Рішення № 38178311, 27.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2015/14 27.03.14

За позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 До Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛБІ»Простягнення 16 393, 23 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача ОСОБА_2 - за дов.

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь заборгованість по орендній платі та іншим платежам в розмірі 16 393, 23 грн. за Договором суборенди №17 від 01.02.2013р.

Позивач в судовому засіданні 25.03.2014р. надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути суму основної заборгованості по орендній платі та іншим платежам в розмірі 15 237, 93 грн.

Судом заява про зменшення розміру позовних вимог прийнята до розгляду, оскільки дана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач зменшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 16 246, 09 грн., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Відповідач у судове засідання 04.03.2014р. не з'явився, проте через відділ діловодства подав клопотання про відкладення розгляду справи по причині відпустки представника Позивача, про що надані відповідні докази.

Клопотання позивача про відкладення розгляду справи було задоволено судом, розгляд справи відкладено на 25.03.2014р.

Відповідач у судове засідання 25.03.2014р. не з'явився, представників не направив, про поважні причини неявки суд не повідомив, пояснень, витребуваних ухвалою суду від 04.03.2014р. про відкладення розгляду справи не подав.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 16.10.2013р. місцезнаходження Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛБІ»: 03170, Київ, вул. Тулузи, 3-Б.

Водночас, ухвала суду від 25.03.2014р. направлена на адресу відповідача: м. 03170, Київ, вул. Тулузи, 3-Б. Дана ухвала суду від 04.03.2014 була повернута суду поштою з зазначенням: „ розписка в одержані " .

Тому повернення ухвали господарського суду від 04.03.2014р. з зазначенням: „ розписка в одержані " з урахуванням конкретних обставин даної справи є належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, тому спір розглядається за наявними у справі доказами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2013р. між позивачем та Відповідачем був укладений договір суборенди №17, відповідно до умов якого, Позивач передав, а Відповідач прийняв у строкове платне користування приміщення, загальною площею 66, 20 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для роздрібної реалізації лікарських засобів, виробів медичного призначення, засобів гігієни.

01.02.2013р. за актом прийому-передачі, що був підписаний сторонами спору, Позивач передав, а відповідач прийняв в суборенду вище зазначене приміщення.

У п. 2.2. договору встановлено, що строк суборенди встановлюється до 31.12.2013р. включно з дати фактичної передачі приміщення за актом приймання-передачі.

Відповідно до п. 4.1. Договору, орендна плата за повний місяць користування об'єктом суборенди встановлюється у розмірі 9 000, 00 грн.

Згідно п. 4.2. Договору, орендна плата сплачується суборендарем до 10 числа місяця, за який здійснюється оплата, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позивача без надання Позивачем відповідних рахунків на оплату.

У п. 6.2.2. Договору зазначається, що суборендар зобов'язаний своєчасно здійснювати всі орендні та інші, встановлені Договором, платежі.

12.09.2013р. між сторонами була укладена Додаткова угода №1 до Договору, відповідно до якої строк суборенди встановлюється до 12.09.2013р.

12.09.2013р. між сторонами був підписаний Акт прийому-передачі (повернення) приміщення із суборенди, за яким Відповідач передав, а Позивач прийняв приміщення із строкового платного користування.

11.09.2014р. між сторонами був підписаний Акт звірки взаєморозрахунків, відповідно з яким за Відповідачем рахується заборгованість по суборендних та інших платежах в розмірі 15 237, 93 грн., з якою Відповідач погоджується.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Договір суборенди № 17 від 01.02.2013р., є договором суборенди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності зі ст. 774 Цивільного кодексу України, до Договору суборенди (піднайму) застосовуються положення про договір оренди (найму).

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в суборенду, користування ним відповідачем, а також існування у відповідача заборгованості по сплаті суборендних та інших платежів в розмірі 15 237, 93 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 4.2. Договору, орендна плата сплачується суборендарем до 10 числа місяця, за який здійснюється оплата, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позивача без надання Позивачем відповідних рахунків на оплату.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 4.2. Договору відповідач повинен був сплачувати суборендну плату до 10 числа місяця, за який здійснюється оплата

Проте, матеріали справи свідчать, що відповідач свого обов'язку зі сплати суборенд них та інших платежів належним чином не виконав у зв'язку із чим заборгованість відповідача по суборендній платі та інших платежах склала 15 237, 93 грн. (12 300,00грн. орендна плата + 3085,07грн. комунальні послуги), а строк виконання грошового зобов'язання на момент винесення рішення у справі настав.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у Відповідача у сумі 15 237, 93 грн. за спірним договором суборенди Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем визнаний, про що свідчить Акт звірки взаєморозрахунків від 11.09.2013р., і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 8.2. договору, у випадку прострочення сплати орендних та інших встановлених цим Договором платежів, Суборендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення платежу, від суми прострочених платежів за кожен день прострочення.

Отже, порушення відповідачем строків оплати, передбачених п. 4.2. Договору є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Відповідно до п. 8.2. Договору зазначено, що у випадку прострочення сплати орендних та інших встановлених Договором платежів, суборендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення платежу, від суми прострочених платежів за кожен день прострочення.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 804, 18 грн., відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу борг з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 203, 58 грн. 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛБІ» (03170, м. Київ. вул. Тулузи, буд. 3-Б; Код: 21568905) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) 15 237, 00 грн. (п'ятнадцять тисяч двісті тридцять сім грн. 00 коп.) загальної заборгованості по сплаті орендної плати та іншим платежам відповідно до Договору суборенди №17 від 01.02.2013р., 804, 18 грн. (вісімсот чотири грн. 18 коп.) пені, 203, 98 грн. (двісті три грн. 98 коп.) 3% річних та витрат по сплаті судового збору в розмірі 1 827, 00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.).

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 07.04.2014р.

Суддя І.І.Борисенко