Постанова № 3817728, 12.12.2007, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12.12.2007 р.                                                                                                     № 11/120

За позовомДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансфарм-центр»

простягнення 788,32 грн.

Суддя Винокуров К.С.

Секретар судового засідання Давиденко Д.В.

Представники: від позивачаЯговенко І.О. (довіреність № 7 від 09.01.2007р.) від відповідачане з’явився На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 12.12.2007 р. о 10 год. 30 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 13.12.2007 р. о 17 год. 00 хв., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Державна податкова інспекція у Дарницькому районі міста Києва (надалі ДПІ у Дарницькому районі міста Києва, позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансфарм-центр»(надалі ТОВ «Трансфарм-центр», відповідач) 788,32 грн. заборгованості по сплаті податку з власників транспортних засобів та інших самохідних механізмів.

Ухвалою суду від 30.10.2007 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи на 21.11.2007 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачено податкового зобов’язання, самостійно визначеного у розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних механізмів за 2007 рік.

Через несплату відповідачем визначених йому податкових зобов’язань у встановлені законодавством строки позивач відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2. ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” надіслав відповідачу першу податкову вимогу від 18.04.2007 р. № 1/1333 на суму 384,32 грн. та другу податкову вимогу від 04.06.2007 р. № 2/1792 на суму 384,32 грн.

Однак, визначені вказаними податковими вимогами суми відповідачем не сплачені, відповідно підлягають стягненню з відповідача в судовому порядку.

Відповідач заперечень до позову не надав, явку представників в судове засідання не забезпечив, хоча був повідомлений судом за всіма наявними в матеріалах справи адресами.

У зв’язку з нез’явленням представника відповідача та ненаданням витребуваних доказів, розгляд справи неодноразово відкладався, відповідно до ст. 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Трансфарм-центр» зареєстроване Дарницькою районною у місті Києві державною адміністрацією 09.09.2003 р. та перебуває на обліку платника податків в ДПІ у Дарницькому районі м. Києва.

Матеріалами справи підтверджується, що станом на час розгляду спору судом у ТОВ «Трансфарм-центр»існує заборгованість по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних механізмів в розмірі 788,32 грн. Заборгованість виникла згідно з розрахунком суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2007 р., який поданий до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва 23.02.2007 р.

Заборгованість за І квартал 2007 року становить 404,00 грн., яка мала бути сплачена до 15.04.2007 р. та за ІІ квартал 2007 року в сумі 404,00 грн., яка мала бути сплачена в термін до 15.07.2007 р., а разом 808,00 грн. Оскільки у Відповідача була переплата в сумі 19,68 грн., то заборгованість ТОВ «Трансформ-центр»станом на день подання позовної заяви становила 788 гривень 32 копійки.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Статтею 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»встановлено, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року.

Крім того, у відповідності до Порядку заповнення і подання Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 17.09.2001 року № 373 «Про затвердження форм Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, Довідки до уточненого Розрахунку та Порядку їх заповнення і подання до органу державної податкової служби»платники податку (юридичні особи) самостійно обчислюють суму податкового зобов'язання щодо податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за ставками, зазначеними у статті 3 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», із змінами та доповненнями.

Розрахунок податку складається на підставі бухгалтерських звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року і подається платником податку до органів державної податкової служби за місцезнаходженням та місцем постійного базування транспортних засобів у строки, визначені підпунктом 4.1.4 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі - Закон) для річного звітного періоду, - протягом 60 календарних днів після останнього календарного дня звітного (податкового) року.

Пунктом 3 Порядку визначено, що податок, самостійно визначений платником податку, вважається узгодженим з дня подання Розрахунку до органу державної податкової служби і не може бути оскаржений платником у адміністративному або судовому порядку.

Ця норма кореспондується також з положеннями п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (надалі Закон № 2181), де чітко зазначено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Як свідчать матеріали справи, визначені самостійно відповідачем суми податкових зобов'язань у встановлений законодавством термін сплачені не були.

За таких обставин позивачем відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами" рекомендованим листом з повідомленням про вручення було надіслано на адресу відповідача першу податкову вимогу від 18.04.2007 р. № 1/1333 на суму 384,32 грн. та другу податкову вимогу від 04.06.2007 р. № 2/1792 на суму 384,32 грн. Про вручення першої податкової вимоги свідчить поштове повідомлення (копія якого знаходиться в матеріалах справи).

У зв’язку з поверненням поштовим відділенням листа в якому направлялась друга податкова вимога з причини фактичного незнаходження платника за вказаною адресою ДПІ у Дарницькому районі міста Києва складено акт № 1792 від 21.06.2007 р. про розміщення податкової вимоги № 2/1792 від 04.06.2007 р. на дошці оголошень (засвідчена копія акту про розміщення та зняття з дошки оголошень другої податкової вимоги наявні у матеріалах справи).

Згідно з пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Задекларовані самостійно відповідачем суми податкових зобов’язань не сплачувались та не відкориговувались (в матеріалах справи відсутні уточнюючі розрахунки, а облікові картки вказаних податків, що ведуться позивачем свідчать про відсутність проведення сплати наявних податкових зобов’язань).

З урахуванням наведених норм та вищевикладених обставин справи суд вважає обґрунтованим висновок позивача про самостійне узгодження відповідачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Станом на день розгляду цього спору суду не надано доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості згідно даних облікової картки платника податку у розмірі 788,32 грн.

Беручи до уваги вищезазначені факти, позовні вимоги визнаються судом такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до пп. "а" пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Відповідно до п. "б" пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" друга податкова вимога направляється не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 цього Закону джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

З урахуванням того, що самостійно узгоджена сума податкового зобов’язання в розмірі 788,32 грн. станом на дату розгляду справи набула статусу податкового боргу товариства, беручи до уваги те, що позивачем було вжито всіх передбачених Законом України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1 634 грн. у відповідності до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. З Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансфарм-центр»(02121, м. Київ, вул. Ташкентська, 60, код ЄДРПОУ 32590492) до Державного бюджету України (одержувач: ВДК у Дарницькому районі м. Києва, р/р 34215381700003 у банку УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 12020500, ідентифікаційний код 26077885) заборгованості по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних механізмів в розмірі 788 грн. 32 коп. (сімсот вісімдесят вісім гривень 32 копійки).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                 К.С.Винокуров

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –13.12.2007.