Ухвала суду № 38180871, 03.04.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження 22-ц/790/2543/14 р. Головуючий 1 інстанції Бондарева І.В.

Справа № 645/133/14-ц Доповідач: Коваленко І.П.

Категорія: сімейні

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Коваленко І.П

суддів - Овсяннікової А.І., Костенко Т.М.

при секретарі - Москаленко Е.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 25 лютого 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на дитину,

В С Т А Н О В И Л А :

В січні 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на дитину.

В обґрунтування своїх вимог вона посилалась на те, що сторони є батьками дитини, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Влітку в період з 06.06.2013 р. по 23.06.2013 р. з метою профілактики захворювань дихальних шляхів та загального оздоровлення син знаходився у санаторії «Запоріжжя» м.Ялта. За цей період нею було витрачено на дитину 5556,46 грн. (вартість проживання, проїзд, відвідування розважальних місць).

Крім того, в період з 03.11.2012 р. по 20.11.2012 р. син проходив дитяче оздоровлення в ПРАТ «Укрпрофоздоровниця», за що вона оплатила 399,60 грн.

В зв'язку з цим просила стягнути з відповідача на її користь 1/2 частину понесених нею витрат на дитину, тобто 2978,03 грн., та судові витрати.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що він сплачує позивачці аліменти на утримання сина у розмірі 540 грн. щомісяця та несе усі додаткові витрати, пов'язані з перебуванням сина у школі. Крім того, вважав завищеними витрати, пов'язані з перебуванням дитини в санаторії «Запоріжжя», а її перебування в Бермінводах посеред учбового року - таким, що шкодить навчальному процесу.

Рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 25 лютого 2014 року позов задоволений і стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2978 грн. 03 коп. додаткових витрат на дитину, та судовий збір у розмірі 229 грн. 41 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, провести більш ретельне вивчення всіх матеріалів справи та скласти об'єктивну прораховану суму витрат на перебування сина на відпочинку в санаторії «Запоріжжя» з урахуванням наданих ним доказів з подальшим пропорційним розподілом об'єктивно розрахованих сум.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення з?явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст.180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст.185 Сімейного Кодексу України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, тощо).

Як встановлено судом і не оспорюється сторонами, відповідач є батьком неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Дитина проживає з матір'ю, позивачкою у справі, перебуває на «Д» обліку у ортопеда.

Відповідач мешкає окремо від сина, працює, інших дітей не має, сплачує на користь позивачки аліменти на утримання сина.

Із матеріалів справи вбачається, що у період з 06.06.2013 р. по 23.06.2013 р. неповнолітній ОСОБА_3 перебував в ТОВ «Санаторно-готельний комплекс «Запоріжжя» м.Ялта, у зв'язку з чим позивачкою були понесені витрати у розмірі 5212,28 грн.

Крім того, позивачкою були понесені витрати, пов'язані з проїздом дитини до місця літнього відпочинку, у розмірі 192,43 грн. (61,69+27,32+15,25+88,17), та витрати, пов'язані з відвідуванням розважальних місць (парку, зоопарку та музею), у розмірі 151,75 грн. (50+11,75+40+50).

Також судом встановлено, що згідно санаторно-курортної карти, 22.10.2012 р. ОСОБА_3 було рекомендовано лікування в санаторії «Бермінводи», в якому дитина знаходилась з 03.11.2012 р. по 20.11.2012 р.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №20 від 18.10.2012 р., ОСОБА_2 сплатила за 2 путівки від Фонду соціального страхування 1449,60 грн., з яких 399,60 грн. - за путівку сина.

Враховуючи, що лікування в ДП «Клінічний санаторій «Курорт «Березівські мінеральні води» було рекомендовано дитині, вказана обставина також є особливою і такою, що потребує додаткових витрат.

Отже, колегія суддів вважає ,що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача 1/2 частини понесених позивачкою витрат, пов'язаних з літнім відпочинком дитини у 2013 р. та її перебуванням у санаторії «Бермінводи» у 2012 р., у розмірі 2978,03 грн.

Доводи відповідача стосовно того, що позивачкою завищенні витрати на літній відпочинок, оскільки згідно вартості відпочинку в санаторії «Запоріжжя», яка розташована на офіційному сайті цього санаторію складає меншу суму обґрунтовано не прийняті судом першої інстанції і не приймаються колегію суддів, т.я. спростовуються наданими суду письмовими доказами понесення цих витрат позивачкою.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивачки пояснив, що на офіційному сайті вказана вартість проживання з 3-х разовим харчуванням в санаторії, а згідно санаторно-курортної книжки дитині в санаторії були призначені лікувальні та профілактичні призначення.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду законне і обґрунтоване, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі наведеного та керуючись п.1 ч.1 ст.307, 308, 313, п.1 ч.1 ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 25 лютого 2014 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -