Рішення № 38177816, 10.04.2014, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/958/13-ц

Провадження № 2/378/97/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2014 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Галич Ю. М.

при секретарі: Заболотня Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ставище справу за позовом Моторного (Транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1, про відшкодування завданої матеріальної шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулось до суду з позовом до відповідача про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування в розмірі 11296 грн. 77 копійок витрати на правову допомогу в розмірі 1000 грн. та судового збору в розмірі 229 грн. 40 коп. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 12.01.2010 року на 157 кілометрі траси Житомир - Ставище мала місце дорожньо-транспортна пригода із участю автомобіля „ВАЗ 2106", державний № НОМЕР_1 (водій ОСОБА_1, власник: ОСОБА_3) та автомобіля „Daewoo", державний № НОМЕР_2 (водій та власник ОСОБА_4). Відповідно до постанови Ставищанського районного суду Київської області від 11.02.2010 року в діях відповідача є наявність адміністративного правопорушення і винним у скоєнні ДТП є відповідач. У позивача ОСОБА_4, на момент ДТП був чинний поліс обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а у відповідача, такий поліс був відсутній. Отже на момент вчинення ДТП (12.01.2010 року), цивільно - правова відповідальність відповідача, як водія транспортного засобу, не була застрахована. Оскільки, винуватець ДТП, яким є відповідач, не застрахував свою цивільно - правову відповідальність, то після вищезазначеної події ОСОБА_4 Звернувся до позивача із повідомленням про відшкодування шкоди, заподіяної в ДТП, яка мала місце 12.01.2010 року. Так як в даному випадку позивач зобов'язаний згідно чинного законодавства здійснити регламентну виплату (страхове відшкодування) потерпілому в ДТП , то позивачем вищевказана заява була прийнята та були здійснені дії по встановленню всіх обставин подій, визначенню розміру збитку та виплаті відшкодування. Так позивач, на підставі звіту авто товарознавчого дослідження № 736 та інших зібраних документів по цій справі, здійснив регламентну виплату (страхове відшкодування) ОСОБА_4 В розмірі 11296,77 (одинадцять тисяч двісті дев'яносто шість гривень) 77 копійок. Це є факт підтверджується наказом № 2505 та платіжним дорученням № 3799. Крім того, позивач, при врегулюванні даної страхової справи поніс додаткові витрати пов'язані із замовленням правової допомоги у СПД "ОСОБА_5", необхідної для юридичного супроводження даного страхового випадку, які становлять 1000,00 грн.. Це підтверджується платіжним дорученням та контрактом про надання юридичної допомоги № 58 від 17.09.2012 року відповідно. До позивача перейшло право вимоги, яке ОСОБА_4 має до особи, відповідальної за завдані збитки. На підставі вище викладеного та керуючись ст.1191 Цивільного кодексу України, ст. 38 Закону України „про ОЦВ", позивач направив на адресу відповідача лист № 20378/3-2-05 з вимогою відшкодувати збиток у розмірі 11296,77 гривень. На сьогоднішній день відповідач не вжив ніяких дій щодо відшкодування завданої ним шкоди в добровільному порядку. Позивач просить стягнути з ОСОБА_1, матеріальну шкоду у розмірі 11296,77 гривень, на користь позивача. Стягнути з ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 1000,00 гривень. Стягнути з ОСОБА_1 витрати по сплаті позивачем державного мита у розмірі 229,40 гривень.

В судове засідання представник позивача не прибув, надіслав до суду клопотання в якому підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити посилаючись на обставини справи викладені в позовній заяві та просить суд здійснити розгляд справи без присутності представника позивача, тому суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, направив до суду свого представника з належним чином оформленими повноваженнями, тому суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні проти позову заперечив, поскільки вважає, що відповідачем по справі має бути не ОСОБА_1, а страхова компанія «ПРО100» яка застрахувала автомобіль ЗАЗ- ДЕО . Також не погоджується із звітом про оцінку автомобіля, поскільки вважає, що сума оцінки є завищеною і позивачу ніхто не повідомляв про про час проведення оцінки пошкодженого автомобіля та не погоджується на компенсацію витрат 1000 гривень на правову допомогу, поскільки ввважає, що ця компенсація не передбачена діючим законодавством. Крім того цивільно- правову відповідальність ОСОБА_1 застраховано не було, проте автомобіль ВАЗ яким керувала відповідачка був застрахований власником автомобіля ОСОБА_3 і він мав страховий поліс на свою цивільно-правову відповідальність, а тому цей спір має вирішуватись між страховими компаніями.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.01.2010 року на 157 кілометрі траси Житомир - Ставище мала місце дорожньо-транспортна пригода із участю автомобіля „ВАЗ 2106", державний № НОМЕР_1 (водій ОСОБА_1, власник: ОСОБА_3) та автомобіля „Daewoo", державний № НОМЕР_2 (водій та власник ОСОБА_4)., внаслідок якої було пошкоджено належний ОСОБА_4, автомобіль „Daewoo", державний № НОМЕР_2.

Згідно з Полісом № ВВ/ 9351064 термін дії якого з 23.07.2009 р. по 22.07.2010 р. - страхувальник ОСОБА_4 на автомобіль ЗАЗ-ДЕО номер НОМЕР_2 (а.с.5).

В подальшому МТСБУ зверталось до відповідача з листом про компенсацію вказаних витрат у добровільному порядку, проте відповідач вказані кошти не сплатив. На підставі викладеного, позивач просив стягнути з відповідача суму виплаченого ним страхового відшкодування у розмірі 11296 грн. 77 коп. витрати на правову допомогу в розмірі 1000 грн. та судового збору в розмірі 229 грн. 40 коп.

Постановою Ставищенського районного суду Київської області від 11 лютого 2010 року, ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні вказаної ДТП. (а.с. 9-зворот).

Відповідно до п.п. "а" п.41.1 ст.41 Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Як вбачається з пояснень представника відповідача та матеріалів справи, цивільно-правову відповідальність ОСОБА_1 застраховано не було.

Згідно звіту № 736 від 28 січня 2010 року, про оцінку автомобіля « ЗАЗ-ДЕО » д/н НОМЕР_2, що належить ОСОБА_4, матеріальний збиток внаслідок пошкодження автомобіля, заподіяний власнику автомобіля становить 10992 грн. 63 коп.

Оскільки цивільно-правову відповідальність відповідача застраховано не було, МТСБУ за заявою ОСОБА_4 на підставі ст.41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), здійснило виплату потерпілому відшкодування шкоди в розмірі 11296 грн. 77 коп., за шкоду заподіяну в результаті дорожно-транспортної пригоди.( наказ № 2505 від 27.08.2010 року та платіжне доручення № 3799 від 20 вересня 2010року-а.с.19,60).

Згідно ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Пунктом 38.2 ст. 38 Закону визначено, що МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача в порядку регресу виплаченого позивачем страхового відшкодування в розмірі 10992 грн.63 коп., поскільки саме ця сума збитку зазначена у звіті про оцінку автомобіля (а.с.13). Суду не зрозуміло звідки позивач взяв суму завданої шкоди в розмірі 11296 грн. 77 копійок та відшкодував її у такому розмірі ОСОБА_4 поскільки позивач не надав суду будь яких доказів на вказану суму і таких доказів у судовому засіданні не добуто, а тому суд вважає, що стягненню підлягає сума матеріального збитку зазначена у звіті, а саме в розмірі 10992 грн.63 коп. Суд вважає, що по даній справі саме ОСОБА_1 є відповідачем, а не страхові компанії як вказує представник відповідача в поясненнях, поскільки саме вона керувала автомобілем ВАЗ, який належить ОСОБА_3 і який знаходився в автомобілі і мав поліс обов'язкового страхування лише на себе, та попрохав її щоб вона сіла за руль автомобіля і керувала ним бо погано себе почував ( із пояснень представника відповідача) і ОСОБА_1 не маючи такого полісу та не пересвідчившись у наявності такого полісу щодо керування даним автомобілем іншими особами у ОСОБА_3, сіла за кермо автомобіля та допусти під час його керування зіткнення із автомобілем під керуванням ОСОБА_4 і поскільки вона не мала полісу обов'язкового страхування, то ОСОБА_4 правомірно звернувся до моторного(транспортного ) страхового бюро та отримав відшкодування. Представник відповідача вказує, що відповідач не погоджується із звітом про оцінку автомобіля, поскільки вважає, що сума оцінки є завищеною і позивачу ніхто не повідомляв про час проведення оцінки пошкодженого автомобіля. Проте в судовому засіданні відповідач та його представник не заявляли клопотання про призначення судової експертизи по оцінці матеріального збитку завданого внаслідок даної дорожньої пригоди, а тому суд виходив із розміру збитку встановлено звітом про оцінку пошкодженого автомобіля і суд вважає, що розмір збитку доведений в розмірі встановленому вищезгаданим звітом. Суд витребував всі докази про які просили сторони по справі і які є в справі, інших клопотань про витребування доказів від сторін не надходило.

В частині стягнення з відповідача понесених МТСБУ витрат на правову допомогу в розмірі 1000 грн., сплачених позивачем відповідно до платіжного доручення № 2765 від 19 серпня 2013 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні. Як вбачається з наданого позивачем контракту про надання правової допомоги № 58 від 17.09. 2012 року, позивачем не надано суду жодного доказу щодо обставин передбачених відповідно до Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» а саме доказів для розрахунку часу витраченого особою, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, не надано акту виконаних робіт за даним договором.

А крім того, ст.84 ч.1 ЦПК України вказує на те, що витрати пов»язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, однак суду позивачем не надано доказів щодо того, що фізична особа-підприємець ОСОБА_5 є фахівцем в галузі права, чи адвокатом.

Враховуючи наведене суд не вбачає підстав для задоволення вимог в частині стягнення витрат на правову допомогу.

Також з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений позивачем судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп.

Керуючись ст. ст. 22, 237, 244, 1166, 1191 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 15, 60, 61 ч. 4, 88, 109, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України, задовільнити частково.

Стянути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1, на користь Моторного (Транспортного) страхового бюро України, в м. Київ. бул. Русанівський, 8, виплачене страхове відшкодування у розмірі 10992 (десять тисяч дев'ятсот дев'яносто дві гривні) 63 копійки, 229 гривень 40 копійок сплаченого судового збору, а всього в розмірі 11222 ( одинадцять тисяч двісті двадцять дві) гривні 03 копійки.

В задоволенні іншої частини заявлених вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення

Суддя Ю. М. Галич