Рішення № 38173346, 10.04.2014, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2014 р. Справа № 917/490/14

за позовом Полтавського міжрайонного прокуратура з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері (вул. Пушкіна, буд. 19 а, м. Полтава, 36011)

в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Полтавській області (вул. Коцюбинського, буд. 6, м. Полтава, 36039)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Промсантехніка-1" (вул. Свіштовська, буд. 3-А, м. Кременчук, Полтавська область, 39610)

про стягнення 16649,76 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від прокуратури м. Полтави: Деряга О.Ю.

від прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері: Юрко І.О.

від позивача: Хоміч Л.В. (дов. №47/01-14/02-16 від 09.01.2014р.).

від відповідача: не з'явився

Розглядається позовна заява про стягнення 16649,76 грн., збитків завданих державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища (здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу).

Позивач - Державна екологічна інспекція в Полтавській області - вимоги прокурора підтримує в повному обсязі.

Відповідач в письмових поясненнях від 04.04.2014р. №200/7 (вхід. № 4641 від 09.04.2014р.) наявність боргу визнав, але прохає розстрочити виконання рішення на шість місяців в зв'язку з тяжким фінансовим становищем.

Прокурор усно в судовому засіданні заперечує щодо надання розстрочки, оскільки відповідачем до даної заяви не подано жодних доказів тяжкого матеріального становища.

Позивач усно в судовому засіданні щодо надання розстрочки не заперечує.

В судовому засіданні 10.04.2014р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Відповідно до ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" на прокуратуру покладається представництво інтересів держави в судах у випадках, визначених законом.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Згідно зі ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право звертатися до суду в передбачених законом випадках.

Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

При здійсненні нагляду органи прокуратури застосовують надані їм законодавством права, включаючи звернення до суду з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до рішення Конституційного Суд України від 08.04.1999 року прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України та законами України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави. Ці дії включають подання прокурором до господарського суду позовної заяви, його участь у розгляді справи за позовною заявою, а також у розгляді судом будь-якої іншої справи за ініціативою прокурора чи за визначенням суду, якщо це необхідно для захисту інтересів держави.

Тим же рішенням Конституційний Суд України визначив, що органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. В основі інтересів держави завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно ст. 37 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", нагляд за додержанням законодавства про охорону довкілля здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори.

Згідно Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 19.12.2006 р. за №548, державна екологічна інспекція в областях, містах Києві та Севастополі в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної безпеки та в межах своєї компетенції на відповідній території.

Згідно п. 4 вказаного Положення інспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органами виконавчої влади, суб'єктами господарювання, фізичними особами; одержанням правил, нормативів, стандартів у сфері охорони навколишнього природного середовища; додержанням умов виданих дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, викиди та скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище.

З огляду на викладене, пред'явлення прокурором позову в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Полтавській області є правомірним.

27.04.2012 року уповноваженими працівниками Державної екологічної інспекції у Полтавській області було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Промсантехніка-1". За результатом цієї перевірки позивачем складено відповідний акт перевірки від 27.04.2012р. за № 244/01-01-14 (далі - акт перевірки; а.с.12-13).

В акті перевірки встановлено, що 09.03.2011р. відповідачем отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря № 5310436100-111 (термін дії до 09.03.2016 року), документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів та звіт з інвентаризації викидів від 2010 року розроблено МПП "НТЦ Промекологія". Згідно даних документів на підприємстві знаходиться 6 джерел викидів в атмосферне повітря за адресою м. Кременчук, вул. Свіштовська 3а, загальний потенціальний обсяг викидів забруднюючих речовин 48, 288 т/рік.

Згідно акту під час перевірки встановлено, що відповідачем в період часу з 01.11.2009 по 08.03.2011 роки здійснювались наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від шести стаціонарних джерел що знаходиться за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Свіштовська 3а, без дозволу на викиди забруднюючих речовин

ТОВ "Компанія "Промсантехніка-1" своїми діями порушила вимоги ст. ст. 11, 13 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", відповідно до яких викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря можуть здійснюватись лише за дозволами, які видаються органами Міністерства екології та природних ресурсів України.

ТОВ "Компанія "Промсантехніка-1" надало інформацію про фактично відпрацьований час стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу за адресою м. Кременчук, вул. Свіштовська 3а, за період відсутності дозволу на викиди з 01.11.2009р. по 08.03.2011р. та копії таблиці "Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та їх параметри", де визначено потужність в г/сек для кожного джерела викиду (а.с.19-20).

07.05.2012р. Державною екологічною інспекцією у Полтавській області було винесено припис про усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства. (а.с.14).

За наслідками проведеної перевірки позивачем було складено також протокол про адміністративне правопорушення від 08.05.2012р. № 000619 та винесено постанову за справою про адміністративне правопорушення закону України "Про охорону атмосферного повітря" від 08.05.2012 № 26-22-108 про накладення на посадову особу відповідача адміністративного стягнення (а.с.21-22).

Згідно розрахунку позивача, проведеного на підставі "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", затвердженої наказом Мінприроди України від 10.12.2008 р. № 639, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.01.2009р. № 48/16064, відповідачем було завдано збитків державі внаслідок самовільного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря на загальну суму 24974,64 грн. (а.с.16-18).

Державна екологічна інспекція в Полтавській області звернулася до відповідача з претензією № 4078/01-14/06-15 від 26.10.2012р. з вимогою сплатити 24974,64 грн. збитків завданих внаслідок самовільного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря (а.с.15).

Відповідач завдані збитки відшкодував частково, сплативши 8324,80 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень №150 від 28.03.2013р., №458 від 01.07.2013р. (а.с.24-25).

Збитки в сумі 16649,76 грн. відповідачем не сплачені.

Відповідно до ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Особи, що володіють джерелами підвищеної екологічної небезпеки, зобов'язані компенсувати заподіяну шкоду громадянам та юридичним особам, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок стихійних природних явищ чи навмисних дій потерпілих.

Згідно ч. 5 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Згідно ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством розподіляється між спеціальними фондами відповідних бюджетів.

Згідно ст.. 42 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено зокрема, що в Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.

Відповідно до статті 47 вказаного закону для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, які утворюються за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством (ч.2 ст.47 вказаного закону).

Державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством (ч.4 ст.47 вказаного закону).

Кошти місцевих, республіканського Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватись тільки для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, в тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення (ч. б ст.47 вказаного закону).

Частиною третьою статті 29 Бюджетного кодексу України, а саме пунктом 7, визначено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є посеред іншого 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

В п.7 частини 2 статті 69 Бюджетного кодексу України встановлено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів -50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Враховуючи наведені положення законодавства, завдана шкода навколишньому природному середовищу підлягає зарахуванню до спеціальних фондів Державного бюджету України, обласного та міського бюджетів.

Також відповідно до наказу Державного казначейства України від 28.11.2000 № 119 "Про затвердження інструктивної бази" затверджено план рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, де 3311П - кошти, які підлягають розподілу між Державним та місцевими бюджетами.

Згідно пункту 1 розділу 8 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 19.12.2000 № 131 платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік розподіляються між державним та місцевими бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в головних управліннях Державного казначейства України за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій.

Пунктом 2 зазначеного розділу передбачено, що кошти, які надійшли за день (з урахуванням повернення помилково або надміру зарахованих до бюджетів платежів) на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3311, у регламентований час розподіляються головними управліннями Державного казначейства України за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами.

Згідно з п.19 рекомендацій президії Вищого господарського суду України № 04/5/120 від 27.06.2007р. "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" справи зі спорів про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, в тому числі за позовами спеціально уповноважених державних органів управління в галузі охорони навколишнього природного середовища, мають розглядатися за правилами господарського судочинства.

Відповідно до п. 1.2 роз'яснення президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення.

Враховуючи викладене, позивачем проведено розрахунок належних до сплати збитків (шкоди) відповідно до діючого законодавства.

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів в спростування позовних вимог відповідач суду не надав.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду слід відхилити, оскільки відповідач не надав жодного доказу в підтвердження тяжкого фінансового становища чи інших обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Доказів загрози банкрутства, відсутності коштів на банківських рахунках, боржником суду також не надано.

При цьому суд роз'яснює, що відповідач не позбавлений права повторно звернутися до суду з вказаною заявою про розстрочку виконання рішення в порядку ст.121 ГПК України за наявності відповідних обставин та доказів в їх підтвердження.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Промсантехніка-1" (вул. Свіштовська, буд. 3-А, м. Кременчук, Полтавська область, 39610, ідентифікаційний код 31103789) суму збитків у розмірі 16649грн. 76 коп. на р/р Кременчуцької міської ради 33119331700008, УДКСУ у м. Кременчук, код ЄДРПОУ 37965850, МФО 831019 для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарчої та іншої діяльності", символ звітності 331 в установі банку - Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Промсантехніка-1" (вул. Свіштовська, буд. 3-А, м. Кременчук, Полтавська область, 39610, ідентифікаційний код 31103789) в доход Державного бюджету України 1827грн. 00 коп. судового збору.В

Видати накази.

Повне рішення складено та підписано: 11.04.2014р.

Суддя Безрук Т. М.