Ухвала суду № 38178470, 11.04.2014, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/19768/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Ковтуненко В.В. Провадження № 22-ц/773/619/14 Категорія: 79 Доповідач: Подолюк В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2014 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді - Подолюка В.А.,

суддів - Шевчук В.А., Киці С.І.,

при секретарі - Захаровій Н.А.,

з участю боржника - ОСОБА_1,

представника ВДВС - Куліша В.Д.,

представника заінтересованої особи - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою боржника ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця державної виконавчої служби під час виконання судового рішення в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виселення без надання іншого житла, за апеляційною скаргою старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 лютого 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А :

18 листопада 2013 року боржник ОСОБА_1 подала скаргу на дії та бездіяльність державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції під час виконання судового рішення. 21 лютого 2014 року ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, в якій просила заборонити Першому відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції вчиняти дії щодо примусового виселення із житлового приміщення.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 лютого 2014 року задоволено заяву про забезпечення позову. Постановлено заборонити Першому відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції вчиняти дії щодо примусового виселення ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 з квартири АДРЕСА_1.

На вказану ухвалу суду старший державний виконавець Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати оскаржену ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Судом першої інстанції встановлено, що на примусовому виконанні у Першому відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції перебуває виконавче провадження по виконанню судового рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 грудня 2013 року про виселення ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

Задовольняючи заяву про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що забезпечення позову допускається на будь якій стадії розгляду справи, в тому числі і при розгляді скарги на дії чи бездіяльність державного виконавця при виконанні судового рішення.

Такий висновок суду першої інстанції зроблений з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційну скаргу слід задоволити з наступних мотивів.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК України щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Звідси слідує, що недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову суд першої інстанції фактично заборонив виконання судового рішення про виселення, що набрало законної сили.

Крім того, провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід'ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, в якій провадження за скаргою не відкривається.

При розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

Разом із тим до завершення розгляду скарги при наявності для цього підстав суд може зупинити стягнення на підставі виконавчого листа (пункт 4 частини першої статті 37 Закону про виконавче провадження).

Це залишилось поза увагою суду першої інстанції, що призвело до неправильного постановлення ухвали про забезпечення позову, що відповідно до ст. 312 ЦПК України дає підстави апеляційному суду скасувати оскаржену ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 307, 312 - 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції задоволити.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 лютого 2014 року в даній справі скасувати, постановити нову ухвалу.

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в даній справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді