Постанова № 38175342, 02.04.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/4605/2011

02 квітня 2014 року 12год. 44хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В. В. за участю секретаря судового засідання Цвіркун О.О. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: Приходько Т.В., Кушнерук Л.І.

відповідача: Довгалюк І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Комунальне підприємство "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради до Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області про скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.10.2011 року №0003622342, №0003632342 та №0003612342.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. На їх обґрунтування пояснив, що оспорювані податкові повідомлення-рішення відповідачем прийнято за результатами планової перевірки Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року. Оспорюваними повідомленнями - рішеннями КП РМР «Теплотранссервіс» зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств і організацій на суму 4 275 953, 00 грн., зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4234, 00 грн., та збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій на суму 1 402 054, 00 грн.

Позивач з такими висновками органу державної податкової служби не згідний, вважає, що вони ґрунтуються на недостовірних та необ'єктивних даних, зазначив що оспорювані податкові - повідомлення рішення винесені безпідставно та неправомірно, просив позов задовольнити повністю з підстав викладених в адміністративному позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду пояснення, які повністю співпадають з його позицією викладеною в письмових запереченнях. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що з 05.09.2011 року по 30.09.2011 року Державною податковою інспекцією у м. Рівне проведено планову перевірку Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради (далі - КП "Теплотранссервіс") з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року. Про що було складено акт перевірки №1177/23-100/30841056 від 07.10.2011р.

Платником податків подано заперечення (від 13.10.2011року №01-02/4387) на акт перевірки, за результатами розгляду яких висновки акту залишено без змін, про що Державною податковою інспекцією у м. Рівне надано відповідь від 20.10.2011 року № 34699/23-118 .

На підставі акту перевірки органом державної податкової служби винесено податкові повідомлення-рішення від21.10.2011 року:

-№ 0003632342,яким КП "Теплотранссервіс" зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4234, 00 грн.

- №0003622342 про зменшення КП РМР «Теплотранссервіс» суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств і організацій на суму 4 275 953, 00 грн.

- №0003612342.яким КП "Теплотранссервіс" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій на суму 1 402 054, 00 грн в тому числі за основним платежем 1 398 083, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 3971, 00 грн.

Правова позиція податкового органу, при винесенні податкового повідомлення -рішення № 0003632342 від 21.10.2011 р. покладена в основу зазначеного донарахування, полягає у тому, що позивач незаконно включив до податкового кредиту суми ПДВ, пред'явлені приватним підприємством «Харлем» у ціні поставлених товарів та послуг.

На обґрунтування зазначеного висновку відповідач посилається на обставини, встановлені в ході досудового слідства по кримінальній справі, та вироком кримінальній справі ( від 10.12.2013року справа №1-413/11). Відповідач також вважає, що у названого контрагента відсутні трудові ресурси, основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, які є об'єктивно необхідними для здійснення господарської діяльності.

Наведені обставини було розцінено відповідачем як доказ укладення позивачем правочину без мети настання відповідних йому правових наслідків та як свідчення участі позивача у штучній схемі для мінімізації податкових зобов'язань та отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Як випливає зі змісту пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 названого Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї ж статті Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З наведених законодавчих положень вбачається, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Як свідчать матеріали справи, між КП РМР «Теплотранссервіс» та ПП «Харлем» було укладено договір на поставку матеріалів. В рамках виконання договору поставки укладеного між Позивачем та ПП «Харлем», останнім було здійснено поставку матеріалів. На підтвердження реального характеру господарської операції між позивачем та вказаним контрагентом з поставки товарів було надано видаткові накладні, податкові накладні, рахунки, довіреності на отримання матеріалів, картки складського обліку, тощо.

Наведені первинні документи об'єктивно розцінені судом як такі, що містять необхідні для цілей оподаткування відомості про спірні господарські операції та підтверджують факт їх виконання.

Податковим органом, в свою чергу, не наведено переконливих доводів та не подано належних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Посилання Відповідача на вирок Рівненського міського суду від 10.12.2013 у кримінальній справі № 1-413/11, яким визнано винними ряд осіб у скоєнні злочину, передбаченого статтями 28, 190 ,200, 205, 357, 358, 366 Кримінального Кодексу України по підприємству ПП «Харлем», яке було контрагентом позивача, не береться судом до уваги, позаяк відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, наведена процесуальна норма встановлює обов'язковість для врахування адміністративним судом фактів, наведених у вироку, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Як встановлено судом, у зазначеному вироку відсутні посилання на факти та обставини, які б підтверджували безтоварність господарських операцій між позивачем та спірним постачальником.

Слід зазначити, що недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, однак такі докази на порушення вимог частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не представлено, реальність виконання господарських операцій, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, не спростовано.

За таких обставин судом зроблено висновок про дотримання Позивачем необхідних умов для формування податкового кредиту та про відсутність у податкового органу підстав для здійснення оспорюваного донарахування, що відповідає наявним у справі доказам.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0003622342 про зменшення КП РМР «Теплотранссервіс» суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств і організацій на суму 4 275 953, 00 грн., суд зазначає наступне.

Висновки відповідача щодо завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року є такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства.

До 1 квітня 2011 року при врахуванні від'ємного значення об'єкта оподаткування діяла стаття 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Згідно з п. 6.1 "якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення". 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 вказаного Закону: "У 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом."

Таким чином, розраховане за підсумками 2010 року та попередніх податкових років від'ємне значення об'єкта оподаткування включалося, згідно з вимогами Закону, до витрат І кварталу 2011 року та враховувалось при розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками такого кварталу.

В п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ однозначно вказано право платників податку на включення до витрат ІІ кварталу 2011 року суми від'ємного значення, отриманого за підсумками І кварталу 2011 року. Водночас такий від'ємний об'єкт уже містить у собі збитки минулих років (збитки 2010 року) - які мають включатися до об'єкта при їх відображенні у валових витратах I кварталу. У п. 6.1 ст. 6 Закону про прибуток було вказано на те, що "якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року". Таким чином, збитки минулих років були невід'ємною частиною від'ємного об'єкта оподаткування I кварталу, а отже, при його перенесенні до витрат II кварталу для виключення таких збитків підстав немає - подібний порядок не передбачено ні ПКУ, ні п. 22.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ні будь-яким іншим нормативно-правовим актом.

На підставі вище викладеного, вбачається, що законодавством чітко закріплено можливість врахування в складі валових витрат І кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування 2010 року, а також подальше включення всього без виключення від'ємного значення об'єкта оподаткування І кварталу 2011 року у витрати 2011 року.

Щодо зменшення витрат, пов'язаних з промиванням системи теплообміну.

Відповідач вказує на те, що при формуванні валових витрат за 2 квартал 2011 року позивачем завищено показник р. 05.1.16 додатку СВ до рядка 05.1 декларації з податку на прибуток в сумі 6931991,0 грн., а саме: платником віднесено витрати, що не формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг, чим порушено п. 138.4 ст. 138 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ. Податковий орган пов'язує витрати з промивання системи теплообміну з собівартістю наданих послуг по теплопостачанню. В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на те, що в структурі діючого тарифу на послуги з теплопостачання витрати на утримання та експлуатацію основних фондів становить 1,8% від виробничої собівартості по послугах для населення та 0,8% від виробничої собівартості по послугах для іншої категорії споживачів.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Рівненської міської ради від 14.04.2009р. № 60 та постанови НКРЕ від 14.12.2010р. № 1767 тарифи на послуги теплопостачання затверджені по групах споживачів та не містять розшифровки по окремим статтям витрат.

Крім того, як підтверджується наданими до матеріалів справи доказами, дані витрати позивачем не віднесені до собівартості реалізованих послуг по теплопостачанню, а відображені у складі витрат операційної діяльності, пов'язаної з виконанням робіт по спільній діяльності.

При дослідженні матеріалів справи встановлено, що відповідно до договору про спільну діяльність № 1193/ТС від 25 листопада 2009 року Комунальне підприємство "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради є учасником даного договору. Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 7 до договору про спільну діяльність від 04 липня 2010 року як учаснику договору про спільну діяльність з метою досягнення цілей спільної діяльності шляхом використання проекту Спільного впровадження "Реабілітація системи комунального теплопостачання в Рівненській області", що реалізується відповідно до ст.. 6 Кіотського протоколу до Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату повернення внесків, виплата розподіленого прибутку сторонам може здійснюватись між Сторонами у будь-якій іншій формі, не забороненій чинним законодавством України.

Згідно Акту приймання-передачі № 1 до Додаткової угоди № 9 до Договору про спільну діяльність від 12 квітня 2011 року КП "Теплотранссервіс" РМР передало в якості додаткового внеску до спільної діяльності 148175 одиниць скорочення викидів (в тонах) (за періоди верифікації з 01.01.2010р. по 31.12.2010р.), на суму 18753028,00 грн., у т.ч. ПДВ на суму 3125504,67 грн. Вказану суму позивачем відображено у складі інших доходів у рядку 01.6 декларації з податку на прибуток за період з 01.04.2011р. по 30.06.2011р. Даний факт не заперечується відповідачем та підтверджується матеріалами справи.

У Додатку № 1 до Додаткової угоди № 7 від 04.07.2010р. вказано перелік робіт, який буде виконано в якості повернення додаткових внесків до спільної діяльності одиницями скорочення викидів, за періоди верифікації з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. Серед цих робіт є промивання системи теплообміну та теплопостачання із застосуванням концентрату "САКОР К" на суму 8600000 грн. у строк виконання квітень 2011 року. Фактичне виконання цих робіт підтверджено наступними первинними документами:

- Акт від 12.04.2011р. на суму 600692,16 грн., в т.ч. ПДВ - 100115,36 грн. (за виконання робіт з промивання системи теплообміну та теплопостачання із застосуванням концентрату "САКОР К" котельні по вул. 16 Липня, 19, м. Рівне);

- Акт від 12.04.2011р. на суму 2148007,56 грн., в т.ч. ПДВ - 358001,26 грн. (за виконання робіт з промивання системи теплообміну та теплопостачання із застосуванням концентрату "САКОР К" котельні по вул. Сошенка 5б, м. Рівне);

- Акт від 13.04.2011р. на суму 621843,96 грн., в т.ч. ПДВ - 103640,66 грн. (за виконання робіт з промивання системи теплообміну та теплопостачання із застосуванням концентрату "САКОР К" котельні по вул. Шкільна, 13, м. Рівне);

- Акт від 13.04.2011р. на суму 1826901,17 грн., в т.ч. ПДВ - 304483,53 грн. (за виконання робіт з промивання системи теплообміну та теплопостачання із застосуванням концентрату "САКОР К" котельні по вул. Макарова, 41, м. Рівне);

- Акт від 13.04.2011р. на суму 600692,16 грн., в т.ч. ПДВ - 100115,36 грн. (за виконання робіт з промивання системи теплообміну та теплопостачання із застосуванням концентрату "САКОР К" котельні по вул.. 16 Липня, 19, м. Рівне);

- Акт від 14.04.2011р. на суму 2899612,37 грн., в т.ч. ПДВ - 483268,73 грн. (за виконання робіт з промивання системи теплообміну та теплопостачання із застосуванням концентрату "САКОР К" котельні по вул. Макарова,41, м. Рівне).

Документальним обґрунтуванням проведення вказаних вище робіт також є: Виписка з технологічного регламенту, Експертний висновок про використання концентрата-реагента САКОР К для систем теплообміну і теплопостачання, Комерційна пропозиція ТОВ "Укргазодобування", протокол випробувань № 387-ВП/2011 від 06.04.2011р., результати випробувань концентрату "САКОР К", паспортні дані теплових мереж 2010-2011рр., висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 08.04.2011р. № 05.03.02-04/34067, сертифікат відповідності, паспорт № 16, цінова довідка № Ц-301 від 22.07.2010р., Інструкція по використанню концентрату САКОР для очищення та пасування систем теплообміну і теплопостачання (вказані документи додані до матеріалів справи).

Дані операції відображені в бухгалтерському обліку підприємства у складі собівартості інших робіт, послуг (рах. 235 Інші послуги") та віднесені до складу валових витрат 2 кварталу 2011 року у складі р.05.1. "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)".

Всі надані підтверджуючі документи та відображення в бухгалтерському обліку підтверджують той факт, що джерелом покриття витрат по цих роботах були отримані доходи по договору про спільну діяльність, які були включені в тому ж періоді до складу інших доходів в Декларацію з податку на прибуток.

Відповідно до п. 138.4 ст. 138 ПКУ "витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг." Оскільки, як встановлено судом, підприємство у 2 кварталі 2011 року включило до складу доходів одержані доходи по договору про спільну діяльність, то мало всі законні підстави, передбачені вказаною вище нормою ПКУ, для відображення у складі витрат 2 кварталу 2011 року суми фактично здійснених витрат, які пов'язані з виконанням умов договору про спільну діяльність. Вказані витрати включені підприємством в тому звітному періоді, в якому визнано дохід від реалізації таких робіт, наданих послуг.

Крім того, вказана вище норма не містить жодних обмежень щодо суми витрат, які включаються до собівартості реалізованих товарів, робіт, послуг, податковим законодавством не встановлено пропорційне визначення суми валових витрат. За таких підстав зменшення суми витрат на вартість промивки системи теплообміну є безпідставним.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про обгрунтованість вимог позивача, відтак позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Судовий збір відповідно до ст. 94 КАС України присуджується на користь позивача. витрати.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення ДПІ у м.Рівне Рівненської області від 21 жовтня 2011 року №0003622342, згідно якого Комунальному підприємству "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності у розмірі 4 275 953,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення ДПІ у м.Рівне Рівненської області від 21 жовтня 2011 року №0003632342, згідно якого Комунальному підприємству "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4 234,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення ДПІ у м.Рівне Рівненської області від 21 жовтня 2011 року №0003612342, згідно якого Комунальному підприємству "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності в сумі 1 402 054,00 грн.

Присудити на користь позивача Комунальне підприємство "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Щербаков В. В.