Рішення № 38173443, 08.04.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2014 р. Справа № 914/550/14

Суддя О.Запотічняк при секретарі М.Драгус розглянула справу

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" від імені якого діє Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз", м. Львів.

До відповідача: Роздільського державного гірничо-хімічного підприємства "Сірка", м. Новий Розділ.

Про: стягнення 6538,55 грн.

За участю представників:

Від позивача: Гудима А.О. - представник;

Від відповідача:не з'явився;

Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" від імені якого діє Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" звернулося з позовом до відповідача Роздільського державного гірничо-хімічного підприємства "Сірка" про стягнення 6538,55 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання умов договору від 01.06.2013 року № КМ-168-П-13/1304000617 в період з 01 серпня по 30 вересня 2014 року відповідачу було надано послуги по транспортуванню природного газу магастральними газопроводами у загальній кількості 26144 куб.м. на суму 7849,48 грн. Відповідач всупереч умов договору провів часткову оплату за надані послуги в сумі 2000,00 грн. Залишок боргу становить 5849,48 грн.

За неналежне виконання договірних зобов'язань відповідачу нараховано 3% річних в сумі 62,04 грн., пеню в сумі 10,33 грн., додаткову пеню в сумі 2,07 грн. та штраф в сумі 614,63 грн.

Обставини справи: Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 19.02.2014 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 04.03.2014року.

В судовому засіданні 04.03.2014 року розгляд справи відкладався до 18.03.2014 року у зв'язку з неявкою представника відповідача.

В судове засідання 18.03.2014 року з'явився представник позивача, надав пояснення по суті предмету спору. Зазначив, що між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання послуг по транспортуванню газу магістральними газопроводами. За період з 1 серпня по 30 вересня 2013 року позивачем було надано послуг по транспортуванню природного газу на суму 7849,48 грн, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі долученими до матеріалів справи. Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконує, станом на 31.01.2014р. сума заборгованості відповідача становить 5849,48 грн. Окрім цього, позивач просить суд стягнути штрафні санкції за прострочення виконання зобов'язання, а саме: 10,33 грн пені, 0,1 % додаткової пені в розмірі 2,07 грн, штраф в розмірі 614,63 грн, 3% річних - 62,04 грн.

Відповідач повторно явки уповноважених представників в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подав, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 21.02.2014р.

У зв'язку з повторною неявкою представника відповідача в судове засідання, розгляд справи було відкладено на 01.04.2014 року.

В судовому засіданні 01.04.2014 року розгляд справи відкладався до 08.04.2014 року у зв'язку з неявкою представника відповідача.

В судове засідання 08.04.2014 року з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав, надав суду бухгалтерську довідку про стан розрахунків за надані послуги по транспортуванні газу.

Відповідач в черговий раз не забезпечив явки уповноваженого представника, причин неявки не повідомив, відзиву на позов не подав.

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а матеріалів справи достатньо для її розгляду по суті, у відповідності до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

01.06.2014 року між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (газотранспортна організація) та Роздільським державним гірничо-хімічним підприємством "Сірка" (замовник) було укладено договір на надання послуг по транспортуванню природного газу магістральними трубопроводами № КМ-168-П-13/1304000617 за умовами якого позивач зобов'язався надати послуги по транспортуванню природного газу магістральними газопроводами, його очистці, осушці та одоризації в об'ємах закуплених відповідачем у постачальника, для подальшого транспортування замовнику.

Тариф на послуги по транспортуванню природного газу складає 312,60 грн. разом з ПДВ за 1000 м.куб. транспортованого газу. Даний тариф може змінюватись відповідними відомствами України та приймається сторонами до виконання на підставі повідомлень у засобах масової інформації без внесення змін до цього договору (п. 5 договору).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 18.07.2013 року №992 було внесено зміни до додатка 3 до постанови НКРЕ від 28.12.2011 № 131«Про встановлення тарифів на транспортування та постачання природного газу». Зокрема встановлено, що тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" відповідно до території ліцензованої діяльності підприємства з газопостачання та газифікації ДП "Новороздільське ДГХП "Сірка" становить 250,20 грн. за 1000 м3 без ПДВ.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

На виконання умов договору в період з 01 серпня по 30 вересня 2013 року позивачем було надано послуг по транспортуванню природного газу на суму 7849,48 грн, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі долученими до матеріалів справи (а.с.17-18 ).

Відповідно до п. 6.1 договору замовник здійснює оплату послуг шляхом перерахування на рахунок газотранспортної організації авансового платежу, згідно планових об'ємів споживання та у відповідності до тарифу зазначеного в договорі.

Згідно із положеннями п.6.2 договору, остаточна оплата послуг по транспортуванню газу здійснюєтьбся замовником на підставі актів прийому-передачі газу і/чи реєстрів споживання природного газу, представлених газорозподільною організацією, та тарифу що зазначений в п.5.1 договору, грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок газотранспортної організації вартості послуг, що були надані останньою у звітному місяці, до 10 числа наступного за звітним.

Відповідач провів часткову оплату отриманих послун в сумі 2000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням від 30.09.2013 року №49 (а.с.19).

Залишок боргу відповідача станом на дату подання позову до суду становить 5849,48 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із п. 7.1 договору за несвооєчасну оплату послуг наданих газотранспортною організацією по транспортуванню газу у строки визначені п.6.1 та 6.2 договору, замовник сплачує пеню в розмірі 0,5% із суми простроченого платежу, за кожен день прострочки платежу, але не бульше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховувалась пеня, а також відшкодовує понесені газотранспортною організацією збитки.

Позивач нарахував відповідачу 3% річних в сумі 62,04 грн. та пеню в сумі 10,33 грн.

Окрім того посилаючись на положення ч.2 ст. 231 ГК України, за порушення строків виконання зобовязання позивач нарахував відповідачу 0,1 % додаткової пені в розмірі 2,07 грн та штраф в розмірі 7% в сумі 614,63 грн.

Однак суд вважає, що нарахування відповідачу 0,1 % додаткової пені в розмірі 2,07 грн та 7% штрафу в розмірі 614,63 грн. є безпідставним з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

З системного аналізу наведеної законодавчої норми вбачається, що застосування визначених у ній розміроів штрафних санкцій є можливе тільки якщо інше не передбачено законом чи договором.

Як уже зазначалося судом, сторони у договорі визначили, що за несвооєчасну оплату послуг наданих газотранспортною організацією по транспортуванню газу замовник сплачує пеню в розмірі 0,5% із суми простроченого платежу, але не бульше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховувалась пеня. Таким чином нарахування позивачем додаткової пені в розмірі 0.1% вартості товарів з яких допущено прострочення є безпідставним.

Окрім того, Пленум Вищого господарського суду України у своїй постанові від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» звернув увагу на те, що штрафні санкції,передбачені абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом поставкою) товару, виконанням робіт,наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

В даному випадку відповідачем допущено прострочення виконання грошового зобов'язання, а відтак нарахування 0,1 % додаткової пені та 7% штрафу у відповідності до абзацу третього частини другої статті 231 ГК України є безпідставним.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково в сумі з яких основний борг - 5849,48 грн., 3% річних - 62,04 грн. та пеня - 10,33 грн.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст. 49 ГПК України суд покладає на винну сторону відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1654,68 грн.

Керуючись ст.ст. 526, 625 ЦК України, 231,193 ГК України, ст. ст.28, 33 ,43, 44, 48, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Роздільського державного гірничо-хімічного підприємства "Сірка" (81652, Львівська область, м.Новий Розділ, вул. Гірнича,2, код ЄДРПОУ 05792891) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" (79026, м.Львів, вул. І.Рубчака,3, код ЄДРПОУ 25560823)- основний борг - 5849,48 грн., 3% річних - 62,04 грн., пеню - 10,33 грн. та судовий збір -1654,68 грн.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

5. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.

Повний текст рішення складено 11.04.2014р.

Суддя Запотічняк О.Д.