Рішення № 38178261, 25.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1745/14 25.03.14

За позовомКомунального підприємства «Київський інститут земельних відносин» До Державного підприємства «Льодові арени»Простягнення 45 891,93 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Пляшечник В.Г., представник за довіреністю;

Від відповідача не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача боргу у сумі 43 496,64 та 3% річних в сумі 2 395,29 грн. відповідно до Договору від 27.03.2012р. №396.

Через відділ діловодства суду 28.02.2014р. позивачем подана заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача 43 496, 64 грн. основного боргу, 2 420, 32 грн. - 3 % річних, а також заявлена вимога про стягнення пені в сумі 822, 25 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема збільшити розмір позовних вимог.

Як визначено в п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 18.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Позивач просить стягнути з відповідача крім основної суми заборгованості та 3% річних, які були заявлені в позовній заяві ще і додатково 822,25 грн. пені, на загальну суму заборгованості у розмірі 46 739,21 грн.,

Суд приймає заяву про збільшення позовних вимог частково, а саме щодо стягнення 3% річних в сумі 2 420,32 грн. Вимога позивача про стягнення 822, 25 грн. пені не приймається судом до розгляду, у зв'язку з тим, що це фактично нова вимога, яка не була заявлена в позовній заяві від 30.01.2014р. №146, поданій до суду 05.02.2014р.

Отже має місце нова ціна позову, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 43 496,64 грн. та 3% річних в сумі 2 420,32 грн.

Ухвалою суду від 04.03.2014р. за клопотанням сторін розгляд справи було відкладено.

У судове засідання 25.03.2014р. відповідач вдруге не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи були надіслана за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 01001, м. Київ, Спортивна площа, буд. 1.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

На призначені судові засідання 04.03.2014р. та 25.03.2014р. представник відповідача не з'являвся, витребуваних судом доказів не надав, хоча про дату та час їх проведення повідомлений належним чином, про що зокрема свідчать наявні у матеріалах справи оригінали поштових відправлень, з яких слідує, що поштова кореспонденція з ухвалами суду про призначення судових засідань була вручена відповідачу 13.02.2014р., 17.03.2014р.

Отже, відповідач завчасно був повідомлений про місце, дату та час судових засідань, і у разі наміру подати відзив на позовну заяву, письмові пояснення, додаткові документи, мав достатньо часу для цього.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Комунальним підприємством „Київський інститут земельних відносин" (надалі - Виконавець) та Державним підприємством «Льодові арени» (надалі - Замовник), укладено договір від 27 березня 2012 року №396, згідно з яким Відповідач замовив, а Позивач взяв на себе зобов'язання за оплату виконати комплекс проектно-вишукувальних робіт з підготовки матеріалів та розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва спортивної споруди із штучним льодовим покриттям на вул. Радунській у Деснянському районі м. Києва, а Відповідач зобов'язався прийняти та потягом 10 днів з дня приймання виконаних робіт, згідно з накладною та актом виконаних робіт, при наявності бюджетного фінансування оплатити виконані роботи у сумі 43 496,64 грн.

Наявність бюджетного фінансування Відповідач підтвердив, що зазначено у п. 10.1 Договору.

Згідно з п. 10.1 Договору Замовник гарантує виконавцю, що вартість робіт, вказаних у п. 1.1 Договору передбачена планом бюджетного фінансування, а також гарантує достовірність наданої Виконавцю інформації та документів і несе відповідальність за їх достовірність. Недоліки роботи, які виникли з причин надання недостовірної інформації або неповноти вихідних даних можуть бути виправлені Виконавцем при умові передплати Виконавцю коштів за додаткові роботи.

Судом встановлено, що Позивач своєчасно виконав свої зобов'язання, що підтверджується накладною №26 від 12.04.2012р., згідно з якою Позивач передав, а Відповідач прийняв один примірник оригіналу, шість копій проекту землеустрою та дискету з земельно-кадастровою інформацією в електронному вигляді, та актом здачі-приймання виконаних робіт №396 від 27.03.2012 р., де зазначено, що робота виконана в повному обсязі, згідно з завданням на виконання робіт і передані Замовнику, а Замовником прийняті без зауважень роботи, відповідно до умов Договору.

Відповідно до пункту 2.1 Договору Замовник сплачує Виконавцю вартість робіт в сумі 43 496,64 грн., у тому числі ПДВ 7 249,44 грн. протягом 10 робочих днів з дня приймання виконаних робіт згідно з накладною та актом виконаних робіт, при наявності бюджетного фінансування. Згідно з накладною №26 Відповідач прийняв роботи 12.04.2012р., але до цього часу кошти у сумі 43 496,64 грн. Позивачу не сплачено.

Отже, матеріали справи свідчать, що Позивач виконав замовлені Відповідачем роботи якісно, у встановлений Договором строк і тому Відповідач зобов'язаний оплатити вартість виконаних робіт.

Однак, Відповідач покладеного на нього обов'язку за договором щодо оплати не виконав.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача оплату за виконані роботи такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується факт виконаних проектно-вишукувальних робіт з підготовки матеріалів та розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва спортивної споруди із штучним льодовим покриттям на вул. Радунській у Деснянському районі м. Києва.

Відповідно до пункту 2.1 Договору Замовник сплачує Виконавцю вартість робіт в сумі 43 496,64 грн., у тому числі ПДВ 7 249,44 грн. протягом 10 робочих днів з дня приймання виконаних робіт згідно з накладною та актом виконаних робіт, при наявності бюджетного фінансування.

Згідно з накладною №26 Відповідач прийняв роботи 12.04.2012р. Акт здачі-приймання виконаних робіт підписано уповноваженими представниками позивача та відповідача 27.03.2012 року.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 2.1 Договору відповідач повинен був сплатити плату за виконані роботи не пізніше 10 числа після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт та після прийняття робіт за накладною, тобто до 22.04.2012р.

Проте, матеріали справи свідчать, що Відповідач свого обов'язку зі сплати за виконані роботи належним чином не виконав у зв'язку із чим заборгованість Відповідача по сплаті за виконані проектно-вишукувальні роботи склала 43 496,64 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент винесення рішення у справі настав.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Пунктом 3 ст. 843 ЦК України ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до п. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно зі ст. 854 ЦК України замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. За результатом виконаних робіт зауважень з боку Відповідача не надходило.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором від 27.03.2012р. №396 у сумі 43 496,64 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого Позивачем розрахунку з Відповідача підлягає стягненню 2 420,32 грн. 3% річних (відповідно до заяви про збільшення позовних вимог), згідно ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, Відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині стягнення основного боргу у сумі 43 496,64 грн. та 2 420,32 грн. 3% річних.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги щодо стягнення основного боргу у сумі у сумі 43 496,64 грн. та 2 420,32 грн. 3% річних підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Льодові арени» (01001, м. Київ, Спортивна площа, буд. 1, Код: 37264681) на користь Комунального підприємства «Київський інститут земельних відносин» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 32-А, Код: 32348604) заборгованість за Договором №396 від 27.03.2012р. у розмірі 43 496 (сорок три тисячі чотириста дев'яносто шість) грн. 64 коп., 2 420 (дві тисячі чотириста двадцять) грн. 32 коп. 3% річних, а також 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 07.04.2014р.

Суддя І.І.Борисенко