Ухвала суду № 38176364, 23.08.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 148/3795/13-к

Провадження №11-кп/772/225/2013 Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Карнаух А.П.

Доповідач : Федчук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В АЛ А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2013 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого: Федчука В.В.

суддів: Нагорняка Є.П., Мішеніної С.В.

при секретарі: Міхневич І.А.

прокурора: Миколайчука Д.Г.

обвинуваченого: ОСОБА_2

захисника: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2, прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та захисника ОСОБА_3 на вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 25 червня 2013 року, яким,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Челябінська Російська Федерація, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

визнаний винуватим у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначено йому покарання у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі;

запобіжний захід ОСОБА_2 залишено тримання під вартою;

відповідно до ст. 124 КПК України стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 872 (вісімсот сімдесят дві) гривні.

Встановила :

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що 11 січня 2013 року біля 00 годин 10 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в приміщенні кухонної кімнати будинку АДРЕСА_1, під час суперечки зі своєю матір'ю ОСОБА_4 з приводу переховування та можливого привласнення пенсійних коштів, з метою умисного вбивства наніс останній множинні удари руками, ногами, викруткою без наконечника та кухонним ножем по голові, іншим частинам тіла, заподіявши тілесні ушкодження, від яких потерпіла померла на місці події.

Не погоджуючись із даним рішенням суду, обвинувачений ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить долучити до матеріалів справи речові докази, а саме: викрутку, ніж та тапочки, також обвинувачений просив змінити правову кваліфікацію кримінального правопорушення з ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 119 КК України.

Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції в свої апеляційній скарзі просить, вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 25 червня 2013 року щодо ОСОБА_2 змінити через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, зазначивши в мотивувальній частині вироку причини смерті ОСОБА_4, крім того зазначивши у резолютивній частині вироку те, що речові докази, тобто кімнатні тапочки коричневого кольору, молоток, ніж кухонний, руків'я набірної викрутки, 4 картонні коробки з-під вина та одяг ОСОБА_4: сорочка рожевого кольору в клітинку, які знаходяться у камері зберігання речових доказів Тульчинського РВ УМВС України у Вінницькій області, - знищити.

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 в свої апеляційній скарзі просить, змінити вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 25 червня 2013 року, змінивши правову кваліфікацію кримінального правопорушення, і застосувати ч. 1 ст. 119 КК України, призначивши покарання обвинуваченому ОСОБА_2 в межах санкції ч. 1 ст. 119 КК України.

Свої доводи мотивує тим, що судом не враховано особу винного і ряд інших обставин, що і призвело до призначення такої сурової міри покарання.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_2, який просив задоволити його апеляційну скаргу та апеляційну скаргу його захисника, прокурора Миколайчука Д.Г., який підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та заперечив проти апеляційної скарги адвоката, захисника ОСОБА_3, який просив задовольнити його апеляційну скаргу та заперечив проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення повністю, а апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 412 чинного КПК України, Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Крім того, ч. 2 ст. 412 КПК України зазначено, що судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо:

1) за наявності підстав для закриття судом провадження в кримінальній справі його не було закрито;

2) судове рішення ухвалено незаконним складом суду;

3) судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених статтею 381 цього Кодексу, або прокурора, крім випадків, коли його участь не є обов'язковою;

4) судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов'язковою;

5) судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання;

6) порушено правила підсудності;

7) у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.

Разом з тим, висновок суду про винуватість ОСОБА_2 в умисному вбивстві ОСОБА_4, за обставинах, викладених у вироку, відповідає матеріалам кримінального провадження та підтверджується доказами, перевіреними у судовому засіданні, а саме: визнавальними показами обвинуваченого ОСОБА_2, матеріалами кримінального провадження, зокрема, висновком судово-медичного експерта № 6 від 11 січня 2013 року, висновком амбулаторного медичного огляду № 8 від 11 січня 2013 року, висновком судово-медичного експерта № 5 від 05 лютого 2013 року, поясненнями допитаного в судовому засіданні судово-медичного експерта ОСОБА_5, висновком амбулаторної судово-наркологічної експертизи № 4 від 21 лютого 2013 року, висновком стаціонарної судово-психологічної експертизи № 52 від 25 квітня 2013 ркоу, висновком експерта № 36 від 10 квітня 2013 року та характеристикою з місця проживання обвинуваченого. Оцінивши у сукупності зібрані докази по справі, в тому числі на досудовому слідстві, суд прийшов до вірного висновку про наявність в діях засудженого інкримінованого йому злочину.

Так, дії обвинуваченого ОСОБА_2 судом першої інстнації за ч. 1 ст. 115 КК України кваліфіковані вірно.

Порушень кримінально-процесуального закону з боку суду при розгляді справи, колегія суддів не вбачає.

Доводи адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що вчиняючи насильницькі дії щодо своєї матері останнцій діяв у стані необхідної оборони та необережності, та того, що ОСОБА_2 не мав наміру на умисне вбивство своєї матері були перевірені та спростовані у суді першої інстанції.

Саме чисельність, місце розташування, характер ортиманих загиблою тілесних ушкоджень, ступінь їх тяжкості, що свідчить про неодноразове застосування фізичної сили щодо загиблої протягом певного часу і підтвердили висновок, що ОСОБА_2 не тільки допускав, але й усвідомлюючи бажав настання смерті ОСОБА_2 Окрім цього, факт умисного вбивства підтверджується також суттєвою різницею у віці між обвинуваченим та загиблою, і як наслідок неможливості застосування останньою значної фізичної сили, необхідної як для нападу, так і для самооборони. Разом з тим, підтвердженням цього факту, було також відсутність будь-яких тілесних ушкоджень у обвинуваченого, які за його ствердженнями повинні були виникнути при описаному характері нападу на нього вбитою.

Так, колегія суддів, погоджується із висновком суду першої інстанції, а доводи апеляційної скарги сторони захисту оцінює критично, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами кримінального провадження та є лише позицією захисту та намаганням уникнути від кримінальної відповідальності за скоєний злочин ОСОБА_2

Обрана засудженому ОСОБА_2 міра покарання відповідає вимогам ст.65 КПК України, та роз'ясненням, які викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховуючи тяжкість вчинених злочинів, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Однак, відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначається: у разі визнання особи винуватою: формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

В супереч зазначеній вимозі Закону у мотивувальній частині вироку при викладенні обставин вчинення умисного вбивства ОСОБА_4 судом не зазначено причини смерті останньої, викладені у повідомленні про підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України від 29 квітня 2013 року та в Обвинувальному Акті, затвердженому процесуальним керівником 30 квітня 2013 року і визнані судом доведеними.

Разом з тим, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку зазначається рішення щодо речових доказів і документів.

Так, у порушення зазначеної норми кримінального процесуального Кодексу України судом першої інстанції у резолютивній частині вироку не прийнято рішення щодо речових доказів у кримінальному провадженні.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 408, 409 КПК України, колегія суддів, -

Ухвалила :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити повністю.

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 25 червня 2013 року відносно ОСОБА_2 - змінити, зазначивши в його мотивувальній частині причини смерті ОСОБА_4, тобто у першому абзаці після слів «заподіявши тілесні ушкодження від яких потерпіла померла на місці події» вказати «Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 5 від 05.02.2013 року у ОСОБА_4 виявлено:

- перелом тіла грудини на рівні 2, 3-го грудинно-реберних з'єднань, розриви мілких судин в паренхімі середостіння з утворенням масивного згортка крові біля 800 мл., забій паренхіми лівої легені, пошкодження вісцеральної пліви лівої легені з наявністю масивних крововиливів, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень;

- переломи, 8, 9-го ребер зліва з пошкодженням пристінкової плів, закритий перелом обох кісток правого передпліччя, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень;

- закритий перелом лівої величної кістки, забій м'яких тканин обличчя, забій рани обличчя, грудної клітки, а також тильних поверхонь правої та лівої кисті, дві колото-різані рани на передній поверхні у верхній частині грудної клітки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Перелом тіла грудини на ріні 2-го та 30-го грудинно-реберних з'єднань, розриви мілких судин в паренхімі середостіння з утворенням масивного згортка крові, забій паренхіми лівої легені, пошкодження вісцеральної пліви лівої легені з наявністю масивних крововиливів перебувають в причинно-наслідковому зв'язку зі смертю ОСОБА_4

У резолютивній частині вироку зазначити, що речові докази, тобто кімнатні тапочки коричневого кольору, молоток, ніж кухонний, руків'я набірної викрутки, 4 картонні коробки з-під вина та одяг ОСОБА_4: сорочка рожевого кольору в клітинку, які знаходяться у камері зберігання речових доказів Тульчинського РВ УМВС України у Вінницькій області, - знищити.

В решті вирок залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а особою яка знаходиться під вартою з моменту отримання копія даної ухвали.

Судді:

З оригіналом вірно