Ухвала суду № 38179959, 03.04.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/419/2014(м)

263/11509/13-ц

Головуючий у 1 інстанції Соловйов О.Л.

Категорія 53 Доповідач Песоцька Л.І.

У Х В А Л А

Іменем України

02 квітня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Песоцької Л.І.

суддів Мальцевої Є.Є., Ткаченко Т.Б.

при секретарі Одінцові Е.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» про повернення грошових коштів за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» (далі ТОВ «АВТО ПРОСТО») на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 03 грудня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом і, посилаючись на те, що у червні 2012 року за його заявою розірвано укладений 11 червня 2011 року між ним та відповідачем договір про надання послуг системи АвтоТак, спрямованих на придбання автомобіля, але суму чистих внесків йому до теперішнього часу не повернуто, просив стягнути з відповідача на його користь 46270 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 03 грудня 2013 року позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ «АВТО ПРОСТО» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування коштів сплачених за договором з відповідачем 28597 грн. 71 коп. та судовий збір на користь держави в розмірі 285 грн. 98 коп.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «АВТО ПРОСТО» Онищенко О.А., посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, неврахування умов договору щодо черговості повернення внесків, просить скасувати рішення суду і ухвалити рішення про відмову у задоволені позову.

У судове засідання представник ТОВ «АВТО ПРОСТО» не з'явися, про розгляд справи відповідач повідомлений.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_1 ОСОБА_4, яка заперечувала проти задоволення скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

У відповідності з вимогами ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що 11 червня 2011 року між ТОВ «АВТО ПРОСТО» і ОСОБА_1 було укладено договір № 363084 з додатками, предметом якого було надання послуг системи «АВТО ТАК», спрямованих на придбання автомобіля. Згідно умов вказаного договору відповідач виступає виконавцем певних послуг по придбанню автомобіля, а позивач зобов'язується сплачувати послуги, пов'язані зі вступом до системи при укладанні угоди; вносити плату за послуги, пов'язані з видачею автомобіля за системою при наданні такого права; щомісячно сплачувати повні внески та інші обов'язкові платежі після отримання автомобіля в натурі.

За договором ОСОБА_1 сплатив 11 червня 2011 року вступний внесок у розмірі 5374 грн., 14 червня 2011 року одноразово - 40000 грн. і з липня до листопада 2011 року - щомісячні платежі на суму 10902 грн. 23 коп., тобто всього сплатив 56276 грн. 23 коп. (а.с. 11, 12)

Згідно з п. 13.1. ст. 13 Додатку № 2 до договору учасник, який ще не отримав автомобіль, має право розірвати угоду за власним бажанням, про що має повідомити «АВТО ПРОСТО» у письмовій формі.

За повідомленням ТОВ «АВТО ПРОСТО» від 05 липня 2012 року договір між сторонами за заявою ОСОБА_1 розірвано, останньому роз'яснено, що поверненню підлягають чисті внески, розмір яких розраховується відповідно до положень ст.13 п. 13.3. Додатку №2 до Угоди (а.с. 14).

За умовами Додатку №1 до договору ціна автомобіля CHEVROLET CRUZE, який бажав придбати позивач на час укладання договору, становила 149280 грн., щомісячний чистий внесок становить 0,8333% від ціни автомобіля.(а.с.7).

Протягом дії договору ОСОБА_1 сплачено 20,0221% в оплату вартості ціни автомобіля.

Станом на липень 2012 року остання відома ціна автомобіля становила 155800 грн.

Чисті внески позивачу не повернуто.

Задовольняючи позов, суд виходив із того, що відповідач не повернув позивачеві передбачені договором грошові суми чистих внесків в розмірі 28597,71 грн. і не довів обґрунтованість невиконання цього зобов'язання.

З висновком суду не можна не погодитись.

Згідно з п.13.3. ст.13 Додатку № 2 до договору, який був укладений сторонами, сума чистих внесків, що підлягає поверненню розраховується відповідно до поточної ціни автомобіля, дійсної в місяці, коли такий учасник повідомив АВТО ПРОСТО про розірвання договору, за вирахуванням відступного за відмову від угоди у розмірі двох цілих чистих внесків.

Відповідно до п.13.2. ст.13 Додатку №2 учасник уповноважує АВТО ПРОСТО щомісяця здійснювати відрахування в розмірі 5 % від кожного сплаченого чистого внеску до Фонду для повернення коштів.

Згідно з п. 13.4.1 Додатку в першу чергу повертаються кошти Учаснику, який розірвав угоду внаслідок настання непередбачених обставин, що виникли під час дії угоди: отримання ним інвалідності або смерті подружжя, або набуття учасником статусу безробітного.

Пунктом 13.4.2 передбачено, що в наступну чергу повертаються чисті внески тим учасникам, які розірвали угоду, не посилаючись на обставини, викладені у попередньому пункті. Пари цьому, пріоритет у групі надається учаснику, який першим подав письмову заяву про розірвання угоди.

Згідно п. 13.5 додатку сторони погодили, що якщо у Фонді для повернення коштів залишається сума коштів, якої не вистачає для повернення у повному розмірі учаснику, який розірвав угоду або з яким угоду розірвано, і який є наступним відповідно до порядку пріоритетів, то АВТО ПРОСТО повертає йому ці кошти частково за рахунок наявних коштів Фонду для повернення коштів, а решту - за рахунок наступних надходжень коштів до фонду для повернення коштів.

Зі справи вбачається, що відповідач листом від 5 липня 2012 року підтвердив про розірвання договору, укладеного сторонами, і повідомив про повернення чистих внесків відповідно до ст. 13, п. 13.3 Додатка № 2 до договору (а.с. 14).

Проте до теперішнього часу відповідачем не повернуто позивачеві грошову суму чистих внесків без надання відповідного об'єктивного обґрунтування цьому.

Тому суд законно та обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для захисту порушеного права позивача.

Дані довідки від 27 листопада 2013 року, на яку посилається представник відповідача, про те, що група учасників системи сформована у кількості 240 осіб і товариство має повернути внески 22 особам, не спростовують висновків суду.

Договором, який був укладений з позивачем, передбачалась сплата учасником внесків у фонд повернення внесків у разі розірвання договору і такі внески позивачем сплачувались.

Зі сплачених ним внесків в сумі 56276 грн. 23 коп. чисті внески, проти повернення яких не заперечує відповідач, становлять 28597 грн. 71 коп.

Зміст умов договору про черговість повернення внесків не свідчить про те, що їх повернення може мати місце через невизначений та тривалий час.

Посилання представника відповідача на те, що позивач мав довести факт настання його черги, неспроможні, враховуючи, що зобов'язання щодо повернення внесків лежить саме на відповідачеві.

Не погоджуючись з рішенням, представником відповідача не наведені доводи у спростування висновків суду.

Рішення ухвалено із додержанням вимог ст. ст. 10, 60, 213-214 ЦПК України і положень ст. 526 ЦК України, ст. ст. 4, 10 Закону України «Про захист прав споживачів», підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 03 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання чинності безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді