Постанова № 38173625, 24.03.2014, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2014 р. справа № 824/1485/14-а

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Анісімова О.В.

секретаря судового засідання - Кордобан А.В.,

за участю:

представника позивача - Мазур О.Г.,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Чернівецького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Чернівецький міський центр зайнятості (далі - позивач або ЧМЦЗ) звернувся до адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач або ОСОБА_2) про повернення коштів матеріального забезпечення у розмірі 6736,73 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 перебувала на обліку у ЧМЦЗ з 13.09.2011р. по 01.10.2012р як безробітна та отримувала допомогу по безробіттю. Однак, в період перебування її на обліку в ЧМЦЗ вона була зайнятою людиною, оскільки перебувала у цивільно-правових відносинах з іноземним підприємством "1+1 Продакшн" з 27.03.2012р та отримувала винагороду за виконану роботу, про що не повідомила позивача, у зв'язку із чим безпідставно отримала допомогу по безробіттю у сумі 6736,73 грн.

Відповідач щодо задоволення позову заперечила.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, суду пояснила наступне.

Так, до ЧМЦЗ звернулась ОСОБА_2 із заявою про надання їй статусу безробітної до вирішення питання про працевлаштування. Згідно із наказом №НТ110920 від 20.09.2011 р. відповідачу присвоєно статус безробітної, в той же день її ознайомлено з правами та обов'язками, які вона має у зв'язку із наданням такого статусу. Крім цього, їй призначено виплату державної соціальної допомоги у зв'язку із безробіттям.

Однак, в результаті проведеного обміну інформацією між Державною службою зайнятості, Державною податковою адміністрацією України, а також на підставі акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення Чернівецького міського центру зайнятості від 10.02.2014р. №42, встановлено, що під час перебування на обліку, як безробітна, ОСОБА_2 була зайнятою особою, оскільки перебувала у цивільно-правових відносинах з іноземним підприємством "1+1 Продакшн " з 27.03.2012 р. та отримувала винагороду за виконану роботу. За час перебування на обліку в ЧМЦЗ, з 27.03.2012 р. по 30.09.2012 р. на розрахунковий рахунок відповідача перераховано допомогу по безробіттю у сумі 6736,73 грн., які підлягають поверненню у зв'язку з її зайнятістю. Листом №25-13 від 11.02.2014р. відповідачу запропоновано добровільно повернути зазначені кошти протягом п'ятнадцяти календарних днів від дня поштового відправлення. Однак, на момент подачі позову сума боргу відповідачем не погашена. Виходячи з цього позивач просить стягнути суму боргу на користь ЧМЦЗ.

Відповідач адміністративний позов не визнала, просила суд відмовити у його задоволенні. В обґрунтування своєї позиції суду пояснила, що дійсно з 27.03.2012 р. по 08.05.2012 р. перебувала у цивільно-правових відносинах з іноземним підприємством "1+1 Продакшн", за що отримала винагороду у сумі 4855,00 грн. Однак дана грошова винагорода була разовим платежем, а тому вважає, що статус зайнятої особи вона, внаслідок цивільно-правових відносинах з іноземним підприємством "1+1 Продакшн", не отримала. У зв'язку із зазначеним, а також враховуючи скрутний матеріальний стан просить суд відмовити у задоволенні позову.

Також, ОСОБА_2 суду пояснила, що про необхідність повідомляти ЧМЦЗ про укладання нею цивільно-правових договорів, на підставі яких отримала кошти, вона не знала.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи із наступного.

Законами України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 р., № 803-ХІІ (далі - Закон №803-ХІІ, діючий на момент виникнення досліджуваних правовідносин) та "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 р. №1533-ІІІ (далі - Закон № 1533-ІІІ) встановлено правовий статус центрів зайнятості, безробітних, умови надання статусу безробітного та їх соціальний захист.

Згідно із ст. 12 Закону № 1533-ІІІ виконавча дирекція Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття контролює правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводить розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду. Відповідно до п.3 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року № 60/62 (далі по тексту - Порядок), обов'язок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення виконують районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття. Таким чином, з вищевикладеного слідує, що ЧМЦЗ має право проводити перевірки достовірності страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, приймати відповідні рішення за результатами перевірок та звертатись до адміністративного суду з позовом про повернення коштів матеріального забезпечення.

Відповідно до ст. 2 Закону № 803-ХІІ безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Згідно із ст. 6 Закону № 1533-ІІІ право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі по тексту - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи, а також незастраховані особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних. Порядок реєстрації осіб як безробітних та умови надання їм забезпечення встановлені розділом V Закону №1533-ІІІ.

ОСОБА_2 13.09.2011 р. звернулась до ЧМЦЗ із заявою, відповідно до змісту якої просила до вирішення питання щодо її працевлаштування надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. Крім цього, у зазначеній заяві відповідач підтвердила те, що на той момент не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, права на пенсію за віком, у т.ч. на пільгових умовах та на пенсію за вислугу років немає. Допомогу по безробіттю просила виплачувати один раз на місяць. З пам'яткою «Ваші права - Ваші обов'язки» ознайомлена.

Наказом ЧМЦЗ №НТ110920 від 20.09.2011 р. ОСОБА_2 присвоєно статус безробітної та призначено виплату допомоги по безробіттю з 27.09.2011 року. Наказом № НТ121001 від 01.10.2012 р. припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з працевлаштування безробітного відповідно до пп. 1 п.1 ст.31 Закону №1533-ІІІ.

Виходячи з законодавчого визначення безробітної особи, що наведене вище, та ст.22 Закону №1533-ІІІ (в редакції діючий на момент взяття на облік як безробітної ОСОБА_2), рішення про присвоєння правового статусу безробітного та призначення йому допомоги по безробіттю може прийматись органами державної служби зайнятості у випадку, якщо особа, що звертається із відповідною заявою, відповідає наступним вимогам: є працездатним громадянином працездатного віку; через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів; зареєстрована в службі зайнятості як така, що шукає роботу, готова та здатна приступити до підходящої роботи; протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювала на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачувала страхові внески, має право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу. Судом встановлено, що на момент звернення до ЧМЦЗ для надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідач відповідала визначеним для цього законом умовам.

Згідно із ст. 36 Закону № 1533-ІІІ застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Виходячи з того, що ст.31 цього ж Закону працевлаштування безробітного визначено як підставу припинення виплати допомоги по безробіттю, дана обставина є такою, що впливає на умови виплати матеріального забезпечення, а тому безробітний зобов'язаний повідомляти державну службу зайнятості про своє працевлаштування.

Разом з цим, встановлено, що під час перебування на обліку у центрі зайнятості як безробітна, відповідач з 27.03.2012 р. по 08.05.2012 р. перебувала у цивільно-трудових відносинах з "1+1 Продакшн", за що отримала винагороду у сумі 4855,00 грн. Зазначене у судовому засіданні підтвердила ОСОБА_2

Дослідженням змісту правовідносин, що склалися між ОСОБА_2 та іноземним підприємством "1+1 Продакшн" встановлено, що у розумінні ст.1 Закону №803-ХІІ відповідач відносилась до зайнятого населення, так як її діяльність була пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб, що принесло дохід у грошовій формі

Однак про укладення вказаної угоди відповідач не повідомила ЧМЦЗ, чим порушила свій обов'язок своєчасно повідомляти службу зайнятості про обставини, що впливають на умови виплати їй забезпечення.

Відповідно до ч. 3, ст. 36 Закону № 1533-ІІІ сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно із Порядком, у випадку, якщо до центру зайнятості надійшла інформація від державних органів, підприємств, установ, організацій чи громадян про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг безробітній особі, яка відрізняється від поданих нею відомостей, або така інформація розміщена в засобах масової інформації, він повинен провести розслідування достовірності настання страхового випадку щодо такої особи. Результати перевірки оформлюються актом.

10.02.2014 р. ЧМЦЗ проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" стосовно ОСОБА_2 За результатами перевірки складено акт №42, відповідно до висновків якого виявлено порушення з боку відповідача, що полягає у перебуванні її на обліку у ЧМЦЗ у статусі безробітної в той час, коли вона перебувала у цивільно-правових відносинах з "1+1 Продакшн". На підставі акту прийнято наказ №47 від 10.02.2014 р., відповідно до якого вирішено повернути кошти матеріального забезпечення, надані відповідачу як допомога по безробіттю у розмірі 6736,73 грн.

Відповідно до п.7 Порядку протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти. Зазначене повідомлення направлене відповідачу 11.02.2014 р. та вручено особисто 12.02.2014 р. Однак, станом на момент подачі позову зазначений борг відповідачем не погашено.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що позов Чернівецького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про повернення коштів матеріального забезпечення у розмірі 6736,73 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст. 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Чернівецького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Чернівецького міського центру зайнятості кошти у сумі 6736 (шість тисяч сімсот тридцять шість) грн. 73 коп. на р/р 37178032000051 в ГУДКСУ в Чернівецькій області, МФО 856135, код ЄДРПОУ 21415538.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О.В. Анісімов

Постанова у повному обсязі складена 28 березня 2014 року