Вирок № 38180035, 11.04.2014, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/2683/14-к

Провадження №1-кп/359/166/2014

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2014 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Айрапетян Л.А.,

за участю прокурорів Білого Є.В. Курко О.М., обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження за №12014110100000414 по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Хмельницької обл., Теофіпольського району, с. Новоставці, українця, громадянина України, з середньою освітою, який працює на посаді вахтера в Університеті «Україна», розлученого, раніше не судимого, який має на утриманні 2-х малолітніх дітей: ОСОБА_3 2003 р.н. та ОСОБА_4 2001 р.н., зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

та

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця Чернігівської області, смт. Сосниця, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили незаконне зайняття рибним, водним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду рибним запасам України, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 249 КК України.

29.12.2013 року близько 7 години 40 хвилин працівниками Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області затримані ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які здійснювали вилов риби на річці Дніпро Канівського водосховища неподалік с. Вишеньки Бориспільського району Київської області.

Відповідно до вимог ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну та кримінальну відповідальність.

Відповідно до п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства. затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №19 від 15.02.1999 року забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів найменувань.

У порушення зазначених вимог законодавства України, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з метою незаконного вилову риби, 29.12.2013 року близько 07 години 40 хвилин прибули в с. Вишеньки Бориспільського району Київської області до річки Дніпро Канівського водосховища, де за допомогою забороненого для лову сіткоснастевого знаряддя, а саме сіток з жилки в кількості 2 штук почали здійснювати вилов риби. Тим самим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за допомогою забороненого для лову вчинили незаконний вилов живих ресурсів, риби різних порід, а саме: щука - 4 шт., лящ - 1 1 шт., плітка - 11 шт., плоскирка - 5 шт., білизна - 2 шт., чим завдали істотної шкоди державним інтересам на загальну суму 4845 гривень.

Умисні дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які виразились у незаконному зайнятті рибним, водним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду рибним запасам України, правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 249 КК України. Вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 указаного кримінального правопорушення найшло своє підтвердження і під час розгляду даного кримінального провадження в суді.

28 березня 2014 року в даному кримінальному провадженні між старшим прокурором Київської міжрайонної екологічної прокуратури Білим Є.В. та обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено угоди про визнання винуватості відповідно до вимог ст. 468 КПК України.

В угодах про визнання винуватості від 28 березня 2014 року прокурор та обвинувачені виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч.1 ст.249 КК України, які ніким не оспорюються, зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини. Згідно угод про визнання винуватості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час досудового розслідування повністю визнали свою винуватість у зазначеному злочині та зобов'язалися беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому провадженні.

В угодах про визнання винуватості прокурор Білий Є.В. та обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 узгодили призначення обвинуваченим покарання за ч. 1 ст. 249 КК України у виді штрафу сто неоподаткованих мінімумів доходів громадян та з конфіскацією знарядь та всього добутого з відшкодуванням державі України в особі Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області спричинену істотну матеріальну шкоду у визначеній сумі 2 422 грн. 50 коп.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину в скоєнні злочину, який йому інкримінується, і передбачений ч. 1 ст. 249 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся. Угоду про визнання винуватості підтримав та просив її затвердити.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину в скоєнні злочину, який йому інкримінується, і передбачений ч. 1 ст. 249 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся. Угоду про визнання винуватості підтримав та просив її затвердити.

Прокурор в судовому засіданні просив угоди про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченим узгоджене в угодах покарання, оскільки при укладенні угод про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України.

Судом з'ясовано, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 цілком розуміють свої права, передбачені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, визначені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до них у разі затвердження угод судом.

В судовому засіданні суд переконався у тому, що укладення угод сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угодах.

Так, злочин, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно ст.12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості, що дає можливість підписання даних угод. Зміст угод про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.469 КПК України, враховуючи тяжкість злочину, відсутність потерпілого, та у випадку завдання злочином шкоди лише державним та суспільним інтересам, може бути укладено угоду про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим.

Обставин, які пом'якшують покарання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, відповідно ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують відповідно ст. 67 КК України покарання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 при проведенні досудового розслідування не встановлено.

При перевірці угод про визнання винуватості на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України судом встановлено, що угоди у повному обсязі відповідають вимогам вказаного законодавства, дії обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.249 КК України, умови угод не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, відсутні будь-які підстави вважати, що укладення угод не було добровільним, обвинувачені спроможні виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання та санкції ч.1 ст.249 КК України.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що укладені між старшим прокурором Київської міжрайонної екологічної прокуратури Білим Є.В. та обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 угоди про визнання винуватості підлягають затвердженню.

Запобіжний захід відносно обвинувачених не обирався, підстав для його обрання судом не встановлено.

Процесуальні витрати у справі відсутні, про них не зазначив і прокурор. Речові докази, що є сітки таберні з жилки підлягають конфіскації.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 122, 124, 126, 318, 322, 342-351, 358, 363-368, 473-475 КПК України, суд

у х в а л и в :

Затвердити угоди про визнання винуватості від 28 березня 2014 року, укладені в кримінальному провадженні №12014110100000414 від 17.03.2014 року між старшим прокурором Київської міжрайонної екологічної прокуратури Білим Євгеном Володимировичем та обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень з конфіскацією знарядь та всього добутого з відшкодуванням державі України в особі Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області спричиненої матеріальної шкоди у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 50 коп.

ОСОБА_2 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень з конфіскацією знарядь та всього добутого з відшкодуванням державі України в особі Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області спричиненої матеріальної шкоди у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 50 коп.

Штраф підлягає сплаті протягом одного місяця з дня набрання вироком суду законної сили. (Одержувач: Держбюджет м. Бориспіль, Код ЗКПО: 38007070, Банк одержувача:УДК у Київській області, МФО: 821018, КБК: 21081100, р/р 31112106700004)

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя С.М.Вознюк