Вирок № 38179962, 11.04.2014, Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/401/14-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2014 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Юрчука М. І. при секретарі Хоменко Г.М., з участю прокурора Кравчук Ю.С., обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, його законного представника ОСОБА_4 і захисника адвоката ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баранівка кримінальне провадження №12014060110000008 по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з повною загально середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не військовозобов'язаного, в силу статті 89 КК України раніше не судимого,

за ч. 2 ст. 15, ст. 185 ч.3 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з базовою загально середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не військовозобов'язаного, раніше не судимого,

за ч. 2 ст. 15, ст. 185 ч.3 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не військовозобов'язаного, судимого 16.09.2013 року Романівським районним судом за ст. 185 ч.2 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік на підставі ст.. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном 1 рік,

за ч. 2 ст. 15, ст. 185 ч.3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

05 січня 2014 року о 01 год. 55 хв. ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з метою вчинення крадіжки чужого майна, на автомобілі ВАЗ 2106 реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1, прибули в с. Радулин Баранівського району Житомирської області. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2 взявши з автомобіля фомку, підійшов до вхідних дверей магазину приватного підприємця ОСОБА_6 та намагався зірвати навісний замок на вхідних дверях з метою проникнення в середину, а в той час ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за вказівкою ОСОБА_2 стояли поблизу магазину та спостерігали за навколишньою обстановкою, щоб у разі появи сторонніх людей повідомити про це ОСОБА_2. Довести свій намір до кінця ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не змогли з причин, що не залежали від їх волі, так як не змогли зірвати навісний замок на вхідних дверях магазину.

Так як ОСОБА_2 не зміг зірвати навісний замок з вхідних дверей магазину, ОСОБА_1 побачивши неподалік інший магазин приватного підприємця ОСОБА_7, запропонував проникнути до нього з метою викрадення чужого майна. З цією метою ОСОБА_2, аналогічним способом, за допомогою фомки зірвав навісний замок на вхідних дверях, які вели до підсобного приміщення вказаного магазину, в той час як ОСОБА_1 та ОСОБА_3 стояли поблизу та спостерігали за навколишньою обстановкою.

Однак проникнути в приміщення магазину та довести свій намір до кінця ОСОБА_1,

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не змогли з причин, що не залежали від їх волі, так як були затримані працівниками міліції.

Під час досудового розслідування і в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, вину визнав повністю і показав, що 05 січня 2014 року його товариші ОСОБА_2 та ОСОБА_3 допомагали йому за місцем проживання в АДРЕСА_1 ремонтувати колесо в належному йому автомобілі ВАЗ 2106, реєстраційний номер НОМЕР_1. Під час розмови вони домовилися здійснити крадіжку з якого-небудь магазину. ОСОБА_1 запропонував поїхати в с. Радулин Баранівського району, оскільки раніше він був в цьому селі та бачив магазини. Всі погодилися. Біля другої одини ночі вони приїхали даним автомобілем в с. Радулин Баранівського району Житомирської області. ОСОБА_2 взявши з автомобіля фомку, підійшов до вхідних дверей одного з магазинів, як пізніше дізнався, що він належить підприємцю ОСОБА_6 та спробував зірвати навісний замок, яким вони були закриті, в той час як він та ОСОБА_3 стояли поблизу та спостерігали за навколишньою обстановкою, щоб у разі появи сторонніх людей повідомити про це ОСОБА_2.

Так як ОСОБА_2 не зміг зірвати навісний замок з вхідних дверей магазину, він- ОСОБА_1 побачив неподалік інший магазин та запропонував проникнути до нього. З цією метою ОСОБА_2, аналогічним способом, за допомогою фомки зірвав навісний замок з вхідних дверей, які вели до підсобного приміщення вище вказаного магазину, як пізніше він дізнався, що магазин належить підприємцю ОСОБА_7. Але довести свій злочинний намір до кінця він разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не змогли з причин, що не залежали від їх волі, так як були затримані працівниками міліції.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2, вину визнав повністю і показав, що він 05 січня 2014 року під час розмови з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 запропонував здійснити крадіжку товарів з якого-небудь магазину. За попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з метою вчинення крадіжки чужого майна з магазину в с. Радулин Баранівського району , на належному ОСОБА_1 автомобілі ВАЗ 2106 реєстраційний номер НОМЕР_1, прибули в с. Радулино Баранівського району Житомирської області. Реалізуючи свій злочинний намір, він- ОСОБА_2 взяв з автомобіля фомку, підійшов до вхідних дверей магазину приватного підприємця ОСОБА_6 та спробував зірвати навісний замок, на який вони були закриті, а ОСОБА_1 та ОСОБА_3 наказав спотерігати за навколишньою обстановкою, щоб попередити його, коли появляться сторонні люди. Він, ОСОБА_2 не зміг зірвати навісний замок з вхідних дверей магазину. За пропозицією ОСОБА_1 ОСОБА_2 аналогічним способом, за допомогою фомки зірвав навісний замок з вхідних дверей підсобного прміщення іншого магазину -приватного підприємця ОСОБА_7,.. Однак довести свій злочинний намір про викрадення майна до кінця він разом із ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не змогли, так як були затримані працівниками міліції.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3, вину визнав повністю і показав, що він 05 січня 2014 року в 01 год. 55 хв. за попередньою змовою з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з метою вчинення крадіжки чужого майна, на належному ОСОБА_1 автомобілі ВАЗ 2106 реєстраційний номер НОМЕР_1, прибули в с. Радулин Баранівського району Житомирської області. ОСОБА_2 запропонував їм спостерігати за обстановкою та попередити його у випадку появи сторонніх осіб, а сам, взявши з автомобіля фомку, підійшов до вхідних дверей магазину приватного підприємця ОСОБА_6 та спробував зірвати навісний замок, яким вони були закриті. Так як ОСОБА_2 не зміг зірвати навісний замок з вхідних дверей магазину, ОСОБА_1 побачивши неподалік інший магазин, як вияснилося приватного підприємця ОСОБА_7, запропонував проникнути до нього. З цією метою ОСОБА_2, аналогічним способом, за допомогою фомки зірвав навісний замок з вхідних дверей, які вели до підсобного приміщення вище вказаного магазину. Однак довести свій злочинний намір до кінця вони не змогли з причин, що не залежали від їх волі, так як були затримані працівниками міліції.

Потерпіла ОСОБА_6 письмовою заявою повідомила суд, щоб справа розглядалась без її участі. Дані покази під час досудового розслідування підтримує про те, що їй не зподіяна шкода замахом на вчинення крадіжки з магазину, оскільки проникнення в належний їй магазин не було. Претнзій до обвинувачених не має, щодо міри покарння для них покладаєтьтся на думку суду.

Потерпіла ОСОБА_7 подала до суду аналогічну заяву, де під час досудового розслідування показала, що 05.01.2014 року біля 02 години ночі була повідомлена дільничним інспектором міліції, що затримано троє осіб, які намагалися проникнути в належний їй магазин в

с. Раулин. Вийшовши на місце, вона побачила, що був зірваний замок на підсобному приміщенні магазину, а в приміщення магазину проникнення не відбулося. Претензій до обвинувачених не має.

Суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо вказаних обставин обвинувачення, які ніким не оспорюються, а саме способу вчинення злочину, та його наслідки, дії обвинувачених, так як щодо застосування такого порядку не заперечують обвинувачені та прокурор. При цьому судом з'ясовано що правильно розуміють зміст цих обставин вказані особи ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд кваліфікує умисні дії обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 15; ч. 3 ст. 185 КК України, які виразились у замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у приміщення, яка не була доведена до кінця з причин, які незалежали від їх волі.

Суд при призначенні виду та міри покарання обвинуваченим враховує загальні засади призначення покарання, передбачені ст. 65 КК України., а саме, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного тя обставини, що 'якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачені ОСОБА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинили умисний тяжкий злочин, який не довели до кінця по незалежних від них причин, у зв'язку з чим не заподіяли потерпілим матеріальної шкоди та потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не мають до них матеріальних претензій.

Обвинувачений ОСОБА_1 не зайнятий суспільно-корисною працею, за місцем проживання характеризується з негативної сторони, не вперше притягується до кримінальної відповідальності, тому суд вважає, що він повинен понести покарання у виді позбавлення волі.

Суд враховує вище зазначені пом'якшуючі покарання обставини і те, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання, кається в скоєному, що дає підставу застосувати ст. 75 КК України і звільнити його відбування призначеного покаранняі з випробуванням.

Обвинувачений ОСОБА_2 не зайнятий суспільно-корисною працею, за місцем проживання характеризується з негативної сторони як ий, що схильний до крадіжок чужого майна, тому суд вважає, що він повинен понести покарання у виді позбавлення волі.

Суд також враховує вище зазначені пом'якшуючі покарання обставини, що злочин не доведений до кінця, та не заподіяна злочином шкода, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання, кається в скоєному, що дає підставу застосувати ст. 75 КК України і звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин під час іспитового строку- відбування покарання за вироком Романіського районного суду Житомирської області від 16.09.2013 року, за яким він засуджений за ст. 185 ч.2 , ст.ст. 75,104 КК України до одного року позбавлення волі з випробуванням- іспитовим строком один рік, тому покарання йому суд призначає за сукупністю вироків у виді позбавлення волі.

Суд враховує вище зазначені пом'якшуючі покарання обставини та те, що ОСОБА_3 кається в скоєному, вчинив злочин у неповнолітньому віці, та суд вважає, що призначене покарання має бути призначене в тій мірі, яке буде необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, тому вважає, що три роки позбавлення волі, яке передбачає найнижча межа санкції ч.3 ст. 185 КК України буде занадто суворим покаранням для неповнолітнього ОСОБА_3, тому суд застосовує ст.69 КК України і призначає покарання у виді позбавлення волі нижче від найниччої межі ч. 3 ст. 185 КК України.

Під час досудового розслідування обвинуваченим обирався запобіжний захід у виді особистого зобов'язання до 19.04.2014 року. Суд вважає доцільним залишити такий же вид запобіжного заходу всім обсинуваченим до набрання вироком законної сили.

Речові докази, які були 05.01.2014 року вилучені з автомобіля обвинуваченого ОСОБА_1 - три спецпакети і гвозддодір (металевий ломик), які зберігаються в камері зберігання речових доказів Баранівського РВ УМВС України в Житомирській області - пакети повернути ОСОБА_1, гвоздодір (металевий ломик)- знищити.

Підлягають стягненню з обвинувачених судові витрати за проведення під час досудового розслідування судової трасологічної експертизи в сумі 146 грн.70 коп., тобто по 48 грн. 90 коп. з кожного.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд,

з а с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні, скоєному правопорушенні, передбаченому ст. 15 ч.2, ст. 185 ч.3 КК України і призначити покарання за цим законом - три роки шість місяців позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном два роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_1 покласти обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи, навчання, періодично з'являтися до кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередній- у виді особистого зобов'язання з раніше встановленими зобов'язаннями.

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні, скоєному правопорушенні, передбаченому ст. 15 ч.2, ст. 185 ч.3 КК України і призначити покарання за цим законом - три роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном один рік шість місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_2 покласти обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи, навчання; періодично з'являтися до кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити попередній- у виді особистого зобов'язання з раніше встановленими зобов"язаннями.

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні, скоєному правопорушенні, передбаченому ст. 15 ч.2, ст. 185 ч.3 КК України і призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України- один рік позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 71,72 КК України призначити ОСОБА_3 за сукупністю вироків остаточне покарання шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за новим вироком, невідбуту частину покарання за вироком Романівського районного суду Житомирської області від 16.09.2013 року- один рік два місяці позбавлення волі.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередній -у виді особистого зобов'язання з раніше встановленими зобов"язаннями.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з часу приведення вироку до виконання.

Речові докази, які були 05.01.2014 року вилучені з автомобіля обвинуваченого ОСОБА_1 - три спецпакети і гвозддодір (металевий ломик), які зберігаються в камері зберігання речових доказів Баранівського РВ УМВС України в Житомирській області - пакети повернути ОСОБА_1, гвоздодір (металевий ломик)- знищити.

Стягнути із засуджених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 понесені судові витрати- проведення судової експертизи в сумі 146 грн.70 коп., тобто по 48 грн. 90 коп. з кожного (отримувач УДКСУ у м. Житомир, банк отримувача ГУДКСУ у Житомирській області, МФО 8111030, код ЗКПО 38035726, рахунок 31117115700002 код класифікації доходів 24060300).

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області через Бараніський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.

Суддя: Юрчук М.І.