Постанова № 38173500, 09.04.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2014 року Справа № 903/1548/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Мамченко Ю.А.

судді Саврій В.А. ,

судді Дужич С.П.

при секретарі Німчук А.М.

за участю представників сторін:

позивача: Демченко В.М. (довіреність №б/н від 06.07.2013 року)

відповідача: Терлецький О.М. (довіреність №6 від 08.01.2014 року)

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аванта" на рішення господарського суду Волинської області від 11.02.14 р. у справі № 903/1548/13 (суддя Шум М.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексікон"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Аванта""

про стягнення 75 571, 94 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 11 лютого 2014 року у справі №903/1548/13 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексікон" (вул.Київська/Л. Толстого, 11/35, м.Севастополь, код ЄДРПОУ 37313890) (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім" Аванта" (пров.Дорожний, 4, м.Луцьк, код ЄДРПОУ 35495114) (надалі - відповідач) про стягнення 75571,94 грн. задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім" Аванта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексікон" 19510 грн. 02 коп. основного боргу, 50843 грн. 67 коп. річних, 5218 грн. 25 коп. пені, 1720 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору, а всього: 77292 грн. 44 коп. (сімдесят сім тисяч двісті дев'яносто дві грн. 44 коп.). Вказане рішення обґрунтовано тим, що основна заборгованість відповідача за дистриб'юторським договором №15-11А від 12.01.2014 року становить 19510 грн. 02 коп., підтверджена матеріалами справи, відповідачем визнається, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Нараховані позивачем 50843 грн. 67 коп. 30 % річних з врахуванням часткових проплат (періоди, дати поставок та часткових проплат зазначені у розрахунках та актах звірки відповідачем не оспорюються) підставні та підлягають до стягнення з ТОВ "ТД" Аванта" в силу ст.625 ЦК України та п.5.8 договору. Нарахована позивачем пеня за період з 17.06.2013 року по 24.10.2013 року з врахуванням часткових проплат є підставною та такою, що підлягає до стягнення з відповідача /а.с.104-106/.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта» звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати частково та прийняти нове рішення щодо стягнення лише суми основного боргу в розмірі 19510,02 грн. /а.с.109-110/. Обґрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Волинської області норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що зміна судом дати розгляду справи та кінцевої дати вчинення процесуальних дій в сторону скорочення строків є скороченням прав відповідача передбачених статтею 22 ГПК України, що позбавило відповідача можливості та часу на врегулювання спору та належне підготування всіх необхідних заперечень; в жодній видатковій накладній на поставлену продукцію не має вказівки на реєстраційні номери сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності; копія якісного посвідчення, завіреного печаткою продавця, є невід'ємною складовою даного Договору, тобто є підставою для виникнення взаємних прав та обов'язків для сторін у правовідносинах.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 07 березня 2014 року у справі №903/1548/13 апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено дату судового засідання на 02 квітня 2014 року.

27 березня 2014 року на адресу Рівненського апеляційного господарського суду від ТОВ «Торговий дім «АВАНТА» надійшли доповнення до апеляційної скарги в яких апелянт зазначає, що зважаючи на повноваження надані довіреністю ОСОБА_5, починаючи з 04.01.2013 року умови Договору є дійсними щодо товару поставленого на суму не більше 1000000,00 грн.; аналізуючи положення специфікації, а саме: перелік товару який поставляється згідно договору, співставляючи цей перелік з переліком товару по кожній доданій позивачем накладній на поставку товару, апелянт прийшов до висновку, що в накладних містяться позиції товару який не передбачений специфікацією, а отже такий товар взагалі не підпадає під дію Договору в силу пункту 1.1.; змішаність в накладних товару (як передбаченого специфікацією так і не передбаченого) не дозволяє ТОВ «Торговий дім «Аванта» визначити правомірність нарахування 30% річних та пені; в розрахунку сум відсотків та пені використовувались оплати в яких вказувалось чітке призначення платежу, однак позивач платіжних доручень (банківських виписок) до матеріалів справи не долучав, а тому невідомо яким чином суд ствердно визнав розрахунки вірними /а.с.136-138/.

Від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексікон» надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що ТОВ «Торговий дім «Аванта» визнає борг повністю, жодного акту невідповідності поставленої продукції та претензій, щодо ненадання відповідних документів ТОВ «Ексікон» від ТОВ «Торговий дім «Аванта» не отримувало, контррозрахунок та заперечень щодо нарахування пені та 30% представники відповідача не надавали /а.с.149-150/.

В судовому засіданні 02 квітня 2014 року, у зв'язку із необхідністю витребування нових доказів, розгляд апеляційної скарги відповідача було відкладено на 09 квітня 2014 року.

Безпосередньо в судовому засіданні 09 квітня 2014 року представники відповідача та позивача повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 12 січня 2011 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Ексікон" та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім" Аванта" був укладений Дистриб'юторський договір №15-11А з додатками.

Відповідно до статті 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов'язання виникли з дистриб'юторського договору №15-11А від 12.01.2014 року.

За своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки.

Відповідно до статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно пунктів 2.2, 4.2, 5.2, 5.3, 5.8, 6.1, 6.2, 12.1, 12.2 Договору позивач на умовах, передбачених даним договором, поставляє продукцію відповідачу в асортименті, кількості і за цінами, вказаними у накладних, які свідчать про прийом-передачу продукції і є його невід'ємною частиною, а відповідач здійснює продаж продукції та оплату отриманої продукції на умовах, визначених у даному договорі . Відповідач зобов'язаний оплатити поставлену продукцію в строки згідно умов даного договору. Ціна продукції встановлюється в національній валюті України з урахуванням ПДВ та зазначається у накладній на кожну поставку. Розрахунки за даним договором здійснюються у безготівковій формі в гривнях, відстрочка платежу згідно додатку №2, який є невід'ємною складовою частиною даного договору. У випадку прострочення платежу більш ніж на два банківські дні, починаючи з третього дня, нараховується пеня в розмірі 0,2 % в день від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого боргу. Відповідач за несвоєчасну оплату товару зобов'язаний сплатити позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також тридцять відсотків річних від простроченої суми. У випадку, коли позивач доставляє товар відповідачу своїми силами і засобами, момент переходу права власності на продукцію наступає після передачі продукції на склад відповідача, про що ставиться відмітка в накладній на продукцію. В тому випадку, коли відповідач своїми силами і засобами забирає продукцію зі складу позивача, момент переходу права власності на продукцію наступає після передачі продукції дистриб'ютору, про що ставиться відмітка в накладній на продукцію. Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та дійсний до 31 грудня 2011 року. Дія договору пролонгується на один рік, якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін письмово не виявить бажання його розірвати.

Додатком №1 до договору оформлено специфікацію на товар.

В додатку №2 до договору сторони узгодили відстрочку платежу по видах товару, а саме відстрочка платежу на весь товар, зазначений в специфікації до договору: консерви ТМ "Море", ТМ "Морська колекція", ТМ "Рижзьке золото", ТМ "Атлантика" становить 30 календарних днів з моменту поставки продукції.

Докази про припинення, розірвання чи зміну дії договору в матеріалах справи відсутні.

У відповідності до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

До матеріалів справи долучено видаткові накладні про поставку товару, починаючи з 09.01.2013 року згідно спірного договору на суму 1688392 грн. 28 коп. /а.с. 21-59/.

З врахуванням часткових проплат та накладних на повернення товару /а.с. 29, 34, 54, 60/ основна сума боргу відповідача перед позивачем становить 19510 грн. 02 коп..

Заборгованість ТОВ «Торговий дім «Аванта» перед ТОВ «Ексікон» в сумі 19510 грн.00 коп. підтверджується також актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.10.2013 року по 31.10.2013 року /а.с. 70/ та була визнана відповідачем в судовому засіданні місцевого господарського суду.

В апеляційній інстанції представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексікон" до матеріалів справи було долучено банківські виписки, які свідчать про оплату Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аванта" отриманої продукції згідно накладних /а.с.157-196/.

12.11.2013 року та 28.11.2013 року позивачем на адресу відповідача направлялися вимоги №2 та №3 про сплату боргу в сумі 19510 грн.02 коп. протягом трьох днів з моменту отримання вимоги /а.с. 71, 73/. Надіслання вимог підтверджується відповідними поштовими квитанціями та повідомленням про вручення поштового відправлення /а.с. 72, 74/. Зазначені вимоги позивача залишені без відповіді та виконання.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що основна заборгованість ТОВ «Торговий дім «Аванта» за дистриб'юторським договором №15-11А від 12.01.2014 року становить 19510 грн.02 коп., підтверджена матеріалами справи, відповідачем визнається, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу статті 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Крім того, позивачем заявлялася вимога про стягнення з відповідача 50843 грн. 67 коп. річних (30%).

Згідно частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 5.8 договору ТОВ «Торговий дім «Аванта» за несвоєчасну оплату товару зобов'язаний сплатити позивачу тридцять відсотків річних від простроченої суми.

Передбачене статтею 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Нараховані позивачем 50843 грн. 67 коп. 30% річних (розрахунок штрафних санкцій міститься в матеріалах справи /а.с. 6-7/) з врахуванням часткових проплат (періоди, дати поставок та часткових проплат зазначені у розрахунках та актах звірки відповідачем не оспорюються) перевірені колегією суддів, є підставними та такими, що підлягають до стягнення з ТОВ "Торговий дім "Аванта" в силу статті 625 ЦК України, пункту 5.8 договору.

Позивачем також заявлялася вимога про стягнення з відповідача пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день такої прострочки в сумі 5218 грн.25 коп..

Згідно з пунктом 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені).

В силу пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що за несвоєчасну оплату за товар відповідач виплачує позивачу неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої в строк суми за кожен день затримки.

Нарахована позивачем пеня за період з 17.06.2013 року по 24.10.2013 року перевірена апеляційним господарським судом та є такою, що підлягає до стягнення з відповідача.

Відповідно до пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

В силу пункту 1 статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до пункту 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Розглядаючи питання про стягнення сум пені та штрафу, судами повинно бути взято до уваги: причини неналежного виконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, а також не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Аналогічної правової позиції дотримується також і Вищий господарський суд України, зокрема у постанові від 31.10.2012 року у справі №5004/718/12.

З врахуванням того, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог чинного законодавства (статті 6 ЦК України), а також те, що повноваження щодо зменшення розміру річних та інфляційних нарахувань у господарського суду відсутні, місцевий господарський суд правомірно відхилив клопотання відповідача щодо зменшення нарахованих штрафних санкцій, зокрема, пені в сумі 5218 грн.25 коп., оскільки її розмір не є надміру великим та не перевищує суму основного боргу.

Щодо доводів апелянта стосовно того, що позивачем порушено пункт 8.2. Дистриб'юторського договору №15-11А від 12.01.2011 року, яким передбачено, що продавець робить у документах, згідно з якими передає відповідну продукцію, вказівку на реєстраційні номери та сертифікати відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності, які відсутні в матеріалах справи, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що жодного акту невідповідності поставленої продукції та претензій, щодо ненадання відповідних документів від ТОВ «Торговий дім «Аванта» не надходило, продукція отримувалася згідно видаткових накладних, відповідачем частково здійснювалися оплати за поставлений товар, а тому доводи апелянта щодо порушення вимог пункту 8.2. договору судом не приймаються до уваги.

Апелянт зазначає, що з 01.01.2013 року по 03.01.2013 року Дистриб'юторський договір №15-11А від 12.01.2011 року юридичної сили не мав, у зв'язку із закінченням строку його дії та закінченням повноважень комерційного директора ОСОБА_5 наданих йому довіреністю №1 від 04.01.2011 року, щодо підписання договорів на суму не більше 1000000,00 грн.. Додаткова угода підписана комерційним директором ОСОБА_5, який діяв на підставі довіреності від 04.01.2013 року на думку апелянта є недійсною.

У відповідності до положень статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

З огляду на вищевказане колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду не погоджується з доводами скаржника, оскільки продукція відповідачем отримувалася згідно видаткових накладних, що містили посилання на Дистриб'юторський договір №15-11А від 12.01.2011 року, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аванта" в подальшому частково оплачувало поставлену продукцію, а відтак такими своїми діями відповідач схвалив укладений сторонами правочин.

Щодо тверджень апелянта щодо включення до видаткових накладних товару, поставка якого не передбачена умовами Дистриб'юторського договору №15-11 від 12.01.2011 року, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень частини 2 статті 672 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві частину товару, асортимент якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, і частину товару з порушенням асортименту, покупець має право на свій вибір: 1) прийняти частину товару, що відповідає умовам договору, і відмовитися від решти товару; 2) відмовитися від усього товару; 3) вимагати заміни частини товару, що не відповідає асортименту, товаром в асортименті, який встановлено договором; 4) прийняти весь товар.

Згідно з частиною 4 статті 672 Цивільного кодексу України товар, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, є прийнятим, якщо покупець у розумний строк після його одержання не повідомив продавця про свою відмову від нього.

В матеріалах справи відсутні докази про відмову ТОВ "Торговий дім "Аванта" від товару поставленого позивачем на виконання умов Дистриб'юторського договору №15-11 від 12.01.2011 року.

Інші доводи скаржника не заслуговують на увагу, оскільки їм була надана вичерпна правова оцінка судом першої інстанції на підставі наданих сторонами доказів, які відповідно до статей 33, 34 ГПК України засвідчують певні обставини і на яких ґрунтується висновок суду.

Відповідно до пункту 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Волинської області від 11.02.14 р. у справі №903/1548/13 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексікон" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 903/1548/13 повернути господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Дужич С.П.