Постанова № 38176684, 24.03.2014, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 0308/18158/12

Номер провадження: 1/161/13/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Луцьк 24 березня 2014 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

Судді: Квятковського М.С.,

за участю секретаря: Куденчук О.М.,

прокурора: Гарбуза В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку кримінальну справу по обвинуваченню -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Теребовля Тернопільської області, громадянина України, із вищою юридичною освітою, одруженого, на утриманні неповнолітня донька Ульяна, ІНФОРМАЦІЯ_4 працюючого адвокатом на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю за №621, від 28.02.1997 року, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,-

За ч.1 ст. 369 КК України; -

В С Т А Н О В И В:

16.02. 2011року, засуджений за вказаний нижче злочин вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області, від 28 січня 2014 року, ОСОБА_2, працюючи на посаді судді Залізничного районного суду м. Львова, постійно виконуючи функції представника судової влади, будучи наділеним повноваженнями від імені держави здійснювати правосуддя та суворо дотримуватись вимог чинного законодавства України, тобто будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, одержав, а підсудний по справі - ОСОБА_1, працюючи адвокатом, знаючи яку посаду займає ОСОБА_2, в інтересах свого підзахисного ОСОБА_3 дав останньому хабара в особливо великому розмірі - 400 000 гривень, за наступних обставин.

Так, з вересня 2010 року, у судді Ганича І.М. перебувала на розгляді кримінальна справа за № 183-0333 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 201; ч. 2 ст. 208; ч. 3 ст. 209; ч. 3 ст. 212 КК України.

Приблизно у середині жовтня 2010 року між захисником підсудного ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_1 та суддею Ганичем І.М., у службовому кабінеті останнього, розміщеному на третьому поверсі будівлі Залізничного районного суду м. Львова, що по вул. Степана Бандери, 3, відбулися перемовини щодо доведеності вини ОСОБА_3 в інкримінованих йому злочинах.

Почувши позицію адвоката ОСОБА_1 про недоведеність матеріалами справи вини підсудного у вказаній справі ОСОБА_3, ОСОБА_2 вирішив одержати хабар за постановлення щодо ОСОБА_3 виправдувального вироку, озвучивши ОСОБА_1 та показавши йому пальцями рук суму хабара в розмірі 10 000 доларів США, яку той мав переказати батькові ОСОБА_3.

Цю незаконну вимогу судді Ганича І.М. адвокат ОСОБА_1 передав підсудному ОСОБА_3 та його батькові ОСОБА_4 наступного дня у своєму офісі, розміщеному у м. Львові на Площі Ринок, 18. Пізніше ОСОБА_3 погодився виконати цю вимогу ОСОБА_2 і передати йому через ОСОБА_1 хабара у вказаному розмірі.

24 грудня 2010 року, приблизно о 12 годині, адвокат ОСОБА_1, знаходячись у службовому кабінеті судді Ганича І.М., передав тому згоду ОСОБА_3 про дачу йому хабара у розмірі 10 000 доларів США за постановлення щодо нього виправдувального вироку у справі. Проте ОСОБА_2 пояснив ОСОБА_1, що той у попередній раз його не зрозумів, що розмір хабара має складати 100 000 доларів США, суму якого власноручно написав на папірцеві, давши прочитати ОСОБА_1, і сказав повторно передати цю вимогу щодо цього розміру хабара ОСОБА_3.

Цього ж дня, 24 грудня 2010 року, приблизно о 13 годині, ОСОБА_1, у своєму офісі, розміщеному у м. Львові на Площі Ринок, 18, переказав ОСОБА_3 вимогу судді Ганича І.М. щодо передачі тому через нього, ОСОБА_1, вказаної суми хабара у розмірі 100 000 доларів США, однак ОСОБА_3 повідомив, що такої суми грошей у нього немає і у послідуючому сказав ОСОБА_1 переговорити з ОСОБА_2 та попрохати його зменшити розмір хабара.

13 січня 2011 року, приблизно о 12 годині 30 хвилин, під час наступних перемовин адвоката ОСОБА_1 із суддею Ганичем І.М. у його службовому кабінеті, останній погодився зменшити розмір хабара на 50 000 доларів США за постановлення у кримінальній справі вироку із призначенням ОСОБА_3 іспитового строку. Цього ж дня, приблизно о 16 годині, адвокат ОСОБА_1 у своєму офісі на Площі Ринок, 18, у м. Львові, передав ОСОБА_3 вимогу ОСОБА_2 про передачу тому хабара в розмірі 50 000 доларів США.

26 січня 2011 року, з 16 години 34 хвилини по 16 годину 55 хвилин, під час зустрічі адвоката ОСОБА_1 та судді Ганича І.М., у службовому кабінеті останнього, за результатами обговорення достатності доказів вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, суддя Ганич І.М., за умови передачі йому хабара у розмірі 50 000 доларів США, вирішив виправдати ОСОБА_3 по ст. 201, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України і у випадку визнання тим вини по ст. 208 КК України постановити вирок, не пов'язаний з позбавленням волі та із призначенням ОСОБА_3 іспитового строку.

Вказану вимогу судді Ганича І.М. адвокат ОСОБА_1 передав під час зустрічі з ОСОБА_3 28 січня 2011 року у денний час у приміщенні свого адвокатського офісу в м. Львові на Площі Ринок, 18.

8 лютого 2011 року, приблизно о 14 годині, під час зустрічі адвоката ОСОБА_1 із суддею Ганичем І.М. у його службовому кабінеті, розміщеному на третьому поверсі будівлі Залізничного районного суду м. Львова по вул. Степана Бандери, 3, останні домовились, що ОСОБА_2 перенесе слухання справи на 2 березня 2011 року, однак хабар, в розмірі 50 000 доларів США, ОСОБА_3 мав передати йому через ОСОБА_1 до винесення в його інтересах вказаного рішення.

Вказану вимогу судді Ганича І.М. адвокат ОСОБА_1 передав цього ж дня ОСОБА_3 приблизно о 16 годині у приміщенні свого адвокатського офісу в м. Львові на Площі Ринок, 18.

15 лютого 2011 року, приблизно о 14 годині 30 хвилин, ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_1 і повідомив, що гроші в сумі 50 000 доларів США ним зібрані і він готовий їх передати судді Ганичу І.М. як хабар. Останні домовились про зустріч наступного дня зранку 16 лютого 2011 року неподалік Площі Ринок, 18 у м. Львові.

16 лютого 2011 року, приблизно о 9 годині 10 хвилин, адвокат ОСОБА_1, в автомобілі ОСОБА_3 марки «Субару - Трібека», д.н.з. НОМЕР_1, поблизу будівлі Залізничного районного суду м. Львова, на площі Маркіяна Шашкевича, отримав від ОСОБА_3 400 000 гривень для подальшої передачі в якості хабара судді Ганичу І.М..

Цього ж дня, 16 лютого 2011 року, о 9 годині 22 хвилини, суддя Ганич І.М., діючи з корисливих мотивів, на сходовій площадці 3 поверху будівлі Залізничного районного суду м. Львова, розміщеного у м. Львові по вул. Степана Бандери, 3, одержав від ОСОБА_1, який діяв в інтересах свого підзахисного ОСОБА_3, хабар у розмірі 400 000 гривень, що більш ніж у 500 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а тому є особливо великим розміром, за постановлення у кримінальній справі № 183-0333 вироку щодо підсудного ОСОБА_3, не пов'язаного з позбавленням волі та призначенням йому іспитового строку.

Допитаний в судовому засіданні, з приводу інкримінованого йому злочину, підсудний ОСОБА_1 свою винуватість визнав.

Дав показання про те, що, він, працюючи адвокатом, здійснював захист інтересів гр. ОСОБА_3 в кримінальній справі по обвинуваченню останнього за ст.201 ч. 3; ст.208 ч. 2; 209 ч. З; 212 ч. З КК України. Після направлення даної справи до суду, і розподілу її судді Залізничного районного суду м. Львова Ганичу І.М., приблизно у середині жовтня 2010 року, він, знаходячись у службовому кабінеті останнього, висловив йому свою думку про те, що ОСОБА_3 потрібно виправдовувати, оскільки матеріалами кримінальної справи вина не доведена. Вислухавши його позицію, ОСОБА_2 повідомив, що він може виправдати ОСОБА_3, за умови передачі йому у якості хабара 10 000 доларів США. Вказану суму він показав пальцями обох рук, вголос додавши, що це з нулями і це попередньо, оскільки таке рішення буде приймати не тільки він, і цю позицію йому слід обговорити з кимось із суддями апеляційного суду Львівської області.

При цьому, ОСОБА_2 зазначив, щоб він цю його вимогу довів не до самого підсудного - ОСОБА_3, а до його батька ОСОБА_4, що ним і було зроблено того ж дня, і зміст вказаної розмови він передав як ОСОБА_3 так і його батькові ОСОБА_4. Останні спочатку повідомили, що грошей давати не будуть, однак на початку січня 2011 року, побоюючись, що ОСОБА_2 може винести у справі вирок, пов'язаний з позбавленням волі ОСОБА_3, погодились дати ОСОБА_2 хабар в розмірі 10 000 доларів США.

Після цієї розмови він знову пішов у службовий кабінет до ОСОБА_2 та повідомив про готовність його підзахисного дати кошти в сумі 10 000 доларів США, на що підсудний ОСОБА_2 відповів, що він його невірно зрозумів, і що йому необхідно передати 100 000 доларів США, про що він і повідомив ОСОБА_3, однак останній відмовився виконувати цю вимогу, у чому він його підтримав, і таку відповідь він передав ОСОБА_2.

У послідуючому, в ході проведення судових засідань, ОСОБА_2 висловлював свої думки, з натяком на те, що винуватість ОСОБА_3, у цій справі є доведеною, і розгляд справи для останнього може закінчитися негативно.

У кінці січня на початку лютого 2011 року ОСОБА_3 повідомив його, що згідний дати хабар ОСОБА_2, але у меншому розмірі, і попросив поговорити про це з ним, що він і зробив. Останній, під час розмови, зменшив суму коштів до 50 000 доларів США, поставивши вимогу передати кошти до10 лютого 2011 року, повідомивши при цьому, що у такому випадку він зможе засудити ОСОБА_3 лише за ст.208 КК України, а по інших статтях обвинувачення виправдати.

Оскільки ОСОБА_3 до 10 лютого 2011 року, як сам зазначив,: «не зможе зібрати вказану суму», він домовився із ОСОБА_2 про те, що останній відкладе судове засідання на 02 березня 2011 року, у зв'язку з нібито його, ОСОБА_1 хворобою, а гроші він принесе ОСОБА_2 в кабінет.

15.02. 2011 року до нього передзвонив ОСОБА_3 та повідомив, що гроші зібрав, після чого вони домовилися про зустріч біля його, ОСОБА_1, адвокатського офісу 16.02. 2011 року.

Наступного дня, приблизно о 8 год. 50 хв. йому зателефонував ОСОБА_3 та повідомив, що він чекає у своєму автомобілі на вул. Рогатинців, після чого вони, в автомобілі марки «Субару», поїхали до Залізничного районного суду м. Львова, де ОСОБА_3 передав йому целофановий пакет світло-сірого кольору з ручками чорного кольору, і повідомив, що в пакеті 400 000 грн., тобто якщо перевести в долари, то це буде 50 000 доларів США.

Поклавши вказаний пакет з грішми у свій портфель, він зайшов в кабінет судді Ганича І.М., повідомивши йому, що кошти у гривнях, після чого, за пропозицією ОСОБА_2, вони вийшли на сходову площадку, де він, піднявшись вище по сходах, витяг пакет з коштами з портфеля, і, спускаючись вниз, передав його на сходовій площадці 3-го поверху приміщення суду ОСОБА_2, який пішов у напрямку свого кабінета, а він, вийшовши з приміщення суду, сів в автомобіль ОСОБА_3, який завіз його на вул. Рогатинців, де він і був затриманий працівниками СБУ.

Такі показання підсудного ОСОБА_1, аналогічні яким, він давав у ході всього досудового і судового слідства, в тому числі на очних ставках з ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_3, а також під час проведення за його участю відтворення обстановки та обставин події, де він детально розказав та показав як і при яких обставинах ним передавався хабар ОСОБА_2, суд приймає до уваги, оскільки вони об'єктивно підтверджуються і іншими, дослідженими по справі доказами. /т. 3 а. с.300 - 322; т. 4 а. с.79 - 87; 89-98/.

Так, свідок ОСОБА_3 дав показання про те, що ОСОБА_1, працюючи адвокатом, дійсно здійснював захист його інтересів в кримінальній справі по обвинуваченню за ст.201 ч. 3; ст.208 ч. 2; 209 ч. З; 212 ч. З КК України.

Після направлення даної справи до суду, і розподілу її судді Залізничного районного суду м. Львова Ганичу І.М., приблизно у середині жовтня 2010 року, ОСОБА_1 повідомив йому, що ОСОБА_2 просив передати, що він може його виправдати, за умови передачі хабара в сумі 10 000 доларів США, на що він спочатку відмовився, а згодом, побоюючись, що ОСОБА_2 може винести у справі вирок, пов'язаний з позбавленням волі, погодився, про що попросив повідомити суддю свого захисника - ОСОБА_1.

ОСОБА_1, після розмови з ОСОБА_2, розповів, що останній сказав йому, що нібито його невірно зрозуміли, і що в дійсності йому необхідно передати 100 000 доларів США, однак він, ОСОБА_3, відмовився виконувати таку вимогу, у чому його підтримав і захисник - ОСОБА_1.

Оскільки в ході проведення судових засідань суддя Ганич І.М. висловлював свої думки, з натяком на те, що його винуватість у цій справі є доведеною, і розгляд справи для нього може закінчитися негативно, він попросив ОСОБА_1, щоб той повідомив ОСОБА_2 про те, що він згідний дати хабар, але у меншому розмірі, і попросив поговорити про це з суддею.

Після зустрічі з ОСОБА_2 ОСОБА_1 повідомив, що суддя зменшив суму коштів до 50 000 доларів США, поставивши вимогу передати кошти до10 лютого 2011 року, обіцяючи при цьому, що у такому випадку він зможе засудити його з іспитовим строком.

Оскільки він не міг зібрати вказану суму, і вважаючи, що ОСОБА_1 діє заодно із ОСОБА_2, намагаючись заволодіти належними йому коштами, він, про обставини вимагання хабара, повідомив у своїй заяві Управління Служби безпеки України у Львівській області.

15.02. 2011 року, він, на прохання працівників СБУ у Львівській області, передзвонив до ОСОБА_1 та повідомив, що гроші зібрав, після чого вони домовилися про зустріч вранці біля адвокатського офісу 16.02. 2011 року.

Наступного дня, вранці, після вручення йому коштів працівниками СБУ в сумі 400 000 грн., він зустрівся із ОСОБА_1 на вул. Рогатинців, та на своєму автомобілі марки «Субару» поїхали до Залізничного районного суду м. Львова, де він передав захиснику целофановий пакет світло-сірого кольору з ручками чорного кольору, і повідомив, що в пакеті 400 000 грн., тобто якщо перевести в долари, то це буде 50 000 доларів США.

Поклавши вказаний пакет з грішми у свій портфель, ОСОБА_1 зайшов у приміщення суду, а коли вийшов повідомив, що кошти ОСОБА_2 передав, після чого він завіз його на вул. Рогатинців.

Саме про такі обставини злочину, свідок ОСОБА_3 зазначав у своїй заяві на адресу СБУ у Львівській області, під час проведення за його участю відтворення обстановки та обставин події, у ході якого на місці показав і розповів про обставини зустрічі з адвокатом ОСОБА_1 16.02. 2011року та передачі йому пакета з грошовими коштами для судді Ганича І.М. в якості хабара в сумі 400 000 гривень, та під час проведення очних ставок з підозрюваними ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

/т.1 а. с. 30; т.4 а. с.11-26; а. с.79-87; а. с. 100-112/.

Таким чином, показання підсудного ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3, про обставини передачі хабара підсудному ОСОБА_2, про які вони інформували у ході зазначених подій і свідка по справі ОСОБА_4, що підтверджується оголошеними показаннями в судовому засіданні останнього, повністю співпадають між собою, що в сукупності з іншими доказами безумовно свідчать про їх правдивість. /т.4 а. с. 35 - 38/.

Зокрема та обставина, що у провадженні судді Ганича І.М. дійсно знаходилася кримінальна справа за №183-0333 про обвинувачення ОСОБА_3 за ч.1 ст. 201; ч.2 ст.208; ч. 3 ст.209; ч. 3 ст.212 КК України, у якій захисником підсудного являвся адвокат ОСОБА_1 підтверджується протоколом огляду матеріалів вказаної справи, копії документів з якої приєднані до матеріалів даної справи. /т.5 а. с.1 - 229; т.6 а. с.1 - 236; т.7 а. с.1-276; т.8 а. с.1-165; т.9 а. с.1 - 229/.

Свідок ОСОБА_7 - слідчий податкової міліції ДПІ по роботі з великими платниками податку у м. Львові, який розслідував вказану кримінальну справу, дав суду показання про те, що при першій зустрічі суддя Ганич І.М., у якого перебувала у провадженні справа, зазначав, що доказів для визнання винуватості ОСОБА_3 під час досудового розслідування зібрано достатньо, однак згодом зайняв протилежну позицію, зазначивши, що він може визнати винним підсудного лише за ст. 208 КК України.

Про таку зміну позиції судді Ганича І.М., під час розгляду кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ч.1 ст. 201; ч.2 ст.208; ч. 3 ст.209; ч. 3 ст.212 КК України, дали показання - у суді свідок ОСОБА_8 - заступник прокурора м. Львова, та під час досудового розслідування свідок ОСОБА_9 - помічник прокурора, яка підтримувала обвинувачення у даній справі. /т. 4 а. с. 63 - 68/.

Відповідно до протоколу, від16.02. 2011 року, співробітниками Управління СБ України у Львівській області заявнику ОСОБА_3 були вручені грошові кошти в сумі 400 000 гривень для подальшого використання при проведенні оперативно-розшукових заходів та підтвердження фактичних даних щодо одержання суддею Ганичем І.М. хабара. Вказані грошові кошти були оглянуті, переписані їхні серійні номери та з них виготовлені копії./т.2 а.с.4 - 220/.

16.02. 2011 року співробітниками Управління СБ України у Львівській області були проведені оперативно-розшукові заходи із застосуванням технічних засобів, якими була зафіксована зустріч адвоката ОСОБА_1 з ОСОБА_3 в автомобілі останнього марки «Субару - Трібека», д.н.з. НОМЕР_1 на вул. Братів Рогатинців м. Львова. Приблизно о 09:10 год., поблизу будівлі Залізничного районного суду м. Львова, на площі Маркіяна Шашкевича, ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_3 поліетиленовий пакет сірого кольору з 400 000 гривнями для подальшої передачі їх у якості хабара судді Ганичу І.М.. Вказаний пакет з грошима ОСОБА_1 поклав у свій портфель та вийшов з автомобіля ОСОБА_3.

Цього ж дня, 16.02. 2011 року, о 09:17 год. оперативно-технічними заходами була зафіксована зустріч адвоката ОСОБА_1 із суддею Ганичем І.М. у його службовому кабінеті будівлі Залізничного районного суду м. Львова, по вул. Степана Бандери, 3. Після нетривалого спілкування, о 09:20 год., ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1, в руці якого знаходився портфель, вийшли з кабінету. О 09:22 год. ОСОБА_2 повернувся у свій службовий кабінет з предметом, який поклав біля стіни зліва від входу в кабінет.

Про наслідки проведення цих оперативно-розшукових заходів із застосуванням технічних засобів, 18.04. та 19.05. 2011 року, було складено відповідні протоколи./т.4 а. с.195 - 203; а. с. 204 - 222/.

Крім того, у цей же день, 16.02. 2011 року, як убачається із протоколу обшуку,у службовому кабінеті судді Залізничного районного суду м. Львова Ганича І.М., на боковій частині дивану, біля стіни зліва від вхідних дверей у кабінеті, тобто саме там, де підсудний раніше поклав предмет, було виявлено поліетиленовий пакет сірого кольору з ручками чорного кольору, в якому знаходився поліетиленовий пакет з ручками зеленого кольору із грошовими коштами в сумі 400 000 гривень, у 8 - ми пачках, обтягнутих гумками зеленого, червоного та жовтого кольорів. Вказані купюри, по 500 гривень кожна, під час проведення обшуку, були оглянуті, їхні серійні номери повністю співпали з серійними номерами купюр, які згідно з протоколом, від 16.02. 2011 року, були вручені ОСОБА_3 цього ж дня співробітниками Управління СБ України у Львівській області для документування злочинної діяльності ОСОБА_2 і ОСОБА_1./т.1 а. с.181- 200; а. с. 201/.

Ту обставину, що вказані кошти дійсно були виявлені та вилучені разом із пакетами у яких знаходилися, в ході обшуку у службовому кабінеті судді Ганича І.М., підтвердили в суді свідки, які були присутні під час цієї слідчої дії: ОСОБА_10 і ОСОБА_11 - співробітники УСБУ у Львівській області, ОСОБА_17 - помічник прокурора Залізничного району м. Львова, ОСОБА_13, ОСОБА_14 - поняті, в той же час свідок ОСОБА_15 - секретар судових засідань Залізничного районного суду м. Львова ствердила, що в цей ранок, перед тим, як у кабінеті ОСОБА_2 проводився обшук співробітниками Управління СБУ у Львівській області та Генеральної прокуратури України вона бачила у приміщенні суду адвоката ОСОБА_1.

В ході досудового розслідування ОСОБА_1, серед інших, пред'явлених йому пакетів, 21.02. 2011 року, впізнав вилучений у службовому кабінеті судді Ганича І.М. поліетиленовий пакет світло-сірого кольору, з ручками чорного кольору, як такий, у якому 16.02. 2011 року ОСОБА_3 передав йому кошти як хабар у розмірі 400 000 грн., і який він передав ОСОБА_2. Вказаний пакет, та інший, в яких знаходилися кошти, були оглянуті в якості речових доказів. /т.3 а. с.293 - 296; а. с. 297 - 298/.

Відповідно до висновку експерта за №29, від 18.02. 2011 року, надані на дослідження 800 банкнот, номіналом по 500 гривень кожна, на загальну суму 400 000 гривень, що були вилучені 16.02. 2011 року, під час обшуку службового кабінету судді Ганича І.М., і в ході досудового слідства оглянуті в якості речових доказів 22.02. 2011 року, відповідають встановленим зразкам, вони виготовлені на підприємстві, яке виготовляє грошові знаки для НБУ такого ж номіналу та емісії. Ознак підробки на вказаних банкнотах не виявлено, вони є придатними для використання у грошовому обігу країни. /т.1 а. с.226 - 233; а. с. 236 - 254/.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочині, також підтверджується наступними доказами у справі:

Протоколами Управління СБУ у Львівській області, за результатами проведення оперативно-розшукових заходів із застосуванням технічних засобів, від 11.02. 2011 року, та додатками до них, легалізованих та оглянутих в установленому законом порядку, згідно з якими технічними засобами були зафіксовані зустрічі судді Ганича І.М. у своєму службовому кабінеті з адвокатом ОСОБА_1 13.01.; 26.01.; 08.02. 2011 року, під час перемовин по кримінальній справі щодо підсудного ОСОБА_3. /т.1 а.с.152 - 156; а. с.157 - 164; а. с.165 - 167/.

Вказана інформація, яка знаходиться також на відеокасетах, була досліджена у суді шляхом перегляду та прослуховування речових доказів по справі - відеокасет. /т.4 а. с.114 - 144/.

З висновків криміналістичної експертизи відеозвукозапису за №1426/1427, від 27.06. 2013 року, та додатків до неї убачається, що відеозвукозаписи розмов між суддею Ганичем І.М. та Фрусенком А.О. 13.01.; 26.01.; 08.02. 2011 року, не мають ознак механічного та електроакустичного монтажу і їх запис проводився безперервно.

Слід відмітити, що зафіксовані на відеокасетах події, які були предметом дослідження і у судовому засіданні, ще до проведення криміналістичної експертизи, як і розшифровки розмов, відображені у вказаних вище протоколах, відповідають семантичному змісту розмов, роздрукованих у додатку до експертизи, та підтверджують показання підсудного ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 про час та обставини передачі підсудному по справі ОСОБА_2 грошових коштів у якості хабара, а тому жодних сумнівів у їх правдивості у суду не має.

З протоколу огляду легалізованих в установленому законом порядку матеріалів оперативно-технічних заходів убачається, що 16.02.2011 року було зафіксовано технічними засобами зустріч адвоката ОСОБА_1 з ОСОБА_3 у його автомобілі марки «Субару-Трібека», у ході якої ОСОБА_3 було передано кошти ОСОБА_1 для передачі їх у якості хабара ОСОБА_2.

Вказана інформація, яка також знаходиться на відеокасеті марки «ВА8Г Е-240», інв. №15/11 ВОД, була досліджена в судовому засіданні у якості речового доказу, шляхом перегляду та прослуховування, при цьому підсудний ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_3 повністю підтвердили ідентичність зафіксованих на ній подій.

Та обставина, що здійснення оперативно - розшукових заходів, пов»язаних з тимчасовим обмеженням прав людини щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1, у ході яких і були зафіксовані події, що були предметом судового дослідження, проводилося відповідно до закону, підтверджується відповідями в.о. голови Апеляційного суду Київської області та голови Апеляційного суду Львівської області.

Матеріалами особової справи, випискою з наказу відділу юстиції Львівського облвиконкому за №18-к, від 22.06. 1987 року, копією постанови Верховної Ради України №1779-111, від 01.06. 2000 року, про обрання ОСОБА_2 суддею Залізничного районного суду м. Львова безстроково, копією свідоцтва за №621, від 28.02. 1997 року, про право ОСОБА_1 на зайняття адвокатською діяльністю, підтверджується та обставина, що на час інкримінованих злочинів підсудний ОСОБА_2 працював на посаді судді Залізничного районного суду м. Львова, а підсудний ОСОБА_1 - адвокатом. /т.1 а. с.46 - 50; т.3 а. с.125; а. с.110-167/.

Оскільки ОСОБА_3, перед даванням хабара судді Ганичу І.М. через адвоката ОСОБА_1, добровільного звернувся з відповідною заявою до правоохоронного органу, в порушенні щодо нього кримінальної справи за ч.1 ст.369 КК України було відмовлено на підставі п.2 ст.6 КПК України./т. 11 а. с. 31 - 34/.

На підставі наведених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що своїми умисними діями, направленими на давання хабара судді Ганичу І.М., в сумі 400 000 грн., ОСОБА_1, який діяв в інтересах громадянина ОСОБА_3, за винесення ОСОБА_2 у подальшому вироку, з призначенням покарання з іспитовим строком, з використанням наданої йому влади та службового становища, підсудний по даній справі ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 369 КК України.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 369 КК України з огляду на те, що вчинений ним злочин, станом на 16.02. 2011 року, відносився до категорії невеликої тяжкості, відповідно до ч.1 п.2 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею такого злочину і до набрання вироком законної сили минули 3 (три) роки.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд вважає, що клопотання обґрунтоване та підлягає до задоволення.

Так, вчинений підсудним ОСОБА_1 злочин, передбачений ч.1 ст. 369 КК України, станом на 16.02. 2011 року, відносився до категорії невеликої тяжкості, відповідно до ч.1 п.2 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею такого злочину і до набрання вироком законної сили минули 3 (три) роки.

Керуючись ст.ст. 273; 282 КПК України (в редакції 1960 року), на підставі ч.1 п.2 ст. 49 КК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звільнити від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 369 КК України на підставі ч.1 п.2 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.

Провадження по даній справі відносно нього закрити.

Міру запобіжного заходу, відносно ОСОБА_1, у виді підписки про невиїзд, скасувати.

Накладений арешт досудовим слідством на майно ОСОБА_1: побутову техніку, автомобіль марки «ШЕВРОЛЕ ЛАЧЕТТІ» д./н. НОМЕР_2 2008 року випуску - зняти.

На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду Волинської області, шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд, протягом 15 діб з моменту її проголошення.

Головуючий:/підпис/

Згідно з оригіналом

Суддя Луцького міськрайонного суду /М.С. Квятковський/.