ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/2014/14 27.03.14
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будспецсервіс» про визнання недійсними додаткової угоди б/н від 25.10.2005 року та додаткової угоди б/н від 17.03.2006 року, що укладені до договору №227/УПБ-74Д-05 від 07.04.2005 року про врегулювання відносин, що виникли в результаті виконання Генерального договору від 31.12.2003 року № 7/38-03 про будівництво, придбання та забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей житлом на умовах пайової участі, за участю представників позивача - Мартянової Н.В., довіреність №220/511/д від 29.10.2013р., відповідача - Бойко Н.О., довіреність №б/н від 17.02.2014 року,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2014 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про визнання недійсними додаткової угоди б/н від 25.10.2005 року та додаткової угоди б/н від 17.03.2006 року, що укладені до договору №227/УПБ-74Д-05 від 07.04.2005 року про врегулювання відносин, що виникли в результаті виконання Генерального договору від 31.12.2003 року № 7/38-03 про будівництво, придбання та забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей житлом на умовах пайової участі.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.02.2014 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 12.03.2014р.
12.03.2014 року через канцелярію господарського суду м. Києва позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просив визнати недійсними додаткову угоду б/н від 02.09.2005 року, додаткову угоду б/н від 25.10.2005 року та додаткову угоду б/н від 17.03.2006 року, що укладені до договору №227/УПБ-74Д-05 від 07.04.2005 року про врегулювання відносин, що виникли в результаті виконання Генерального договору від 31.12.2003 року № 7/38-03 про будівництво, придбання та забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей житлом на умовах пайової участі, яка прийнята судом.
12.03.2014 року через канцелярію господарського суду м. Києва відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував.
12.03.2014 року через канцелярію господарського суду м. Києва відповідач надав заяву про застосування строку позовної давності.
12.03.2014 року через канцелярію господарського суду м. Києва позивач надав заяву про поновлення строку позовної давності.
У судовому засіданні 12.03.2014 року оголошувалась перерва на 24.03.2014 року.
В судовому засіданні 24.03.2014 року були розглянуті клопотання відповідача та позивача відповідно про застосування та поновлення строків позовної давності.
Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).
У відповідності до ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Відповідно до ч. 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідач подав клопотання про застосування строків позовної давності та просив суд застосувати до спірних правовідносин положення щодо наслідків спливу строку позовної давності.
Предметом даного спору є вимоги про визнання недійсними додаткових угод від 02.09.2005 року, 25.10.2005 року та 17.03.2006 року.
Відповідно і строк позовної давності для вимог про визнання недійсними даних угод закінчився 03.09.2008 року, 26.10.2008 року та 18.03.2009 року.
Позивач звернувся до суду в лютому 2014 року з пропуском строку позовної давності.
Проте, позивач подав клопотання про поновлення строків позовної давності.
Причини пропуску позивачем строку позовної давності визнаються судом поважними, і тому даний строк підлягає поновленню.
14.03.2014 року через канцелярію господарського суду м. Києва позивач надав заяву з проханням призначити колегіальний розгляд справи, у задоволенні якого судом відмовлено в судовому засіданні 24.03.2014 року.
14.03.2014 року через канцелярію господарського суду м. Києва позивач надав письмові пояснення та клопотання про витребування доказів, яке в судовому засіданні 24.03.2014 року задоволено судом частково.
14.03.2014 року через канцелярію господарського суду м. Києва позивач надав клопотання про призначення судово-будівельної експертизи.
24.03.2014 року відповідач у судовому засіданні заперечував проти клопотання позивача щодо призначення у справі судової експертизи, зазначив, що в переліку питань до експерта відсутні питання, які входять до предмета доказування, дійсна потреба у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування по справі у суду відсутня, отже підстав для призначення судово-будівельної експертизи по справі у суду не має.
Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006 року № 01-8/2651 «Про деякі питання призначення судових експертиз» судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Оскільки в клопотанні позивача відсутні питання, які входять до предмета доказування, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного клопотання.
В задоволенні клопотання про призначення судово-будівельної експертизи судом відмовлено.
24.03.2014 року в судовому засіданні представник позивача надав суду заперечення на відзив відповідача.
24.03.2014 року в судовому засіданні представник відповідача надав додаткові пояснення у справі.
У судовому засіданні 24.03.2014 року оголошувалась перерва на 26.03.2014 року.
26.03.2014 року через канцелярію господарського суду м. Києва позивач надав клопотання про продовження строку розгляду справи.
26.03.2014 року через канцелярію господарського суду м. Києва відповідач надав додаткові пояснення по справі.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 31 грудня 2003 року між Міністерством оборони України та Відкритим акціонерним товариством «Трест «Південьзахідтрансбуд» був укладений Генеральний договір № 7/38-03 про будівництво, придбання та забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей житлом шляхом пайової участі. Предметом цього договору є визначення порядку співробітництва сторін щодо здійснення будівництва комплексу об'єктів, які буде розташовано на земельній ділянці площею 18,46 га військового містечка №2 (м. Київ, вул. Підвисоцького,4) та забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей житлом шляхом пайової участі у будівництві.
Сторонами визначено розділом першим термін та поняття, які використовуються в такому розумінні:
- "Комплекс об'єктів" - група житлових будинків з об'єктами інфраструктури та вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового та адміністративного призначення, будинків та споруд соціально, побутового, торгівельного та адміністративного призначення загальною площею згідно "Проекту" (орієнтовно загальна житлових приміщень - 340 340 кв.м.), які будуть побудовані на території військового містечка у Печерському районі м. Києва по вул. Підвисоцького, 4 на земельній ділянці загальною площею 18,46 га.
Будівництво "Комплексу об'єктів", що визначено пунктом 2.1. цього Генерального договору здійснюється інвестором або визначеними ним спеціалізованими підприємствами, установами та організаціями зі всією інженерною та соціальною інфраструктурою згідно архітектурно-планувальних завдань, технічних умов та проектно-кошторисної документації. (п. 2.3. Генерального договору).
Відповідно до п. 2.5. Генерального Договору з метою прискорення забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом, відповідно до звернень позивача та на підставі додаткових угод до цього Договору, інвестор зобов'язується надати позивачу в межах належної останньому відповідно до результатів будівництва "Комплексу об'єктів" частки загальної площі квартир, квартири в закінчених будівництвом будинках в інших (ніж місто Київ) регіонах України та в інших (ніж місцезнаходження "Комплексу об'єктів") районах міста Києва у порядку та на умовах, що визначені цим Генеральним договором.
Позивач делегує ВАТ "Трест "Південзахідтрансбуд" право на залучення коштів українських та іноземних юридичних та фізичних осіб для участі у будівництві "Комплексу об'єктів", на умовах, які визначить ВАТ "Трест "Південзахідтрансбуд", згідно чинного законодавства України. (п. 2.6. Генерального договору).
Згідно з п. 3.1. та підпунктом 3.1.1. Генерального договору після введення "Об'єкту" в експлуатацію позивач отримує квартири, загальна площа яких становить 25% від загальної площі квартир в "Комплексі об'єктів", що орієнтовно становить 85 000,00 кв.м. З метою прискорення забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом сторони узгодили і встановили, що квартири загальною площею, визначеною цим підпунктом, отримуються позивачем наступним чином:
- починаючи з 2004 року, відповідно до пропозицій позивача ВАТ "Трест "Південзахідтрансбуд" надає позивачу квартири в інших ніж місцезнаходження "Комплексу об'єктів" районах м. Києва та в населених пунктах в межах Київського гарнізону, загальна площа яких становить 5% від загальної площі квартир в "Комплексі об'єктів";
- починаючи з 2004 року, відповідно до пропозицій позивача ВАТ "Трест "Південзахідтрансбуд" надає позивачу квартири в інших ніж визначені в попередньому абзаці регіонах України, загальна площа яких становить 20%, від загальної квартир в "Комплексі об'єктів".
ВАТ "Трест "Південзахідтрансбуд" отримує 100% загальної площі квартир в "Комплексі об'єктів" та 100% нежитлових вбудовано-прибудованих приміщень соціально-побутового, торгівельного та адміністративного призначення, підземний паркінг, інженерні мережі та будинки і споруди соціального, побутового, торгівельного та адміністративного призначення загальною площею згідно "Проекту", які входять до складу "Комплексу об'єктів" і будуть побудовані на території військового містечка у Печерському районі м. Києва по вул. Підвисоцького, 4 на земельній ділянці загальною площею 18,46 га. (п. 3.1.2. Генерального договору).
Розмір частки позивача, яку він має отримати за результатами будівництва "Комплексу об'єктів" визначається на підставі проектно-кошторисної документації і остаточно уточнюється на підставі документації Бюро технічної інвентаризації після здачі "Комплексу об'єктів" (або відповідних його складових частин) в експлуатацію. З метою надання ВАТ "Трест "Південзахідтрансбуд" можливості на залучення інвестицій від третіх осіб (згідно пункту 2.6. Генерального договору) сторони, визначають, що ВАТ "Трест "Південзахідтрансбуд" може до введення "Комплексу об'єктів" в експлуатацію, залучати інвестиції щодо будь-якої складової частини "Комплексу об'єктів" на власний розсуд. (п. 3.2. Генерального договору).
Сторони погодили і встановили, що для досягнення мети цього Генерального договору і розмежування повноважень між сторонами, позивач передає, а ВАТ "Трест "Південзахідтрансбуд" приймає повноваження на виконання функцій замовника "Комплексу об'єктів", а також ВАТ "Трест "Південзахідтрансбуд" приймає та може за власним рішенням прийняти на себе виконання функцій генерального підрядника на будівництво "Комплексу об'єктів" (п. 3.4., п.п. а) п. 4.2. Генерального договору).
Позивач зобов'язується надати ВАТ "Трест "Південзахідтрансбуд" прийняте у встановленому порядку рішення про звільнення земельної ділянки, на якій заплановано здійснення будівництва "Комплексу об'єктів" (в/м №2), необхідні для виконання ВАТ "Трест "Південзахідтрансбуд" зобов'язань за цим Генеральним договором на протязі 30 днів з дати підписання даного Генерального договору. Строки виконання робіт щодо складання планово-технологічного завдання та завдання на проектування, розробки проектно-кошторисної документації, будівництва та введення в експлуатацію "Комплексу об'єктів" (або його складових частин) визначаються сторонами додатково. Цей Генеральний договір набуває чинності з дати його підписання. (п. 6.1., п. 6.2., п. 6.3. Генерального договору).
В подальшому, 5 січня 2004 року між позивачем (замовник за додатковим договором) та ВАТ "Трест "Південзахідтрансбуд" (пайовик за додатковим договором) було укладено Додатковий договір №1 до Генерального договору (надалі - Додатковий договір №1).
У відповідності до п. 1 Додаткового договору №1 сторони домовились, що з дати підписання цього Додаткового договору по тексту Генерального договору визначення "інвестор" замінити на - "пайовик".
Пункт 2.6. Генерального договору відповідно до пункту 2. Додаткової угоди №1 сторони виклали в такій редакції: "Позивач делегує ВАТ "Трест "Південзахідтрансбуд" право на залучення коштів українських та іноземних юридичних та фізичних осіб для участі у будівництві "Комплексу об'єктів", на умовах, які згідно чинному законодавству України визначить ВАТ "Трест "Південзахідтрансбуд", та за попереднім погодженням із позивачем.".
Пункт 3.1. та підпункт 3.1.1. Генерального договору у відповідності до пункту 3. Додаткового договору №1 сторонами викладено в наступній редакції: "Після введення "Комплексу об'єктів" в експлуатацію позивач отримує квартири, загальна площа яких становить 25% від загальної площі квартир в "Комплексі об'єктів", що орієнтовно становить 85 000,00 кв.м. З метою прискорення забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом сторони узгодили і встановили, що квартири загальною площею, визначеною цим підпунктом, отримуються позивачем наступним чином:
- починаючи з 2004 року, відповідно до звернень позивача ВАТ "Трест "Південзахідтрансбуд" надає позивачу квартири в інших, ніж місцезнаходження "Комплексу об'єктів" районах м. Києва та в населених пунктах в межах Київського гарнізону, загальна площа яких становить 5% від загальної площі квартир в "Комплексі об'єктів";
- починаючи з 2004 року, відповідно до звернень позивача ВАТ "Трест "Південзахідтрансбуд" надає позивачу квартири в інших, ніж визначені в попередньому абзаці регіонах України, загальна площа яких становить 20%, від загальної квартир в "Комплексі об'єктів".
Виконання цих умов на письмове звернення позивача для ВАТ "Трест "Південзахідтрансбуд" є обов'язковою умовою виконання договору в цілому.".
Пункт 3.1.2. Генерального договору у відповідності до пункту 3. Додаткового договору №1 сторонами викладено в наступній редакції: "ВАТ "Трест "Південзахідтрансбуд" отримує 75% загальної площі квартир в "Комплексі об'єктів" та 100% нежитлових вбудовано-прибудованих приміщень соціально-побутового, торгівельного та адміністративного призначення, підземний паркінг, інженерні мережі та будинки і споруди соціального, побутового, торгівельного та адміністративного призначення загальною площею згідно "Проекту", які входять до складу "Комплексу об'єктів" і будуть побудовані на території військового містечка у Печерському районі м. Києва по вул. Підвисоцького, 4 на земельній ділянці загальною площею 18,46 га.".
Пункт 3.2. Генерального договору у відповідності до пункту 4. Додаткового договору №1 сторонами викладено в наступній редакції: "Розмір частки позивача, яку він має отримати за результатами будівництва "Комплексу об'єктів" визначається на підставі проектно-кошторисної документації і остаточно уточнюється сторонами, відповідно до документації Бюро технічної інвентаризації після здачі "Комплексу об'єктів" (або відповідних його складових частин) в експлуатацію. Остаточний розрахунок за результатами вказаного уточнення частки позивача здійснюється у грошовому еквіваленті у терміни та порядку, які будуть визначені сторонами додатково. З метою надання ВАТ "Трест "Південзахідтрансбуд" можливості на залучення інвестицій від третіх осіб (згідно пункту 2.6. Генерального договору) сторони, визначають, що ВАТ "Трест "Південзахідтрансбуд" може до введення "Комплексу об'єктів" в експлуатацію, залучати інвестиції щодо будь-якої складової частини "Комплексу об'єктів" на власний розсуд та за попереднім погодженням із позивачем.".
Надалі, 30 січня 2004 року між позивачем (замовник за додатковим договором), ВАТ "Трест "Південзахідтрансбуд" (пайовик-1 за додатковим договором) та відповідачем (пайовик-2 за додатковим договором) було укладено Додатковий договір №2 до Генерального договору (надалі - Додатковий договір №2).
Відповідно до п. 1 Додаткового договору №2 сторони домовились, що з дати підписання цього Додаткового договору включено як учасника будівництва вищевказаного "Комплексу об'єктів" третю сторону - відповідача (пайовик-2).
Пункт 1.1. Генерального договору згідно пункту 2 Додаткового договору №2 доповнено абзацем наступного змісту: "- "пайовик" - пайовики, які фактично приймають участь у виконанні умов Генерального та цього Додаткового договорів, або пайовик на якого за умовами цих договорів покладено обов'язок виконання визначених у них функцій".
Пункт 3.1. та підпункт 3.1.1. Генерального договору у відповідності до пункту 3. Додаткового договору №2 сторонами викладено в наступній редакції: "Після введення "Комплексу об'єктів" в експлуатацію позивач отримує квартири, загальна площа яких становить 25% від загальної площі квартир в "Комплексі об'єктів", що орієнтовно становить 85 000,00 кв.м. З метою прискорення забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом сторони узгодили і встановили, що квартири загальною площею, визначеною цим підпунктом, отримуються позивачем наступним чином:
- починаючи з 2004 року, відповідно до звернень позивача ВАТ "Трест "Південзахідтрансбуд" надає 50% та відповідач надає 50% квартир в інших, ніж місцезнаходження "Комплексу об'єктів" районах м. Києва та в населених пунктах в межах Київського гарнізону, загальна площа яких становить 5% від загальної площі квартир в "Комплексі об'єктів";
- починаючи з 2004 року, відповідно до звернень позивача ВАТ "Трест "Південзахідтрансбуд" надає 50% та відповідач надає 50% квартир в інших, ніж визначені в попередньому абзаці регіонах України, загальна площа яких становить 20%, від загальної квартир в "Комплексі об'єктів";
- відповідач не пізніше 30 днів після звернення позивача у повному обсязі виконує умови цього пункту, або умови, викладені у такому зверненні, ВАТ "Трест "Південзахідтрансбуд" виконує умови цього пункту щодо надавання квартир позивачу після повного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо передачі квартир.
Виконання цих умов на письмове звернення позивача для ВАТ "Трест "Південзахідтрансбуд" та відповідача є обов'язковою умовою виконання договору в цілому.".
Пункт 3.1.2. Генерального договору у відповідності до пункту 3. Додаткового договору №2 сторонами викладено в наступній редакції: "ВАТ "Трест "Південзахідтрансбуд" та відповідач отримують 75% загальної площі житла в "Комплексі об'єктів" та 100% нежитлових вбудовано-прибудованих приміщень соціально-побутового, торгівельного та адміністративного призначення, підземний паркінг, інженерні мережі та будинки і споруди соціального, побутового, торгівельного та адміністративного призначення загальною площею згідно "Проекту", які входять до складу "Комплексу об'єктів" і будуть побудовані на території військового містечка у Печерському районі м. Києва по вул. Підвисоцького, 4 на земельній ділянці загальною площею 18,46 га та розподіляють отриману житлову та іншу площу у відповідності до фактично понесених кожним витрат на виконання умов Генерального та цього Додаткового договору і на здійснення будівництва, про що укладають між собою додатковий договір. За умови виконання ВАТ "Трест "Південзахідтрансбуд" та відповідачем визначених у п. 3.1.1. Генерального та цього Додаткового договору зобов'язань у повному обсязі ще до завершення будівництва "Комплексу об'єктів", ВАТ "Трест "Південзахідтрансбуд" та відповідач отримують 100% загальної площі житла у "Комплексі об'єктів", яке розподіляють на вищевказаних підставах".
Відповідно до п. 4 Додаткового договору №2 п. 3.4., п. 4.2. та п.п. 4.2.2. Генерального договору викладено наступним чином: "Сторони погодили і встановили, що для досягнення мети цього Генерального договору і розмежування повноважень між сторонами, позивач передає повноваження на виконання функцій замовника "Комплексу об'єктів" ВАТ "Трест "Південзахідтрансбуд" та відповідачу. Так, відповідач, зокрема, здійснює вибір Генерального проектувальника (надалі - Генпроектувальник) на розробку проектно-кошторисної документації та Генерального підрядника (надалі - Генпідрядник) на будівництво "Комплексу об'єктів" (чи його складової частини), або приймає функції генпідрядника на себе та виконує функції позивача, що визначені п. 3.4. цього Додаткового договору, а також за власним рішенням приймає на себе виконання функцій Генпідрядника на будівництво "Комплексу об'єктів", а ВАТ "Трест "Південзахідтрансбуд", зокрема, бере участь у передачі позивачем місцевим органам влади та самоуправління, а також експлуатаційним організаціям попередньо погоджених часток житла та будівель і споруд соціально-побутового призначення у "Комплексі об'єктів", що становлять пайову участь у розвитку соціальної інфраструктури міста, також надає позивачу у погоджені сторонами строки, але не пізніше ніж у встановлені п. 3.1.1. цього договору, і порядку квартири, загальною площею, визначеною відповідно до положень п. 3.1.1. Генерального та цього договору.".
В подальшому, 25 липня 2004 року між позивачем (замовник за додатковим договором), ВАТ "Трест "Південзахідтрансбуд" (пайовик-1 за додатковим договором) та відповідачем (пайовик-2 за додатковим договором) було укладено Додатковий договір №3 до Генерального договору (надалі - Додатковий договір №3).
Пунктом першим Додаткового договору №3 сторони домовились, що з дати підписання цього Додаткового договору ВАТ "Трест "Південзахідтрансбуд" добровільно відмовляється від виконання умов договору та в односторонньому порядку розриває договірні відносини із позивачем та відповідачем, які передбачені Генеральним договором (з Додатковими договорами). Відмова ВАТ "Трест "Південзахідтрансбуд" від виконання умов договору і розрив договірних відносин з позивачем та відповідачем не тягне за собою ніякої фінансової та майнової відповідальності. Сторони не мають ніяких фінансових, майнових і інших претензій в зв'язку з розривом договірних відносин.
У зв'язку з вищевикладеними змінами, сторони домовились, що з дати підписання цього Додаткового договору виключити із тексту раніше укладених між сторонами договорів визначення пайовик-1 (ВАТ "Трест "Південзахідтрансбуд") і пайовик-2 (відповідач) та далі по тексту Товариство з обмеженою відповідальністю "Будспецсервіс", яке залишається у договорі, іменувати пайовик (відповідач). (п. 4. Додаткової угоди №3).
Пункт 3.1. та підпункт 3.1.1. Генерального договору у відповідності до пункту 4. Додаткового договору №3 сторонами викладено в наступній редакції: "Після введення "Комплексу об'єктів" в експлуатацію позивач отримує квартири, загальна площа яких становить 25% від загальної площі квартир в "Комплексі об'єктів", що орієнтовно становить 85 000,00 кв.м. З метою прискорення забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом сторони узгодили і встановили, що квартири загальною площею, визначеною цим підпунктом, отримуються позивачем наступним чином:
- починаючи з 2004 року, відповідно до звернень позивача відповідач надає квартири в інших, ніж місцезнаходження "Комплексу об'єктів" районах м. Києва та в населених пунктах в межах Київського гарнізону, загальна площа яких становить 5% від загальної площі квартир в "Комплексі об'єктів";
- починаючи з 2004 року, відповідно до звернень позивача відповідач надає квартири в інших, ніж визначені в попередньому абзаці регіонах України, загальна площа яких становить 20%, від загальної квартир в "Комплексі об'єктів";
- відповідач не пізніше 30 днів після звернення позивача у повному обсязі виконує умови цього пункту, або умови, викладені у такому зверненні.
Виконання цих умов на письмове звернення позивача для відповідача є обов'язковою умовою виконання договору в цілому.".
Пункт 3.1.2. Генерального договору у відповідності до пункту 4. Додаткового договору №3 сторонами викладено в наступній редакції: "Відповідач отримує 75% загальної площі житла в "Комплексі об'єктів" та 100% нежитлових вбудовано-прибудованих приміщень соціально-побутового, торгівельного та адміністративного призначення, підземний паркінг, інженерні мережі та будинки і споруди соціального, побутового, торгівельного та адміністративного призначення загальною площею згідно "Проекту", які входять до складу "Комплексу об'єктів" і будуть побудовані на території військового містечка у Печерському районі м. Києва по вул. Підвисоцького, 4 на земельній ділянці загальною площею 18,46 га. За умови виконання відповідачем визначених у п. 3.1.1. Генерального та цього Додаткового договору зобов'язань у повному обсязі ще до завершення будівництва "Комплексу об'єктів", відповідач отримує 100% загальної площі житла у "Комплексі об'єктів"".
Відповідно до п. 4 Додаткового договору №3 п. 3.4. та п. 4.2. Генерального договору викладено наступним чином: "Сторони погодили і встановили, що для досягнення мети цього Генерального договору і розмежування повноважень між сторонами, позивач передає, а відповідач приймає повноваження на виконання функцій змовника будівництва "Комплексу об'єктів", а саме, зокрема, здійснює вибір Генерального проектувальника (надалі - Генпроектувальник) на розробку проектно-кошторисної документації та Генерального підрядника (надалі - Генпідрядник) на будівництво "Комплексу об'єктів" (чи його складової частини), або приймає функції генпідрядника на себе; узгоджує з генпідрядником (субпідрядниками) строки виконання робіт по будівництву "Комплексу об'єктів"; виконує функції позивача, що визначені п. 3.4. цього Додаткового договору, а також за власним рішенням приймає на себе виконання функцій Генпідрядника на будівництво "Комплексу об'єктів".".
7 квітня 2005 року між позивачем (надалі також - міністерство) та відповідачем (надалі також - товариство) укладено Договір про врегулювання відносин що виникли в результаті виконання Генерального договору №7/38 від 31.12.2003р. про будівництво, придбання та забезпечення військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей житлом шляхом пайової участі №227/УПБ-74Д-05 (надалі - Договір про врегулювання відносин).
Договором про врегулювання відносин, зокрема, сторонами визначено терміни та поняття, які використовуються в такому розумінні, так:
- "Комплекс об'єктів" - група житлових будинків з об'єктами інфраструктури та вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового та адміністративного призначення, будинків та споруд соціально, побутового, торгівельного та адміністративного призначення загальною площею згідно проекту, які будуть побудовані на земельній ділянці.
- "Майнові права на житло" - права товариства на отримання житла для військовослужбовців, які виникли на підставі цивільно-правових угод або які виникнуть у товариства в майбутньому, та які були передані товариством міністерству або будуть передані останньому в майбутньому на умовах цього договору; зазначені права надають особі, якій вони належать можливість отримати у власність житло від зобов'язаних осіб або оформити право власності на житло на третіх осіб - військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей.
- "Земельна ділянка" - земельна ділянка орієнтовною загальною площею 19,55 га, на якій розміщене військове містечко №2 по вул. Професора Підвисоцького, 4 у місті Києві; точний розмір земельної ділянки та її межі визначаються землевпорядною документацією, яка буде розроблена у встановленому порядку.
В розділі "Мета договору" сторонами зазначено наступне:
Сторони констатують, що на виконання попередніх договорів товариство інвестувало кошти на будівництво житла на підставі угод з Міністерством оборони України, яке зі своєї сторони є замовником будівництва житла.
На виконання попередніх договорів товариство передало міністерству станом на 01.03.2005р. 10 878,12 кв.м. житла на загальну суму 18 394 374,00 грн., що становить 4 313,25 кв.м. в м. Києві та межах Київського гарнізону та 6 564,87 кв.м. в інших регіонах України.
Відповідно до п. 1.1. Договору про врегулювання відносин сторони констатували:
пп. 1.1.1. - згідно попередніх договорів міністерство повинне отримати орієнтовно 85 000 кв.м. (далі - частка Міністерства оборони) житла із попереднього розрахунку будівництва 340 340 кв.м. житла на земельній ділянці, що складало 25% від запланованого об'єму загальної житлової площі. При цьому 5% (орієнтовно 17 017 кв.м.) частки міністерства останнє отримує в м. Києві та межах Київського гарнізону, 20% (або орієнтовно 68 068 кв.м.) - в інших регіонах України.
пп. 1.1.2. - товариством фактично передано Міністерству оборони в 2004 році у межах Київського гарнізону 4 313,25 кв.м., в інших регіонах України - 6 564,87 кв.м.
пп. 1.1.3. - залишок відповідно до попереднього розрахунку для передачі в 2005 році становить: у м. Києві - 12 703,75 кв.м., в інших регіонах України - 61 503,13 кв.м.
пп. 1.1.4. - вартість житла, що підлягає передачі міністерству у 2005 році в м. Києві становить 45 733 500 грн. (з розрахунку 3600 грн. за метр квадратний), вартість житла, що підлягає передачі у 2005 році в інших регіонах України - 116 855 947 грн. (з розрахунку 1900 гривень за метр квадратний).
пп. 1.1.5. - предметом даного договору є визначення порядку будівництва комплексу об'єктів, які буде розташовано на земельній ділянці загальною площею 19,55 га території військового містечка №2 по вул. Підвисоцького, 24 у м. Києві.
Відповідно до п. 1.7. Договору про врегулювання відносин остаточна частка міністерства і загальна суми фінансування будівництва житла для військовослужбовців Збройних сил України (з врахування вартісних та кількісних показників) будуть відкориговані за результатами затвердженої проектно-кошторисної документації і отриманого відповідного висновку служби "Київдержекспертиза" на весь комплекс забудови земельної ділянки, але не пізніше 31 грудня 2005 року.
Згідно з пп. 2.4.7. Договору про врегулювання відносин, відповідач зобов'язаний надати позивачу у узгоджені сторонами строки і порядку квартири (оплачені майнові права на них), загальною площею, визначеною згідно з умовами договору.
З метою належного виконання умов Договору та для непередбачуваних на момент набрання чинності Договором випадків, 15% загальної суми Договору, вказаної в попередньому пункті становлять резервний фонд товариства. У випадку неможливості придбання (передачі міністерству) в повному об'ємі орієнтовно 85 000 кв.м. житла (в тому числі оплачених майнових прав на квартири) кошти резервного фонду перераховуються товариством на рахунок міністерства у розмірі необхідному для дофінансування. (п. 3.6. Договору про врегулювання відносин).
Будь-яка передача квартир, оплачених майнових прав на квартири по цьому Договору оформлюється Актами прийому передачі, що підписуються уповноваженими особами сторін та затверджуються керівником відповідного структурного підрозділу міністерства з питань будівництва в день їх підписання. Акти є невід'ємною частиною Договору. (п. 3.7. Договору про врегулювання відносин).
8 квітня 2005 року сторонами підписано Додаткову угоду №227/УПБ-75-05 до Договору про врегулювання відносин (надалі - Додаткова угода), відповідно до п. 1. якої, товариство купує, а міністерство продає пай міністерства, визначений у пункті 1.1.1. Договору про врегулювання відносин, що виникли в результаті виконання Генерального договору.
Беручи до уваги взаємні зобов'язання, що існують між сторонами на дату підписання цієї угоди, сторони підтверджують попередньо визначену ціну паю міністерства в розмірі орієнтовно 180 983 821,00 грн., що становить орієнтовно 85 000 кв.м. загальної площі житла або 25% від запланованого об'єму загальної житлової площі, що повинна бути збудована за правилами, визначеними Договором. Враховуючи, що станом на день підписання цієї угоди, товариством передано 10 878,12 кв.м. житла на загальну суму 18 394 374,00 грн., що відповідно на цю суму зменшується сума оплати за частку паю міністерства. При цьому сума резервного фонду - 15%, що складає 237 147 573,00 грн. від попередньо визначеної ціни паю - залишається у розпорядженні товариства та підлягатиме перерахуванню міністерству у випадку коригування запланованого об'єму загальної житлової площі на умовах та в порядку визначеному Договором. Сторони погодили, що перерахуванню в порядок, передбаченому п. 4. цієї угоди підлягає сума в розмірі 135 441 874,00 грн. (п. 2. Додаткової угоди).
Згідно з п. 3. Додаткової угоди остаточна ціна паю міністерства буде відкоригована сторонами за результатами затвердженої проектно-кошторисної документації і отриманого відповідного висновку служби "Київекспертиза" на весь комплекс забудови земельної ділянки, але не пізніше десяти днів з дати отримання товариством зазначеного висновку.
Пунктом 4.3. Додаткової угоди сторони визначили порядок вивезення майна та сплати грошових траншів на виконання угоди.
Факт передачі паю Міністерством товариству підтверджується шляхом підписання акту прийому-передачі паю уповноваженими представниками сторін не пізніше 15 липня 2005 року за умови виконання зобов'язань сторонами передбачених пунктом 4.3. цієї угоди. Акт прийому-передачі паю являється невід'ємною частиною цієї угоди. (п. 5. Додаткової угоди).
25 квітня 2005 року між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будспецсервіс" було укладено додаткову угоду №б/н до договору №227/УПБ-74Д-05 про врегулювання відносин, відповідно до умов якої сторони визначили терміни здійснення оплати пайової участі у будівництві житла та терміни вивільнення земельної ділянки від військового майна (до 15.07.05) та визначили, що з моменту останнього грошового траншу, права Міністерства оборони України, як замовника по договору припиняються, за виключенням прав що випливають з п. 1.7 Договору.
02 вересня 2005 року між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будспецсервіс" було укладено додатковий договір № б/н до договору №227/УПБ-74Д-05 про врегулювання відносин, відповідно до умов якого сторони домовились, що Товариство, в рахунок виконання своїх грошових зобов'язань з фінансування житла за договором про врегулювання, має право передавати Міністерству майнові права на житло. Також сторони домовились, що передача Товариством Міністерству майнових прав на житло згідно п.1.3 договору про врегулювання (місце розташування будинку, кількість квартир та їх характеристики, вартість та площа житла) сплачених по договорам пайової участі з підприємствами - виконавцями МО України фіксується підписанням протоколу (акту звірки взаєморозрахунків) про стан виконання сторонами договірних зобов'язань по договору № 227/УПБ-74Д-05 від 07.04.2005 р. про врегулювання відносин що виникли в результаті виконання Генерального договору від 31.12.2003 року № 7/38-03 про будівництво, придбання та забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей житлом на умовах пайової участі.
25 жовтня 2005 року між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будспецсервіс" було укладено додаткову угоду №б/н до договору №227/УПБ-74Д-05 про врегулювання відносин, відповідно до умов якої сторони внесли зміни до пунктів 1.1.1 та 1.6 договору про врегулювання відносин внесено зміни - цифру « 85 000 кв.м.» замінено на 51 100 кв. м.», цифру « 340 340» на « 204 400», цифри « 17017» на « 10 220» та « 68068» на « 40880»; в пункті 1.6. славосполучення «відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і отримання висновку «Київдержекспертиза»…» замінено словосполученням «відповідно до повідомлення Дочірнього підприємства «Інститут Київгенплан» ВАТ «Київпроект» про загальну площу житлових будинків, що можуть бути збудовані на земельній ділянці». У п. 7 цієї угоди зазначено, що остаточна частка Міністерства оборони України і сума фінансування будівництва житла для військовослужбовців будуть відкориговані сторонами відповідно до наданої Дочірнім підприємством «Інститут Київгенплан» ВАТ «Київпроект» інформації щодо основних техніко-економічних показниках забудови земельної ділянки військового містечка №2 та затверджені протоколом про стан виконання сторонами договірних зобов'язань не пізніше 10.11.2005 року.
27.10.2005 року Міністерство оборони України та Товариство з обмеженою відповідальністю "Будспецсервіс" склали протокол про стан виконання сторонами договірних зобов'язань, в якому сторони підтвердили, що ТОВ "Будспецсервіс" передало, а Міністерство оборони України прийняло сплачені майнові права на отримання квартир, які вказано в переліку що міститься в даному протоколі.
17 березня 2006 року між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будспецсервіс" було укладено додаткову угоду №б/н про припинення договірних зобов'язань виконанням, проведеним належним чином, відповідно до умов якої сторони дійшли домовленості про припинення договірних зобов'язань між Міністерством та Товариством, у зв'язку з повним виконанням умов Генерального договору від 31.12.2003 року № 7/38-03 про будівництво, придбання та забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей житлом на умовах пайової участі, Договору №227/УПБ-74Д-05 від 07.04.2005 року про врегулювання відносин, а також додаткових угод до них, проведеним належним чином у відповідності до ст. 203 ГК України та ст. 599 ЦК України. Після підписання цієї додаткової угоди сторони не мають претензій одна до одної щодо виконання договірних зобов'язань, в тому числі їх обсягу та якості (п.п. 1.1, 1.2 додаткової угоди).
Предметом даного спору є вимоги про визнання недійсними додаткових угод б/н від 02.09.2005 року, б/н від 25.10.2005 року та б/н від 17.03.2006 року, що укладені до договору №227/УПБ-74Д-05 від 07.04.2005 року про врегулювання відносин, що виникли в результаті виконання Генерального договору від 31.12.2003 року № 7/38-03 про будівництво, придбання та забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей житлом на умовах пайової участі з підстав суперечності законодавству. При цьому позивач посилається на те, що зазначені в даних угодах зміни призвели до настання негативних наслідків для позивача, укладання даних угод суперечило ст. 23 Закону України «Про планування та забудову територій» та дані угоди укладені від імені Міністерства оборони України особою, що не мала відповідних повноважень.
Ст. 23 Закону України «Про планування та забудову територій» встановлює, що забудова територій полягає в розміщенні та здійсненні будівництва нових об'єктів, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування існуючих об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі - будівництво). Розміщення об'єктів містобудування на території населених пунктів та за їх межами здійснюється відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки згідно із затвердженою містобудівною документацією, регіональними або місцевими правилами забудови. У разі відсутності місцевих правил забудови або при намірах забудови за межами населених пунктів містобудівні умови і обмеження забудови земельних ділянок, у тому числі передбачених для продажу на земельних торгах, встановлюються рішенням відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування на підставі містобудівного обґрунтування, яке підлягає громадському обговоренню. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки при проектуванні і здійсненні будівництва об'єкта містобудування. Місцеві органи виконавчої влади або виконавчі органи місцевого самоврядування вживають заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог статті 25 цього Закону. Будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно з вимогами законодавства та відповідно до затвердженої проектної документації. При будівництві об'єктів знесення (у разі потреби) існуючих будинків і споруд, зелених насаджень, а також відшкодування збитків власникам (користувачам) будинків і споруд, земельних ділянок здійснюються у встановленому законом порядку. Планування окремої земельної ділянки, будівництво на ній будинків і споруд власниками або користувачами здійснюються з урахуванням законних інтересів інших власників або користувачів земельних ділянок, будинків і споруд.
Тобто, дана стаття Закону України «Про планування та забудову територій» встановлює правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій і спрямована на забезпечення сталого розвитку населених пунктів з урахуванням громадських і приватних інтересів.
Судом встановлено, що заміна сторонами додатковою угодою від 25.10.2005 року в п. 1.6. договору про врегулювання відносин словосполучення «відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і отримання висновку «Київдержекспертиза…» на словосполучення «відповідно до повідомлення Дочірнього підприємства «Інститут «Київгенплан» ВАТ «Київпроект» про загальну площу житлових будинків, що можуть бути збудовані на земельній ділянці» та викладення умовами цієї угоди нової редакції п. 1.7. договору про врегулювання відносин щодо корегування сторонами остаточної частки Міністерства оборони України і загальної суми фінансування будівництва житла відповідно до наданої ДП «Інститут «Київгенплан» ВАТ «Київпроект» інформації щодо основних техніко-економічних показників забудови спірної ділянки та затвердження Протоколом про стан виконання не пізніше 10.11.2005 року не суперечить вимогам наведеної норми закону.
Спірні додаткові угоди від 02.09.2005 року та від 25.10.2005 року укладені Міністерством оборони України в особі начальника Центрального спеціалізованого будівельного управління полковника Ісаєнка Дмитра Валерійовича, діючого на підставі довіреності Міністерства оборони України від 29.06.2005 року. Повноваження Ісаєнка Д.В. на укладання додаткових угод від 02.09.2005 року та від 25.10.2005 року підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю Міністерства оборони України в особі Міністра оборони України Гриценка Анатолія Степановича від 29.06.2005 року, яка міститься в матеріалах справи.
Спірна додаткова угода від 17.03.2006 року укладена Міністерством оборони України в особі Директора Департаменту будівництва та відчуження фондів Міністерства оборони України Ісаєнка Дмитра Валерійовича, діючого на підставі Наказу Міністерства оборони України № 772 від 28 грудня 2005 року. Повноваження Ісаєнка Д.В. на укладання додаткової угоди від 17.03.2006 року підтверджуються Наказом Міністерства оборони України № 772 від 28.12.2005 року про деякі питання організації будівництва житла, яким йому було надано право підписання договорів пайової участі в будівництві, інвестування будівництва житла, підряду на капітальне будівництво, інші види договорів предметом яких є будівництво житла для військовослужбовців та членів їхніх сімей на земельних ділянках, закріплених за органами військового управління, військовими частинами, військовими навчальними закладами установами та організаціями Збройних Сил України, укладаються виключно від імені Міністерства оборони України, який також міститься в матеріалах справи.
Судом встановлено, що спірні додаткові угоди від 02.09.2005 року, від 25.10.2005 року та від 17.03.2006 року були підписані уповноваженою на те особою.
Відповідно до ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Доказів обмеження повноважень Ісаєнка Д.В. на укладання спірних угод та доказів того, що відповідач знав чи не міг не знати про такі обмеження в розумінні ст. 92 ЦК України позивачем суду не надано.
Виконання умов договору про врегулювання відносин відповідно до додаткової угоди від 17.03.2006 року про припинення зобов'язань за договором підтверджується актами прийому-передачі квартир від 11.05.2004 року, 14.05.2004 року, 28.05.2004 року, 22.06.2004 року, 15.06.2005 року, 02.02.2006 року; актом звірки взаєморозрахунків від 01.09.2005 року; платіжними дорученнями викупу паю Міністерства оборони України згідно договору №227/УПБ-74Д-05 від 07.04.2005 року та додаткових угод №227/УПБ-75-05 від 08.04.2005 року, №227/УПБ-76-Д-05 від 25.04.2005 року та додаткового договору №б/н від 02.09.2005 року, протоколом від 12.10.2005 року про врегулювання відносин по договору №227/УПБ-74Д-05 від 07.04.2005 року; актом ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України від 24.10.2011 року №234/40/178; протоколом наради щодо стану здійснення розрахунків від 20.10.2005 року по договору №227/УПБ-74Д-05; протоколом про стан виконання сторонами договірних зобов'язань від 27.10.2005 року за договором №227/УПБ-74Д-05, які містяться в матеріалах справи та спростовує позицію позивача про настання для нього негативних наслідків.
У відповідності до вимог ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В розумінні зазначених правових норм позивачем не доведено суду обґрунтованість позовних вимог та не надано належних доказів, що підтверджують невідповідність спірних додаткових угод умовам чинного законодавства, а зазначені у позові обґрунтування позовних вимог не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Таким чином, позивачем за заявленими вимогами та їх правовими підставами не доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання правочинів недійсними.
За таких, обставин відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог, і тому в позові про визнання недійсними додаткової угоди б/н від 02.09.2005 року, додаткової угоди б/н від 25.10.2005 року та додаткової угоди б/н від 17.03.2006 року, що укладені до договору №227/УПБ-74Д-05 від 07.04.2005 року про врегулювання відносин, що виникли в результаті виконання Генерального договору від 31.12.2003 року № 7/38-03 про будівництво слід відмовити.
Судовий збір відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
За розгляд заяви про збільшення позовних вимог з позивача підлягає стягненню в доход Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1218,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
У позові відмовити.
Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6, код 00034022) в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн.00 коп.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Повне рішення складено 11.04.2014р.
Суддя С.О.Чебикіна
Судове рішення № 38173349, Господарський суд м. Києва було прийнято 27.03.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/2014/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: