Постанова № 38175467, 27.02.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 лютого 2014 року № 826/1359/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого: судді Мазур А.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області до «Управління житлового будівництва» Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»про стягнення податкового боргу В С Т А Н О В И В:

Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - ДПІ у Біляївському районі, Інспекція) звернулася до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовною заявою до «Управління житлового будівництва» Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (далі - «Управління житлового будівництва» Фонду), в якій просить стягнути з відповідача податкову заборгованість у розмірі 9 156,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за «Управління житлового будівництва» Фонду обліковується податковий борг по орендній платі з юридичних осіб перед бюджетом у розмірі 9 156,28 грн., який самостійно відповідачем не сплачений.

Відповідач був належним чином повідомлений про час а місце розгляду справи, проте в судові засідання не з'являвся, правової позиції щодо поданого адміністративного позову суду не надав.

Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у письмовому провадженні.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з витягу Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, «Управління житлового будівництва» Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» зареєстроване Подільською районною у м.Києві державною адміністрацією 13.02.2006, код ЄДРПОУ 33942838, місцезнаходження: 04070, м.Київ, вул.Спаська, 6-Б.

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 08.07.2010 відповідач перебуває на обліку в ДПІ у Подільському районі м.Києва з 14.02.2006 за № 13863.

Згідно заяви від 16.07.2010 відповідача взято на облік у ДПІ у Біляївському районі Одеської області за № 272 від 16.07.2010.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Договору оренди землі від 23.06.2010 (реєстраційний запис за № 041051000003), відповідачу передана у строкове платне користування земельна ділянка для несільськогосподарського призначення, землі житлової забудови та комерційного призначення, загальною площею 5 500 кв.м., що розташована за адресою: м. Теплодар, Одеська область, вул. Енергетиків, 42.

Так, станом на момент подання позову до суду в «Управління житлового будівництва» Фонду обліковується заборгованість по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 9 156,28 грн., яка виникла у зв'язку із наступним.

Згідно із ст.269 Податкового Кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. У ст. 270 ПК України зазначено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності. Згідно із ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. У п.2 ст.286 ПК України зазначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Кодексу ПК України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Згідно із наказом ДПАУ від 24.12.2010р. №1015 «Про затвердження форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)» у декларації зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків.

14.02.2013 відповідачем було подано Декларацію з плати за землю № 9007736325 з плати за землю на 2013 рік, згідно якої самостійно нараховано орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2013 рік на суму 15695,48 грн. із щомісячною платою у розмірі 1308,04 грн.

У зв'язку із несплатою самостійно визначеного зобов'язання у відповідача з 30.06.2013 до 30.12.2013 виросла заборгованість у розмірі 9156,28 грн.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Одночасно з викладеним, відповідно до положень пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.4 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова вимога від 04.03.2013 № 12 у розмірі 721,92 грн. була надіслана на адресу підприємства та отримана уповноваженим представником відповідача 27.03.2013, проте ним не виконана.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що відповідачем не надано суду доказів сплати суми заборгованості у добровільному порядку або ж доказів оскарження податкової вимоги від 04.03.2013 № 12 у судовому порядку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про стягнення з «Управління житлового будівництва» Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» заборгованості у розмірі 9 156,28 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області задовольнити.

2. Стягнути кошти з рахунків «Управління житлового будівництва» Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (03037, м.Київ, вул.Кривоноса, 2-а, корпус 1, код ЄДРПОУ 33942838) у банках, обслуговуючих такого платника податків (р/р № 26008010254850, №26042010254850, які відкриті в ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767; № 26008799957305, № 26008799955998, № 26044799998782, які відкриті в ПАТ КБ «Правекс-Банк», МФО 380838; № 26004380916400, № 26048380916400, які відкриті в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005; № 2600283155752, який відкритий в ПАТ «БАНК «ГРАНТ», МФО 351607) на суму заборгованості зі сплати орендної плати за землю у розмірі 9 156,28 грн.(дев'ять тисяч сто п'ятдесят шість грн. 28 коп.) до Державного бюджету України на р/р 33213812700113, одержувач відділення державного казначейства у Біляївському районі, банк ГУ ДК в Одеській області, МФО 828011.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Мазур