Постанова № 38175394, 11.04.2014, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1916/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2014 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Одеського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по виплаченій допомозі по безробіттю у сумі 3299,12 грн., -

В С Т А Н О В И В :

Одеський міський центр зайнятості (надалі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості по виплаченій допомозі по безробіттю у сумі 3299,12 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Одеським міським центром зайнятості було виявлено факт подання недостовірних даних, що мали місце під час одержання відповідачем допомоги по безробіттю, а саме: під час отримання допомоги по безробіттю, ОСОБА_1 працевлаштувався до ТОВ «Мега Трейд Компании» на посаду інженера з організації експлуатації та ремонту з 03.06.2013 року. За період перебування на обліку в службі зайнятості з 03.06.2013року по 10.02.2013 року, відповідачем незаконно отримано допомогу по безробіттю в сумі 3 299,12 грн. Добровільно відповідач незаконно отримані кошти в сумі 3 299,12 грн. не повернув.

Представник позивача у судове засідання з'явилася, підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити, надала заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вище зазначені підстави, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

22 березня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського міського центру зайнятості щодо надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. В заяві зазначив, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, не є членом особистого селянського господарства (а.с. 8).

На підставі вказаної заяви наказом Одеського міського центру зайнятості № НТ 130418 від 18.04.2013 року ОСОБА_1 надано статус безробітного відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення», що підтверджується витягом із наказів (а.с. 9) та призначено виплату допомоги по безробіттю відповідно до пп. 2,4 ст.22, п.2 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», пп. 2.7, 2.9 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності».

Особистим підписом відповідач підтвердив достовірність внесених даних до картки персонального обліку громадянина, який шукає роботу (безробітного). У заяві вказав на те, що він станом на 22.03.2013 року не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує (а.с. 7).

Судом встановлено, що Одеським міським центром зайнятості було виявлено факт подання недостовірних даних, що мали місце під час одержання громадянином ОСОБА_1 допомоги по безробіттю, а саме: під час отримання допомоги по безробіттю, останній працевлаштувався до ТОВ «Мега Трейд Компани» на посаду інженера з організації експлуатації та ремонту з 03.06.2013 року.

Зазначені обставини підтверджуються копією наказу ТОВ «Мега Трейд Компани» № 09-П від 03.06.2013 року про прийняття ОСОБА_1 на посаду інженера з організації експлуатації та ремонту з 03.06.2013 року з випробувальним строком дві місяці, згідно з штатним розписом (а.с. 10).

Також за результатами проведеного позивачем розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», яке оформлено актом № 100 від 07.02.2014 року, встановлено що громадянин ОСОБА_1 з 03.06.2013 року працював на посаді інженера по організації експлуатації та ремонту згідно наказу про прийняття від 03.06.2013 року №09-П. Згідно наказу про перевод від 04.06.2013 року № 10-П переведено на посаду головного енергетика з 04.06.2013 року. Згідно наказу про звільнення від 18.06.2013 року № 07-У звільнено за власним бажанням з 18.06.2013 року за ст. КЗоТ України. За червень 2013 року ОСОБА_1 нарахована заробітна плата в сумі 2160,41 грн., виплачено - 1770,24 грн.

За період з 03.06.2013 року по 10.02.2014 року відповідачем була отримана допомога по безробіттю у сумі 3299,12 грн.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що відповідач в період отримання ним допомоги по безробіттю, а саме починаючи з 03.06.2013 року відносився до категорії зайнятого населення та одночасно перебував на обліку у центрі зайнятості та отримував допомогу по безробіттю, проте не повідомив про вказані обставини Одеський міський центр зайнятості.

У зв'язку з чим Одеським міським центром зайнятості 10.02.2014 року був виданий наказ № НТ 1400210 про повернення коштів відповідачем у встановленому порядку відповідно до п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Мінпраці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307 (а.с. 11).

На адресу відповідача було надіслано лист-претензію від 12 лютого 2014 року за № 759/19/06 про необхідність повернення виплаченої йому допомоги по безробіттю у сумі 3299,12 грн. Одеському центру зайнятості, проте відповідач вказану суму коштів на рахунок позивача не сплатив.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги та заперечення, оцінивши відповідно до ст. 86 КАС України, докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору в межах заявлених вимог, суд дійшов до наступних висновків.

Законами України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року № 5067-УІ (далі по тексту - Закон № 5067-УІ) та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-ІІІ (далі по тексту - Закон № 1533-ІІІ) встановлено правовий статус центрів зайнятості, безробітних, умови надання статусу безробітного та їх соціальний захист.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону № 1533-ІІІ право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи. Право на забезпечення та соціальні послуги за цим Законом мають також незастраховані особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних.

Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року № 5067-УІ визначає правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття.

Згідно із ст. 12 Закону № 1533-ІІІ виконавча дирекція Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття контролює правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводить розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду. Пунктом 3 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року № 60/62 (далі по тексту - Порядок № 60/62), обов'язок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення виконують районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

Таким чином, з вищевикладеного слідує, що Одеський міський центр зайнятості має право проводити перевірки достовірності страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, приймати відповідні рішення за результатами перевірок та звертатись до адміністративного суду з позовом про повернення коштів матеріального забезпечення.

Частиною першою статті 1 Закону № 5067-УІ встановлено, що безробітними визнаються особи віком від 15 до 70 років, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готові та здатні приступити до роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Згідно з абзацом 1 пункту 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року № 198 (далі - Порядок № 198), територіальний орган припиняє реєстрацію, зокрема, з дня: початку зайнятості особи (крім участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, зайнятості працею, пов'язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів): працевлаштування за наймом на умовах трудового договору (контракту); укладення цивільно-правового договору щодо виконання робіт (надання послуг); забезпечення роботою самостійно.

Підпунктом 1 пункту 5.5 Порядку надання допомога по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 307, виплата допомога по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. Незастраховані особи, яким виплачується забезпечення та надаються соціальні послуги за цим Законом, виконують обов'язки та несуть відповідальність, так як і застраховані особи.

Підпунктом 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307, передбачено, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

З огляду на вищевикладене та беручи до уваги те, що приховування ОСОБА_1 факту працевлаштування у ТОВ «Мега Трейд Компани», призвело до незаконної виплати допомоги по безробіттю останньому, суму виплаченої допомоги відповідачем не повернуто, обов'язок повернення виплаченої допомоги підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, при цьому наказ щодо повернення виплачених коштів відповідачем не оскаржувався, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Одеського міського центру зайнятості у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Одеського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по виплаченій допомозі по безробіттю у сумі 3299,12 грн. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Одеського міського центру зайнятості (р/р 37174001004828 в ГУДКСУ Одеської області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 35358018) кошти, витрачені на виплату допомоги по безробіттю в сумі 3 299 грн. 12 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя С.О. Cтефанов