресивну, літню жінку, яка не хотіла віддавати мобільний телефон ОСОБА_6. Крім цього вказав, що коли ОСОБА_6 втекла з дому, ОСОБА_7 спробував за нею бігти, прихопивши з собою на тумбочці спецзасіб - газовий балончик. Для якої мети, він це зробив? Підбігши до ОСОБА_3, який раніше з ним проводив бесіди з приводу побиття його сестри, ОСОБА_7 завдав ОСОБА_3 удар в область голови, але отримав відсіч, тоді знаючи про те, що знаходиться у нього в кишені, або руці, газовий балончик, і він знає дію цього газу, оскільки раніше вже використав цей препарат на людях, бере і бризкає в обличчя ОСОБА_3, при цьому супроводжує найсильнішими ударами в область голови ОСОБА_3. І висловлюючись нецензурною лайкою, повідомляє, що він зараз вб'є ОСОБА_3, про що свідчать показання осіб, які перебували на тому місці, це ОСОБА_9 і ОСОБА_6 Після удару ОСОБА_3 впав на землю і закрив руками своє обличчя, просив ОСОБА_7 припинити наносити йому удари, а ОСОБА_7 спланував позбутися непотрібних йому свідків, завдавши ногою удар в голову в скроневу частину, на що є висновок експерта. Такий удар вважається смертельним в момент його нанесення. Суд інкримінує дії ОСОБА_7, як неправомірними. Крім цього вказав, що з ним проводилися бесіди лікаря-психіатра, після чого був зроблений висновок, що в момент злочину він, тобто ОСОБА_2, перебував при здоровому розумі і міг тверезо оцінювати ситуацію, тому виконав всі дії для запобігання конфлікту, тобто відштовхнув ОСОБА_7 в плече, причому сказав йому, що він може вбити ОСОБА_3. Дане зауваження ОСОБА_7 сприйняв як загрозу. І ці факти підтверджують свідки ОСОБА_9 і ОСОБА_6. ОСОБА_7 став вихлюпувати свою агресію, уже проти нього, і погрожував йому смертельною розправою, говорив, як він тільки підніметься на ноги, так як він або від сильного поштовху, або від того, що був у сильному алкогольному сп'янінні, впав. Але ОСОБА_7 чітко і зрозуміло дав зрозуміти, що він його вб'є. Але так як він бачив, як ОСОБА_7 щойно розправився кількома ударами з його товаришем, тобто з ОСОБА_3, і можливо вбив його. Бачачи перевагу ОСОБА_7, оскільки останній перевершував в рості , вазі і був фізично розвинений, він боявся, що ця людина підніметься і у нього не буде ніякої можливості протистояти йому. Він став наносити удари ОСОБА_7 не замислюючись куди потрапить, при цьому кричав, щоб ОСОБА_7 віддав газовий балончик. У нього не було вибору, або заспокоїти цю людину який представляв загрозу, або лежати поряд з ОСОБА_3. І якби він не чинив опір, то невідомо, що було б з ним. А суд розцінив даний факт, як умисел, що виник раптово, провчити ОСОБА_7 за побиття ОСОБА_6.. Зі свідчень ОСОБА_3, так само свідчить , що він хотів поговорити з ОСОБА_7, щоб той не бив його сестру, але ОСОБА_7 відразу напав на нього. Тому він не міг стояти і дивитися, як забивають його товариша, і йому ризикуючи своїм здоров'ям довелося вдатися до крайньої необхідності за ст.39 ч.1 КК України, тобто застосувати фізичну силу для усунення небезпеки для себе та оточуючих людей. А свідок ОСОБА_9 змінюючи свої свідчення в суді, ставить їх під сумніви, з чого часткові фрази, суд взяв до уваги. Він вважає, що даний свідок введений в оману і помиляється, або свідомо говорить неправду. А з показань свідка ОСОБА_13 не вбачається жодної дії , яка б підтверджувала б винність ОСОБА_2. Крім того, пояснив, що він бачив чотирьох чоловіків і дівчину з гематомою на обличчі, яка виходила з бару, про що і свідчить аудіозапис. І навіть, коли у нього запитали в суді, він пояснив, що не бачив ОСОБА_2 взагалі. Що призводить суддю в дратівливість, про що чутно і на звукозапису. А порушуючи ст.ст. 8 , 9 , 17 , 22 , 95 КПК України, фабрикуя свідчення, вносить їх у вирок. З показань свідка ОСОБА_14 також випливає, що він побачив незнайомого йому хлопця з пакетом в руках і жінку з плащем, в момент, коли він, йшов або їхав з місця події біля магазину «Шалман», але ні як, не ОСОБА_2. Що судом знову вноситься у вирок. З показань свідка ОСОБА_6 випливає, що її неодноразово бив ОСОБА_7 І в той вечір в бійці брали участь три людини: ОСОБА_9 , ОСОБА_2, ОСОБА_3 . Навіть крім того, що вони раніше жили разом, ОСОБА_6 не вигороджує нікого, а вказує на чіткі факти побиття ОСОБА_7, але сторона обвинувачення не звертає на ці факти ніякої уваги, і даний свідок стороні обвинувачення не вигідний. Крім цього, вказав, що показання свідка ОСОБА_15 підкоректовані, щоб суду була видна зовсім інша картина. А з показань свідка ОСОБА_16 випливає, що він бачив двох чоловіків, які занурили спочатку на носилки ОСОБА_7, а потім скинули його. Людина помилково переплутала ОСОБА_2 і ОСОБА_3, які також говорять, що вони допомагали співробітникам швидкої допомоги. Хоча ОСОБА_15 все це заперечує, намагається суд ввести в оману і приховати свою халатність. Лікарі при огляді ОСОБА_7 почувши від нього запах алкоголю, спробувавши на шиї пульс, зробили висновок, що він знаходиться в передсмертній агонії. Хоча цього не було, і витекти кров з черевини людини, за такий короткий час, не могла. З висновку експерта ОСОБА_17 випливає, що смерть настала через гостру крововтрату. А на запитання судді вказав, що удари були завдані в ліву сторону, і це не було застереженням, тому що він вказав на ліву сторону, хоча травми перебували з правого боці, про що він вказав в висновку. Просить суд звернути увагу на його характеристики, а також на те, що він надавав усіляку допомогу слідству. Він усвідомлює, про те, що сталося, і визнає свою провину. Також просить суд звернути увагу, що суддею Бойко С.Л. була порушена таємниця дорадчої кімнати, а саме 19.11.2013 року о 10.26 годині після його останнього слова, суддя цього ж дня приймала участь у двох інших судових процесах, на підставі чого ставлять під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення. Просить суд врахувати, той факт, якби він не заступився за ОСОБА_3, то його засудили б за ст.136 ч.1 КК України. Крім цього вказав, що після того, як він та ОСОБА_3 переконалися, що ОСОБА_7 знаходиться в руках у швидкої допомоги і отримає належну допомогу, вони пішли з місця події. А той факт, що при транспортуванні, ОСОБА_7 упустили працівники швидкої, могло послужити приводом до такої внутрішньої крововтрати і надалі до смерті.

На підставі вищевикладеного, просить вирок скасувати, і перекваліфікувати його дії. Крім цього просить провести експертизу трупа ОСОБА_7, потерпілу ОСОБА_5 притягнути до кримінальної відповідальності за дачу завідомо неправдиві показання, також допитати свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_15.

Не погодившись з вироком суду обвинувачений ОСОБА_3 звернувся до апеляційного суду Луганської області зі своєю апеляційною скаргою, в якій оспорюючи фактичні обставини події з недостовірними показаннями свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_9, доведеність провини та кваліфікацію його дій, вважає, що вказаний вирок підлягає скасуванню у зв'язку з неповнотою судового розгляду. На підставі вищевикладеного просить вирок скасувати, а кримінальну справу повернути на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

У доповненні до апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_3 вказав, що не згоден з вироком суду, вважає його незаконним, заснованим на домислах і припущеннях. Досудове розслідування та судове слідство проведено однобічно, неповно і необ'єктивно. Вказав , що в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона його рідна сестра, тому він заступався за неї і просив ОСОБА_7 не чіпати її, на що ОСОБА_7 вдарив його кулаком в обличчя, і став бризкати йому в очі з газового балончика, після чого продовжував наносити удари ОСОБА_3 по різних частинах тіла, від ударів ОСОБА_3 впав на землю, а ОСОБА_7 продовжував наносити йому удари ногами. У даний конфлікт втрутилися ОСОБА_2 і ОСОБА_9, намагаючись забрати у ОСОБА_7 газовий балончик, після чого удвох стали наносити удари руками в обличчя і область голови ОСОБА_7. Бійка тривала, ОСОБА_6 в цей час знаходилася біля ОСОБА_3, який витирав очі снігом, так як сльозогінний газ роз'їдав йому очі. Дані показання суд не взяв до уваги, посилаючись на те, що ОСОБА_3 є рідним братом ОСОБА_6, яка зацікавлена ??в результаті справи, і суд розцінив їх, як спосіб, допомогти ОСОБА_3 піти від відповідальності за скоєний злочин. Виходячи зі свідчень ОСОБА_6, суд не притяг свідка ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності за співучасть у даному злочині. Крім цього, суд не взяв до уваги ті факти, що з боку ОСОБА_7 на адресу ОСОБА_3, були використані неправомірні дії, із застосуванням сльозогінного газу, і нанесення тілесних ушкоджень. Також судом були проігноровані характеризуючі дані у відношенні до ОСОБА_7, які підтверджують його злочинний умисел протоколами допитів свідків: ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_18, ОСОБА_12, ОСОБА_19, ОСОБА_20 Так як, суд не врахував свідчення ОСОБА_6, з приводу сльозогінного газу. За даним фактом ОСОБА_3 заявляв клопотання про виклик фахівця, за висновком якого могло істотно вплинути на судове рішення. Судом були порушені його конституційні та процесуальні права тим, що не були викликані і допитані свідки ОСОБА_8 і ОСОБА_11, а свідчення потерпілої ОСОБА_7 викликають сумнів у їх правдивості, так як вона неодноразово була присутня при жорстокому побитті її сином ОСОБА_6 Він насильно утримував проти її волі , на очах у своєї матері. Також він забирав у ОСОБА_6 її телефон і віддавав на зберігання своєї матері, що б ОСОБА_6 не змогла повідомити про побиття співробітникам міліції, а також своїм родичам. Зібрані у справі докази: висновок експертизи № 41 від 22.02.2013 року відносно ОСОБА_6, а також протоколи допитів свідків: ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_18, ОСОБА_12, спростовують показання потерпілої ОСОБА_7. Так само судом було відхилено клопотання про повторне і одночасний допит свідка ОСОБА_14, який викликає сумнів у їх правдивості, містять істотні суперечності і не узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_13, і з показаннями свідка ОСОБА_9 Показання ОСОБА_14 викликають сумнів у тому, що він добре міг бачити, що відбувається на відстані більше 20 метрів, в темний час доби, це 18.00 година, місце неосвітлене, туман. При допиті свідок ОСОБА_13 пояснював, що бачив силуети чотирьох хлопців, двоє з яких стояли, а двоє сиділи на снігу. Він не бачив, що б хтось з присутніх, наносив комусь удари. ОСОБА_13 заявляв, що він не може підтвердити події, які бачив ОСОБА_14 А ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснював, що побачив трьох хлопців, двоє з яких стояли, а один лежав на спині. Один з тих, що стояли був нижчий на зріст, він завдав лежачому, два удари в правий бік. ОСОБА_14 у своїх свідченнях постійно плутався, посилаючись, то на один удар, то на два, то удари наносилися в лівий бік то в правий, то з силою, то злегка . Після уточнення ОСОБА_14 суду пояснив, що він не знає, де ліво , де право , і він на собі вказав, правий бік, куди невідомий хлопець завдав 2 удари, після чого він з ОСОБА_13 зайшли в магазин і вийшовши через 5 хвилин на вулицю покурити, де побачили лежачого чоловіка на тому ж місці, де й раніше. До них підійшли двоє хлопців, як пізніше з'ясувалося, це був ОСОБА_9, а нижче ростом був ОСОБА_3 , а той, що лежав, був ОСОБА_7. З показань свідка ОСОБА_9 в суді свідчило, що спочатку ОСОБА_3 наносив руками по обличчю ОСОБА_7, після чого ОСОБА_7 бризнув 3 рази в обличчя ОСОБА_3 з газового балончика , а після став наносити ОСОБА_3 удари по різних частинах тіла. У бійку втрутився ОСОБА_2 і став наносити удари руками ОСОБА_7 в область голови, в обличчя, після чого ОСОБА_7 впав, а ОСОБА_2 продовжив йому наносити ногами удари по тілу протягом 5 хвилин. Він наносив удари як з правого боку, так і з лівого, і безліч ударів завдав у живіт. ОСОБА_3 в цей час витирав очі снігом. Після цього ОСОБА_2 стрибнув обома ногами ОСОБА_7 на живіт, після чого останній не став проявляти рухової активності. До лежачого ОСОБА_7 підійшов ОСОБА_3 з метою допомогти, штовхнув його в стегно ногою, після намагався привести ОСОБА_7 в почуття, ляскаючи рукою по щоках. Після цього свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що він добре пам'ятає, що відбувалося, але його свідчення розходяться, так як він сам був підозрюваним у цій справі, і міг від хвилювань і переживань обмовитися і переплутати чиї-небудь дії. Після цього він стверджував, що ОСОБА_3 не завдавав удари ногами ОСОБА_7. Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_17, підтвердив висновок судово -медичної експертизи, і перерахував всі тілесні ушкодження, які були на тілі ОСОБА_7. ОСОБА_2 пояснив, що ОСОБА_7 бризнув ОСОБА_3 з газового балончика в очі, а після став наносити йому удари руками і ногами по різних частинах тіла, тому він заступився за ОСОБА_3, після чого став наносити силою удари руками і ногами ОСОБА_7 по різних частинах тіла близько 5 хвилин, поки ОСОБА_7 не перестав проявляти агресію й загрозу для оточуючих. Суд вищевказані показання свідків не взяв до уваги. Викладені показання свідків у вироку не відповідають, тим показанням, які були зафіксовані аудіозаписом , тому мають суттєві протиріччя, пропуски і спотворення. З самого початку суд прийняв сторону звинувачення і не брав до уваги ті факти , які спростовують ст.121 ч.2 КК України . При допитах свідків ОСОБА_9, ОСОБА_14, суддя постійно перебивала їх, і підштовхувала до того, щоб вони підтвердили і дали зручні і ті свідчення, які треба обвинуваченню. На підставі цього, ним був заявлений відвід судді, у задоволенні якого було відмовлено. Крім цього вказав, що він незаконно перебував під вартою, санкція на його арешт закінчилася 04.10.2013 року, і була продовжена 09.10.2013 року, копію ухвали про продовження терміну він не отримував, на підставі чого подав заяву в обласну прокуратуру. Також вказав, що судом було порушено таємницю нарадчої кімнати, а саме 19.11.2013 року о 10.26 годин після останнього слова ОСОБА_2, суддя цього ж дня приймала участь у двох інших судових процесах, на підставі чого просить дані порушення визнати істотними, оскільки вони ставлять під сумнів законність і обгрунтованість судового рішення. Також вказав, що він у даній справі є потерпілим, так як ОСОБА_7, сам спровокував цей конфлікт, згодом якого він же застосував сльозогінний газ, після якого завдав ще удари руками і ногами по різних частинах тіла. Також він не згоден з тим, що йому поставили, як обтяжуючу обставину, алкогольне сп'яніння. Згідно з інструкцією МОЗ № 400 / 666 медичний огляд на алкоголь з ним не проводився, але його возили до лікарні.

Тому органами досудового слідства та прокуратурою не виконані вимоги КПК в частині повного, об'єктивного і всесторонненого дослідження всіх обставин справи.

На підставі вищевикладеного просить:

1 . Повторно дослідити всі перераховані вище обставини.

2 . Викликати і допитати свідків ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_22, експерта в області слізогінного газу.

3 . Відтворити в судовому засіданні аудіозапис судового засідання від 09.10.2013 р.

4 . Дослідити в судовому засіданні факт порушення КПК суддею Бойко С.Л.

5 . Скасувати вищевказаний вирок за ч.2 ст. 121 КК України, перекваліфікувавши даний злочин про відсутність умисного нанесення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7

В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора прокуратури міста Красний Луч Луганської області - Андронової А., обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що в апеляції прокурор не надав жодних доводів і фактів, а просить скасувати вирок. Але провину ОСОБА_3 не було доведено. Все звинувачення побудоване на непрямих доказах і свідченнях свідків, даних на досудовому слідстві, які викликають сумнів у їх правдивості. Допитані в ході судового розгляду свідки ОСОБА_9, ОСОБА_13 і ОСОБА_14 частково змінили свої свідчення і стверджували, що ОСОБА_3 не завдавав ударів ногами в область живота потерпілому ОСОБА_7, де ОСОБА_9 обґрунтував свою зміну показань тим, що він сам був підозрюваним по даній справі, і від переживань і хвилювань за свою подальшу долю завів слідство в оману, він заявив, що дає вірні свідчення і уточнює дії ОСОБА_3 і дії ОСОБА_2. Прокурор з невідомої причини не притягла свідка ОСОБА_9 за дачу завідомо неправдивих показань до кримінальної відповідальності, і дані його свідчення в ході судового слідства не були взяті до уваги. Свідок ОСОБА_13, як на досудовому слідстві, так і в суді стверджував, що він бачив силует чоловіків і не бачив, щоб хтось комусь наносив удари, так само ОСОБА_13 в суді заявив, що він не може підтвердити свідчення свідка ОСОБА_14, з яким спостерігали одне і теж, в один і той же час. Де ОСОБА_14, як на досудовому слідстві, так і в суді давав суперечливі свідчення. Згідно п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.10.1996 р. «Про застосування Конституції України при провадженні правосуддя» докази не являються припустимими і законними, якщо вони отримані незаконним шляхом. Навіть власне визнання не може бути покладено в звинувачення без сукупності зібраних доказів. Правосуддя не може будувати свої висновки на здогадках. Правосуддя може стояти тільки на твердому фундаменті, безперечно доведених фактах. Прокурор повністю проігнорувала свідчення свідка ОСОБА_6, чи не привівши достатніх мотивів і не притягла свідка ОСОБА_9, як співучасника по даній кримінальній справі. У судовому засіданні свідок ОСОБА_6 не намагалася вигороджувати ОСОБА_3 і ОСОБА_2 У неї не було підстав обмовляти ОСОБА_9 ОСОБА_6 в суді наполягала на тому, що ОСОБА_9 з ОСОБА_2 заступилися за ОСОБА_3 і стали обидва наносити удари ОСОБА_7, бійка тривала, а ОСОБА_6 стверджувала, що в цей час допомагала ОСОБА_3, який лежав на снігу, так як сльозогінний газ роз'їдав йому очі. ОСОБА_6 стверджувала, що ОСОБА_3 нічого не бачив хвилин 10-15, і був у такому стані, що фізично не міг нікого бити. Досліджені в ході судового слідства докази засвідчують про те, що обвинувачення побудоване на неприпустимості доказів. Вина в інкримінованому йому злочині не знайшла свого підтвердження. Органами досудового слідства та прокуратурою не виконані вимоги ст.9 КПК України. Допущені порушення як норми кримінального, так і процесуального права, які явно перешкоджали суду постановити законний вирок.

На підставі вищевикладеного, просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок скасувати, справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суддів. Просить апеляційну скаргу розглядати в його присутності.

В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора прокуратури міста Красний Луч Луганської області - Андронової А., обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що не згоден з апеляцією прокурора, яка порушуючи ст. 366 КК України спеціально плутає не існуючими свідченнями, коригує їх на користь обвинувачення. Бере до уваги свідчення ОСОБА_9, які сама ставить під сумнів. Надає сфабриковані свідчення і не бере до уваги свідчення експерта - криміналіста ОСОБА_17, який дає чіткі відповіді, що тілесні ушкодження були заподіяні з лівого боку тулуба. Прокурор не звертаючи уваги і надає побої з правого та лівого боків. Це говорить про те, що прокурор взагалі не має уявлення про дану кримінальну справу. А дізнавшись інформацію на суді, про те, що у ОСОБА_2 є дитина, була неприємно здивована. Вказав, що при винесенні вироку суд не взяв до уваги дані про його особу, а саме, те, що в силу ст. 89 КК України він раніше не судимий, має неповнолітню дитину, офіційно не оформлений, але з характеристик видно, що підробляв на шабашці. Також суд не взяв до уваги той факт, що ОСОБА_2 був у стані алкогольного сп'яніння, йшов спокійно додому, і не збирався вступати ні з ким в конфлікт. А той факт, що ОСОБА_7 сам напав на них, спровокував конфлікт і використав не газовану суміш, а засіб від масового нападу на відстані витягнутої руки, бере до уваги. І ігнорує свідчення його і ОСОБА_3, а також показання свідків, які заявляли в суді, що це потерпілий погрожував їм смертельною розправою. І даний факт прокурор не бере до уваги, а намагається звинуватити їх у більш тяжкому злочині. Також не беруть до уваги показання ОСОБА_6, яка пояснюючи це тим, що вона є сестрою ОСОБА_3, і колишньою співмешканкою ОСОБА_2. Хоча ОСОБА_6 даючи свідчення чітко розставила всіх по своїм місцям. Також просить суд звернути увагу на той факт, що раніше даний прокурор пропустила строк на продовження під вартою ОСОБА_2 і ОСОБА_3, що також є незаконним, про що вони раніше говорили в судовому засіданні.

На підставі вищевикладеного, просить розглядати апеляційну скаргу в його присутності.

Заслухавши суддю доповідача , обвинуваченого ОСОБА_3 який підтримав свою апеляційну скаргу з доповненнями . Не підтримав апеляційну скаргу прокурора . Уточнюючи свої апеляційні вимоги пояснив , що просить перекваліфікувати його дії на ст. 125 КК України по якій і визнати його винним і призначити покарання за цією статтею .Суду надав пояснення аналогічні змісту його апеляції з доповненнями . Обвинуваченого ОСОБА_2, який також підтримав свою апеляційну скаргу з доповненнями , не підтримав апеляцію прокурора . Уточнюючи свої апеляційні вимоги просить скасувати вирок за ст. 121 ч.2 КК України та кваліфікувати його дії за ст. 124 КК України за якою і призначити йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України . Суду також надав пояснення аналогічні доводам його апеляційної скарги . Прокурора яка підтримала апеляційну скаргу прокурора в суді першої інстанції не підтримала апеляційні скарги обвинувачених та просила залишити їх без задоволення , а вирок скасувати та постановити новий вирок яким призначити покарання обвинуваченим по 10 років позбавлення волі . Частково дослідивши докази з метою перевірки обставин додатково допитавши при апеляційному розгляді свідків ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_9 та частково дослідивши матеріали кримінального провадження , вислухавши в судових дебатах обвинувачених , захисника , прокурора , останнє слово обвинувачених , перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг з доповненнями , судова колегія приходить до висновку , що апеляційні скарги обвинувачених та прокурора не підлягають задоволенню виходячи з наступного .

Згідно вироку суду першої інстанції ОСОБА_2, ОСОБА_3 визнано винними в тому, що 20.01.2013р. у період часу з 18 год. 00 хв. до 18 год. 30 хв. біля будинку № 20 по вулиці Южна міста Красний Луч, знаходилися у стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_9 До них підбігла ОСОБА_6, яка є сестрою ОСОБА_3, і яка раніше була співмешканкою ОСОБА_2, та повідомила їм, що її побив ОСОБА_7 У цей час до ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_3 підбіг ОСОБА_7, який бризнув суміш з газового балончика в обличчя ОСОБА_3 Після цього на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 і ОСОБА_3, які бажали провчити ОСОБА_7 за те, що він побив ОСОБА_6, виникла обоюдна бійка, в ході якої ОСОБА_2 та ОСОБА_3 нанесли ОСОБА_7 декілька ударів руками по обличчю, в результаті чого ОСОБА_7 впав на землю. Після того, як ОСОБА_7 впав, ОСОБА_3 продовжив наносити ОСОБА_7 удари, та наніс йому декілька ударів руками по обличчю, бажаючи присікти опір ОСОБА_7 Маючи умисел, спрямований на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_7, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 стали наносити ОСОБА_7 численні удари ногами по різним частинам тіла: по голові, лівій руці, грудній клітині, животу, сідницям, наносячи удари одночасно як з правого боку тулуба, так і з лівого боку тулуба. Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на заподіяння ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень, з мотивів раптово виниклих неприязних відносин, ОСОБА_2 стрибнув на живіт ОСОБА_7, який у цей час лежав на спині. У результаті злочинних дій, вчинених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_7 помер на місці бійки.

У результаті протиправних злочинних дій ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_7, згідно висновку експерта № 18/1 від 01.04.2013 р., отримав наступні тілесні ушкодження: численні рани, садна, синці обличчя, синці передньої черевної стінки, синці й садна бічної поверхні тулуба праворуч, садна сідничної області, синці й садна лівої кисті та передпліччя, розрив брижі тонкого й товстого кишечнику, з пошкодженням судин брижі. Темоперитоніум (наявність в черевній порожнині 2500 мл рідкої крові), недокрів'я досліджуваних органів. За ступенем тяжкості: закрита травма органів черевної порожнини з пошкодженням брижі мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя у момент заподіяння, інші пошкодження мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Тілесні ушкодження, які призвели до смерті ОСОБА_7, були нанесені з достатньою силою в область передньої черевної стінки. Таких дій, враховуючи характер та локалізацію зовнішніх та внутрішніх ушкоджень, було нанесено не менше, ніж десять. Смерть ОСОБА_7 настала внаслідок закритої травми органів черевної порожнини з розривом брижі тонкого і товстого кишечнику і розвитком гострої крововтрати.

В ході апеляційного розгляду кримінального провадження та дослідження апеляційним судом доказів були встановлені аналогічні обставини кримінального правопорушення, скоєного обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у співучасті.

Вина обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується наступними джерелами доказів :

Показаннями допитаного у судовому засіданні 05.08.2013 р. свідка ОСОБА_9 який пояснив, що 20.01.2013 р. приблизно о 14 год. 00 хв. він зустрівся з ОСОБА_3 і разом вони почали вживати спиртні напої. Через деякий час до них приєднався ОСОБА_2 ОСОБА_3 подзвонив на мобільний телефон своєї сестри ОСОБА_6, але її мобільний телефон не відповідав і ОСОБА_3 запропонував всім разом піти на п.Верочка з метою перевірити, що сталося з його сестрою, так як ОСОБА_24 припускав, що сестру міг побити ОСОБА_7, її співмешканець. По місцю проживання ОСОБА_7 і ОСОБА_6, останніх дома не було і вони всі разом пішли до знайомого, де продовжили вживати спиртні напої. Через деякий час до них приєднався ОСОБА_7 Після вживання спиртних напоїв ОСОБА_7 пішов від них, а він разом з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 пішли в район «машзаводу», і коли проходили по вул.Южна м.Красний Луч, то вирішили відвідати місцевий бар. Приблизно о 18 год. 00 хв. біля бару вони зупинились покурити і він відійшов трохи вперед від свої друзів, а коли обернувся, то побачив, що біжить ОСОБА_6, вся у сльозах, та кричить, що її побив ОСОБА_7 Через декілька секунд за ОСОБА_6 прибіг ОСОБА_7, який підбіг до ОСОБА_3 та виприснув з газового балончика у його обличчя газ. Газовий балончик він тримав у правій руці, а лівою рукою він почав наносити удари ОСОБА_3, який у відповідь схопив ОСОБА_7 за куртку та намагався захиститися шляхом нанесення йому у відповідь декілька ударів в область голови. Вони обидва нанесли один одному приблизно п'ять - шість ударів. ОСОБА_2 разом з ОСОБА_6 стояв від місця бійки на відстані приблизно кількох метрів. Побачивши конфлікт, ОСОБА_2 підбіг до ОСОБА_7 і ОСОБА_3 та почав захищати ОСОБА_3, наносячи удари ногою в область голови ОСОБА_7 ОСОБА_7 та ОСОБА_3 впали на землю. В основному ОСОБА_7 наносив удари руками та ногами в область голови та живота ОСОБА_2 Він не може сказати точно, скільки саме ударів ОСОБА_2 наніс ОСОБА_7, приблизно, двадцять ударів в область голови та тулуба. Коли через декілька секунд він підійшов до них, то побачив, що обличчя ОСОБА_7 усе в крові. Тоді він почав відтягувати ОСОБА_3 від ОСОБА_7 та намагався зупинити ОСОБА_2 ОСОБА_7 намагався піднятися з землі, схопивши його за ногу і з метою звільнення ноги, він відштовхнув ОСОБА_7 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знову почали наносити удари ногами та руками ОСОБА_7, потім ОСОБА_2 встав своєю ногою на живіт ОСОБА_7, стрибнув на нього, зробив крок через тіло ОСОБА_7 та пішов до ОСОБА_6 ОСОБА_3 в цей час витирав свої очі снігом. ОСОБА_7 ще був при свідомості. ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_7, запитав у нього, чи він живий і чи зможе самостійно добратися додому. ОСОБА_7 відповів, що живий. Він разом з ОСОБА_3 пішли у бар, і він став грати зі своїми знайомими в карти, приблизно через 10 хв. він вийшов з бару покурити, і невідомий вдарив його ззаду по голові і він впав, а коли прийшов до тями, то побачив ОСОБА_6, яка побігла до бару, придбала салфеток та почала витирати йому кров. Більше він не бачив ОСОБА_7 та йому невідомо, куди той подівся після бійки, так як він пішов додому. В той же день йому стало відомо від співробітників міліції, що ОСОБА_7 загинув.

09.10.2013 р. у ході одночасного допиту свідків ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_13 у залі судового засідання, ОСОБА_9 змінив свої показання і пояснив, він добре згадав всі обставини бійки 20.01.2013 р. і стверджує, що він не бачив, як ОСОБА_3 наносив ОСОБА_7 удари по животу та у бік, бачив лише як ОСОБА_3 наносив ОСОБА_7 удари руками в голову і цим показам суд першої інстанції дав належну оцінку .

Показаннями допитаного у судовому засіданні 05.08.2013 р. свідка ОСОБА_13 який суду пояснив, що ввечері 20.01.2013 р., більш точного часу він не пам'ятає, він разом з ОСОБА_14 повертався з комп'ютерного клубу і вони вирішили зайти до бару «Шалман», біля якого він побачив незнайомих йому чотирьох чоловіків, двоє з яких лежали на землі, а двоє стояли. Конфлікт відбувався на відстані 15-20 м. від бару. Він та ОСОБА_14 вирішили не втручатися в конфлікт та увійшли до бару, замовили каву, випили її та приблизно через десять хвилин вийшли на подвір'я бару. Він побачив хлопця, який лежав на землі, двоє хлопців стояли біля нього, наносили йому удари. Ці двоє хлопців розмовляли між собою. Силуети двох хлопців, які наносили удари людині, яка лежала на землі, відрізнялися, один хлопець був вище зростом ніж інший. Він бачив, як один з хлопців наніс несильний удар ногою хлопцю, який лежав на землі. Він зайшов до бару і разом з ОСОБА_14 вони замовили каву, випили її та вийшли на вулицю покурити і в цей час він побачив, як один із хлопців, а в подальшому йому стало відомо, що це ОСОБА_3, наніс один удар ногою в область живота ОСОБА_7 Потім ОСОБА_3 відійшов від ОСОБА_7 та підійшов до них. Вони з ними не розмовляли. Він разом з ОСОБА_14 знову увійшов до бару, а хлопці залишилися на вулиці і приблизно через 10-15 хвилин ці хлопці увійшли до бару.

Будучи допитаним 09.10.2013 р. у залі суду в ході одночасного допиту свідків ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_13 змінив свої показання і пояснив, що точно вказати не може, чи бачив він удари та хто бив ОСОБА_7 і цим показам суд першої інстанції надав належну оцінку .

Показаннями допитаного у судовому засіданні 05.08.2013 р. свідка ОСОБА_14 який суду пояснив, що ввечері 20.01.2013 р. він разом з ОСОБА_13 поверталися з комп'ютерного клубу і вирішили зайти до бару «Шалман». Коли вони підходили до бару, то біля бару він побачив ОСОБА_9, ОСОБА_3, на землі лежав ОСОБА_7, який намагався піднятися та піти, але ОСОБА_3 його наздогнав та почав бити, ОСОБА_7 впав обличчям у сніг. ОСОБА_3 наніс ОСОБА_7 удари ногою у правий бік тулубу, у район живота, удари наносив передньою частиною стопи, близько 6-ти ударів, удари були із значною силою, від яких тіло ОСОБА_7 здригалося. Він також бачив, як ОСОБА_3 наніс два удари ОСОБА_7 по обличчю. Взимку 2013 р., після того, як ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було затримано у зв'язку з підозрою у вчиненні ними даного злочину, йому дзвонив ОСОБА_29, говорив, що він від ОСОБА_3, та повідомив, що ОСОБА_3 просив його змінити свої показання на користь ОСОБА_3 за грошову винагороду, однак він відмовився. На момент вчинення злочину, свідком якого він був, він не знаходився у стані алкогольного сп'яніння, проблем із зором він не має.

Будучи допитаним 09.10.2013 р. у залі судового засідання в ході одночасного допиту свідків ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_14 частково підтвердив свої показання, став плутатись, стверджуючи, що ОСОБА_3 вдарив ОСОБА_7 в лівий бік живота, то в правий, то вдарив з силою, то легенько і цим показам суд першої інстанції надав належну оцінку .

Показаннями допитаної у судовому засіданні свідка ОСОБА_6 яка суду пояснила, що ОСОБА_3 є її рідним братом, а ОСОБА_2 раніш був її співмешканцем. В останній час вона була співмешканкою ОСОБА_7, вони разом часто вживали спиртні напої. ОСОБА_7 часто її бив. 20.01.2013 р. в той час, коли вона разом з ОСОБА_7 вживала спиртні напої, їй зателефонував брат, ОСОБА_3, а оскільки ОСОБА_7 в той вечір витягнув з її телефону сім - карту, то брат не зміг їй додзвонитися, і тому брат прийшов до них. Конфлікту між ОСОБА_7 і її братом ОСОБА_3 не було, вони поговорили і всі разом пішли до знайомого, де вживали спиртні напої. В той час у неї був синець під оком і ОСОБА_3 попросив ОСОБА_7 більше її не бити. Через деякий час вона разом з ОСОБА_7 пішли додому і тільки вони прийшли до ОСОБА_7 додому, він почав її бити. Вона взяла гроші і пішла за сигаретами до магазину, по дорозі вона зустріла ОСОБА_3 і ОСОБА_2 ОСОБА_3 у неї запитав, чи бив її ОСОБА_7, на що вона відповіла, що так. В той час, коли вони стояли і розмовляли, до них підбіг ОСОБА_7, який був дуже п'яний і бризнув газом з газового балончика в очі ОСОБА_3 ОСОБА_3 вдарив ОСОБА_7 Зав'язалася бійка, били всі, ударів ногами вона не бачила. Потім ОСОБА_3 почав витирати очі снігом, тому що газ роз'їдав йому очі. Брат був у такому стані, що фізично не міг нікого бити. ОСОБА_9 забирав у ОСОБА_7 газовий балончик. ОСОБА_3 не міг бити ОСОБА_7, бо ні чого не бачив хвилин 30, весь час витирав снігом очі. Біля бару знаходилось ще четверо людей. Коли бійка вже припинилася, вона разом з ОСОБА_2 пішла забирати свої речі з дому ОСОБА_7, а коли вони повернулися, то біля бару стояла вже «швидка допомога», ОСОБА_7 лежав вже ближче до дороги. ОСОБА_2 з ОСОБА_3 пропонували лікарям допомогу, щоб перекласти ОСОБА_7 на носилки. Потім вона разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пішли додому.

Показаннями допитаної у судовому засіданні свідка ОСОБА_15 яка суду пояснила, що вона працює лікарем на «швидкій допомозі». 20.01.2013 р. приблизно о 19 год. 00 хв. - 20 год. 00 хв. «швидка допомога» приїхала за викликом на вул.Южна м.Красний Луч, де біля магазину лежав побитий чоловік на землі. Він лежав на снігу, можна сказати, що в калюжі, тому що сніг був мокрий. Чоловік був сильно побитий, все обличчя у нього було в синцях. Також синці були і на руках, на спині, животі чоловіка. Синці були великого розміру. Він був без свідомості, тиску і пульсу не було. Біля нього знаходились якісь п'яні люди, потім вони всі пішли. У потерпілого були встановлені травми, не сумісні з життям. Їй невідомо, хто викликав швидку.

Показаннями допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_27 який суду пояснив, що 20.01.2013 р. він їхав на машині додому, на вул.Южна м.Красний Луч біля магазину на землі лежав чоловік і він призупинився. Він зайшов у бар, випив кави і поїхав додому. Поруч з лежачою людиною нікого не було. У барі сказали, що була бійка, що побили ОСОБА_7 Хто саме побив ОСОБА_7, не говорили. Допомоги ніякої він не надав ОСОБА_7 Коли він вийшов, то через 5 хвилин під'їхала «швидка допомога». Він бачив, що за баром стояв ОСОБА_3 Говорили, що в той момент, коли він був у барі, що ОСОБА_3 мочився на ОСОБА_7. ОСОБА_7 лежав від бару на відстані 10-12 метрів.

Показаннями допитаного у судовому засіданні свідока ОСОБА_19 яка суду пояснила, що вона знає ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_6, як мешканців гуртожитку, де проживає і вона. ОСОБА_7 вона бачила кілька разів, особисто з ним не знайома. Їй відомо від ОСОБА_6, що колись ОСОБА_7 приходив до ОСОБА_6, вибив двері, побив речі, потім відшкодував їй збитки. ОСОБА_6 була співмешканкою ОСОБА_7 Вона бачила часто побої на тілі ОСОБА_6, яка пояснювала, що ОСОБА_7 її б'є. У день своєї смерті ОСОБА_7 побив ОСОБА_6, у зв'язку з чим біля магазину виник конфлікт між ОСОБА_7 і ОСОБА_3, ОСОБА_2 ОСОБА_7 бризнув ОСОБА_3 газовим балончиком в обличчя. Зі слів ОСОБА_6 їй відомо, що 20.01.2013 р. ввечері остання забрала із дому ОСОБА_7 свої речі, а коли повернулася до магазину, то бійка вже йшла. Про тілесні ушкодження, спричинені ОСОБА_7, вона знає зі слів ОСОБА_6

Показаннями допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_29 який суду пояснив, що десь через два тижні після смерті ОСОБА_7 йому на телефон подзвонив незнайомий чоловік, сказав, що він від ОСОБА_3 і попросив сходити до ОСОБА_14, і попросити останнього передзвонити. Він прийшов до ОСОБА_14, набрав номер незнайомого чоловіка і дав трубку телефону ОСОБА_14, вони про щось поговорили. Потім його попросили по телефону сходити до матері ОСОБА_3, взяти гроші і віддати їх ОСОБА_14 ОСОБА_14 не розказував, про що розмовляв по телефону. Про смерть ОСОБА_7 він дізнався від матері ОСОБА_7, коли зателефонував на номер телефону ОСОБА_7 Він знав ОСОБА_7 з дитинства, вони разом працювали, характеризує ОСОБА_7 позитивно. Він знає ОСОБА_6, як співмешканку ОСОБА_7 ОСОБА_6 вживала спиртні напої, інколи і разом з ОСОБА_7 З ОСОБА_2 і ОСОБА_3 він просто знайомий. Про обставини смерті ОСОБА_7 він чув від різних людей і всі розповідали по різному.

Показаннями допитаний у судовому засіданні експерт СМЕ Краснолуцького відділення Луганського обласного бюро СМЕ ОСОБА_17 який пояснив, що в ході проведення СМЕ трупу ОСОБА_7 ним було встановлено, що смерть ОСОБА_7 наступила у результаті закритої травми органів черевної порожнини з розривом брила тонкого кишечнику та розвитком гострої крововтрати. За ступенем тяжкості закрита травма органів черевної порожнини з пошкодженням брижі мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя у момент заподіяння, інші пошкодження мають ознаки легких тілесних ушкоджень. ОСОБА_7 було спричинено не менше 20 впливів в область голови, не менше 1 впливу в область грудної клітини, не менше 10 впливів в область передньої черевної стінки та не менше 1 впливу в область лівої верхньої кінцівки. Всі тілесні ушкодження, які були спричинені в область передньої черевної стінки знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті. В область передньої черевної стінки ОСОБА_7 було спричинено не менше 3 впливів із значною силою, які призвели до розриву брижі тонкого та товстого кишечнику та розвило гострої крововтрати. Неможливо розмежувати, від яких саме тілесних ушкоджень спричинених у передню черевну стінку, настала смерть ОСОБА_7 Неможливо встанови від якого саме конкретного впливу в область передньої черевної стінки утворився розрив брижі. У ОСОБА_7 виявлено розрив брижі тонкого кишечнику в області селезінкового кута та в області сигмовидної кишки - це 2 впливи, а також ушкодження тонкого кишечнику і області центральної її частини. Тобто удари ОСОБА_7 наносились в ліву бокову поверхню верхню частини (підребер'я), в ліву бічну частину паху і в область передньої черевної стінки.

Показаннями потерпілої ОСОБА_5, наданих нею під час судового розгляду, що вона проживала разом зі своїм сином ОСОБА_7 Син її був людиною спокійною, ніколи ні с ким не бився. З осені 2012 р. ОСОБА_7 став підтримувати відносини з ОСОБА_6 Вона у них час від часу проживала, приводила до них до дому своїх знайомих. У ОСОБА_7 з ОСОБА_6 були нормальні відносини, він її любив та не ображав і не бив її. ОСОБА_6 зловживала алкогольними напоями. 20.01.2013 р. ОСОБА_7 разом з ОСОБА_6 ходили гуляти, повернулися до дому біля 17-ої години, знаходились у стані алкогольного сп'яніння. Через деякий час, біля 17 год. 50 хв. ОСОБА_6 взяла у неї гроші та пішла до магазину за сигаретами. Після того, як ОСОБА_6 пішла, та довго не поверталась, її син пішов за нею до магазину. Приблизно через 15-20 хв. після того, як пішов ОСОБА_7 за ОСОБА_6, остання повернулася до них до дому разом з ОСОБА_2 Вони були у збудженому стані. ОСОБА_6 стала збирати свої речі та сказала, що ОСОБА_7 залишився біля магазину «Шалман». Після того, як ОСОБА_6 та ОСОБА_2 пішли знову до магазину, також туди пішла і вона. Коли вона підходила до вказаного магазину, то невідомий їй молодий чоловік повідомив її, що її сина ОСОБА_7 вбили. Біля магазину вона побачила, що син лежав на снігу, поруч стояла «швидка допомога» і лікар їй сказав, що ОСОБА_7 помер.

Також вина обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами :

- протоколом огляду місця події від 20.01.2013 р., проведеного за місцем виявлення трупу ОСОБА_7, на перетині вул.Южна та вул.Чекістів м.Красний Луч, у ході якого виявлено та вилучено труп ОСОБА_7 з ознаками насильницької смерті, змиви речовини бурого кольору, чоловічу зимову кепку, чоловічу шапку чорного кольору, дві пляшки з під пива, схемою та фото таблицею до нього (т.1 а.с. 6-21);

- протоколом огляду місця події від 20.01.2013 р. домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_5, де проживав ОСОБА_7 (т.1 а.с. 40-44);

- протоколом огляду місця події від 21.01.2013 р. домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_6 (т.1 а.с. 45-49);

- висновком СМЕ трупу № 18 від 21.02.2013 р., згідно якого смерть ОСОБА_7 наступила в результаті закритої травми органів черевної порожнини з розривом брижі тонкого кишечнику та розвитком гострої крововтрати. При експертизі трупу виявлено наступні тілесні ушкодження: численні рани, садна, синці обличчя, синці передньої черевної стінки, синці та садна бокової поверхні тулуба справа, садна сідничної області, синці, садна лівої кисті та передпліччя, розрив брижі тонкого й товстого кишечнику, з пошкодженням судин брижі, гемоперитоніум (наявність в черевній порожнині 2500 мл. рідкої крові), недокрів'я досліджуваних органів. Вказані вище тілесні ушкодження утворилися від дії тупого предмету, предметів, можливо при ударах руками та ногами людини. Всі ушкодження прижиттєві, утворилися у невеликий проміжок часу до настання смерті. За ступенем тяжкості: закрита травма органів черевної порожнини з пошкодженням брижі мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя у момент заподіяння, інші пошкодження мають ознаки легких тілесних ушкоджень (т. 1 а.с. 30-33);

- висновком СМЕ трупу № 18/1 від 01.04.2013 р., згідно якого, смерть ОСОБА_7 наступила в результаті закритої травми органів черевної порожнини з розривом брижі тонкого кишечнику та розвитком гострої крововтрати. Смерть ОСОБА_7 наступила ІНФОРМАЦІЯ_7 у проміжок часу між 18.00-19.00 годинами. ОСОБА_7 було спричинено не менше 20 впливів в область голови, не менше 1 впливу в область грудної клітини, не менше 10 впливів в область передньої черевної стінки та не менше 10 впливів в область лівої верхньої кінцівки. Всі тілесні ушкодження, які були спричинені в область передньої черевної стінки знаходяться в причинено-наслідковому зв'язку з настанням смерті. Смерть ОСОБА_7 наступила через невеликий проміжок часу після спричинення йому тілесних ушкоджень, які локалізуються в області черевної порожнини (від декількох хвилин до 30 хвилин). В момент спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 розташовувався передньою та задньою поверхнею до травмуючого предмета, та міг знаходитись як вертикально, так і горизонтально. Утворення тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_7 при падінні з положення «стоячи» та ударі об виступаючі тверді предмети, виключається. В область передньої черевної стінки ОСОБА_7 було спричинено не менше 3 впливів із значною силою, які призвели до розриву брижі тонкого та товстого кишечнику та розвитку гострої крововтрати. Тілесні ушкодження, які призвели до смерті ОСОБА_7, були спричинені з достатньою силою в область передньої черевної стінки. Таких впливів, ураховуючи характер та локалізацію зовнішніх та внутрішніх ушкоджень, було спричинено не менше 10, частина тілесних ушкоджень, виявлених при експертизі трупа ОСОБА_7 могли утворитися при обставинах, на які вказали в ході проведення слідчих експериментів ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_14 (т.3 а.с.112-117);

- протоколом слідчого експерименту за участю ОСОБА_14 від 25.03.2013 р., у ході якого він показав, як ОСОБА_3 та ОСОБА_2 наносили удари ОСОБА_7, та фототаблицею до нього (т.3 а.с.92-95);

- протоколом слідчого експерименту за участю ОСОБА_9 від 12.03.2013 р., у ході якого він показав, як ОСОБА_3 та ОСОБА_2 наносили удари ОСОБА_7, та фототаблицею до нього (т.3 а.с.25-36);

- висновком експерта (експертиза обвинуваченого) № 33 від 21.01.2013 р., згідно якого у ОСОБА_2 було встановлено набряклість м'яких тканин синець правої кисті. Описані пошкодження утворилися від взаємодії з тупим твердим предметом, що могло мати місце за обставин, на які посилається ОСОБА_2, в строк 20.01.2013 р. і за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (т.1 а.с.97);

- висновком експерта (експертиза обвинуваченого) № 35 від 22.01.2013 р., згідно якого у ОСОБА_3 експертизою та в лікарні встановлено садна голови, обличчя, правої кисті та 3-4 пальців її. Синці обличчя, правої кисті. Описані пошкодження утворилися від взаємодії з тупим твердим предметом (предметами), що могло мати місце за обставин, на які посилається ОСОБА_3, садна голови, обличчя, синці обличчя та правої кисті завдані в строк 20.012013 р., садна правої кисті та 3-4 пальців її завдані за 7-9 днів до експертизи, і всі вказані пошкодження за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (т.1 а.с.162);

- висновком імунологічної експертизи № 95 від 15.02.2013 р. відповідно до якого на куртці ОСОБА_3 виявлена кров, яка могла належати потерпілому ОСОБА_7 Походження чи суміш крові ОСОБА_3 не виключається при наявності у нього пошкоджень з зовнішньою кровотечею (т.2 а.с.33-35);

- висновком експерта № 99 від 15.02.2013 р. імунологічної експертизи, згідно якої на куртці, яка належить ОСОБА_2, виявлена кров людини, в якій виявлений антиген Н, що не виключає походження крові від потерпілого ОСОБА_7 та виключає походження крові від ОСОБА_2 (т.2 а.с.64-66);

- висновком експерта № 103 від 15.02.2013 р. імунологічної експертизи, згідно якого на кепці, наданої на дослідження, виявлена кров людини, в якій виявлений антиген Н, що не виключає походження крові від потерпілого ОСОБА_7, та також не виключає походження крові і від ОСОБА_3, при наявності у нього пошкоджень, що супроводжуються зовнішньою кровотечею (т.2 а.с.79-81);

- висновком експерта № 104 від 15.02.2013 р. імунологічної експертизи, згідно якого в трьох змивах, представлених на дослідження, виявлено кров людини, в якій виявлений тільки антиген Н, що не виключає походження крові від потерпілого ОСОБА_7, також не виключається походження крові і від ОСОБА_3, за умови у нього пошкоджень, які супроводжуються зовнішньою кровотечею. Походження крові від ОСОБА_9 і ОСОБА_2 виключається (т.2 а.с.94-96);

- висновком експерта № 137 від 01.03.2013 р. імунологічної експертизи, згідно якого на пуловері і футболці, представлених на експертизу, виявлено кров людини, яка може належати, як від потерпілого ОСОБА_7, так і від ОСОБА_3, за умови наявності у останнього пошкоджень, що супроводжуються зовнішньою кровотечею. Походження крові від ОСОБА_9 і ОСОБА_2 виключається (т.2 а.с.196-198);

- висновком імунологічної експертизи № 99 від 15.02.2013 р., відповідно до якого на куртці ОСОБА_2 виявлена кров, яка могла належати потерпілому ОСОБА_7 Походження крові від ОСОБА_2 виключається (т.2 а.с.64-66);

- постановою про визнання предметів речовими доказами та залучення їх до кримінального провадження від 15.03.2013 р., згідно якого визнані речовими доказами предмети і речі, вилучені в ході огляду місця події за адресою: м.Красний Луч, вул.Южна, речі ОСОБА_2, речі ОСОБА_3, речі ОСОБА_9, речі ОСОБА_7 (т.3 а.с.48);

- оглянутими у судовому засіданні речовими доказами: змивів речовин бурого кольору, вилучених в ході огляду місця події; зразків крові ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_9, ОСОБА_7, речей ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_7

Висновком амбулаторної судової психіатричної експертизи № 65 від 14.02.2013 р., ОСОБА_2 хронічними психічними захворюваннями не страждав та не страждає в теперішній час, а також не страждав в період часу, який відноситься до інкримінуємого йому діяння. У нього виявляються ознаки психічних та поведінкових розладів унаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, що однак, не позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними в теперішній час, та не був позбавлений такої здатності на період часу, який відноситься до діяння у вчиненні якого він підозрюється. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т.2 а.с.180-183).

Висновком амбулаторної судової психіатричної експертизи № 66 від 14.02.2013 р., ОСОБА_3 хронічними психічними захворюваннями не страждав та не страждає в теперішній час, а також не страждав в період часу, який відноситься до інкримінуємого йому діяння. ОСОБА_3 здатен був усвідомлювати свої дії та керувати ними в теперішній час, та не був позбавлений такої здатності в період часу, який відноситься до інкримінуємого йому діяння. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т. 2 а.с.167-170).

В ході часткового проведення перевірки доказами в суді апеляційної інстанції , додатково допитаний в якості свідка ОСОБА_9 надав суду аналогічні покази , що він давав в суді першої інстанції 09.10.2013 року після їх зміни та пояснив , що бачив лише як ОСОБА_3 наносив удари потерпілому ОСОБА_7 в голову . На питання суду , чому раніше давав інші показання в тому числі під час проведення з ним слідчого експерименту в тому числі , що ОСОБА_3 наносив удари потерпілому по тулубу , чітко не зміг відповісти посилаючись на поганий стан під час тих допитів , а також під час показань в ході слідчого експерименту .

Додатково допитаний в суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_14 в цілому підтвердив свої показання надані в суді першої інстанції 05.08.2013 року та пояснив , що бачив як ОСОБА_3 бив ОСОБА_7 .

Додатково допитаний в якості свідка в суді апеляційної інстанції ОСОБА_13 пояснив , що точно не бачив як били потерпілого . На питання суду пояснив , що побоюється обвинувачених .

Суд першої інстанції ґрунтуючись на всебічному , повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження дав правильну оцінку зібраним доказам і поклав в основу вироку показання, дані в судовому засіданні потерпілою ОСОБА_5, свідками ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ., експертом ОСОБА_17, свідчення, зафіксовані в протоколах слідчих експериментів за участю ОСОБА_14 від 25.03.2013 р., за участю ОСОБА_9 від 12.03.2013 р., обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3

Також суд критично поставився до наступних показань свідків ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_13, які були допитаними 09.10.2013 р. у залі суду в ході їх одночасного допиту де вони частково змінили свої показання стверджувати, що вони не бачили, як ОСОБА_3 наносив ОСОБА_7 удари ногами в область передньої черевної стінки і прийшов до обґрунтованого висновку , що вони не відображають дійсні обставини скоєного злочину, оскільки вони значно різняться між собою, а також з показаннями даних свідків у судовому засіданні 05.08.2013 р. і при проведені слідчих експериментів 12.03.2013 р. за участю свідка ОСОБА_9, 25.03.2013 р. за участю свідка ОСОБА_14 Також не зміг обґрунтувати часткову зміну своїх показань в суді апеляційної інстанції і свідок ОСОБА_9 Також при допиті свідка ОСОБА_14 в суді апеляційної інстанції він підтвердив , що його просили змінити показання на користь ОСОБА_3 . Цю обставину також він підтвердив в суді першої інстанції , що судом було також враховано при оцінці доказів .

Також на думку колегії суддів , суд першої інстанції виходячи із сукупності доказів надав правильну критичну оцінку показам свідка ОСОБА_6, що ОСОБА_30 не міг наносити удари ногами по тілу ОСОБА_7, так як весь час витирав очі, які роз'їдав слізогінний газ враховуючи , що ОСОБА_3 є рідним братом ОСОБА_6, а крім того її покази спростовуються сукупністю інших доказів в справі .

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_2 щодо попередньої неправомірної поведінки потерпілого відносно інших осіб в інші дні на думку колегії суддів не заслуговують на увагу виходячи з того , що суд розглядає справу в межах обвинувачення . Стосовно дій потерпілого саме в день кримінального правопорушення 20.01.2013 року , суд першої інстанції надав їм оцінку виходячи із сукупності доказів та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність віктимної поведінки з боку потерпілого , що і було враховано при призначенні покарання та визначенні його розміру як наближеного до нижчої межі санкції ст. 121 ч.2 КК України .

Доводи обвинуваченого в апеляційній скарзі , що він вимушений був захищатися у зв'язку з чим правильної кваліфікацією на його погляд буде застосування ст. 124 КК України , колегія суддів вважає такими , що спростовуються матеріалами кримінального провадження . Суд першої інстанції правильно врахував спосіб, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, заподіяних потерпілому ОСОБА_7 Характер фактично скоєних обвинуваченим ОСОБА_2 щодо потерпілого ОСОБА_7 дій, локалізація заподіяних потерпілому тілесних ушкоджень, а саме, нанесення множинних ударів в область передньої черевної стінки, у життєво важливі органи потерпілому ОСОБА_7, свідчить про наявність умислу обвинуваченого ОСОБА_2 на спричинення потерпілому ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень . Однак при цьому характер його дій свідчить про необережну форму вини до настання смерті потерпілого . що правильно враховано судом першої інстанції при визначенні кваліфікації за ст. 121 ч.2 КК України . Також суд першої інстанції дійшов правильного висновку що реальної загрози життю ОСОБА_3 та самого ОСОБА_2 не дивлячись на протиправну поведінку потерпілого , не було .

Доводи апеляції ОСОБА_2 про проведення експертизи трупу потерпілого суперечать матеріалам кримінального провадження враховуючи що по справі проведено дві СМЕ трупу потерпілого , з питань допитаний експерт СМЕ , висновки СМЕ також дослідженні апеляційним судом і отриманим результатам надана оцінка . З приводу допиту ОСОБА_15 суд виходить з того , що вона була предметно допитана судом першої інстанції і її покази не оспорюються .

Доводи ОСОБА_3 в апеляції щодо впливу на нього слізогінного газу у зв'язку з чим він не міг наносити удари потерпілому досліджувалися судом першої інстанції і спростовуються показаннями свідків які суд визнав допустимими в частині до їх зміни та іншими доказами - висновком СМЕ трупа потерпілого , протоколом слідчого експеремента за участю ОСОБА_9 Доводи щодо неповноти судового слідства та що не допитані деякі свідки , спростовуються матеріалами кримінального провадження виходячи з того , що суд першої інстанції керуючись принципом безпосереднього дослідження доказів , допитав всіх свідків які мали відношення до даних подій та надав їх показам належну оцінку в тому числі в частині суперечливих показів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 у зв'язку з чим довод апеляції щодо відсутності оцінки зібраних доказів - допитаних свідків також спростовується .

Апеляційні вимоги ОСОБА_3 щодо неправильності кваліфікації його дій за ст. 121 ч.2 КК України та необхідності перекваліфікації на ст. 125 КК України на думку колегії суддів не мають під собою грунту та спростовуються даними слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_9 дослідженого судом першої інстанції , протоколом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_14 також дослідженим судом першої інстанції , висновками СМЕ трупу потерпілого № 18 від 21.02.2013 р., № 18/1 від 01.04.2013 р. які досліджені як судом першої так і апеляційної інстанції , допитом в суді першої інстанції експерта який проводив СМЕ трупа потерпілого що свідчить у сукупності , що вони з ОСОБА_2 діяли як співвиконавці і дані докази співвідносяться між собою і суд визнав їх допустимими , належними та достатніми і прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для перекваліфікування дій ОСОБА_3 на ст. 125 ч.2 КК України і правильності кваліфікації за ст. 121 ч.2 КК України з чим погоджується колегія суддів .

Доводи щодо незаконного , на думку обвинуваченого ОСОБА_3 його перебування під вартою з 04.10.2013 року то відповідно до матеріалів судового провадження ( а.с. 60 , 118, 164 т.4 ) , суд продовжував строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 та вироком суду зараховано весь строк знаходження під вартою з часу затримання - 21.01.2013 року в строк покарання .

Доводи щодо притягнення судом ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності суперечать вимогам процесуального закону , що справа розглядається в межах обвинувачення .

Доводи апеляційних скарг ОСОБА_2 та ОСОБА_3 аналогічного змісту щодо порушення головуючим суддею в першій інстанції тайни нарадчої кімнати 19 листопада 2013 року о 10.26. після останнього слова обвинувачених , спростовуються даними журналу судових засідань зокрема аркушем справи № 208 т.4 .

Таким чином , на думку колегії суддів , суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини по справі , що саме ОСОБА_3 та ОСОБА_2 без попередньої змови між собою , де ОСОБА_2 вже приєднався до початого злочину , заподіяли тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_7 від яких настала його смерть і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність їх вини та правильно кваліфікував їх дії за ч.2 ст.121 КК України, як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, вчинене групою осіб, що спричинило смерть потерпілого і вирок суду першої інстанції відповідає вимогам ст.370 КПК України .

Обираючи міру покарання обвинуваченим ОСОБА_2, ОСОБА_3, на думку колегії суддів апеляційного суду , суд першої інстанції дотримався положень ст.65 КК України і врахував ступінь тяжкості скоєного співучасниками , що вони скоїли тяжкий злочин проти особи наслідком якого стала смерть потерпілого , особи обвинувачених - ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий за умисні злочини в тому числі проти особи, на час затримання не працював , ОСОБА_2 який в силу ст. 89 КК України не судимий, має неповнолітню дитину , на час затримання не працював . Обставиною, що обтяжує покарання обвинувачених, згідно зі ст.67 КК України, суд першої інстанції визнав скоєня злочину обвинуваченими у стані алкогольного сп'яніння, а також відносно ОСОБА_3 - рецидив злочину. Відповідно до ст. 66 ч.2 КК України суд обґрунтовано визнав пом'якшуючою покарання обставину - віктимну поведінку потерпілого і при визначенні розміру покарання призначав його в строк ближчий до нижньої межі покарання , передбаченого ч.2 ст. 121 КК України дотримавшись принципів обгрунтованості та індивідуалізації призначеного покарання , які закладені в диспозиції ст. 65 КК України . Таким чином , доводи апеляції прокурора щодо м'якості призначеного покарання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та необхідності призначення максимального строку покарання , передбаченого санкцією ст. 121 ч.2 КК України у розмірі 10 років позбавлення волі кожному об'єктивно нічим не підтверджені та суперечать матеріалам кримінального провадження .

Керуючись ст. ст. 404 , 405 , 407 , 419 , 376 КПК України , апеляційний суд , -

У Х В А Л И В :

Вирок Краснолуцького міського суду Луганської області від 22 листопада 2013 року відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ст. 121 ч.2 КК України , - залишити без змін .

Апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з доповненнями, - залишити без задоволення .

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури міста Красний Луч Андронової А.В. - залишити без задоволення .

Ухвала набирає законної сили негайно та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою , - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Повний текст ухвали оголошено учасникам судового провадження 11 квітня 2014 року .

С У Д Д І :

_______ ___ ____ Кравченко Т.Д. Ігнатов Р.М. Юрченко А.В.